10. Унiверситет, академiя, iнститут можуть мати у своєму

складi вiйськовий навчальний пiдроздiл (навчальний пiдроздiл iз

специфiчними умовами навчання - iнститут, коледж, факультет або

кафедру), який проводить за певними ступенями пiдготовку курсантiв

(слухачiв, студентiв) для подальшої служби на посадах офiцерського

(сержантського, старшинського) або начальницького

(iнспекторського) складу з метою задоволення потреб Збройних Сил

України, iнших вiйськових формувань, центральних органiв

виконавчої влади iз спецiальним статусом, Служби безпеки України,

Служби зовнiшньої розвiдки України, центрального органу виконавчої

влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi захисту

державного кордону та охорони суверенних прав України в її

виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi, центрального органу

виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у

сферi цивiльного захисту, головного органу у системi центральних

органiв виконавчої влади у формуваннi та реалiзацiї державної

полiтики у сферi захисту прав i свобод людини та громадянина,

власностi, iнтересiв суспiльства i держави вiд злочинних посягань,

боротьби зi злочиннiстю. Вiйськовий iнститут як структурний

пiдроздiл цивiльного вищого навчального закладу може мати у своєму

складi факультети та вiйськовий коледж.

Рiшення про створення та припинення дiяльностi функцiонування

вiйськового навчального пiдроздiлу вищого навчального закладу

приймається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

РОЗДIЛ VII

УПРАВЛIННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

Стаття 34. Керiвник вищого навчального закладу

1. Безпосереднє управлiння дiяльнiстю вищого навчального

закладу здiйснює його керiвник (ректор, президент, начальник,

директор тощо). Його права, обов'язки та вiдповiдальнiсть

визначаються законодавством i статутом вищого навчального закладу.

2. Керiвник є представником вищого навчального закладу у

вiдносинах з державними органами, органами мiсцевого

самоврядування, юридичними та фiзичними особами i дiє без

довiреностi у межах повноважень, передбачених цим Законом i

статутом вищого навчального закладу.

3. Керiвник вищого навчального закладу в межах наданих йому

повноважень:

1) органiзовує дiяльнiсть вищого навчального закладу;

2) вирiшує питання фiнансово-господарської дiяльностi вищого

навчального закладу, затверджує його структуру i штатний розпис;

3) видає накази i розпорядження, дає обов'язковi для

виконання всiма учасниками навчально-виховного процесу i

структурними пiдроздiлами вищого навчального закладу доручення;

4) вiдповiдає за результати дiяльностi вищого навчального

закладу перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним

(ними) органом (особою);

5) є розпорядником майна i коштiв;

6) забезпечує виконання фiнансового плану (кошторису),

укладає договори;

7) призначає на посаду та звiльняє з посади працiвникiв;

8) забезпечує охорону працi, дотримання законностi та

порядку;

9) визначає функцiональнi обов'язки працiвникiв;

10) формує контингент осiб, якi навчаються у вищому

навчальному закладi;

11) вiдраховує з вищого навчального закладу та поновлює на

навчання в ньому здобувачiв вищої освiти за погодженням з органами

студентського самоврядування та первинними профспiлковими

органiзацiями осiб, якi навчаються (якщо дана особа є членом

профспiлки), на пiдставах, передбачених цим Законом;

12) забезпечує органiзацiю та здiйснення контролю за

виконанням навчальних планiв i програм навчальних дисциплiн;

13) контролює дотримання всiма пiдроздiлами штатно-фiнансової

дисциплiни;

14) здiйснює контроль за якiстю роботи педагогiчних,

науково-педагогiчних, наукових та iнших працiвникiв;

15) забезпечує створення умов для здiйснення дiєвого та

вiдкритого громадського контролю за дiяльнiстю вищого навчального

закладу;

16) сприяє роботi органiв студентського самоврядування,

органiзацiй профспiлки спiвробiтникiв i студентiв та створює умови

для їх дiяльностi;

17) сприяє формуванню здорового способу життя здобувачiв

вищої освiти, змiцненню спортивно-оздоровчої бази закладу, створює

належнi умови для занять масовим спортом;

18) разом з виборними органами первинних органiзацiй

профспiлки спiвробiтникiв i студентiв подає для затвердження

вищому колегiальному органу громадського самоврядування вищого

навчального закладу правила внутрiшнього розпорядку та колективний

договiр i пiсля затвердження пiдписує їх;

19) здiйснює iншi передбаченi статутом повноваження.

4. Керiвник вищого навчального закладу вiдповiдає за

провадження освiтньої, наукової, науково-технiчної та iнновацiйної

дiяльностi у вищому навчальному закладi, за результати

фiнансово-господарської дiяльностi, стан i збереження нерухомого

та iншого майна цього закладу.

5. Керiвник вищого навчального закладу щороку звiтує перед

засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом

(особою) та вищим колегiальним органом громадського самоврядування

вищого навчального закладу.

6. Керiвник вищого навчального закладу вiдповiдно до статуту

може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам i

керiвникам структурних пiдроздiлiв.

7. Особливостi повноважень та обов'язкiв керiвника вищого

вiйськового навчального закладу (вищого навчального закладу iз

специфiчними умовами навчання, вiйськового навчального пiдроздiлу

вищого навчального закладу) визначаються центральним органом

виконавчої влади, до сфери управлiння якого належить цей вищий

навчальний заклад, за погодженням з центральним органом виконавчої

влади з формування державної полiтики у сферi освiти i науки.

