Питання 2. Походження спеціальної термінології

Аналіз термінів за походженням дав змогу мовознавцям зробити висновок, що близько 40% у різногалузевих системах – слова, запозичені з інших мов. Багато термінів – слова інтернаціональної лексики з грецькими і латинськими коренями. З грецької мови прийшла значна частина медичних, природничих, суспільно-політичних термінів, хімічні назви, терміни астрономії та географії, математики і фізики, мовознавства і літературознавства: біологія, бактерія, йод, озон, політика, галактика, клімат, теорема, метафора, драма. Запозичення з латинської мови також пов’язані з медициною, біологією, філософією, соціально-економічними науками, технікою, мовознавством, напр.: вакуум, гербарій, еволюція, інфекція, мотор, кримінал, інфінітив, трансляція, оренда. Запозичення із західноєвропейських мов можна узагальнити так:

а) з німецької – слова на позначення військових понять, торгівлі, виробництва, техніки: штаб, солдат, офіцер; шахта, бухгалтер, агент, маклер, верстат;

б) з французької – терміни суспільно-політичного життя: парламент, депутат, бюро; мистецтва: сюжет, п’єса, режисер, ансамбль; військової галузі: армія, екіпаж, десант, парашут; техніки: шасі, зонд, реле;

в) з англійської – слова на позначення понять з мореплавства: шхуна, мічман; спорту: фініш, футбол, бейсбол, нокаут; техніки: трамвай, комбайн, тролейбус; економіки: менеджер, спонсор, бюджет, бартер; інформаційних технологій: драйвер, модем, файл, сканер, інтерфейс;

г) з голландської – морські терміни: боцман, трап, каюта, матрос, шкіпер;

д) з італійської – слова-терміни музичного мистецтва: віолончель, тенор, піаніно, адажіо, опера, сопрано, соло.

Чужоземні слова українська мова засвоює по-різному: одні пристосовує відповідно до своїх правил, інші – залишає незмінними. Узагалі всі історія українського термінотворення пов’язана з вирішенням проблеми відбору національної чи чужомовної назви для того, щоб позначити конкретне наукове поняття. Вимоги творити терміни в дусі народної мови, зрозумілі, доступні, звучали ще наприкінці ХІХ ст. Один із авторів журналу “Основа” (1861) М. Левченко пропонував словничок кількох десятків інтернаціональних слів та їх україномовний переклад, напр.: арифметика – щотниця, астрономія – зірниця, автомат – самодрук, амплітуда – розмах.

Однак існувала й інша думка, що пора на власні мовні ресурси не може відбуватися ізольовано від міжнародної практики термінотворення, чий вплив є закономірним і неодмінним для кожної природно сформованої мови.

У 1918 році українська мова стояла перед сумним фактором впливу російської мови. В умілих руках русифікаторів вона ставала часто макаронічною у науковій термінології та фразеології. Як відповідь на русифікацію виникає пуризм – російська слова замінюють на питомо українські, напр.: контрабанда – перемитництво, в діаметрі – поперечно, конус – стіжок, атом – неділка, масштаб – мірило, піраміда – гостриця, фільтр – цідило, басейн – водозбір. Тільки завдяки вагомим здобуткам наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. 20-30-ті рр. ХХ ст. стали “золотим десятиріччям” українського словникарства.

Романтичні спроби утвердження власне української наукової лексики у словниках 20-30-х років підлягають суворому більшовицькому осуду, їх називають “самостійницькими проявами” і націоналістичними перекрученнями.

Десятиліття українська науково-технічна інтелігенція перебувала в поняттєвому полі близькоспорідненої російської мови. Ця мова настільки увійшла в свідомість українців, що розмежувати українські та російські форми може часом лише фахівець.

Сьогодні скрупульозно зібрані з багатьох словників та інших джерел українські відповідники до запозичених слів-термінів з різних галузей є яскравим мовознавчим матеріалом, що засвідчує багатство українського мовного генофонду, напр.: реклама – вихвала, таблетка – пігулка, комп’ютер – зачислячка, бокс – стусан, волейбол – відбиванка, хокей – гаківка, баскетбол – кошиківка, трамплін – польотопристрій, басейн – спортивна водойма.

