2.2. Планування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та робіт зі створенні нових продуктів

Планування НДДКР охоплює чотири головні стадії [40, с. 130–163]:

1. Тематичне планування. Завдання тематичного планування полягає у визначенні найбільш раціональних напрямів, проблем, наукових досліджень і розробок для включення їх до тематичного плану із зазначенням відповідальних виконавців, термінів виконання тем і окремих етапів, кошторисної вартості робіт, у тому числі на планований період, очікуваного економічного та інших видів ефекту.

۩Продуктово-тематичне планування інновацій полягає в формуванні перспективних напрямів і тематики НДДКР, у підготовці програми і заходів щодо оновлення продукції удосконаленням технології і організації виробництва [7, с.195].

Послідовність виконання робіт на підготовчому етапі процесу розроблення нового продукту така [10]: 1.Формування і постановка цілей, 2. Вибір організаційних форм підприємства, 3. Підготовка плану роботи й кошторису видатків.

2. Об’ємне планування НДДКР. Таке планування здійснюється за підрозділами наукової організації і ґрунтується на затверджених завданнях, наведених у комплексному плані економічного і соціального розвитку та тематичному плані установи. Результати об’ємних розрахунків виражаються в затвердженні об’ємно-тематичних планів підрозділів [40].

3. Календарне планування НДДКР. За допомогою такого типу планування встановлюють взаємозалежні терміни початку і завершення робіт за кожною темою з урахуванням наявних ресурсів [40].

2.3. Організація процесу розроблення та освоєння виробництва нових продуктів

Досвід зарубіжних фірм свідчить, що інноваційний процес може бути організований на основі таких методів [33, с. 156–157]:

1. Традиційна послідовна організація робіт. У разі послідовної організації робіт інноваційний процес здійснюється по черзі в різних функціональних підрозділах.

2. Паралельна організація робіт. За такої організації інноваційного процесу початок роботи не потребує завершення попереднього етапу, здійснюваного в іншому підрозділі, а допускає одночасне їх проведення.

3. Інтегральна організація робіт. Дає змогу поєднувати в часі виконання усіх видів і фаз інноваційного процесу, пов’язаного зі створенням інновації.

Учасників ефективного інноваційного процесу виокремлюють у такі категорії [3]: технічні інноватори. інноваційні менеджер (менеджер розробки, головний менеджер, провідні спеціалісти продукту (менеджер продукту).

Поділ праці в інноваційному менеджменті за основними джерелам спеціалізації учасників інноваційного процесу наведено в табл. 2

Таблиця 2

Поділ праці в інноваційному менеджменті за основними джерелам спеціалізації учасників інноваційного процесу [3, с. 57]

Основа спеціалізації й поділу праці	Спеціалізація учасників інноваційного процесу
Професійні знання в предметній галузі	Інноватор за спеціальними професійними знаннями; технічний інноватор; технолог; винахідник
Адміністративно-ієрархічна структура управління	Головний менеджер; адміністратор-розпорядник; менеджер-розробник продукту
Матеріальні й фінансові ресурси	Комерційний директор; вкладник, інноваційний менеджер
Знання організації і можливості комунікації	Менеджер з розроблення продукту, менеджер з розроблення проекту.

Упровадження інтегрального типу організації робіт передбачає формування комплексного підрозділу, «змішаної бригади», що працює над створенням нововведень, формуванням нових ідей, процедур контролю за ходом інноваційного процесу. Це потребує нового визначення ролей і функцій учасників бригади [33, с. 158].

До складу змішаних бригад (команд) входять сім основних категорій учасників: генератори ідей, інтрапренер, керівники, дослідники, розробники, експерти-консультанти (аналітики), обслуговуючий персонал [33].

۩ Організація виробництва нового товару – це сукупність форм, методів і прийомів, спрямованих на пошук і організацію необхідних для реалізації інноваційного процесу технологічних, матеріально-технічних, інформаційних, фінансових та інших ресурсів; їх поєднання, встановлення взаємозв’язку і взаємодії в просторі та часі [11, с. 282].

Організація виробництва нового товару має починатися вже на етапі його розроблення і полягає в: оцінюванні можливостей підприємства та його ресурсної бази; ретельному підході до організації виробничого процесу створення нового товару в просторі та часі; об’єднанні підрозділів підприємства та спрямуванні їх діяльності на реалізацію визначеної інноваційної ідеї; класифікації виробничих процесів, що мають бути задіяні у виробництві інноваційного продукту; поглибленні науково-технічної кооперації між підприємствами; більш ретельному дослідженні досягнень потенційних постачальників сировини, комплектації та матеріалів [11, с. 282–283].