8. Пiд час виходу на пенсiю з посади керiвника вищого

навчального закладу керiвник, який працював на цiй посадi не менш

як десять рокiв пiдряд, може бути призначений на посаду радника

керiвника вищого навчального закладу на громадських засадах або за

рахунок власних надходжень вищого навчального закладу в порядку,

визначеному статутом вищого навчального закладу.

Стаття 35. Керiвник факультету, навчально-наукового

iнституту, вiддiлення

1. Керiвництво факультетом здiйснює декан (начальник),

керiвництво навчально-науковим iнститутом здiйснює директор

(начальник).

2. Керiвник факультету (навчально-наукового iнституту)

повинен мати науковий ступiнь та/або вчене звання вiдповiдно до

профiлю факультету (навчально-наукового iнституту). Зазначений

керiвник обирається вченою радою факультету (навчально-наукового

iнституту) строком на п'ять рокiв (для вищого навчального закладу,

що має статус нацiонального - на сiм рокiв). Керiвник вищого

навчального закладу укладає з керiвником факультету

(навчально-наукового iнституту) контракт.

3. Декан (начальник) факультету, директор (начальник)

навчально-наукового iнституту може делегувати частину своїх

повноважень своїм заступникам. Повноваження керiвника факультету

(навчально-наукового iнституту) визначаються у положеннi про

факультет (навчально-науковий iнститут), яке затверджується

керiвником вищого навчального закладу.

4. Декан (начальник), директор (начальник) видає

розпорядження, що стосуються дiяльностi вiдповiдного факультету

(навчально-наукового iнституту), якi є обов'язковими для виконання

всiма учасниками навчально-виховного процесу факультету

(навчально-наукового iнституту) i можуть бути скасованi керiвником

вищого навчального закладу, якщо вони суперечать законодавству,

статуту вищого навчального закладу чи завдають шкоди iнтересам

вищого навчального закладу.

5. Керiвництво вiйськовим навчальним пiдроздiлом вищого

навчального закладу та факультетом (вiддiленням) вищого

вiйськового навчального закладу (вищого навчального закладу iз

специфiчними умовами навчання) здiйснює начальник, який

призначається на посаду за конкурсом. Порядок проведення конкурсу

визначається нормативно-правовими актами державного органу, до

сфери управлiння якого належить вищий вiйськовий навчальний заклад

(вищий навчальний заклад iз специфiчними умовами навчання,

вiйськовий навчальний пiдроздiл вищого навчального закладу), за

погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування

державної полiтики у сферi освiти i науки.

6. Керiвництво вiддiленням коледжу здiйснює завiдувач

(начальник). Завiдувач (начальник) вiддiлення призначається на

посаду керiвником коледжу з числа педагогiчних працiвникiв, якi

мають ступiнь магiстра вiдповiдно до профiлю освiтньої дiяльностi

вiддiлення i педагогiчний стаж не менш як п'ять рокiв.

7. Завiдувач вiддiлення (начальник) забезпечує органiзацiю

навчально-виховного процесу, виконання навчальних планiв i програм

навчальних дисциплiн, здiйснює контроль за якiстю викладання

навчальних дисциплiн, навчально-методичною дiяльнiстю викладачiв.

Стаття 36. Вчена рада

1. Вчена рада є колегiальним органом управлiння унiверситету,

академiї, iнституту, який утворюється строком на п'ять рокiв (для

вищого навчального закладу, що має статус нацiонального - строком

на сiм рокiв) та склад якого затверджується наказом керiвника

вищого навчального закладу.

2. Вчена рада вищого навчального закладу:

1) визначає стратегiю i перспективнi напрями розвитку

освiтньої, наукової та iнновацiйної дiяльностi вищого навчального

закладу;

2) розробляє i подає вищому колегiальному органу громадського

самоврядування проект статуту вищого навчального закладу, а також

рiшення про внесення змiн i доповнень до нього;

3) ухвалює фiнансовий план i рiчний фiнансовий звiт вищого

навчального закладу;

4) визначає систему та затверджує процедури внутрiшнього

забезпечення якостi вищої освiти;

5) ухвалює рiшення про розмiщення власних надходжень в

територiальних органах центрального органу виконавчої влади, що

реалiзує державну полiтику у сферi казначейського обслуговування

бюджетних коштiв, або у банкiвських установах;

6) ухвалює за поданням керiвника вищого навчального закладу

рiшення щодо утворення та припинення структурних пiдроздiлiв;

7) обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади

деканiв, завiдувачiв (начальникiв) кафедр i професорiв, директора

бiблiотеки;

8) затверджує освiтнi програми та навчальнi плани для кожного

рiвня вищої освiти та спецiальностi;

9) ухвалює рiшення з питань органiзацiї навчально-виховного

процесу, визначає строки навчання на вiдповiдних рiвнях;

10) затверджує зразок та порядок виготовлення власного

документа про вищу освiту, положення про процедуру i пiдстави для

його видачi випускникам, а також зразки, порядок виготовлення,

процедуру i пiдстави для видачi випускникам спiльних i подвiйних

дипломiв;

11) ухвалює основнi напрями проведення наукових дослiджень та

iнновацiйної дiяльностi;

12) оцiнює науково-педагогiчну дiяльнiсть структурних

пiдроздiлiв;

13) присвоює вченi звання професора, доцента та старшого

дослiдника i подає вiдповiднi рiшення на затвердження до

атестацiйної колегiї центрального органу виконавчої влади з

формування державної полiтики у сферi освiти i науки;

14) приймає остаточнi рiшення про визнання iноземних

документiв про вищу освiту, науковi ступенi та вченi звання пiд

час прийняття на роботу педагогiчних, наукових,

науково-педагогiчних та iнших працiвникiв, а також пiд час

зарахування вступникiв на навчання;

15) затверджує положення про прямi таємнi вибори виборних

представникiв з числа осiб, якi навчаються;

16) має право вносити до вищого колегiального органу

громадського самоврядування вищого навчального закладу подання про

вiдкликання керiвника вищого навчального закладу;

17) розглядає iншi питання дiяльностi вищого навчального

закладу вiдповiдно до його статуту.

3. Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова,

якого вчена рада обирає таємним голосуванням з числа членiв вченої

ради вищого навчального закладу, якi мають науковий ступiнь та/або

вчене звання, на строк дiяльностi вченої ради. До складу вченої

ради вищого навчального закладу входять за посадами керiвник

вищого навчального закладу, заступники керiвника, керiвники

факультетiв (навчально-наукових iнститутiв), учений секретар,

директор бiблiотеки, головний бухгалтер, керiвники органiв

самоврядування та виборних органiв первинних органiзацiй

профспiлки спiвробiтникiв та студентiв вищого навчального закладу,

а також виборнi представники, якi представляють наукових,

науково-педагогiчних працiвникiв i обираються з числа завiдувачiв

(начальникiв) кафедр, професорiв, докторiв фiлософiї, докторiв

наук, виборнi представники, якi представляють iнших працiвникiв

вищого навчального закладу i якi працюють у ньому на постiйнiй

основi, керiвники виборних профспiлкових органiв, керiвники

органiв студентського самоврядування вищого навчального закладу

вiдповiдно до квот, визначених у статутi вищого навчального

закладу.

4. За рiшенням вченої ради до її складу можуть входити також

представники органiзацiй роботодавцiв. При цьому не менш як 75

вiдсоткiв чисельностi складу вченої ради повиннi становити

науковi, науково-педагогiчнi працiвники вищого навчального закладу

i не менш як 10 вiдсоткiв - виборнi представники з числа студентiв

(курсантiв).

5. Виборнi представники з числа працiвникiв обираються вищим

колегiальним органом громадського самоврядування вищого

навчального закладу за поданням структурних пiдроздiлiв, у яких

вони працюють, а виборнi представники з числа студентiв

(курсантiв) обираються студентами (курсантами) шляхом прямих

таємних виборiв.

6. Рiшення вченої ради вищого навчального закладу вводяться в

дiю рiшеннями керiвника вищого навчального закладу.

7. У вищому навчальному закладi можуть бути утворенi вченi

ради структурних пiдроздiлiв, повноваження яких визначаються

вченою радою вищого навчального закладу вiдповiдно до статуту.

Вчена рада вищого навчального закладу може делегувати частину

своїх повноважень вченим радам структурних пiдроздiлiв. Склад

вiдповiдних вчених рад формується на засадах, визначених частинами

третьою та четвертою цiєї статтi.

8. Особливостi дiяльностi вченої ради вищого вiйськового

навчального закладу (вищого навчального закладу iз специфiчними

умовами навчання, вiйськового навчального пiдроздiлу вищого

навчального закладу) визначаються державним органом, до сфери

управлiння якого вiн належать.

Стаття 37. Педагогiчна рада

1. Педагогiчна рада коледжу є колегiальним органом i

утворюється наказом керiвника коледжу строком на три роки.

2. Педагогiчна рада коледжу:

1) розробляє та подає вищому колегiальному органу

громадського самоврядування проект статуту вищого навчального

закладу, а також пропозицiї щодо внесення змiн i доповнень до

нього;

2) ухвалює фiнансовий план i рiчний фiнансовий звiт коледжу;

3) ухвалює за поданням керiвника коледжу рiшення щодо

утворення та припинення структурних пiдроздiлiв;

4) погоджує за поданням керiвника коледжу кандидатури щодо

призначення на посади та звiльнення з посад заступникiв керiвника,

завiдувачiв (начальникiв) вiддiлень, головного бухгалтера та

завiдувача бiблiотеки;

5) визначає вибiркову частину освiтньої програми, перелiки

навчальних дисциплiн i їх програм;

6) ухвалює рiшення з питань органiзацiї навчально-виховного

процесу;

7) оцiнює навчально-виховну дiяльнiсть структурних

пiдроздiлiв;

8) має право вносити вищому колегiальному органу громадського

самоврядування вищого навчального закладу подання про вiдкликання

керiвника вищого навчального закладу;

9) розглядає iншi питання дiяльностi вищого навчального

закладу вiдповiдно до його статуту.

3. Педагогiчну раду очолює її голова, якого педагогiчна рада

обирає таємним голосуванням з числа членiв педагогiчної ради на

строк дiяльностi педагогiчної ради. До складу педагогiчної ради

входять за посадами керiвник коледжу, його заступники, завiдувачi

(начальники) вiддiлень, завiдувач бiблiотеки, голови циклових

комiсiй, iншi педагогiчнi працiвники, головний бухгалтер,

керiвники органiв громадського самоврядування працiвникiв коледжу,

керiвники виборних профспiлкових органiв, керiвники органiв

студентського самоврядування вiдповiдно до квот, визначених у

статутi коледжу. При цьому не менш як 75 вiдсоткiв загальної

чисельностi її складу повиннi становити педагогiчнi працiвники

коледжу i не менш як 10 вiдсоткiв - виборнi представники з числа

осiб, якi навчаються. Виборнi представники обираються вищим

колегiальним органом громадського самоврядування коледжу за

поданням структурних пiдроздiлiв, в яких вони працюють, а виборнi

представники осiб, якi навчаються, обираються шляхом прямих

таємних виборiв з числа осiб, якi навчаються у коледжi, вiдповiдно

до положення, затвердженого педагогiчною радою.

