
- •3.1. Забруднення фруктів, овочів та продуктів їхньої переробки шкідливими речовинами
- •4.1. Вода і сухі речовини
- •4.2. Вуглеводи
- •4.3. Органічні кислоти
- •4.5. Мінеральні речовини
- •5.6. Фенольні сполуки
- •5.7. Барвні речовини
- •5.8. Ароматичні сполуки і фітонциди
- •5.9. Азотисті речовини
- •5.11. Глікозиди
- •6.1. Теплофізичні властивості
- •6.2. Електрофізичні властивості
- •7.1. Овочеві та фруктові консерви
- •7.1.1. Фруктові консерви
- •7.1.2. Тара для консервів та її маркування
- •7.2. Швидкозаморожені овочеві та фруктові продукти
- •7.2.1. Формування споживних властивостей заморожених
- •7.3. Сушені фрукти та овочі. Фактори, що впливають на якість та споживні властивості сушеної продукції
- •7.3.1. Асортимент та вимоги до якості сушених фруктів і овочів
- •7. 4. Солоні, квашені, мочені овочі та фрукти. Процеси ферментації, їхній вплив на хімічний склад та якість готових продуктів
- •7.4.1. Особливості виробництва і асортимент ферментованих фруктів і овочів
- •7.4.2. Норми фізико-хімічних показників якості і дефекти ферментованих овочів та фруктів
- •7.4.3. Підготовка ферментованих овочів і фруктів до реалізації
- •7.5. Картоплепродукти. Класифікація, асортимент і харчова цінність
7.1.2. Тара для консервів та її маркування
Для овочефруктових консервів використовують споживчу тару: скляні, металеві банки, алюмінієві туби і полімерну тару.
Основним видом тари є скляні банки. Залежно від способів закатування, горловини банок бувають трьох типів: 1 - обкатний, 2 -обтискний, 3 - різьбовий. Крім вітчизняних, повторно використовують також тару, що надходить з імпортними консервами номінальною місткістю 3,50; 4,00; 4,50; 5,00; 7,50; 7,90; 8,50 дм3.
Вітчизняна тара для консервів, яка складається, має різну місткість (табл. 7.1).
Таблиця 7.1 Розміри основних банок для овочефруктових консервів
-
Місткість, см3
Номер краю
горловини
Загальна
висота,
мм
Діаметр циліндричної частини, мм
Консерви
номінальна
повна
100
130±3
58
65
64
Для дитячого
200
225 ±7
58
100
64
харчування
350
385±10
68
125
72
Усі види, крім консервів
350
385 ±10
82
88
89
для дитячого харчування
500
560 ±15
82
118
89
Те ж саме
650
710±15
82
141
89
800
865 ±15
82
164
93
1000
1030 ±20
82
162
105
2000
2080 ± 30
82
207
133
Овочеві, фруктові,
3000
3020 ± 50
82
236
154
томатна паста
5000
5200 ±100
82
286
172
Соки, маринади,
5000
5200 ±100
100
286
172
томатна паста
10000
10300 ±150
82
380
220
Соки, томатна паста і пюре
Використовують також банки місткістю 250, 300, 475, 650, 800, 950 см3. Для овочефруктових консервів використовують металеві банки різної місткості (табл. 7.2).
Банка 20 А призначена для фасування соків і пюреподібних продуктів, банки 14 і 15 - для фасування томатної пасти та інших продуктів, які пастеризують при температурі не вище як 100°С або фасуються гарячим розливом. Інші банки використовують для фасування будь-яких овочефруктових консервів.
Пюре, подрібнені продукти, соуси фасують у тару з алюмінію та його сплавів - туби місткістю від 150 до 200 см3 і суцільноштамповані банки з лакованого алюмінію, які швидко прогріваються під час стерилізації.
Таблиця 7.2. Місткість металевих банок для овочефруктових консервів.
-
Умовне
Місткість,
Умовне
Місткість,
позначення
см
позначення
см3
24
95
9
370
20 А
150
43
445
20
155
12
580
23
195
13
895
4
260
14
3030
8
353
15
8880
Тара з термопластичних матеріалів для виробництва консервів у малій розфасовці (коробки, пакети, стакани, банки) має низьку собівартість, гігієнічна, легка, добре закупорюється і герметизується. Вона стерильна і її можна використовувати без попередньої підготовки.
Продукти фасують в цю тару при температурі 70-75 °С, накривають її алюмінієвою фольгою або полімерною плівкою, герметично запаюють з коробкою.
Споживча полімерна тара може бути місткістю 0,30-0,50; 1,00-1,50 і 2,00-2,50 дм3. У таку тару фасують пюре, пасти, протерті плоди і ягоди з цукром тощо.
Продукцію у металевій і скляній тарі пакують в ящики з гофрованого картону, дерев'яні і полімерні.
Консерви в алюмінієвих тубах пакують у дерев'яні або картонні ящики, які мають чарунки для кожної туби, а також в полімерні ящики для внутрішньоміських перевезень. Для деяких продуктів (томатна паста, екстракти) використовують дерев'яні бочки.
