Перетворення ліпідів у передшлунках

У рубці ліпіди корму розщеплюються під впливом ферментів найпростіших і бактерій. При цьому звільняю­ться естерифіковані жирні кислоти, гідрогенізуються под­війні зв'язки ненасичених жирних кислот і ферментуються гліцерин та галактоза, які звільняються при гідролізі ліпі­дів. У передшлунках значна частина ліпідів утворюється за рахунок синтезу бактеріями і найпростішими із неліпідних інгредієнтів корму. Підраховано, що в передшлунках молочних корів за добу синтезується до 142 г мікробних ліпідів. При цьому жирні кислоти становлять близько 6~-8 % сухої речовини найпростіших і бактерій.

Отже, в рубці жуйних відбувається інтенсивний син­тез мікробних липідів. Між рівнем загальних ліпідів вмісту рубця і кількістю найпростіших існує позитивна корелятивна залежність. Концентрація загальних ліпідів і найпростіших у рубці залежить від раціону та часу після годівлі. Вміст загальних ліпідів, у фракції найпростіших у 3,67 раза більший, ніж у фракції бактерій. У загальних ліпідах найпростіших знаходяться переважно фосфоліпіди, а в бактеріях — вільні жирні кислоти.

Роль сітки і книжки в травленні

Сітка за об'ємом Значно менша від рубця. Вона є сортувальним органом. Із рубця до неї надходить частково перетравлений бактеріями корм. Під час скорочення переддвер'я рубця складка слизової частково закриває отвір між сіткою і рубцем, так що в сітку проникає тільки роз­ріджена дрібна маса корму, а необроблена їжа залишає­ться в рубці для дальшого перетравлення. При скороченні сітки підготовлена маса надходить у книжку, а грубі час­тини їжі затримуються .і повертаються в рубець.

Книжка є фільтром, який затримує між своїми шорст­кими ороговілими листочками грубі частини корму. При скороченні книжки подрібнюються затримані грубі части­ни корму, а рідкий корм спрямовується в сичуг. У книжці перетравлюється до 20 % клітковини.

У телят молочного віку передшлунки ще недостатньо функціонують, у них переважає кишковий тип травлення. У цей період активно проходить травлення в тонких киш­ках, чим значно компенсується функціональна недостат­ність передшлунків (Демченко В. Ю.).

Всмоктування у передшлунках

У передшлунках відбувається інтенсивне всмоктування летких жирних кислот (ЛЖК). Відомо, що в рубці всмоктується невелика кількість водорозчинних жирних кислот з довгим ланцюгом. Основна 'маса вищих жирних кислот після гідрогенізації надходить у сичуг. У рубці ко­рів протягом доби може утворитись 4,5, а овець — 500 г летких жирних кислот.

У рубці жуйних усмоктуються амінокислоти, частина аміаку та вуглекислого газу — продукти ферментативного розщеплення рослинних білків. У рубці та сітці засвоюєть­ся, глюкоза як кінцевий продукт мікробіальної обробки клітковини. Крім того, у рубці всмоктується молочна кис­лота, яка утворюється в результаті бродіння простих цук­ристих речовин корму. У книжці всмоктуються вода, роз­чинні в ній солі та леткі жирні кислоти.

Моторика передшлунків та її регуляція

Скорочення передшлунків узгоджені між собою і від­буваються у певній послідовності. Завдяки цим скорочен­ням корм переміщується в передшлунках і періодично до сичуга. Скорочення перешлунків забезпечується гладень­кими м'язами, розташованими уздовж і циркулярне в їх стінках. Спочатку скорочується стравохідний жолоб і сіт­ка, а потім рубець. Сітка скорочується за дві фази. У пер­шій вона зменшується в об'ємі приблизно наполовину, а в другій дещо розслаблюється і знову скорочується майже повністю. При цьому вміст її виштовхується в переддвер'я рубця і частково у книжку. Після цього настає розслаблен­ня сітки (рис. 64).

Двофазне скорочення сітки повторюється через ЗО—70 с. Під час відригування сітка і стравохідний жолоб скорочую­ться додатково, тобто відбу­вається третя фаза. - .: '

Стравохідний жолоб скоро- - " чується одночасно з сіткою. Після скорочення стравохідно­го жолоба та сітки послідовно зменшується рубець. Спочатку

скорочується переддвер'я руб- ряд 64. Двофазне скорочення ця, потім дорсальний і вен- сітки:

ТраЛЬНИЙ МІШКИ, СЛІДОМ за НИ- „_ у с„ні спокою; в - при .ід.

Ми — каудодорсальний і кау- риіуваині довентральний сліпі виступи.

Під час скорочень передшлунків вміст їх не тільки пе­ремішується, а й промивається, віджимається і частково переміщується в розташовані поряд відділи. Складки руб­ця й сітки забезпечують пошарове розміщення вмісту. У здорових тварин за 2 хв відбувається 2—5 скорочень руб­ця. Міст книжки у великої рогатої худоби скорочується разом з дорсальним мішком рубця. Тіло книжки поступо­во зменшується у період паузи сітки. В овець за один пе­ріод паузи сітки вміст книжки здійснює 4—5 ритмічних та одне тонічне скорочення. Кормова маса проштовхується в книжку скороченнями сітки і стравохідного жолоба, після чого засмоктується в сичуг, у порожнині якого знижуєть­ся тиск органа. Зворотному просуванню кормових мас з книжки в сітку заважає мускульний сфінктер.

Скорочення передшлунків регулюються спеціальним нервовим центром, що знаходиться у довгастому мозку через блукаючий і симпатичний нерви (рис. 65). На мотори­ку передшлунків впливає кора великих півкуль. Це під­тверджується дослідами, в яких показ корму зумовлює по­силення скорочень передшлунків та збільшення їх частоти. На зміну скорочення рубця можна виробити умовні реф­лекси.

При перерізуванні обох блукаючих нервів моторика передшлунків на певний строк припиняється і порушуєть­ся послідовність скорочення різних відділів та узгодження між ними.

Регуляція моторики передшлунків здійснюється реф­лекторно. Центр скорочення передшлунків збуджується при подразненні рецепторів у різних відділах травного ка­налу. Наприклад, під час пережовування корму в резуль¹ таті подразнення рецепторів слизової рота посилюється ско­рочення сітки, рубця і книжки. На скорочення передшлун­ків впливає також ретикулярна формація, стовбура мозку, гіпоталамус, гіпокамп і підкіркові нервові центри.

Жуйні періоди

Жуйний період—час між актами приймання корму, коли тварина відригує з рубця мало пережований корм для кінцевого "його подрібнення. Жуйний період починається че­рез 30—45 хв після годівлі, коли корм у рубці вже розрихлений і набубнявів. Приймання води прискорює виникнен­ня жуйки. Жуйний період частіше настає при спокійному стані тварини у лежачому положенні. При годівлі грубими кормами такі періоди триваліші. Висока температура навколишнього середовища затримує жуйний період. За добу корова пережовує понад 160 кг вмісту рубця. Як правило, за добу буває 6—8 жуйних періодів тривалістю 40--50 хв кожний.