3. Здійснення діяльності з дослідження і використання космосу і небесних тіл відповідно до принципів міжнародного права.

Далі в Договорі встановлюється, що норми космічного права є інтегральною частиною міжнародного права в цілому і повинні застосовуватися з урахуванням інших його положень. Відповідно до статті III Договору, держави-учасниці (практично всі держави світу) здійснюють космічну діяльність «відповідно до міжнародного права, включаючи Статут Організації Об'єднаних Націй, в інтересах підтримки міжнародного миру і безпеки і розвитку міжнародного співробітництва і порозуміння».

4. Часткова демілітаризація космічного простору і повна демілітаризація небесних тіл.

Для розвитку цього положення ст. IV Договору передбачає, що держави-учасниці «зобов'язуються не виводити на орбіту Землі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або будь-якими іншими видами зброї масового знищення, не встановлювати зброю на небесних тілах і не розміщати таку зброю в космічному просторі яким-небудь іншим чином».

У той же час заборона не охоплює проліт через космос головних частин міжконтинентальних ракет, що рухаються по балістичній траєкторії. Правомірним з міжнародно-правової точки зору є і знаходження на орбіті спеціального пістолета ТП-82, який традиційно входить до аварійного запасу російських космонавтів.

Цікаво, що цілком правомірною стала б реалізація в СРСР наприкінці 1980-х років планів по випробуванню бойової космічної станції серії «Скіф» (вона ж «Полюс»), оснащеної інфрачервоним хімічним лазером. І навпаки, розміщення на орбіті рентгенівських лазерів з ядерною накачкою (які розроблялися США в рамках програми СОІ) стало б протиправним, оскільки їх основою служить термоядерний боєприпас.

Також згідно Договору про космос, Місяць та інші небесні тіла «використовуються всіма державами-учасницями Договору винятково в мирних цілях...».

Більш радикально розв'язується питання заборони використання небесних тіл у військових цілях в Угоді про Місяць 1979 p. У ст. 1 відзначається, що її положення щодо Місяця застосовуються також і до інших небесних тіл Сонячної системи. При цьому в ст. 3 угоди підкреслюється, що Місяць використовується всіма державами-учасницями винятково в мирних цілях. Забороняється створювати на Місяці військові бази, споруди і укріплення, проводити випробування будь-яких типів зброї і військові маневри.

5. Запобігання наслідків потенційно шкідливих експериментів у космічному просторі та на небесних тілах.

Науково-технічний прогрес, неминучість космічних досліджень і використання космічного простору в наукових та економіко-господарських цілях держав зумовлюють необхідність введення істотних обмежень на космічну діяльність, аби запобігти її можливим негативним наслідкам. Безконтрольна космічна діяльність може спричинити не тільки збільшення космічного сміття, а й хімічне, біологічне, радіоактивне та інші види забруднення навколишнього середовища. Не менш небезпечними для земної цивілізації є доставка позаземних речовин, що вимагає не тільки обережного поводження з такими речовинами, а й ретельної стерилізації самих космічних об'єктів і запобігання біологічному зараженню Землі.

Тому, держави-учасниці Договору, у відповідності зі статтею IX, здійснюють космічну діяльність таким чином, щоб уникнути шкідливого забруднення космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, а також несприятливих змін земного середовища внаслідок доставки позаземної речовини.