Акт дефекації

Дефекація — акт часткового звільнення говстого ки­шечника від ьалових мас Вона настар при пороговому подразненні ректальної слизової оболонки калом, сформо­ваним у нижньому відділі товстої кишки Корова за добу виділяє до 40 кг калу, кінь — до 17, вівця і свиня — близь­ко 3 кг.

Жуйні тваргнк здійсню.оть 10-20 дефекацій на добу, кінь — 5—12 Тварині' чдїйспюють цей акт під час руху, v стоячому та ./ежачому стані.

Дефекація рел.чізується з у"астю центральної нервової сисгемй на основ! безумочтіях та умовних рефлексів. Центр

дефекації міститься в поп^пековіи 'тас-ині спчнного уоьку Де4екація відбуваться так- від рецепторі'? тог-^ого ки­шечника збудження лсрецяються в центр якту дефекації Із спинного мо?ку по раррсимпагичних волокнах, що йдуть у складі тазового нерва, передаються імпульси, які викли­кають скорочення м'язів прямої кишки, а по .-импатичнпх нервах — розслаблення внутрішнього сфінктера Зовніш­ній анальний сфінктер залежить від волі тварин, що визна­чає довільність акту д°ф^,'іції. Вищі центр'ї акту дефека­ції розміщені в довгастому мозку, гіпоталамусі, лімбічши корі та моторчій зоні кори головного мочку. У процесі де­фекації бере участь діафра:'мя та м'язи черевної стінки

У сільськогосподарських тварин ;'егко виробляється умовний рефлекс ра ча^ тд місце лк'іу дефекації, що значно полегшує догляд ча тваринами нч промислових комплек­сах.

Механізм рефлекторної регулянії ноторно-секреторної діяльності травного тракту

Загальний принцип регуляції почягає в тому, що кормові речовини'чають певні хі\тічні та фізичні власти­вості і по-різному вплива'оть на рецепгори -равного трак­ту: механорецептори сприймають зміни тиску і консистен^ ції хімусу; хєморецеггори реагують на зрушення реакції

Рис 76 Схема регуляції моторно секр°торної діяльності хар\отрав-ноі системи (за Костіним А П )

їй')

середовища вмісту ї на зміну в ньому складу й консисгеч-ціі поживних речовин, продуктів ї< гідролізу та мінераль­них сполук Механо- і хеморецептори травної системи їіе.-ретгіорюють дію різних подразників у частотно-імпулісш сигнали, які по афсренті^ в^локи.і^ передаються в інтрз-муральні нєргові ганглії, у спиниш' і довгастий мо^ок

Інтрамуральні нервові ганглії здійснюють периферичну саморегуляціє моторно-секреторної функції тряаного трак­ту. У центральну нервову систему аферентні сигнали над­ходять по аксонах клітин Дугеля другого типу і по спі-нальних аферентних шляхах У відповідних структурах головного мозку (довгастий мозок, ретикулярна формація, гіпоталамус, таламус, стріопалідарна систгма, гіпока^п, чімбічьа кора і премоторнч зона кори головного мозк\), надіслана інформація обробляється, після чого центральна нервова сисгема адресує відповідні команди ефекторам по симпатичних т? парасимпатичних нервових волокнах веге^ тативної системи Об'єктами регуляції у травній системі е: секреторний епітелій, м'язи і кровоносні судини. Діяль­ність органів травлення постійно координується зворотнч-ми зв'язками, які здійснюються єдиним нейрогуморальним механізмом регуляції вісцеральних систем.

МЕХАНІЗМ НАСИЧЕННЯ, голоду І СПРАГИ

Голод — природжений мимовільний стан організму, який активно виявляється уже через кілька годин після народження. Голод є сигналом фізіологічної необхіднеє гі відновлення енергетичного балансу в організмі тварири. Відчуття юлоду при порожньому шлунку виникають пе­ріодично і тривають кілька хвилин.

У голодної собаки тірї' пустому шлунку через кож^і 60—90 хв виділяються травні соки, скорочується шлунок і тонкі кишки Це триває до 15—ЗО хв При цьому тварина неепор.ійна, облизується, зміню⁰ ритм дихання й кровообі гу Проте механізм походження періодичної діяльності трав­ного тракту натщесерце досі не з'ясований.

Допускаю', ь, що голодна періодика викликнеться гу­моральними подразниками, які є в крові в період голодуван­ня тварини У лабораюрії І. П Павлова у нагодованого со­баки викликали юлодну перюдик^ вливанням крові від голодного собаки. Після вливання цьому же собаці крові від нагодованого собаки у н^ого відразу припинилося “го­лодне^ скорочення шлунка.

183

У виникненні періодичної діяльнос-іі травного тракту , важливу роль відіграє центральна нервова система.

Біологічне значення відчуття голоду і спраги полягає в тому, що вони є збудниками пошуку, прийняття корму та води. Відчуттч голоду пон'язане з “харчопим центром-”, який регулює харчову поведінку тварини і бере участь у складпорефлекторній регуляції та координації діяльності всіх відділів травного тракту. Відчуття т'олоду значною мі­рою збігається в часі з голодною періодикою шлунка і кишечника, як? викликається рефлекторно при збудженні латеральних ядер гіпоталамуса і нейронних структур дов­гастого мозку. Скорочення гладких м'язів стінки шлунка збуджує її барорецептори. Ці збудження досягають центра голоду в латеральних ядрах гіпоталамуса На відчуття го­лоду впливають фізична робота, температура навколишньо­го середовища тощо. При двосторочній ваготомії зникають “голодні” скорочення шлунка.

При поїданні і надходженні корму в шлунок нервові імпульси від рецепторів рота і шлунка збуджують центр насичення. У цей час рефлекторно глюкоза викидається з печінки у кров. Кров насичується глюкозою (“сдта” кров). За таких умов збуджується центр насичення і гальмується центр голоду в гіпоталамусі, від чого зникає “голодна” пе­ристальтика шлунка.

Виникнення відчугтя спраги зумовлюється нестачею води в організмі чи надходженням надлишку мінеральних солей з кормом. Таке відчуття настає лри висиханні сли­зової оболонки рота і глотки в результаті зменшення сек­реції слини.

При зниженні в організмі кількості води підвищується осмотичний ткск крові, при цьому пефлекторно збуджу­ються осморецептивні клітини в гіпоталамусі. Збудження цього центра призводить до зменшення виведення води з організму і зменшення секреції травних соків.

Поняття про функціональну систему травлення

Система травлення організму включає дзі різновид­ності функцій травного тракту: травні та нетравні. До трав­них належать: секреторна, моторна, гідролітична і всмок­тувальна функції. Вони забезпечують механічну й хімічну обробку поживних речовин, надходження кінцевих про­дуктів гідрилк-.у білків, жирів і вуглеводів в гпітеліоцитя і в кров, а також виведення залишків пожизни< речовин із шлунково-кишкового тракту. До неграсних функцій нале­

жать: екскреторна (виведення продуктів обміну речовин, лікарських сполук), метаболічна (участь у регуляції зага­льного обміну речовин), ендокринна (продукція гастроіи-тестинальних гормонів) :а імунна.