4. Рiшення педагогiчної ради коледжу вводяться в дiю

рiшеннями його керiвника.

5. Особливостi дiяльностi педагогiчної ради вiйськового

коледжу (коледжу iз специфiчними умовами навчання) визначаються

державним органом, до сфери управлiння якого вiн належить.

Стаття 38. Наглядова рада

1. У вищому навчальному закладi утворюється наглядова рада

для здiйснення нагляду за управлiнням майном вищого навчального

закладу, додержанням мети його створення.

2. Наглядова рада вищого навчального закладу сприяє

розв'язанню  перспективних завдань його розвитку, залучення

фiнансових ресурсiв для забезпечення його дiяльностi з основних

напрямiв розвитку i здiйснення контролю за їх використанням,

ефективнiй взаємодiї вищого навчального закладу з державними

органами та органами мiсцевого самоврядування, науковою

громадськiстю, суспiльно-полiтичними органiзацiями та суб'єктами

господарської дiяльностi в iнтересах розвитку та пiдвищення якостi

освiтньої дiяльностi i конкурентоспроможностi цього вищого

навчального закладу тощо.

3. Члени наглядової ради мають право брати участь у роботi

вищого колегiального органу громадського самоврядування вищого

навчального закладу з правом дорадчого голосу.

4. Наглядова рада має право вносити вищому колегiальному

органу громадського самоврядування вищого навчального закладу

подання про вiдкликання керiвника вищого навчального закладу.

5. Порядок формування наглядової ради, строк її повноважень,

компетенцiя i порядок дiяльностi визначаються статутом вищого

навчального закладу. До складу наглядової ради не можуть входити

працiвники вищого навчального закладу.

Стаття 39. Робочi та дорадчi органи

1. Для вирiшення поточних питань дiяльностi вищого

навчального закладу утворюються робочi органи: ректорат, деканати,

приймальна комiсiя, адмiнiстративна рада тощо.

2. З метою вироблення стратегiї та напрямiв провадження

освiтньої та/або наукової дiяльностi вищого навчального закладу

керiвник вищого навчального закладу має право утворювати на

громадських засадах дорадчi (дорадчо-консультативнi) органи (раду

роботодавцiв, педагогiчну, студентську, наукову раду тощо), якщо

iнше не передбачено статутом вищого навчального закладу.

3. Положення про робочий чи дорадчий орган затверджується

вченою радою вищого навчального закладу вiдповiдно до статуту

вищого навчального закладу.

Стаття 40. Органи громадського самоврядування вищих

навчальних закладах

1. Вищим колегiальним органом громадського самоврядування

вищого навчального закладу є загальнi збори (конференцiя)

трудового колективу, включаючи виборних представникiв студентiв

(курсантiв).

2. Порядок скликання i роботи вищого колегiального органу

громадського самоврядування визначається статутом вищого

навчального закладу.

3. У вищому колегiальному органi громадського самоврядування

повиннi бути представленi всi категорiї учасникiв

навчально-виховного процесу вищого навчального закладу. При цьому

не менш як 75 вiдсоткiв загальної чисельностi делегатiв (членiв)

виборного органу повиннi становити науковi, науково-педагогiчнi

працiвники вищого навчального закладу, якi працюють у цьому вищому

навчальному закладi на постiйнiй основi, i не менш як 15

вiдсоткiв - виборнi представники з числа студентiв (курсантiв),

якi обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних

виборiв.

4. Вищий колегiальний орган громадського самоврядування

скликається не рiдше нiж один раз на рiк.

5. Вищий колегiальний орган громадського самоврядування:

1) погоджує за поданням вченої (педагогiчної) ради вищого

навчального закладу статут вищого навчального закладу чи змiни

(доповнення) до нього;

2) обирає на посаду керiвника вищого навчального закладу

шляхом таємного голосування i подає свої пропозицiї засновнику

(засновникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особi);

3) заслуховує щороку звiт керiвника вищого навчального

закладу та оцiнює його дiяльнiсть;

4) обирає комiсiю з трудових спорiв вiдповiдно до

законодавства про працю;

5) розглядає за обгрунтованим поданням наглядової або вченої

(педагогiчної) ради вищого навчального закладу питання про

дострокове припинення повноважень керiвника вищого навчального

закладу;

6) затверджує правила внутрiшнього розпорядку вищого

навчального закладу та затверджує колективний договiр;

7) розглядає iншi питання дiяльностi вищого навчального

закладу.

6. Органом громадського самоврядування навчально-наукового

iнституту (факультету) є збори (конференцiя) трудового колективу

навчально-наукового iнституту (факультету), включаючи виборних

представникiв з числа осiб, якi навчаються у вищому навчальному

закладi.

7. Порядок скликання органу громадського самоврядування

навчально-наукового iнституту (факультету) та його роботи

визначається статутом вищого навчального закладу.

8. В органi громадського самоврядування навчально-наукового

iнституту (факультету) повиннi бути представленi всi категорiї

працiвникiв навчально-наукового iнституту (факультету) та виборнi

представники з числа осiб, якi навчаються в навчально-наукового

iнститутi (на факультетi). При цьому не менш як 75 вiдсоткiв

загальної чисельностi делегатiв (членiв) виборного органу повиннi

становити науковi та науково-педагогiчнi працiвники

навчально-наукового iнституту (факультету) i не менш як 15

вiдсоткiв - виборнi представники з числа студентiв (курсантiв),

якi обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних

виборiв.

9. Збори (конференцiя учасникiв навчально-виховного процесу

навчально-наукового iнституту (факультету)) скликаються не рiдше

нiж один раз на рiк.

