Попарне порівняння груп характеристик нових товарів (приклад умовний)

Групи характеристик товарів	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5	Х6	Сума	Вагомість
1.Економія ресурсів (коштів) при споживанні, користуванні, експлуатації та утилізації	-	1	0	1	1	1	4	0,26
2.Забезпечення виконання кількох функцій одним товаром	0	-	0	1	1	1	3	0,20
3.Схвалення іншими (престиж)	1	1	-	0	0	1	3	0,20
4. Безпека споживання (експлуатації)	0	0	1	-	0	0	1	0,07
5.Надійність експлуатації, низькі витрати на ремонт і обслуговування	0	0	1	1	-	1	3	0,20
6.Зручність, простота, комфортність експлуатації (споживання)	0	0	0	1	0	-	1	0,07

У таблицях першого типу слід виконувати попарне порівняння груп характеристик. Таке порівняння необхідне для оцінки ваго­мості характеристик. Переваги цього підходу особливо значні за значної кількості характеристик, які беруться до уваги, коли їх не­можливо інтуїтивно розподілити за рангами, тим більше визна­чити їхню вагомість. Експерти оцінюють кожний з критеріїв за та­кою шкалою: 0 — характеристика в даному стовпчику важливіша за характеристику в даному рядку, 1 — характеристика в даному рядку важливіша за характеристику в даному стовпчику. Числа підсумовують за рядками. Більшій сумі відповідає більш високий ранг характеристики.

Таблиця 2.

Оцінка відповідності нового товару інтересам конкретного суб’єкта ринку.

Групи характеристик товару	Відповідність інтересам і-го суб’єкту ринку
	Повністю відповідає (4)	Достатньо повно відповідає (3)	Частково відповідає (2)	Практично не відповідає (1)	Повністю не відповідає (0)
Х1	1
…
Хі			1
…
Хп		1

Усі групи характеристик можна поділити на окремі характеристики. Проте це рідко буває доцільним.

Таким чином формується комплекс із трьох (якщо оцінювати відповідність інтересам лише трьох перелічених суб’єктів ринку, див.рис.1) таблиць типу 1 і трьох – типу 2. для оцінки кожного з нових товарів.

4. Ініціатори оцінки обробляють отриманні експертні дані окремо за кожним суб’єктом ринку.

4.1. Вагомість кожної з груп оціночних характеристик Vs_t для оцінки відповідності інтересам 5-го суб'єкта ринку (табл. 3.1.1.) визначається за формулою:

де R_ij – кількість позначок 1 в рядку табл..3.1.2., який відповідає і-й групі характеристик для оцінки відповідності інтересам _S-го суб’єкту ринку, проставлених j-м експертом; i – номер за порядком групи характеристик; п – кількість груп характеристик, за якими проводиться оцінка; j - номер за порядком експерта, який провів оцінку; k – кількість експертів, які проводили оцінку.

4.2. Оцінка відповідності товару інтересам s-го суб’єкта ринку, виконана j-м експертом у табл. 3.1.2. Os_j виконується за формулою:

де Os_ij – кількісна оцінка відповідності i-ї групи характеристик товару інтересам s-го суб’єкта ринку, виконана j-м експертом.

4.3. Сукупна оцінка відповідності товару інтересам s-го суб’єкту ринка Os визначається як середнє арифметичне оцінок, виконаних кожним з експертів, за формулою:

Оцінка відповідності товару інтересам s-го суб’єкта ринку, виконані окремими експертами, у більшості випадків відрізняються від сукупної оцінки. Така відмінність свідчить про те, що ринок, на який передбачається виводити новий товар, дещо різнорідний. А тому цей товар відповідатиме інтересам суб’єктів конкретних сегментів ринку різною мірою. Тобто чим більшим є розкид оцінок, тим меншою є кількість суб’єктів ринку, на підтримку якої можна розраховувати при орієнтуванні на виробництво нового товару. Розкид оцінок може також свідчити про можливість того, що інтереси були інтерпретовані не зовсім вірно, про можливість зміни інтересів під час реалізації проекту у бік інтересів меншості суб’єктів ринку, оцінка яких відхилилася від сукупної. А як наслідок цього можливе зменшення обсягів збуту, втрата ринку збуту, недоотримання прибутків, недостатність запланованих обсягів матеріальних та фінансових ресурсів для реалізації проекту, припинення діяльності внаслідок опору державних і суспільних інституцій тощо.

Тому слід враховувати також ступінь достовірності оцінок відповідності нового товару інтересам суб’єктів ринку. Вимірювати ступінь достовірності оцінок відповідності товару інтересам s-го суб’єкта ринку можна за допомогою стандартного відхилення ðs за формулою:

Таким чином, достовірна оцінка відповідності товару інтересам s-го суб’єкту ринку ОsД обчислюється за формулою:

ОsД = Оs

4.4. Аналогічним чином виконується оцінка кожного товару з ряду альтернативних. Теоретично оцінки можуть приймати значення від 0 до 4.

Товари, для яких хоча б одна оцінка відповідності інтересам, суб'єкта ринку, хоча б однієї з груп характеристик нижча від 2, вик­лючаються з подальшого розгляду. Для товарів, що залишилися знаходиться інтегральна оцінка їхньої відповідності інтересам усіх зацікавлених суб'єктів ринку:

де т — кількість суб'єктів ринку, відповідність інтересам яких оцінюється.

Для отримання більшої точності інтегральну оцінку слід знаходити як середньозважене оцінок O_s.

При використанні запропонованої методики інтегральна оцінка відповідності інтересам суб'єктів ринку теоретично може змінюва­тись від 2 до 4. Максимальна оцінка відповідатиме кращому товару з погляду задоволення інтересів усіх суб'єктів. Саме на виробництво товарів з максимальною та близькою до максимальної оцінкою тре­ба орієнтуватися. Рішення щодо відбору прийнятних варіантів слід приймати, користуючись табл. 3.1.3.

У табл. 3.1.3. показано залежність рівня сукупних очікуваних вит­рат, пов'язаних із просуванням на ринок нових товарів, від ступеня відповідності останніх інтересам суб'єктів ринку. Так, за повної від­повідності суб'єкти ринку не несуть витрат, пов'язаних із впливом на інших суб'єктів ринку (їхнім стимулюванням). Відповідно, й су­купні очікувані доходи в цьому разі більші, ніж при неповній відпо­відності.

Таблиця №3.