Слиз та його значення

Слиз, що виробляють дадаткові клітини слизової оболонки шлунка, відіграє захисну роль. Він захищає сли­зову оболонку шлунка від пошкодження механічними та хімічними факторами, адсорбує на собі ферменти, обгор­тає грубий корм і сторонні предмети, зменшуючи їх подраз­нювальну дію. Слиз бере участь у фільтрації поживних речовин і продуктів гідролізу, розріджує алкоголь, кислоти, луги, чим запобігає пошкодженню слизової оболонки шлунка. Згодовування грубого корму викликає виділення з ізольо­ваного шлуночка соку з великою кількістю слизу. При ви­поюванні молока слизу виділяється мало. При механічному подразненні стінок шлунка слизу виділяється багато.

На думку І. П. Павлова, підсилення секреції слизу у відповідь на механічне подразнення слизової оболонки шлунка має рефлекторну природу, в чому значну роль ві­діграє блукаючий нерв.

Моторна функція шлунка та Її регуляція

Рухова функція шлунка забезпечується трьома ша­рами гладких м'язів, які розміщені у поздовжньому, поперечному і косому напрямках. У пілоричному відділі є кільцеві м'язові волокна, які утворюють два сфінктери: препілоричний, що знаходиться на межі між фундальною і пілоричною частинами, і пілоричний, який закриває вихідний отвір шлунка. Ці сфінктери і регулюють перехід вмісту шлунка в кишечник. При вході стравоходу в шлунок, косий шар м'язів у кардіальній зоні шлунка утворює кардіальний сфінктер.

Моторику шлунка вивчають різними методами. Один із них — графічна реєстрація за допомогою введеного через фістульну трубку в шлунок гумового роздутого повітрям балончика, з'єднаного з капсулою Марея. При скороченні шлунка тиск на балончик передається на капсулу Ма­рея, на якій закріплено важелець. Рух останнього залишає слід на закопченому барабані кімографа.

Рухову функцію шлунка можна дослідити і методом рентгеноскопії, давши тварині перед дослідженням конт­растну масу солей барію або вісмуту, яка поглинає рент­генівське проміння. Наповнений такою масою шлунок доб­ре видно, бо інші. тканини черевної порожнини пропуска­ють рентгенівське проміння. Цей метод дозволяє досить довго спостерігати скорочення шлунка,

За допомогою цих методів вивчення моторики шлунка було встановлено, що в порожньому шлунку стінки приля­гають одна до одної, вихідний отвір відкритий. Перші пор­ції корму з стравоходу потрапляють у ділянку дна шлун­ка і поступово пошарово наповнюють всю його порожнину. Пілоричний сфінктер у цей час закритий. При ковтанні стінки шлунка розслаблюються і новопроковтнутий корм знаходить собі місце в шлунку. Розрізняють ритмічні ско­рочення шлунка (у вигляді хвиль, які йдуть одна за одною) і тонічні, коли мускулатура довго залишається напруже­ною. Ритмічні скорочення починаються в кардіальній час­тині шлунка і поширюються до пілоричної. Шари корму, які прилягають до стінок шлунка, скороченнями поступово просуваються до пілоричної частини. Цьому сприяють та­кож і тонічні скорочення стінок шлунка, які створюють ви­сокий тиск у його порожнині.'

Тонічні скорочення — це тривале напруження м'язів фундальної частини шлунка, що спричиняє постійний тиск ' при різних ступенях наповнення шлунка. Тонічні скорочен­ня не переміщують вміст шлунка, але віджимають продук­ти перетравлення у напрямі пілоричної частини.

Скорочення косих м'язів малої кривизни шлунка під час прийому води чи рідкого корму зближують кардіальну й пілоричну частини шлунка. При цьому утворюється так звана шлункова борозна, по якій рідкі речовини можуть потрапляти через розслаблений пілоричний сфінктер прямо в кишечник. На рухи шлунка пливають і деякі хімічні ре­човини: соляна кислота, гістамін, продукти розщеплення білків, розчини солей тощо. Ці речовини подразнюють ре­цептори шлунка, збуджуючи його моторику гуморальним щляхом.

Моторні” .функція шлунка регулюється вегетативноку

їм

нервовою снстемвю, причому яо блукаючи^ нервах де шлунка надходять стимулюючі імпульси, а по симпатич­них — гальмівні впливи. Центри, які регулюють моторику шлунка, розміщені в довгастому і середньому мозку; в свою чергу, вони підкоряються вищим центрам головного мозку включно до кори великих півкуль. У зв'язку з цим вид чи запах корму викликає рухову реакцію шлунка. Підлеглість моторної функції шлунка нервовим центрам кори голов­ного мозку доведена дослідами з умовно-рефлекторними руховими реакціями органа на індиферентні подразники.