9.5. Вибір варіанта технологічного процесу

Оцінюють ефективність упровадження нового технологічного процесу через визначення «точки критичності» виробничої програми [11, с. 276]. Розглянемо таке оцінювання детальніше [1]:

Технологічна собівартість:

за варіанта 1: , за варіанта 2: ,

де С_т1, С_т2 – технологічна собівартість за варіантами; У_змт1, У_змт2 – умовно-змінні витрати на одну деталь за варіантами відповідно; У_пост – умовно-постійні витрати; Q – річна програма випуску.

Графічно варіанти 1 і 2 можна зобразити прямими лініями (рис. 4).

Точка перетину цих ліній (А) визначає критичну кількість деталей Q_кр, за якої обидва варіанти будуть рівноцінними, тобто:

, звідси .

У разі випуску виробів, кількість яких менша від критичної більш економічним буде варіант 1, а за кількості виробів, більшої за критичну, – варіант 2 [1].

Рис. 4. Графік порівняльної оцінки двох варіантів технологічного процесу [1]

9.6. Уніфікація та стандартизація під час технологічної підготовки виробництва нових продуктів

۩ Уніфікація – це процес зведення продуктивних засобів виробництва або їх елементів до єдиної форми, розмірів, структури і складу [28, с.145].

Уніфікація й стандартизація технологічного оснащення. Уніфікація й стандартизація технологічного оснащення дозволяє використовувати одне оснащення для виготовлення різних деталей, що особливо важливо в разі переходу до випуску нових виробів [6, с. 84].

Уніфікація технологічної документації. Типізація технологічних процесів припускає уніфікацію технологічної документації. Розробляються карти типових деталей-представників; операційні технологічні карти; зведені карти типових технологічних процесів; операційні карти групової обробки; зведені карти групових технологічних процесів [6, с. 82].

Типізація технологічних операцій і процесів полягає у встановленні для ряду операцій і процесів загальних технічних характеристик і розроблення на їх основі типових технологічних процесів і операцій. Типізація технологічних операцій і процесів характеризується єдністю утримування і послідовністю переходів для виробів із загальними конструкційними ознаками [6, с. 81].

Нормалізація технологічних операцій і процесів – це використання в конструкції виробів відомих раніше розроблених деталей – нормалів (стандартизованих деталей), які виготовляються у широкому асортименті на спеціалізованих заводах або у власних цехах підприємств за наявними робочими кресленнями і технологічними процесами [28, с.145].

Стандартизація – встановлення обов’язкових вимог до виробів, методів, термінів до інших об’єктів [28, с. 145].

9.7. Відпрацювання конструкцій та виробів на технологічність

۩ Технологічність – це економічність виготовлення виробу в конкретних організаційно-технологічних і виробничих умовах і заданих масштабів випуску [18] або міри відповідності конструкції виробу вимогам технології виробництва [11, с.272].

Відпрацювання конструкцій на технологічність. На стадії виготовлення дослідного зразку і дослідної партії завершується відпрацювання конструкції на технологічність (конкретизуються умови забезпечення технологічності, в тому числі можливість використання типових технологічних процесів, наявного обладнання) [18].

Відпрацювання виробів на технологічність (технологічний контроль) здійснюється на всіх етапах створення конструкторської документації: на стадії ЕП аналізують конкретні конструкторські рішення, зокрема доцільності обраних матеріалів, раціональності та технологічності розбору конструкції на одиниці, блоки, агрегати, забезпечення простоти складання, розбирання і т.ін; на стадіях технічного та робочого проектів приймають остаточні рішення про технологічність виробу й точність виготовлення його елементів [18].