Бюджетування руху грошових коштів має на меті — забезпечити бездефіцитність бюджету (реалізовуваність виробничої програми) і визначити зв'язки між фінансовим потоком і фінансовим результатом.

Він показує можливі надходження авансів і передоплати (які випливають з умов договорів і контрактів), надходження за раніше відвантажену продукцію і товар — дебіторської заборгованості, оплат продукції та товару поточного періоду.

Важливість цього документа в бізнесі весь час зростає. Багато керівників підприємств приходять до рішення про впровадження бюджетування саме через постійний дефіцит грошових коштів.

Складання БРГК дозволяє спланувати баланс надходжень і використання грошових коштів на майбутній період.

Очікуване сальдо грошових коштів на кінець періоду порівнюється з мінімальною грошовою сумою, що має постійно підтримуватися. Розміри мінімальної суми визначаються менеджерами підприємства. Різниця являє собою або невитрачений надлишок грошей, або брак грошових коштів.

Мінімальна грошова сума( мінімальний касовий залишок) являє собою свого роду буфер, що дозволяє врятувати положення при помилках в управлінні рухом готівкових коштів і у випадку непередбачених обставин. Ця мінімальна сума грошових коштів не є фіксованою. Як правило, вона буде дещо більшою протягом періодів високої ділової активності, ніж під час спаду. Крім того, для підвищення ефективності управління грошовими коштами значна частина зазначеної суми може перебувати на депозитних рахунках.

Бюджет руху грошових коштів складають окремо за трьома видами діяльності: основній, інвестиційній та фінансовій. Такий поділ дуже зручний для аналізу діяльності підприємства і наочно показує грошові потоки.

Наприклад, якщо основна частина грошового потоку забезпечується підприємству за рахунок грошових коштів від фінансової діяльності (наприклад, від одержання кредиту), або від інвестиційної (наприклад, від продажу основних засобів), то це фактично означає, що доля цього підприємства вирішена і його незабаром очікує банкрутство.

Дані щодо бюджету продажів, різних бюджетів виробничих і поточних витрат, а також щодо бюджету капітальних витрат відображаються в БРГК. До уваги також повинні братися плани фінансування за рахунок власних коштів або кредитів, а також інші проекти, що вимагають грошових витрат.

Розробка БРГК починається з визначення джерел і складових частин можливих надходжень грошових коштів у майбутній бюджетний період. Тут відображаються тільки ті кошти, що реально можуть надійти на розрахункові рахунки чи до кас підприємства.

Ці джерела можуть бути:

— зовнішніми;

— внутрішніми.

Внутрішні надходження —- це:

— доходи від реалізації виробленої продукції, проданих товарів, наданих послуг;

— позареалізаційні доходи, що є ніби побічним продуктом основної діяльності.

Зовнішні надходження — це кредити й інвестиції.

При плануванні грошових надходжень, як правило, виникають такі питання, вирішення яких вимагає виконання певних завдань:

1. Перша проблема — необхідно визначити обсяги надходжень грошових коштів за реалізовану продукцію, товари, послуги в цей конкретний період: місяць, декаду, квартал.

Річ у тім, що відвантаження продукції і товару, що відображається в БДіВ, у часі не збігається з надходженням грошових коштів до неї. Якщо умовами договору передбачається передоплата або реалізація в кредит, то неминуче утвориться розрив між відвантаженням і пов'язаними з її надходженнями і витратами частини грошових коштів на розрахункові рахунки або до каси підприємства.

Отже, необхідно визначити, яку частину відвантаженої в той чи інший місяць продукції або товару буде оплачено пізніше, і, найголовніше, коли саме (наприклад, через 1—2 місяці). Ці надходження грошових коштів за відвантажену раніше продукцію або товар формують дебіторську заборгованість, що надходить до розрахункового балансу.

Те ж саме роблять і з дебіторською заборгованістю, що є у підприємства на початок бюджетного періоду. Спланувати терміни надходження грошей можна за допомогою коефіцієнтів інкасації. Як правило, їх розраховують на основі аналізу грошових надходжень і відвантажень минулих періодів як відсоток передоплат і реалізації за готівку в загальній вартості відвантаження продукції або товару. (Графіки надходження грошових коштів за реалізовану продукцію та погашення дебіторської заборгованості надані у вихідних даних до КР ).