10. Орган громадського самоврядування навчально-наукового

iнституту (факультету):

1) оцiнює дiяльнiсть керiвника навчально-наукового iнституту

(факультету);

2) затверджує рiчний звiт про дiяльнiсть навчально-наукового

iнституту (факультету);

3) вносить керiвнику вищого навчального закладу пропозицiї

щодо вiдкликання з посади керiвника навчально-наукового iнституту

(факультету);

4) обирає виборних представникiв до вченої ради

навчально-наукового iнституту (факультету);

5) обирає кандидатури до вищого колегiального органу

громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Стаття 41. Студентське самоврядування

1. У вищих навчальних закладах та їх структурних пiдроздiлах

дiє студентське самоврядування, яке є невiд'ємною частиною

громадського самоврядування вiдповiдних навчальних закладiв.

Студентське самоврядування об'єднує всiх студентiв

(курсантiв, крiм курсантiв-вiйськовослужбовцiв) вiдповiдного

вищого навчального закладу. Усi студенти (курсанти), якi

навчаються у вищому навчальному закладi, мають рiвнi права та

можуть обиратися та бути обраними в робочi, дорадчi, виборнi та

iншi органи студентського самоврядування.

Студентське самоврядування забезпечує захист прав та

iнтересiв студентiв (курсантiв) та їх участь в управлiннi вищим

навчальним закладом. Студентське самоврядування здiйснюється

студентами (курсантами) як безпосередньо, так i через органи

студентського самоврядування, якi обираються шляхом прямого

таємного голосування студентiв (курсантiв).

2. У своїй дiяльностi органи студентського самоврядування

керуються законодавством, статутом вищого навчального закладу та

положенням про студентське самоврядування, яке затверджується

вищим органом громадського самоврядування вищого навчального

закладу пiсля ухвалення вищим органом студентського

самоврядування.

3. Органи студентського самоврядування дiють на принципах:

добровiльностi, колегiальностi, вiдкритостi;

виборностi та звiтностi органiв студентського самоврядування;

рiвностi права студентiв (курсантiв) на участь у

студентському самоврядуваннi;

незалежностi вiд впливу полiтичних партiй.

4. Студентське самоврядування здiйснюється на рiвнi

студентської групи, iнституту (факультету), вiддiлення,

гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно вiд контингенту

студентiв (курсантiв), типу та специфiки вищого навчального

закладу студентське самоврядування може здiйснюватися на рiвнi

курсу, спецiальностi, студентського мiстечка, структурних

пiдроздiлiв вищого навчального закладу.

Органи студентського самоврядування можуть мати рiзноманiтнi

форми (парламент, сенат, старостат, студентський ректорат,

студентськi деканати, ради тощо).

Представницькi, виконавчi та контрольно-ревiзiйнi органи

студентського самоврядування обираються строком на один рiк.

Керiвник студентського самоврядування та його заступники

можуть перебувати на посадi не бiльш як два строки.

5. Органи студентського самоврядування:

1) беруть участь в управлiннi вищим навчальним закладом в

установленому цим Законом та статутом вищого навчального закладу

порядку;

2) беруть участь в обговореннi та вирiшеннi питань

удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослiдної

роботи, призначення стипендiй, органiзацiї дозвiлля, оздоровлення,

побуту та харчування;

3) проводять органiзацiйнi, просвiтницькi, науковi,

спортивнi, оздоровчi та iншi заходи;

4) беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення

якостi вищої освiти;

5) захищають права та iнтереси студентiв i курсантiв;

6) делегують своїх представникiв до робочих,

консультативно-дорадчих органiв;

7) приймають акти, що регламентують їх органiзацiю та

дiяльнiсть;

8) беруть участь у вирiшеннi питань забезпечення створення

належних побутових умов проживання студентiв у гуртожитках та

органiзацiї харчування студентiв;

9) розпоряджаються коштами та iншим майном, якi перебувають

на їх балансi та банкiвських рахунках;

10) виконують iншi функцiї, передбаченi цим Законом та

положенням про студентське самоврядування.

6. За погодженням з органом студентського самоврядування

вищого навчального закладу приймається рiшення про:

1) вiдрахування студентiв (курсантiв) з вищого навчального

закладу та їх поновлення на навчання;

2) переведення осiб, якi навчаються у вищому навчальному

закладi за державним замовленням, на навчання за контрактом за

рахунок коштiв фiзичних (юридичних) осiб;

3) переведення осiб, якi навчаються у вищому навчальному

закладi за рахунок коштiв фiзичних (юридичних) осiб, на навчання

за державним замовленням;

4) призначення заступника декана факультету, заступника

директора iнституту, заступника керiвника вищого навчального

закладу, якi вiдповiдають за взаємодiю адмiнiстрацiї з органами

студентського самоврядування;

5) поселення осiб, якi навчаються у вищому навчальному

закладi, в гуртожиток i виселення їх з гуртожитку;

6) затвердження правил внутрiшнього розпорядку вищого

навчального закладу в частинi, що стосується осiб, якi навчаються;

7) дiяльнiсть студентських мiстечок та гуртожиткiв для

проживання осiб, якi навчаються у вищому навчальному закладi.

