Контрольні запитання

1 Чим відрізняються уніполярні, польові і канальні транзистори?

2 Як побудований транзистор із p-n переходом?

3 Чим відрізняються МДН- і МОН-транзистори?

4 Назвіть відміні ознаки МДН-транзисторів із індукованим і вбудованим каналом.

5 Яку роль грає підложка в МДН-транзисторах?

6 Що таке порогова напруга і напруга відсічки?

Лабораторна робота №7

Тема. Дослідження ΒΑΧ тиристора.

Мета роботи: познайомитись з дією тиристора малої потужності; одержати ВАХ тиристора.

Підготовка до роботи.

1. Вивчити теоретичний матеріал про тиристори.

2. Підготуватись до запитань:

   0. Будова, принцип дії та ВАХ диністора.

   1. Будова, принцип дії та сімейство ВАХ триністора.

   2. Пояснити механізм утворення внутрішнього позитивного зворотного зв’язку у триністорній структурі.

   3. Включення та виключення тиристора триністорному режимі.

Порядок виконання роботи.

1. Прочитавши завдання, з’ясувати хід виконання роботи.

2. Визначити у довіднику розміщення електродів тиристорів КУ 101 (діодний тиристор), одержаних від викладача, а також дізнатися, управління по аноду чи по катоду у них використовується.

3. Зібрати схему

Виконати включення тиристора 2 способами.

1 спосіб. Включення за допомогою струму управління.

За допомогою блоку живлення подати на тиристор анодну напругу U_А (наприклад 1015 В), яку будемо вважати напругою включення (U_вкл). При цьому через прилад буде проходити анодний струм закритого стану, який вважатимемо струмом включення (І_вкл).

За допомогою блоку живлення подамо на управляючий електрод напругу і слідкуватимемо по міліамперметру mA₁ за зростанням струму управління (І_у). В момент включення тиристора зафіксуємо цей струм (наприклад І_вкл = 3 мА) і одночасно відмічаємо за приладами mA₂ та V₂ координати точки переходу тиристора у відкритий стан (І_утр, U_утр).

Маючи координати двох точок: (U_вкл, І_вкл) та (U_утр, І_утр) будуємо якісну характеристику приладу.

2 спосіб. Включення тиристора за допомогою анодної напруги.

З цією метою виставити на міліамперметрі mA₁ лівого блоку живлення зафіксований раніше струм управління (наприклад І_у= 3 мА). Потім, подаючи анодну напругу правим блоком живлення слідкувати за моментом включення тиристора.

Порівняти траєкторії характеристик для обох способів включення і замалювати в спільних координатах.

5. Зняти сімейства ВАХ одержаного тиристора у триністорному режимі.

Для цього задатись кількома значеннями струму управління (самостійно або за пропозицією викладача) і, підтримуючи І_у постійним з допомогою потенціометра лівого блоку живлення, зняти чергову ВАХ тиристора. Визначити, при якому значенні І_у ВАХ тиристору набуває вигляду звичайної ВАХ напівпровідникового діода.

Результати досліджень занести до таблиці 6.1.

Таблиця 6.1.

Іу=0	UА, В	. . . .
	ІА, мА	. . . .
Іу=2мА	UА, В	. . . .
	ІА, мА	. . . .
. . .	. . .	. . . . . . . . . . . .
Іу=315мА	UА, В	. . . .
	ІА, мА	. . . .

4. Побудуйте ВАХ тиристора.

5. Зробіть висновки.

Контрольні запитання

1. Тиристори, будова, принципи дії.

2. ВАХ тиристорів.

3. Типи тиристорів, їх особливості.

4. Характеристичні параметри.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8

Тема. Дослідження імпульсних схем.

Мета. Дослідити принцип побудови схем для перетворення сигналів.

Підготовка до роботи.

1. Вивчити теоретичний матеріал по темам конденсатори, резистори.

2. Підготуватись до запитань: призначення, будова, класифікація, позначення, УГП конденсаторів і резисторів.

