Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
матеріал -консер.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
836.1 Кб
Скачать

7.1.2. Тара для консервів та її маркування

Для овочефруктових консервів використовують споживчу тару: скляні, металеві банки, алюмінієві туби і полімерну тару.

Основним видом тари є скляні банки. Залежно від способів закатування, горловини банок бувають трьох типів: 1 - обкатний, 2 -обтискний, 3 - різьбовий. Крім вітчизняних, повторно використовують також тару, що надходить з імпортними консервами номінальною місткістю 3,50; 4,00; 4,50; 5,00; 7,50; 7,90; 8,50 дм3.

Вітчизняна тара для консервів, яка складається, має різну місткість (табл. 7.1).

Таблиця 7.1 Розміри основних банок для овочефруктових консервів

Місткість, см3

Номер краю

горловини

Загальна

висота,

мм

Діаметр циліндричної частини, мм

Консерви

номінальна

повна

100

130±3

58

65

64

Для дитячого

200

225 ±7

58

100

64

харчування

350

385±10

68

125

72

Усі види, крім консервів

350

385 ±10

82

88

89

для дитячого харчування

500

560 ±15

82

118

89

Те ж саме

650

710±15

82

141

89

800

865 ±15

82

164

93

1000

1030 ±20

82

162

105

2000

2080 ± 30

82

207

133

Овочеві, фруктові,

3000

3020 ± 50

82

236

154

томатна паста

5000

5200 ±100

82

286

172

Соки, маринади,

5000

5200 ±100

100

286

172

томатна паста

10000

10300 ±150

82

380

220

Соки, томатна паста і пюре

Використовують також банки місткістю 250, 300, 475, 650, 800, 950 см3. Для овочефруктових консервів використовують металеві банки різної місткості (табл. 7.2).

Банка 20 А призначена для фасування соків і пюреподібних продуктів, банки 14 і 15 - для фасування томатної пасти та інших продуктів, які пастеризують при температурі не вище як 100°С або фасуються гарячим розливом. Інші банки використовують для фасування будь-яких овочефруктових консервів.

Пюре, подрібнені продукти, соуси фасують у тару з алюмінію та його сплавів - туби місткістю від 150 до 200 см3 і суцільноштамповані банки з лакованого алюмінію, які швидко прогріваються під час стерилізації.

Таблиця 7.2. Місткість металевих банок для овочефруктових консервів.

Умовне

Місткість,

Умовне

Місткість,

позначення

см

позначення

см3

24

95

9

370

20 А

150

43

445

20

155

12

580

23

195

13

895

4

260

14

3030

8

353

15

8880

Тара з термопластичних матеріалів для виробництва консервів у малій розфасовці (коробки, пакети, стакани, банки) має низьку собівартість, гігієнічна, легка, добре закупорюється і герметизується. Вона стерильна і її можна використовувати без попередньої підготовки.

Продукти фасують в цю тару при температурі 70-75 °С, накривають її алюмінієвою фольгою або полімерною плівкою, герметично запаюють з коробкою.

Споживча полімерна тара може бути місткістю 0,30-0,50; 1,00-1,50 і 2,00-2,50 дм3. У таку тару фасують пюре, пасти, протерті плоди і ягоди з цукром тощо.

Продукцію у металевій і скляній тарі пакують в ящики з гофрованого картону, дерев'яні і полімерні.

Консерви в алюмінієвих тубах пакують у дерев'яні або картонні ящики, які мають чарунки для кожної туби, а також в полімерні ящики для внутрішньоміських перевезень. Для деяких продуктів (томатна паста, екстракти) використовують дерев'яні бочки.

На транспортній тарі з консервною продукцією, фасованою у споживчу тару, повинен бути маніпуляційний знак "Вгору, не кантувати", а на тарі зі скляними банками - додатково "Обережно, крихке". Крім того, наносять найменування підприємства виробника, назву продукції і сорт, назву споживчої тари, її кількість, умови і строки зберігання (якщо вони обумовлені НТД), номер укладальника. Маркування наносять на бічну або торцеву поверхню ящика.

Споживча тара повинна мати етикетку і умовні позначення (консерви в металевих банках, покритих антикорозійним мастилом, можуть бути без етикетки, їх укладають в ящик в окремому пакеті).

На металевих банках етикетка має бути на корпусі або на корпусі і кришці; на скляних банках - на корпусі банки, на літографічній кришці або на корпусі і на літографічній кришці; на тубах - на корпусі (за домовленістю із замовником, покупцем на туби додатково наклеюють паперову етикетку); на коробках, пакетах, стаканах із полімерної тари - на покривних плівках, які герметично запаяні з тарою.