7. Вищим органом студентського самоврядування є загальнi

збори (конференцiя) студентiв (курсантiв), що:

1) ухвалюють положення про студентське самоврядування,

визначають структуру, повноваження та порядок проведення прямих

таємних виборiв представницьких та виконавчих органiв

студентського самоврядування;

2) заслуховують звiти представницьких, виконавчих i

контрольно-ревiзiйних органiв студентського самоврядування, дають

їм вiдповiдну оцiнку;

3) затверджують процедуру використання майна та коштiв

органiв студентського самоврядування, пiдтримки студентських

iнiцiатив на конкурсних засадах;

4) затверджують рiчний кошторис витрат (бюджет) органiв

студентського самоврядування, вносять до нього змiни та

доповнення, заслуховують звiт про його виконання;

5) обирають контрольно-ревiзiйну комiсiю з числа студентiв

(курсантiв) для здiйснення поточного контролю за станом

використання майна та виконання бюджету органiв студентського

самоврядування.

8. Адмiнiстрацiя вищого навчального закладу не має права

втручатися в дiяльнiсть органiв студентського самоврядування, крiм

випадкiв, коли така дiяльнiсть суперечить законодавству, статутовi

чи завдає шкоди iнтересам вищого навчального закладу.

9. Керiвник вищого навчального закладу сприяє створенню

належних умов для дiяльностi органiв студентського самоврядування

(надає примiщення, меблi, оргтехнiку, забезпечує телефонним

зв'язком, постiйним доступом до Iнтернету, вiдводить мiсця для

встановлення iнформацiйних стендiв тощо).

10. Фiнансовою основою студентського самоврядування є:

1) кошти, визначенi вченою радою вищого навчального закладу в

розмiрi не менш як 0,5 вiдсотка власних надходжень вiдповiдного

вищого навчального закладу;

2) членськi внески студентiв (курсантiв), розмiр яких

встановлюється вищим органом студентського самоврядування вищого

навчального закладу. Розмiр мiсячного членського внеску однiєї

особи не може становити бiльш як нiж 1 вiдсоток прожиткового

мiнiмуму, встановленого законом.

11. Кошти органiв студентського самоврядування спрямовуються

на виконання їх завдань i здiйснення повноважень вiдповiдно до

затверджених ними кошторисiв.

Стаття 42. Науковi товариства студентiв (курсантiв,

слухачiв), аспiрантiв, докторантiв i молодих вчених

1. У вищих навчальних закладах та їх структурних пiдроздiлах

дiють науковi товариства студентiв (курсантiв, слухачiв),

аспiрантiв, докторантiв i молодих вчених, якi є частиною системи

громадського самоврядування вiдповiдних вищих навчальних закладiв.

2. У роботi наукового товариства студентiв (курсантiв,

слухачiв), аспiрантiв, докторантiв i молодих вчених беруть участь

особи вiком до 35 рокiв (40 рокiв для докторантiв), якi навчаються

або працюють у вищому навчальному закладi.

3. Наукове товариство студентiв (курсантiв, слухачiв),

аспiрантiв, докторантiв i молодих вчених забезпечує захист прав та

iнтересiв осiб, якi навчаються або працюють у вищому навчальному

закладi, зокрема щодо питань наукової дiяльностi, пiдтримки

наукоємних iдей, iнновацiй та обмiну знаннями.

4. У своїй дiяльностi науковi товариства студентiв

(курсантiв, слухачiв), аспiрантiв, докторантiв i молодих вчених

керуються законодавством, статутом вищого навчального закладу та

положенням про науковi товариства студентiв (курсантiв, слухачiв),

аспiрантiв, докторантiв i молодих вчених.

5. Науковi товариства студентiв (курсантiв, слухачiв),

аспiрантiв, докторантiв i молодих вчених дiють на засадах:

свободи наукової творчостi;

добровiльностi, колегiальностi, вiдкритостi;

рiвностi права осiб, якi навчаються, на участь у дiяльностi

наукових товариств студентiв (курсантiв, слухачiв), аспiрантiв,

докторантiв i молодих вчених.

6. Науковi товариства студентiв (курсантiв, слухачiв),

аспiрантiв, докторантiв i молодих вчених:

1) приймають акти, що регламентують їх органiзацiю та

дiяльнiсть;

2) проводять органiзацiйнi, науковi та освiтнi заходи;

3) популяризують наукову дiяльнiсть серед студентської

молодi, сприяють залученню осiб, якi навчаються, до наукової

роботи та iнновацiйної дiяльностi;

4) представляють iнтереси студентiв (курсантiв, слухачiв),

аспiрантiв, докторантiв i молодих вчених перед адмiнiстрацiєю

вищого навчального закладу та iншими органiзацiями з питань

наукової роботи та розвитку академiчної кар'єри;

5) сприяють пiдвищенню якостi наукових дослiджень;

6) сприяють обмiну iнформацiєю мiж молодими вченими та

дослiдниками;

7) сприяють розвитку мiжвузiвського та мiжнародного

спiвробiтництва;

8) взаємодiють з Нацiональною академiєю наук та нацiональними

галузевими академiями наук, науковими та науково-дослiдними

установами;

9) розпоряджаються коштами та iншим майном, що перебувають на

їх балансi та банкiвських рахунках;

10) виконують iншi функцiї, передбаченi положеннями про

науковi товариства студентiв (курсантiв, слухачiв), аспiрантiв,

докторантiв i молодих вчених, цим та iншими законами України.

7. За погодженням з науковим товариством студентiв

(курсантiв, слухачiв), аспiрантiв, докторантiв i молодих вчених

керiвництво вищого навчального закладу приймає рiшення про

вiдрахування осiб, якi здобувають ступiнь доктора фiлософiї, з

вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання.

8. Органи управлiння наукових товариств студентiв (курсантiв,

слухачiв), аспiрантiв, докторантiв i молодих вчених формуються на

демократичних засадах шляхом виборiв. Структура наукового

товариства студентiв (курсантiв, слухачiв), аспiрантiв,

докторантiв i молодих вчених та органiзацiйний механiзм його

дiяльностi визначаються положенням, яке затверджується вищим

колегiальним органом громадського самоврядування вищого

навчального закладу.

9. Адмiнiстрацiя вищого навчального закладу не має права

втручатися в дiяльнiсть наукових товариств студентiв (курсантiв,

слухачiв), аспiрантiв, докторантiв i молодих вчених, крiм

випадкiв, коли така дiяльнiсть суперечить законодавству, статутовi

чи завдає шкоди iнтересам вищого навчального закладу.

10. Керiвник вищого навчального закладу всебiчно сприяє

створенню належних умов для дiяльностi наукового товариства

студентiв (курсантiв, слухачiв), аспiрантiв, докторантiв i молодих

вчених (надає примiщення, меблi, оргтехнiку, забезпечує телефонним

зв'язком, постiйним доступом до Iнтернету, вiдводить мiсця для

встановлення iнформацiйних стендiв тощо).

11. Фiнансовою основою дiяльностi наукового товариства

студентiв (курсантiв, слухачiв), аспiрантiв, докторантiв i молодих

вчених є кошти, визначенi вченою радою вищого навчального закладу

в розмiрi не менш як 30 вiдсоткiв коштiв, видiлених на дiяльнiсть

органiв студентського самоврядування.

Стаття 43. Обрання, призначення та звiльнення з посади

керiвника вищого навчального закладу

1. Кандидат на посаду керiвника унiверситету, академiї,

iнституту повинен бути громадянином України, вiльно володiти

державною мовою, мати вчене звання професора, ступiнь доктора

фiлософiї або доктора наук i стаж роботи на посадах

науково-педагогiчних працiвникiв не менш як десять рокiв.

Кандидат на посаду керiвника коледжу повинен вiльно володiти

державною мовою, мати ступiнь магiстра, вiдповiдну пiдготовку та

педагогiчний стаж у вищих навчальних закладах вiдповiдного типу не

менш як п'ять рокiв.

Особа не може перебувати на посадi керiвника вiдповiдного

вищого навчального закладу бiльш як два строки.

2. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган

(особа) зобов'язаний оголосити конкурс на замiщення посади

керiвника вищого навчального закладу не пiзнiше нiж за два мiсяцi

до закiнчення строку контракту особи, яка займає цю посаду. У разi

дострокового припинення повноважень керiвника конкурс оголошується

протягом тижня з моменту утворення вакансiї.

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган

(особа) приймає (приймають) пропозицiї щодо претендентiв на посаду

керiвника вищого навчального закладу i протягом десяти днiв

вносить (вносять) кандидатури претендентiв, якi вiдповiдають

вимогам цього Закону, до вищого колегiального органу громадського

самоврядування вищого навчального закладу для голосування.

Кожен член вищого колегiального органу громадського

самоврядування вищого навчального закладу може голосувати лише за

одну кандидатуру або не пiдтримувати жодну з кандидатур.

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган

(особа) зобов'язаний затвердити на посаду керiвника вищого

навчального закладу кандидатуру, яка набрала бiльш як 50 вiдсоткiв

голосiв статутного складу вищого колегiального органу громадського

самоврядування вищого навчального закладу.

Якщо жоден з претендентiв на посаду керiвника вищого

навчального закладу не набрав у першому турi необхiдної кiлькостi

голосiв (бiльш як 50 вiдсоткiв голосiв статутного складу вищого

колегiального органу громадського самоврядування вищого

навчального закладу), проводиться другий тур голосування.

До участi у другому турi допускаються два кандидати, якi у

першому турi набрали найбiльшу кiлькiсть голосiв.

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган

(особа) зобов'язаний призначити на посаду керiвника вищого

навчального закладу особу, яка набрала у другому турi бiльшiсть

голосiв вiд статутного складу вищого колегiального органу

громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Контракт з обраним керiвником вищого навчального закладу

укладається на п'ять рокiв (для вищого навчального закладу, що має

статус нацiонального - на сiм рокiв) не пiзнiше одного мiсяця з

дня обрання.

Керiвник вищого навчального закладу може бути звiльнений з

посади засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними)

органом (особою) на пiдставах, визначених законодавством про

працю, а також за порушення статуту вищого навчального закладу та

умов контракту. Керiвник вищого навчального закладу може бути

також звiльнений з посади у зв'язку з прийняттям рiшення про його

вiдкликання органом, який його обрав на посаду. Подання про

вiдкликання керiвника може бути внесено до вищого колегiального

органу громадського самоврядування вищого навчального закладу не

менш як половиною статутного складу наглядової або вченої

(педагогiчної) ради вищого навчального закладу. Рiшення про

вiдкликання керiвника вищого навчального закладу приймається

бiльшiстю голосiв за умови присутностi не менш як двох третин

статутного складу вищого колегiального органу громадського

самоврядування вищого навчального закладу.

3. Обрання, призначення та звiльнення з посади керiвника

фiлiї вищого навчального закладу або коледжу, якi є структурними

пiдроздiлами унiверситету, академiї, здiйснюється у порядку,

передбаченому частинами першою та другою цiєї статтi.

4. Засновник (засновники) новоутвореного вищого навчального

закладу або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає

(призначають) виконуючого обов'язки керiвника вищого навчального

закладу, але не бiльш як на два роки.

5. Вимоги до кандидата та особливостi порядку призначення на

посаду керiвника вищого вiйськового навчального закладу (вищого

навчального закладу iз специфiчними умовами навчання)

встановлюються державним органом, до сфери управлiння якого вiн

належить.

