Шлункове травлення в молодняка жуйних у молочний та перехідний періоди

У молодняка жуйних тварин спостерігаються вікові особливості шлункового травлення. Жуйні народжую­ться з недорозвинутими передшлунками. У новонародже­них телят маса й об'єм передшлунків значно менші від ма­си й об'єму сичуга. У жуйних у молочний період .основне перетравлення поживних речовин відбувається у сичугу та кишечнику (кишечний тип травлення). З переходом на рослинні корми в них посилено розвиваються передшлун­ки й травні залози. З віком у телят і ягнят у передшлун­ках збільшується перетравлення корму, наближаючись до рівня дорослих тварин.

Найшвидше ростуть передшлунки у жуйних у перші мі­сяці життя, у тримісячному віці вони виростають і стають у 4 рази більшими від сичуга. У телят до місячного віку сичуг росте відносно швидше, ніж рубець. Потім ріст руб­ця різко посилюється і до переходу телят на рослинні корми” за ''об'ємом¹ 'він не відрізняється 'від си'чуга; статевого дозрівання у 5—6 раз перевищує об'єм остан­нього.

Показник рН рубцевої рідини з віком телят дещо під­вищується: у тримісячних телят рН становить 7,52—7,80, у дев'ятимісячних — 7,53—8,10 (Демченко В. Ю.).

На 15—25-й день після народження в рубці ягнят з'яв­ляються інфузорії, активуються бродильно-ферментативні процеси. Кількість летких жирних кислот досягає 0,6—0,7 мкмоль на 100 мл, концентрація аміаку знижується до 11—16 мг %. У старших ягнят (ЗО—60 днів) у рубці кіль­кість інфузорій збільшується, загальна кількість летких жирних кислот підвищується до 2,4—3 мкмоль на 100 мл (Демченко В. Ю.).

У рубці молодняка жуйних відбувається посилений син­тез вітамінів групи В і вітаміну К, що збігається, у часі з поїданням грубих кормів. У молочний період, коли функ­ція рубця жуйних ще недостатньо розвинута, у раціон мо­лодняка необхідно додавати незамінні амінокислоти та ві­таміни групи В.

Дослідами встановлено, що у телят 12-денного і старшого віку має місце безперервна секреція сичужного соку. При згодовуванні молока секреторна діяльність сичужних залоз підсилюється, а після поїдання сіна, навпаки, галь­мується.

У молочний період у телят високий рівень сичужної се­креції спостерігається вночі, а в перехідний — удень. Прийом корму підсилює сичужну секрецію у телят-молочників.

Найвища перетравна сила сичужного соку спостері­гається в молочний період, а в перехідний у віці 3—4 міс вона значно зменшується.

У новонароджених телят у складі шлункового соку ви­діляються: пепсиноген, проренін і соляна кислота, їх кіль­кість залежить від раціону, акту приймання корму та віку. У молочний період активність сичужних ферментів вища. а кислотність соку нижча, ніж у перехідний. Найвища актив­ність ферменту пепсину в сичугу спостерігається через З год після годівлі телят,

Складнорефлекторйа фаза сичужного соковиділення у телят більше виражена, ніж у дорослих тварин. У сичуж­ному соку в молочний період відмічають великий вміст і підвищену активність ферменту реніну. З віком кількість реніну зменшується, а продукція пепсину збільшується на фоні підвищення рівия секреції, кислотності та густини си­чужного соку.