Слиновиділення у різних тварин

Слиновиділення у собак. Поза періодом годівлі слина у собак не виділяється. Виділення слини відбувається лише при попаданні в рот речовин, які подразнюють рецептори ротової порожнини. Слина виді­ляється також і при дії умовних подразників З таблиці видно, що слина виділяється не тільки на їстівні речови­ни, але й на неїстівні, подразні, іноді навіть шкідливі, так звані не-сприймані речовини. Це має біологічне значення: з допомогою слини слизова оболонка відмивається від непотрібних речовин, кислота або луг розріджуються (кислота до того ж нейтралізується лугами слини) і стають менш шкідливими.

26

Таблиця 1

Кількість слини, виділена собакою протягом 1 хвилини при їді або при введенні в порожнину рота різних речовин

Речовина	Під'язикова 1 підщелепна залози					Привушна з.,лоза
	кіль­кість слини (мл)	показник в'язкості'	процент сухої речовини	процент неорганіч­ної речо­вини	процент органіч­ної речо­вини	КІЛЬКІСТЬ слини {мл)
Білий хліб ......	2,2 1,1 3,0 4,4 4,5 4.3 4,0 1.9	1 ХВ. 35 СЄК. 2 хв. 53 сек. 1 хв. 16 сек. 4 хв. 15 сек. 13 сек. 10 сек. 9 сек. 13 сек.	0,969 1,277 1.433 1,486 0.920 0,781 0,717 0.483	0,377 0.321 0,466 0,617 0,620 0,504 0.4ЯО 0.350	0,592 0,956 0,967 0.869 0,300 0,187 0,237 0.133	1,0 0,5 1,9 1,6 2.0 2,0 2,0 0.8
Сире м'ясо ......
Сухарі ........
М'ясний порошок . . . 10-процентний розчин соди ........
0,5-процентний розчин соляної кислоти . . . 20-процентний розчин кухонної солі .... Пісок .........

В'язкість слини визначається за швидкістю протікання певної кількості слини через капілярну трубку. Чим вища в'язкість слини, тим повільніше вона протікає.

Кількість і якість слини, що виділяється на різні подразники, різна-На сухий, особливо роздріблений корм (сухарний порошок) слини ви­діляється більше, ніж на вологий (хліб). Сухий корм потребує більше рідини для свого змочування.

На їстівні речовини тече слина густа, в'язка, з великим вмістом муцину, яка робить грудку їжі слизькішою і легше проковтуваною. Сли­на, що виділяється на несприймані речовини,— рідка, так звана відмив-на слина.

Все це показує, що слинні залози у своїй роботі дуже тонко присто­совуються до потреб організму.

Слиновиділення у коней. Слина у коней виділяється тільки під час поїдання корму. Чим сухіший і грубіший корм, тим він довше пережо вується і тим більше виділяється слини.

Секрецію слини у коней почали вивчати ще до застосування фістуль­ного методу. Для цього у коней перерізували стравохід. Пережований в порожнині рота і змішаний з слиною корм при проковтуванні випадав через розріз стравоходу. За різницею у вазі між згодованим кормом і грудкою, що випала з стравоходу, судили про кількість виділеної сли­ни. Було встановлено, що при поїданні соломи або сіна слини виділя­лося вчетверо більше (за вагою), ніж було з'їдено корму, при поїданні вівса—удвоє, при додаванні до зерна січки сіна—утроє. При поїданні свіжої трави кількість виділеної слини ледве перевищувала половину її ваги. При годівлі сирою картоплею слина іноді зовсім не виділяється.

Слину виділяють переважно залози, які знаходяться на тій же сто­роні, де відбувається жування; залози протилежної сторони виділяють слини дуже мало. Це буває, очевидно, тому, що подразнюються 'пере­важно рецептори на стороні жування, а це стимулює діяльність центру слиновиділення, зв'язаного із залозами цієї сторони (табл. 2).

Секреція слинних залоз значно збільшується при згодовуванні дроб­лених кормів (січка, розплющене зерно), посилюється вона при дода­ванні до корму речовин, які поліпшують його смакові якості: солі, дріжджів та ін. (табл. 3).

27

Таблиця 2

Слиновиділення з привушної залози коня при згодовуванні йому 25 г різних кормів (за Федотовим)

Корми	Кіл кість слини, яка вид ляеться під час жування на стороні фістули Імлі	КІЛЬКІСТЬ СЛИНИ, Щ.) ЧИ- діляетьія при жуванні на протилежній стороні [мл)
Сіно ...........	106,17	13,35
Ячмінь .......... Овес ...........	58,7 52,85	0,25 0,62
Ячмінь мелений .....	72,0 63,58	4,8 4,0
Пшеничні висівки ....	71,28	4,33

Таблиця З

Середня кількість слини, виділена при згодовуванні вівсяної соломи із здобрюваннями-

(у жуйних)

Показники	Суха солома	Солома, зм.ічеі а водою	Солома з мелясою	Солома з водою	Солома з сіллю	Солома ч концентра­тами	Солома з пивним• дріжджам й
Об'єм виділеної слини в сл^ . . Збільшення у %	245	137 100	157,0 116,8	213 157	302 225	532,0 394,3	850,0 630,6

При роботі і при недостачі води в організмі секреція слини у коней зменшується на 50 і більше процентів.