Утворення наукових термінів здійснюється за рахунок використання префіксів чи суфіксів, які додаються до кореневої частини слова. Знання змісту тих або інших префіксів та суфіксів допоможе зрозуміти значення всього слова. Найчастіше в біологічній науці широко використовуються грецькі та латинські префікси і суфікси.

Префікси, які використовуються у термінології:

А – (перед голосними Ан-) – виражає заперечення або відсутність певної якості: анабіоз, анаероби.

Авто – відповідає за значенням словам “свій”, “власний”, “само”: автогамія, автоматизм, авторегуляція, автохорія.

Ало – відповідає словам “інший”, “сторонній” і виражає відмінність або існування різних типів: алогамія, алометрія, алохорія.

Анти – означає протилежність або ворожість чомусь і відповідає слову “проти”: антибіотики, антигени, антикодон.

Бі – “подвійність”: бідистилят, білатеральність, біполярність.

Гіпер – вказує на перевищення норми: гіперглікемія, гіпертонія, гіпертрофія, гіперфункція.

Гіпо – вказує на знаходження чогось нижче, а також на пониження норми: гіпокотіль, гіпотонія, гіпоморфоз.

Екзо – означає зовнішній зв’язок з навколишнім середовищем: екзогенні, екзодерма, екзокарпій.

Макро – вказує на більшу величину чогось: макроеволюція, макроелементи, макромери, макрофаги.

Мега – вказує на великі розміри: мегаспора, мегатерій.

Мезо – вказує на положення всередині: мезоглея, мезодерма, мезокарпій.

Мікро – вказує на меншу частину чогось: мікроеволюція, мікроелементи, мікропіле, мікроскопія.

Нео – відповідає за значенням слову “новий”: неодарвінізм, неоонтологія.

Полі – вказує на велику кількість або різноманітний склад чогось: полігамія, поліембріологія, полівітаміни.

Ре – означає відновлення або повторення дії, протилежну дію чи протидію: реакліматизація, регенерація, регрес, рекомбінація.

Ультра – “вищий ступінь вияву ознаки”: ультравірус, ультрамікроб, ультрамікроелемент, ультрапланктон, ультраструктура.

Значення деяких частин іншомовних слів.

Агро – частина складних слів, що відповідають за значенням словам “поле”: агроном, агробіоценоз, агротехніка.

Аеро – відповідає за змістом слову “повітря”: аеробіоз, аероби, аерофіти.

Антропо – частина слів, що означає відношення до людини: антропологія, антропогенез, антропічні, антропоморфізм,

Архео – відповідає за значенням слову “давній” або вказує на належність до древності: архегоній, археологія.

… генез – частина складних слів, що означає походження, процес утворення: антропогенез, онтогенез, філогенез.

Гетеро – означає різнорідність, чужорідність: гетерозигота, гетеротрофи.

Гідро – частина складних слів, що вказує на відношення до води: гідробіонти, гідросфера.

Дендро – “зв’язок із деревами”: дендробіонт, дендроутворення, дендрофаза.

Зоо – частина складних слів, що означає відношення до тварин чи тваринного світу: зоологія, зоопарк, зооспора.

Ізо – означає рівність, подібність: ізогамети, ізомерія.

… логія – частина складних слів, що означає вчення, наука, знання: біологія, гістологія.

Мета – частина складних слів, що означає проміжний стан, перехід до чогось іншого, зміну стану, перетворення: метаморфоз.

Псевдо – “несправжність”: псевдонім, псевдопаразит, псевдо тканина.

…філ, філія – частина складних слів, що означає любов, нахил: гідрофілія, кріофіти, хлорофіл.

Фіто – “зв’язок із рослинами”: фітогормони, фітопаразит, фітопланктон, фітосередовище, фітосфера.

Фото – вказує на відношення до світла, дії світла: фотони, фотоперіодизм, фототропізм.

На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах. Для будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого слова може мати небажані наслідки. Цього можна легко уникнути, якщо вживати терміни лише в тій формі та значенні, які зафіксовані в словниках останніх видань.