2. Друга проблема, з якою доводиться стикатися при складанні БРГК у частині надходжень, — це визначення обсягів і структури зовнішнього фінансування. Слід визначити обсяг грошових коштів, необхідних для фінансування додаткових витрат (порівняно зі звичайними).

Для цього використовуються дані бюджету капітальних витрат і кредитного плану. Суми витрат цих бюджетів заносяться до БРГК як мінімальні. Насправді ж може виявитися, що розміри кредиту повинні бути набагато більші. Справа в тім, що у випадку, коли частка грошових надходжень у загальному обсязі відвантаженої продукції становить менше 80 % (а в умовах України цей показник може бути набагато нижчим — близько 40 %), і термін дебіторської заборгованості менше 1 місяця, оборотні кошти підприємства можуть формуватися тільки за рахунок кредитів.

3. Третя проблема при розробці БРГК і пов'язаних із ним інших основних, допоміжних і операційних бюджетів — це необхідність його коригування з метою забезпечення достатньої кількості грошових коштів для функціонування бізнесу.

Склавши попередній варіант і виявивши кінцеве сальдо за який-небудь період негативним, потрібно знайти вирішення проблеми (наприклад, збільшити кредит, не заплатити постачальникам — кожний шукає вихід по-своєму).

Після того, як визначено всі грошові надходження, має бути визначено їх витрату. Ця частина БРГК тісно пов'язана з БДіВ та іншими бюджетами.

Витрата грошових коштів у БРГК поділяється на 3 основні категорії:

— виплати за основною діяльністю;

— виплати за інвестиційною діяльністю або фінансування капітальних витрат;

— виплати за фінансовою діяльністю.

Набір статей розділу «Виплати за основною діяльністю» практично збігається з БДіВ, хоча в цифрах часто виникають розбіжності, пов'язані як зі специфікою господарської діяльності, так і з реальним фінансовим станом підприємства. В ідеалі за місяць сума грошових коштів, що спрямовуються на оплату, повинна збігатися з величиною витрат за цією статтею в цьому ж місяці в БДіВ. постачальниками, що надходять до розрахункового балансу. Або специфіка виробництва вимагає створення нормативних запасів сировини чи матеріалів. У

Витрата грошових коштів на фінансування капітальних витрат визначається за допоміжним бюджетом. Однак у разі, коли бюджетом капітальних витрат передбачено роботи, а фінансовий стан підприємства не дає йому змоги своєчасно фінансувати ці витрати, то утворюється кредиторська заборгованість, що фіксується в розрахунковому балансі.

До інших витрат звичайно включаються повернення кредитів, виплата дивідендів, розрахунки з інвесторами, розрахунки з держбюджетом. За цими статтями, як правило, існують регламентовані терміни сплати, зафіксовані в кредитних договорах, терміни сплати податків і обов'язкових платежів, передбачені законодавством. Тобто здебільшого вони повинні збігатися з аналогічними статтями БДіВ. Можливі розбіжності відображаються в розрахунковому балансі.

Особливістю БРГК є наявність рядка «чистий грошовий потік», який являє собою різницю між надходженням і вибуттям коштів від кожного виду діяльності: операційної, фінансової та інвестиційної.

Є ще дві особливі позиції в БРГК — це залишок коштів на початок і на кінець бюджетного періоду. При цьому кінцеве сальдо попереднього періоду завжди є початковим сальдо для наступного. Кінцеве сальдо є головним цільовим показником БРГК, навколо якого і може будуватися весь процес оптимізації.

Кінцеве сальдо не може бути негативним (це неприпустимо), також погано, коли воно дуже маленьке (це ознака відсутності в бізнесу запасу фінансової стабільності), але воно не повинно бути і дуже великим (навіть якщо це виходить у результаті ефективного ведення бізнесу). Велике кінцеве сальдо — це омертвіння грошових коштів, що погіршує фінансову ефективність бізнесу. Гроші повинні працювати.

Деякі компанії іноді затверджують дефіцитний бюджет руху грошових коштів (БРГК). При такому підході до прийняття бюджетів пропадає сенс бюджетування руху грошових коштів (БРГК). Не можна затверджувати дефіцитний БРГК, тому що інакше бюджетування перестає бути інструментом управління.