Порядок виконання роботи.

1. Прочитавши завдання, з’ясувати хід виконання роботи.

2. Зібрати схему.

Перетворювачі форми сигналів (в імпульсній техніці, де вони знаходять найбільше застосування, їх називають формувачами імпульсів) призначені для зміни параметрів імпульсних сигналів - амплітуди, тривалості фронтів, тривалості імпульсу, періоду повторення й т.п.

Для зміни тимчасових параметрів імпульсів найчастіше застосовуються RС- кола. Наприклад, для зменшення тривалості імпульсу використовується коло, що диференціює. При цьому амплітуда й тривалість укороченого імпульсу залежать не тільки від параметрів ланцюга, що диференціює, але й від параметрів самого імпульсу - його амплітуди й крутості фронтів.

Схема для дослідження, що диференціює Rc- кола (мал. 8.24, а) містить Rc- коло, резистор Ri для імітації внутрішнього опору джерела вхідного сигналу, у якості якого використовується функціональний генератор, осцилограф, конденсатор Сп для імітації ємності навантаження, що підключається до виходу за допомогою ключа С, керованого натисканням однойменної клавіші клавіатури.

Рисунок 8.24 Диференцююче RC – коло.

3. Отримати вихідний сигнал.

4. Зробіть висновки.

Контрольні запитання

1. Класифікація резисторів, конденсаторів.

2. УГП резисторів, конденсаторів.

3. Будова резисторів, конденсаторів.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №9

Тема. Дослідження режимів роботи однофазного трансформатора.

Мета. Дослідити принцип роботи однофазного трансформатора.

Підготовка до роботи.

1. Вивчити теоретичний матеріал по темі трансформатори.

2. Підготуватись до запитань: призначення, будова, класифікація, позначення, УГП , принцип роботи трансформатора.

Порядок виконання роботи.

1. Прочитавши завдання, з’ясувати хід виконання роботи.

2. Зібрати схему.

3. Дослідити режими роботи трансформатора.

4. Заповнити таблицю.

Номінальну потужність прийняти 0,46 ВА, cosφкз = 0,9, для дослідів під навантаженням cosφ = 0,7; 0,75; 0,8.

5. Виконати розрахунки.

6. Зробити висновки.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №10

Тема. Дослідження ІМС.

Мета. Дослідити принцип роботи ІМС.

Підготовка до роботи.

1. Вивчити теоретичний матеріал по темі ІМС.

2. Підготуватись до запитань: призначення, будова, класифікація, позначення, УГП , принцип роботи ІМС.

Порядок виконання роботи.

1. Прочитавши завдання, з’ясувати хід виконання роботи.

2. Зібрати схему.

3. Дослідити принцип роботи логічних елементів ІМС.

4. Зробити висновки.

Контрольні запитання

1. Визначення ІМС.

2. Класифікація, УГП.

Література:

1. Ю. П. Колонтаєвський, „ Промислова електроніка та мікро схемотехніка": теорія і практикум : Навч. посіб. / 2004.-432 с.

2. В. 1. Федотов, „Основи електроніки". Навч. пос. М., 1990.- 288 с.

3. В. М. Сисоєв, „ Основи радіоелектроніки", Підручник. - К.: Вища школа, 2004.-279 с.

4. Г. Г. Рекус. Лабораторні роботи по електротехніці і основам електроніки : Навч. пос. Для неелектричних спец. - М. 1989.- 240 с.

5.1. П. Жеребцов, „ Основи електроніки". Вид. 3-є, перероб. і доп. Л., „ Енергія", 1974, 464 с.

6. М. К. Бежева, „ Електротехніка і електроніка", Навч. пос. М., 1991. - 224 с

7. Богородицький Н. П., "Електротехнічні матеріали"., 1985, 304 с.

8. Гершунский Б.С. Основы электроники и микроэлектроники -Киев, Вища школа, 1987

50