Добова кількість слини у коня досягає 40 л. Основна роль слини у 'коня полягає у змочуванні грубих кормів;

під впливом слини вони набрякають, розрихлюються, відбувається їх фізична підготовка. Ферментів, як уже зазначалося, у слині коня дуже мало, особливо при поїданні сіна. Але оскільки у зв'язку з повільним пережовуванням корм довго знаходиться у коня в роті і температура та реакція середовища сприяюгь там дії амілолітичних ферментів, то хімічна зміна багатого на кро­хмаль корму може початися вже в роті як під впливом ферментів слини, так і ферментів, що знахо­дяться в самому кормі.

Слина у коня відіграє велику роль і в процесах шлункового травлення, бо, попадаючи в езофагальну частину шлунка, вона створює там лужне середовище, необхідне для дії ферментів рос­линних кормів і мікрофлори. Слиновиділення у жуйних. У жуйних з'їдений корм через час надходить назад з рубця в рот і повторно пережовується (жуй­ка).

Слиновиділення у них значно відрізняється від слиновиділення в інших тварин. Передусім слід відзначити, що привушні залози жуйних секретують безперервно, незалежно від акту їди. Поїдання корму й особливо відригування його посилює безперервне слиновиділення. Пиття води значно зменшує слино­виділення (мал. 7). Загальна кількість слини, виділюваної жуйними, дуже велика: вона досягає 60 л на добу.

Підщелепні і під'язикові залози секретують слину тільки під час по­їдання корму. Під час жуйки і спокою ці залози слини не виділяють.

Як і в інших тварин, кількість слини у жуйних залежить від ха­рактеру корму (мал. 8). На сухий корм виділяється більше слини, ніж на вологий. Так, при поїданні 200 г сухих висівок виділялося з привуш­ної залози 180 мл слини, з підщелепної—93 мл. При поїданні такої ж кількості вологих висівок: з привушної—80 мл, з підщелепної—43 мл.

Слині жуйних властива дуже висока лужність, рН її вища за 8,1. Ферменти у слині жуйних є, але їх дуже мало.

Безперервність слиновиділення і .висока лужність слини у жуйних зв'язані з наявністю у них складного багатокамерного шлунка і з особли­востями їх рубцьового травлення. З'їдений твариною корм після не­значної обробки в ротовій порожни­ні попадає в рубець. В рубці клітко­вина піддається бродінню з допомо­гою мікроорганізмів. У процесі бро­діння утворюється багато кислот, рН рубцьового вмісту доходить до 5,6. Така висота кислотність створює несприятливі умови для діяльності мікрофлори. Дуже лужна слина при­вушної залози, що надходить у ве­ликій кількості з ротової порожни­ни в рубець, нейтралізує утворювані кислоти. Чим більше в раціоні гру­бих кормів, тим більш лужна секретована привушною залозою слина. Розвиткові мікроорганізмів сприяє і висока вологість, яка створюється в рубці завдяки значному надходжен­ню туди слини.

Той факт, що особливості слино­виділення у жуйних зв'язані з ха­рактером рубцьового травлення, доводить вивчення слиновиділення у телят. В молочний період, коли передшлунки у телят ще не функціону­ють, привушні залози у них слабо секретують. Слина, виділювана ними в незначній кількості під час пиття молока, слабколужної реакції. У цей період підщелепна і під'язикова залози виділяють слини більше, ніж привушна, і навіть вищої лужності (мал. 9 і 10).

З переходом до мішаного корму і з розвитком передшлунків кіль­кість слини, секретована привушною залозою, та її лужність підвищує­ться. Секреція інших залоз не змінюється. При 'переході ж на чисто рослинний корм, у зв'язку з інтенсивним процесом бродіння в рубців секреція з привушної залози набуває безперервного характеру, який описано вище.

На секреції слини у телят позначається спосіб випоювання молока. При повільному випоюванні молока (з напувалки) секреція слини при­вушної залози значна, молоко добре змішується з слиною. Завдяки цьому в сичузі утворюється пухкий, доступний травним сокам згусток; при швидкому випоюванні (з відра) слини секретується мало, згусток молока утворюється твердий і він погано перетравлюється, що приво­дить до порушення процесу травлення

Слиновиділення у свиней. Привушні слинні залози секретують тільки при поїданні корму. Слина свиней містить ферменти — птіалін і мальтазу — у значно більшій кількості, ніж слина інших сільськогос­подарських тварин; Це має значення для кращого перетравлювання вуг­леводів у шлунку.

За добу свиня виділяє близько 15 л слини, з них приблизно полови­ну виділяють привушні залози. Вплив різних кормів на слиновиділення показано в таблиці 5.

Вливання в рот води при діяльному стані залоз майже завжди дуже знижує їх секрецію. Очевидно, вода, змочуючи корм, зменшує те механічне подразнення, я'ке він має на рецептори ротової порожнини. Цим пояснюється те, що при поїданні свинями рідкої бовтанки слина майже не виділяється.

Слиновиділення у деяких інших тварин. Останніми роками в лабо­раторії Слоніма розроблено методику накладання фістул на слинні протоки дрібних тварин (ондатри, їжака, морської свинки, кішки та ін.). Встановлено, що у цих тварин процес слиновиділення підпорядко-^ вується тим закономірностям, які були встановлені в лабораторії Павлова.

У комахоїдних (їжака), хижаків (лисиці, кішки), у нижчих при­матів слина виділяється тільки під час їди. У морської свинки має місце безперервна секреція слини, причому праві і ліві залози секретують по черзі.

Слиновиділення залежить від подразнення рецепторів ротової по­рожнини. Самі по собі жувальні рухи не викликають виділення слини;

так, наприклад, вона не виділяється у гризунів під час гризіння.

Чим сухіший корм, тим більше виділяється слини; в їжака, наприк­лад, при поїданні жуків виділяється більше слини, ніж 'при поїданні м'яса або дощових червів.