На транспортній тарі з консервною продукцією, фасованою у споживчу тару, повинен бути маніпуляційний знак "Вгору, не кантувати", а на тарі зі скляними банками - додатково "Обережно, крихке". Крім того, наносять найменування підприємства виробника, назву продукції і сорт, назву споживчої тари, її кількість, умови і строки зберігання (якщо вони обумовлені НТД), номер укладальника. Маркування наносять на бічну або торцеву поверхню ящика.
Споживча тара повинна мати етикетку і умовні позначення (консерви в металевих банках, покритих антикорозійним мастилом, можуть бути без етикетки, їх укладають в ящик в окремому пакеті).
На металевих банках етикетка має бути на корпусі або на корпусі і кришці; на скляних банках - на корпусі банки, на літографічній кришці або на корпусі і на літографічній кришці; на тубах - на корпусі (за домовленістю із замовником, покупцем на туби додатково наклеюють паперову етикетку); на коробках, пакетах, стаканах із полімерної тари - на покривних плівках, які герметично запаяні з тарою.
На етикетці або поверхні споживчої тари зазначають: назву підприємства-виробника, його підпорядкованість і товарний знак, найменування продукції, номер стандарту, ТУ, масу або об'єм, сорт, умови зберігання, харчову та енергетичну цінність 100 г продукту, а також інші дані, передбачені НТД на конкретний вид продукції (строк зберігання, спосіб вживання, склад консервів та ін.).
На лакованих кришках металевих банок наносять послідовно умовні позначення: асортиментний номер продукції (одна - три цифри); індекс системи, до якої входить підприємство-виробник (одна - дві букви); індекси агропромислового комплексу - К, підприємства харчової промисловості - КП, міністерства, господарства - МС, міністерства місцевої промисловості - МП, Центральної спілки споживчих товариств України - ЦС); номер підприємства-виробника (одна - три цифри); номер зміни, бригади (одна - дві цифри); місяць виготовлення (дві цифри); рік виготовлення (дві останні цифри поточного року). Наприклад, на банку з продукцією під асортиментним номером 37, виготовленою 12-ою бригадою 23 березня 1998 року консервним заводом агропрому № 45, наносять такі умовні позначення:
37 К 45 37
або
12230398 К 45
12230398
На кришки скляної і полімерної тари металевих банок і на замок туби літографічно наносять умовні позначення: номер зміни (бригади) - одна-дві цифри; число виготовлення - дві цифри; місяць виготовлення - дві цифри; рік виготовлення - дві останні цифри поточного року (допускається наносити номер підприємства-виробника - одна-три цифри). Наприклад, на кришку скляної банки з продукцією, виготовленою 12-ою бригадою 20 червня 1998 року, наносять:
12
200698
Умовні позначення можна наносити на корпус, кришку полімерної тари або на паперову етикетку, наклеєну на тару, в один, два або три ряди.
Позначення одиниці та облік консервної продукції
Овочефруктові консерви випускають у тарі різноманітної місткості: скляні банки - від 100 до 10000 см3, металеві - від 95 до 8880 см3. Кожний вид продукції має неоднакову щільність маси. У тому ж об'ємі окремі види консервів матимуть різну масу. Тому за кількістю банок не можна визначити загальну масу продукції.
Облік овочефруктових консервів у сфері виробництва, в торгівлі, в органах статистики, міністерствах, відомствах здійснюється у гривнях, тоннах (кг), умовних банках (уб), тисячах умовних банок (туб). У більшості країн світу основним позначенням одиниці і обліку переробленої продукції є тонна.
У нашій державі та країнах СНД, залежно від виду готової продукції, умовну банку виражають у масі нетто (г) або об'ємі (см3).
Умовною банкою маси нетто вважають 400 г готової продукції, а об'ємною - металеву банку № 8 об'ємом 353 см , маса брутто якої близько 400 г.
Компоти, фрукти в цукровому сиропі обліковують в об'ємних умовних банках. Фруктові соки натуральні, підсолоджені, з м'якоттю, концентровані, фруктові маринади, сиропи, желе, фруктові соуси, пасти, напої, екстракти, консерви фруктові для дитячого і дієтичного, профілактичного і лікувального харчування обліковують в умовних банках масою нетто.
Для визначення кількості умовних банок масою нетто фактичну масу нетто в грамах ділять на 400 або перемножують кількість фізичних банок на коефіцієнт, встановлений для кожного виду продукції з урахуванням її маси нетто у конкретній тарі.
Масу нетто соків, напоїв, соусів визначають не зважуванням, а вимірюванням у літрах і помноженням на їх щільність маси (г/ см3 ), яка залежить від масової частки сухих речовин. Наприклад, маса нетто 500 л вишневого соку з вмістом сухих речовин 14% становитиме 500 х 1,0553 = 527,6 кг (щільність маси вишневого соку з вмістом сухих речовин 14% становить 1,0553).
Для перерахунку маси концентрованих продуктів в умовні банки її приводять до однієї базисної концентрації сухих речовин. Так, для перерахунку томатного пюре з вмістом сухих речовин 15, 20% і томатної пасти, що містить сухих речовин 25, 35 і 40%, їх приводять до базисної 12%-ї концентрації. Наприклад, для перерахунку 5300 кг томатної пасти, що містить 30% сухих речовин, необхідно: