5. Якісне визначення кров'яних пігментів (бензидинова проба).

Принцип методу. Гемоглобін складається з 4-ох субодиниць, кожна з яких містить білок глобін і простетичну групу - гем, який надає крові червоного забарвлення. Виявлення гемінової групи грунтується на її здатності окислювати бензидин за допомогою перекису водню, утворюючи сполуку синього кольору, що поступово може переходоти в червоний. Ця дуже чутлива реакція використовується для виявлення навіть мінімальних кількостей крові в біологічних рідинах і широко застосовується в клінічній та судовій медицині.

Хід роботи. До 20 крапель сечі додають рівний об’єм розчину бензидину в оцтовій кислоті і декілька крапель перекису водню. При наявності кров’яних пігментів сеча забарвлюється в синьо-зелений колір.

КЛІНІКО – ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ. В разі появи в сечі крові (вірніше еритроцитів) говорять про гематурію, а при наявності кров’яних пігментів – про гемоглобінурію. Сеча при гематурії непрозора, має червонуватий відтінок. Гематурія спостерігається при враженні сечовивідних шляхів (сечові камені, рак сечового міхура, цистит). Гемоглобінурія спостерігається при отруєнні гемолітичними отрутами і при ряді захворювань, які пов’язані з гемолізом еритроцитів.

6. Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту (проба Фелінга).

Принцип методу. Фенілпіровиноградна кислота утворює з іонами трьохвалентного заліза комплексну сполуку, забарвлену в синьо-зелений колір.

Хід роботи. До 2 мл свіжовідфільтрованої сечі наливають 8-10 крапель 10 % розчину FeCl_3. При наявності в сечі фенілпіровиноградної кислоти через 30 - 60 секунд з'являється синьо-зелене забарвлення, яке поступово блідне і вицвітає через 5-30 хвилин в залежності від концентрації фенілпіровиноградної кислоти в сечі. Цю пробу можна робити на фільтрувальному папері і на дитячій пеленці: смужку фільтрувального паперу змочують сечею, висушують на повітрі і наносять краплю 10% розчину хлорного заліза. Позитивна проба дає синьо-зелене забарвлення. Аналогічну пробу проробляють з сухою або мокрою пеленкою.

КЛІНІКО – ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ. Вроджена відсутність у дітей в печінці ферменту 4- фенілаланінгідроксилази приводить до того, що фенілаланін не гідроксилюється і не перетворюється в тирозин. Накопичення фенілаланіну та продукту його розпаду фенілпіровиноградної кислоти в крові і тканинах зумовлює інтоксикацію та порушення нормального розвитку мозку і появи тяжких розладів психіки дитини. Доказом цього спадкового захворювання – фенілпіровиноградної олігофренії є виявлення підвищеного вмісту фенілаланіну в крові і наявність фенілпіровиноградної кислоти в сечі.

Література

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

4. Скляров О.Я. Клінічна біохімія. – Київ: Здоров`я, 453с.