На етикетці або поверхні споживчої тари зазначають: назву підприємства-виробника, його підпорядкованість і товарний знак, найменування продукції, номер стандарту, ТУ, масу або об'єм, сорт, умови зберігання, харчову та енергетичну цінність 100 г продукту, а також інші дані, передбачені НТД на конкретний вид продукції (строк зберігання, спосіб вживання, склад консервів та ін.).

На лакованих кришках металевих банок наносять послідовно умовні позначення: асортиментний номер продукції (одна - три цифри); індекс системи, до якої входить підприємство-виробник (одна - дві букви); індекси агропромислового комплексу - К, підприємства харчової промисловості - КП, міністерства, господарства - МС, міністерства місцевої промисловості - МП, Центральної спілки споживчих товариств України - ЦС); номер підприємства-виробника (одна - три цифри); номер зміни, бригади (одна - дві цифри); місяць виготовлення (дві цифри); рік виготовлення (дві останні цифри поточного року). Наприклад, на банку з продукцією під асортиментним номером 37, виготовленою 12-ою бригадою 23 березня 1998 року консервним заводом агропрому № 45, наносять такі умовні позначення:

37 К 45 37

або

12230398 К 45

12230398

На кришки скляної і полімерної тари металевих банок і на замок туби літографічно наносять умовні позначення: номер зміни (бригади) - одна-дві цифри; число виготовлення - дві цифри; місяць виготовлення - дві цифри; рік виготовлення - дві останні цифри поточного року (допускається наносити номер підприємства-виробника - одна-три цифри). Наприклад, на кришку скляної банки з продукцією, виготовленою 12-ою бригадою 20 червня 1998 року, наносять:

12

200698

Умовні позначення можна наносити на корпус, кришку полімерної тари або на паперову етикетку, наклеєну на тару, в один, два або три ряди.

Позначення одиниці та облік консервної продукції

Овочефруктові консерви випускають у тарі різноманітної місткості: скляні банки - від 100 до 10000 см3, металеві - від 95 до 8880 см3. Кожний вид продукції має неоднакову щільність маси. У тому ж об'ємі окремі види консервів матимуть різну масу. Тому за кількістю банок не можна визначити загальну масу продукції.

Облік овочефруктових консервів у сфері виробництва, в торгівлі, в органах статистики, міністерствах, відомствах здійснюється у гривнях, тоннах (кг), умовних банках (уб), тисячах умовних банок (туб). У більшості країн світу основним позначенням одиниці і обліку переробленої продукції є тонна.

У нашій державі та країнах СНД, залежно від виду готової продукції, умовну банку виражають у масі нетто (г) або об'ємі (см3).

Умовною банкою маси нетто вважають 400 г готової продукції, а об'ємною - металеву банку № 8 об'ємом 353 см , маса брутто якої близько 400 г.

Компоти, фрукти в цукровому сиропі обліковують в об'ємних умовних банках. Фруктові соки натуральні, підсолоджені, з м'якоттю, концентровані, фруктові маринади, сиропи, желе, фруктові соуси, пасти, напої, екстракти, консерви фруктові для дитячого і дієтичного, профілактичного і лікувального харчування обліковують в умовних банках масою нетто.

Для визначення кількості умовних банок масою нетто фактичну масу нетто в грамах ділять на 400 або перемножують кількість фізичних банок на коефіцієнт, встановлений для кожного виду продукції з урахуванням її маси нетто у конкретній тарі.

Масу нетто соків, напоїв, соусів визначають не зважуванням, а вимірюванням у літрах і помноженням на їх щільність маси (г/ см3 ), яка залежить від масової частки сухих речовин. Наприклад, маса нетто 500 л вишневого соку з вмістом сухих речовин 14% становитиме 500 х 1,0553 = 527,6 кг (щільність маси вишневого соку з вмістом сухих речовин 14% становить 1,0553).

Для перерахунку маси концентрованих продуктів в умовні банки її приводять до однієї базисної концентрації сухих речовин. Так, для перерахунку томатного пюре з вмістом сухих речовин 15, 20% і томатної пасти, що містить сухих речовин 25, 35 і 40%, їх приводять до базисної 12%-ї концентрації. Наприклад, для перерахунку 5300 кг томатної пасти, що містить 30% сухих речовин, необхідно: