10. Розмежуйте систему права довкілля як галузі права від системи законодавства про довкілля та системи науки права про довкілля.

Під системою екологічного права як галузі права розуміють його внутрішню структуру, основними складовими елементами якої є підгалузі, правові інститути і норми права. Вони мають бути узгоджені між собою. А вся система будується на закономірностях, вироблених юридичною наукою та практикою.

Система науки права про довкілля - це система знань про екологічне право та екологічне законодавство, екологічні правовідносини, історію та динаміку розвитку екологічного законодавства, практику його застосування, правові форми міжнародного співробітництва у царині екології, міжнародне екологічне право, екологічне право зарубіжних країн, шляхи удосконалення вітчизняного екологічного права;

Система екологічного законодавства України — це су­купність правових норм (нормативно-правових актів), що регулюють використання і охорону навколишнього сере­довища. Основу їх започатковано у Конституції України, де закріплюються найважливіші принципи та форми ви­користання природних ресурсів, декларуються екологічні права громадян, вимоги щодо охорони довкілля і забез­печення екологічної безпеки у процесі реалізації функцій різних державних структур влади (ст. 13, 16, 49, 50, 66, 85 тощо).

ТОБТО: система права – галузі, підгалузі, інститути… система законодавства – нормативно-правові акти система науки – система знань

10. Співвідношення екологічного та інших галузей соціального права.

Як самостійна комплексна галузь права екологічне право охоплює природоресурсне право, яке, у свою чергу, складається із земельного, гірського (надрового), водного, лісового тощо, а також містить природоохоронне право і право екологічної безпеки як комплексний інститут екологічного права.

Екологічне право є найголовнішою складовою частиною правової системи в екологічній сфері, воно фактично становить його основу. Йдеться про визначення особливостей системи екологічного права зі всією сукупністю його інститутів і елементів як складової частини загального поняття, яким є екологічна правова система. Тому сьогодні існує гостра необхідність поряд з поняттям екологічного права розглядати й аналізувати таке поняття, яким є екологічна правова (екологічно-правова) система.

Необхідність визначення особливостей формування цілісної системи екологічного права зі всією сукупністю його інститутів і елементів у правовій системі України зумовило необхідність виділення своєрідної правової системи в екологічній сфері або, іншими словами, екологічної правової системи (скорочено — екологічно-правової системи). Така правова система в екологічній сфері є складовою і невід’ємною частиною більш загального поняття, яким є національна правова система.

*Там ще можна по ходу говорити про співвідношення з галузями права, які ми вже вчили… Наприклад, розділ 8 ККУ називається «злочини проти довкілля»… я просто нічого більше ніде не знайшла 

ЗАДАЧІ

1. Мешканці с.Лисиничі звернулися до суду з позовом до агрофірми “Првесінь” про відшкодування збитків, заподіяних їх здоров’ю внаслідок періодичного спалювання агрохімікатів, що спричиняє забруднення атмосферного повітря та легеневі і шкіряні захворювання населення.

Суд відмовив у задоволенні позову на тій підставі, що в законодавстві відсутні спеціальні норми по відшкодуванню збитків, заподіяних здоров’ю внаслідок забруднення навколишнього середовища, та також тому, що не доведений факт причинного зв’язку між забрудненням повітря і захворюванням населення.

Визначити коло суспільних відносин. Якими нормативними актами вони регулюються? Чи підлягає позов задоволенню?

На мою думку, позов громадян підлягає задоволенню, оскільки ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» в ст.9 серед екологічних прав громадян передбачає: право на безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на

навколишнє природне середовище.

Крім того, ст. 68 цього ж ЗУ встановлює Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища:

Порушення законодавства України про охорону навколишнього

природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та

іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну,

цивільну і кримінальну відповідальність.

Стаття 69. Особливості застосування цивільної відповідальності

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про

охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації

в повному обсязі.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на

відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для

відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища,

відтворення природних ресурсів до стану, придатного для

використання за цільовим призначенням.

Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної

небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та

юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок

стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Тобто обовюязок доказування в цій ситуації лежить на агрофірмі. І от якщо вона не хоче відшкодовувати шкоду, то хай доводить, шо селяни захворіли не з її вини.

А якщо буде встановлено, що дії агрофірми створили небезпеку для життя чи здоров.я громадян, то буде застосовуватись стаття 241 ККУ:

Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря

1. Забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, -  караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.  2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -  караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 

Тому, як бачимо, дані відносини належать до сфери регулювання екологічного, адміністративного, цивільного та кримінального права.

Задача 2.

При обговоренні пакету нормативних документів з приводу проведення земельного аукціону у м.Львові на сесії міської Ради декілька депутатів поставили на голосування питання про можливість і законність передачі земельних ділянок рекреаційного призначення у приватну, вважаючи, що це суперечить чинному екологічному законодавству.

Визначити коло суспільних відносин. Вирішити питання та обґрунтувати відповідь.

Земельний кодекс

Стаття 50. Визначення земель рекреаційного призначення

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Стаття 51. Склад земель рекреаційного призначення

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Стаття 52. Використання земель рекреаційного призначення

1. Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

3. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища”

Стаття 63. Рекреаційні зони

Рекреаційними зонами є ділянки суші і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму.

На території рекреаційних зон забороняються:

а) господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням;

б) зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечать використанню цих зон за прямим призначенням.

Режим використання цих територій визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства України.

Земельний кодекс:

Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад у

галузі земельних відносин

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

Стаття 116. Підстави набуття права на землю із земель

державної та комунальної власності

1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

До повного щастя — ЗУ “Про екологічну мережу України”

ст 3 - екомережа - єдина територіальна система, яка утворюється з

метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля,

підвищення природно-ресурсного потенціалу території України,

збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та

зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного

фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та

об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які

мають особливу цінність для охорони навколишнього природного

середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань

України підлягають особливій охороні;

Стаття 5. Складові екомережі

До складових структурних елементів екомережі включаються:

д) землі рекреаційного призначення, які використовуються для

організації масового відпочинку населення і туризму та проведення

спортивних заходів;

Стаття 6. Право власності на землю та інші природні ресурси

об'єктів екомережі

3. Власники і користувачі територій та об'єктів, включених до

переліків територій та об'єктів екомережі, зобов'язані

забезпечувати їх використання за цільовим призначенням.

Отже, землі рекреаційного призначення можуть бути передані у приватну власність, але зі збереженням їх призначення

А відносини, я так розумію, щодо раціонального використання екомережі

3.Мешканці вулиць Склозаводська та Мусоргського, що проживають в санітарній зоні склозаводу, звернулися до благодійного фонду “Екологія Право Людина” за допомогою у справі відселення із санітарної зони, оскільки забруднення повітря піском та агресивним пилом, а також шумове забруднення значно перевищує встановлені нормативи, що підтверджується висновком санепідстанції. На адміністрацію заводу неодноразово накладалися адміністративні стягнення і видавалися приписи щодо усунення порушень законодавства, але ситуація не змінилася.

1) Які види відповідальності передбачені за вказані порушення?

Відповідно до ЗУ «Про охорону навколишнього середовища»

Ст. 68  Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у:

а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;

б) порушенні норм екологічної безпеки;