8.4. Класифікація суб'єктів світового фінансового ринку.

У складі світових фінансів можна виділити публічні та приватні фінанси.

Суб'єктами публічних фінансів є особи, визнані такими відповідно до норм міжнародного публічного права, а саме:

суверенні держави,

нації та народи, що борються за державність,

міждержавні організації,

дежані утворення (Ватикан).

Суб'єктами міжнародних приватних фінансів є фізичні і юридичні особи, а також утворені ними організації.

На фінансовому ринку діють також органи держаної влади (міністерства фінансів, центральні банки), фінансові і нефінансові установи та фізичні особи.

Центральні банки є учасниками ринку, які мають власні економічні інтереси (облік векселів, купівля-продаж іноземноївалюти, платежі міжнародним організаціям). Другим напряо діяльності ЦБ є забезпечення стабільності грошово-кредитної системи країни. Втручаються в ринкову ситуацію задля підтримки курсу національнї валюти, підтримки необхідного рівня грошової маси.

Фінансові установи: банки, кредитні спілки, інвестиційні, трастові та страхові компанії, пенсійні фонди. Нефінансові установи: підприємства, організації, державні установи. Фізичні особи виконують на ринку роль інвесторів та позичальників.

Класифікація суб'єктів.

Учсники ринку за цілями і мотивами:

• інвестори,

• хеджери,

• спекулянти,

• трейдери,

• арбітражери.

Емітенти:

• міжнародні та міжнаціональні агенції,

• національні уряди й суверенні позичальники,

• провінційні, регіональні та місцеві уряди,

• корпорації та банки.

Інвестори:

• приватні інвестори,

• інституційні інвестори.

Позичальники:

• із розвинутих країн,

• із країн, що розвиваються,

• міжнародні інсттуції,

• із офшорних зон,

• із країн з ринком, що формується.

8.5. Види операцій на фінансових ринках.

Валютні операції.

Кредитне і розрахункове обслуговування придбання та продажу товарів і послуг.

Закордонне інвестування.

Операції з цінними паперами.

Перерозподіл національних доходів у вигляді допомоги країнам, що розвиваються.

Внески у міжнародні організації

8.6. Механізм діяльності міжнародних фінансових ринків.

8.7. Основні тенденції міжнародних фінансових ринків.

1. Значне посилення міжнародної фінансової інтеграції, особливо серед країн із розвинутою економікою. Фінансова інтеграія представляє процес прогресуючого переплетення національних і фінансових ринків, зменшення бар'єрів між внутрішніми та міжнародними фінансовими ринками, внаслідок чого відбувається вільний рух значних за обсягом ресурсів грошей та капіталу між сегментами світової фінансової системи.

2. Розбіжності у нормах прибутку між зовнішніми активами й зобов'язаннями приводять до істотних переміщень ресурсів між країнами.

3. Розширення глобальних дисбалансів (світові кризи, кардинальна зміна потоків кредитування).

4. Надзвичйна мобільність капіталу та його екстериторіальний характер:

усунення законодавчих обмежень руху капіталу,

макроекономічна стабілізація та політика перетворень в країнах, що розвиваються,

збільшення кількості учасників міжнародної торгівлі.

5. Заміщення традиційних банківських кредитів випуском акцій та облігацій.

6. Зростання ролі інституційних інвесторів, особливо спільних фондів.

7. Глобалізація фінансових відносин – процес руху до світового економічного простору, що зумовлює зниження державних бар'єрів на шляху потоків капіталу і фінансових послуг, зростання ролі національних і фінансових інституцій у регулюванні як світової економіки, так і окремих національних економік.