7.6. Оцінювання річного економічного ефекту під час виробництва та експлуатації нових продуктів

Річний економічний ефект під час виробництва нових виробів. Річний економічний ефект під час виробництва (освоєння) нових виробів [35]:

,

де Е_р – річний економічний ефект під час виробництва (освоєння) нових виробів; П_ч — прибуток від реалізації нових виробів після виплати податків і відсотків за кредити; К— капітальні вкладення; Є_н — норма рентабельності.

У випадку, коли новий виріб освоюється замість виробу-аналога:

,

де Еr_Н, Er_A — економічний ефект під час виробництва нового виробу і виробу-аналога відповідно.

Якщо капітальні вкладення пов’язані з уведенням основних фондів, то під час розрахунку річного економічного ефекту можна ураховувати амортизаційні відрахування, тоді:

,

де Є_н — норма рентабельності; А_р – амортизаційні відрахування.

У цьому випадку річна рентабельність капітальних вкладень (R_К) на освоєння нових виробів оцінюють співвідношенням:

,

де А_р – амортизаційні відрахування; П_р — річний прибуток від реалізації нових виробів; К— капітальні вкладення.

Критерієм прийняття рішення щодо освоєння нових виробів є:

R_К > Є_Н (Т_ок< Т_ок.н, Е_р > 0 )

де Т_ок, Т_ок.н — термін окупності інвестицій: розрахунковий і нормативний відповідно.

.

Показник економічного ефекту від виробництва нових виробів має бути величиною додатною, тобто рентабельність інвестицій має перевищувати норматив: R_К > Є_н.

Для розрахунку річної рентабельності капітальних вкладень (R_К) із зведенням доходів і витрат до одного моменту часу (t₀) розв’язують таке завдання: знаходять значення R_К, за якого інтегральний економічний ефект за розрахунковий період (термін економічного життя інвестицій) Е_І дорівнює нулю:

, якщо ,

де П_Чt — прибуток від реалізації нових виробів t-го року; К_t — капіталовкладення t-го року; T — кількість років життєвого циклу інвестицій; J_q — коефіцієнт дисконтування; Є_н — норма рентабельності; t – рік.

Річний економічний ефект і економічна ефективність під час експлуатації нових виробів. Методи розрахунку річного економічного ефекту залежать від того, чи відрізняються порівнювані варіанти річної продуктивності виробів. Якщо вони однакові (Q_Н = Q_А), річний економічний ефект розраховують на базі абсолютних величин капітальних вкладень К і експлуатаційних витрат В [35]:

, якщо К_Н > К_А, І_А > І_Н,

де Е_р – річний економічний ефект; К_Н, К_А — абсолютна величина капітальних вкладень нового виробу і виробу-аналога відповідно; І_Н, І_А — абсолютна величина експлуатаційних витрат нового виробу і виробу-аналога відповідно; Є_н — норма рентабельності.

Якщо ж у новому варіанті річна продуктивність виробу вища, ніж у аналога (Q_Н > Q_А), то річний економічний ефект (Е_і) розраховують на базі питомих величин витрат k, і:

, якщо k_Н > k_А, i_А > i_Н,

де Е_р – річний економічний ефект; k_Н, k_А — питомі капітальні вкладення нового виробу і виробу-аналога відповідно; і_Н, і_А — питомі експлуатаційні витрати нового виробу і виробу-аналога відповідно; Є_н — норма рентабельності.

Для економічного оцінювання нового виробу розраховують також термін окупності додаткових капіталовкладень (Т_ок) і рентабельність інвестицій (у розглядуваному випадку — капітальних вкладень).

Розрахункову рентабельність (бухгалтерська норма рентабельності) капітальних вкладень оцінюють за співвідношенням

або .

Термін окупності розраховують як величину, обернену розрахунковій рентабельності (бухгалтерській нормі рентабельності):

.

Величину норми рентабельності можна також припустити такою, що дорівнює фактичній рентабельності капіталовкладень за кращими проектами аналогічного напряму, реальній процентній ставці на ринку капіталів або банківському відсотку.

Якщо в процесі експлуатації нової розробки (нового виробу) збільшується прибуток і знижується собівартість продукції, річний економічний ефект можна розрахувати як [35]:

,

де Е_р – річний економічний ефект; П_А — річний прибуток під час експлуатації виробу; Q_н,Q_а — обсяг виробництва продукції (робіт)під час експлуатації нової розробки виробу та під час експлуатації розроблення наявного на підприємстві виробу відповідно; С_н, С_а — собівартість продукції під час експлуатації нового виробу й виробу-аналога відповідно; К — додаткові капіталовкладення на нову розробку виробу; Є_н — норма рентабельності.

Інтегральний показник (коефіцієнт) якості нового виробу визначають за формулою [35]:

,

де К_я – інтегральний показник (коефіцієнт) якості; n — кількість параметрів виробу; a_i — ваговий коефіцієнт значущості i-го параметра; b_iН, b_iА — значення i-го параметра нового виробу та виробу-аналога відповідно, оцінені експертами в балах.