6. Типова форма контракту з керiвником державного вищого

навчального закладу затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 44. Обрання на посаду та звiльнення з посади керiвника

факультету (навчально-наукового iнституту) вищого навчального

закладу державної (комунальної) форми власностi

1. Кандидата на посаду керiвника факультету

(навчально-наукового iнституту) унiверситету, академiї обирає i

рекомендує керiвнику вищого навчального закладу вчена рада

факультету (навчально-наукового iнституту) з числа осiб, якi мають

вчене звання професора, доцента та/або ступiнь доктора фiлософiї

чи доктора наук вiдповiдно до профiлю освiтньої дiяльностi

факультету (навчально-наукового iнституту) та стаж

науково-педагогiчної (наукової) дiяльностi не менш як п'ять рокiв.

Керiвник вищого навчального закладу призначає керiвника

факультету (навчально-наукового iнституту) строком на п'ять рокiв

(для вищого навчального закладу, що має статус нацiонального -

строком на сiм рокiв). Керiвник факультету (навчально-наукового

iнституту) здiйснює свої повноваження на постiйнiй основi. Iншi

питання щодо порядку обрання керiвника факультету

(навчально-наукового iнституту) визначаються статутом вищого

навчального закладу.

2. Керiвник факультету (навчально-наукового iнституту) може

бути звiльнений з посади на пiдставах, визначених законодавством

про працю, а також за порушення статуту вищого навчального закладу

та умов контракту. Керiвник факультету (навчально-наукового

iнституту) може бути звiльнений з посади керiвником вищого

навчального закладу на пiдставi рiшення вченої ради вищого

навчального закладу.

3. Керiвник факультету (навчально-наукового iнституту) може

бути звiльнений з посади керiвником вищого навчального закладу на

пiдставi подання органу громадського самоврядування факультету.

Пропозицiя про звiльнення керiвника факультету

(навчально-наукового iнституту) вноситься до органу громадського

самоврядування факультету (навчально-наукового iнституту) не менш

як половиною голосiв статутного складу вченої ради факультету

(навчально-наукового iнституту). Пропозицiя про звiльнення

керiвника факультету (навчально-наукового iнституту) приймається

не менш як двома третинами голосiв статутного складу органу

громадського самоврядування факультету (навчально-наукового

iнституту).

4. Керiвник вищого навчального закладу, в якому утворено

новий факультет (навчально-науковий iнститут), призначає на умовах

контракту виконуючого обов'язки керiвника цього факультету

(навчально-наукового iнституту) на строк до проведення виборiв

керiвника факультету (навчально-наукового iнституту), але не бiльш

як на один рiк.

5. Вимоги до кандидата та порядок призначення на посаду

керiвника факультету (навчально-наукового iнституту) вищого

вiйськового навчального закладу (вищого навчального закладу iз

специфiчними умовами навчання, вiйськового навчального пiдроздiлу

вищого навчального закладу) встановлюються вiдповiдно до

нормативно-правових актiв державного органу, до сфери управлiння

якого вiн належить.

РОЗДIЛ VIII

ДОСТУП ДО ВИЩОЇ ОСВIТИ, ПРИЙОМ, ВIДРАХУВАННЯ, ПЕРЕРИВАННЯ

НАВЧАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ I ПЕРЕВЕДЕННЯ ОСIБ, ЯКI НАВЧАЮТЬСЯ У ВИЩИХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Стаття 45. Умови прийому на навчання до вищих навчальних

закладiв

1. Прийом на навчання до вищих навчальних закладiв

здiйснюється на конкурснiй основi вiдповiдно до Умов прийому на

навчання до вищих навчальних закладiв, затверджених центральним

органом виконавчої влади з формування державної полiтики у сферi

освiти i науки. Умови конкурсу повиннi забезпечувати дотримання

прав особи у сферi освiти.

2. Поза конкурсом до державних i комунальних вищих навчальних

закладiв особи зараховуються у випадках, передбачених законом. Не

допускається вступ поза конкурсом для здобуття ступеня магiстра чи

доктора фiлософiї.

3. Прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого

спецiалiста чи бакалавра (магiстра медичного, фармацевтичного або

ветеринарного спрямувань) здiйснюється за результатами зовнiшнього

незалежного оцiнювання знань i вмiнь вступникiв та рiвня їх

творчих та/або фiзичних здiбностей з урахуванням середнього бала

документа про повну загальну середню освiту (документа про базову

середню освiту у разi вступу на основi базової середньої освiти).

4. Вiдповiдно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних

закладiв вчена рада вищого навчального закладу затверджує Правила

прийому до вищого навчального закладу, якими встановлюються:

1) перелiк i кiлькiсть сертифiкатiв зовнiшнього незалежного

оцiнювання, вага кожного з яких повинна становити не менш як 20

вiдсоткiв конкурсного бала;

2) вага середнього бала документа про повну (базову) середню

освiту, що повинен становити не бiльш як 10 вiдсоткiв конкурсного

бала;

3) вага бала за конкурс творчих або фiзичних здiбностей (у

разi його проведення), що повинен становити не бiльш як 50

вiдсоткiв конкурсного бала.

5. Конкурсний бал обчислюється як сума балiв за кожен

сертифiкат, середнього бала документа про повну загальну (базову)

середню освiту, бала за конкурс творчих або фiзичних здiбностей (у

разi його проведення), помножена на ваговi коефiцiєнти, що

встановлюються Правилами прийому до вищого навчального закладу.

Сума коефiцiєнтiв дорiвнює одиницi.

6. Прийом на основi ступеня молодшого спецiалiста пiд час

вступу на спорiднену спецiальнiсть для здобуття ступеня бакалавра

здiйснюється за результатами вступних випробувань.

7. Прийом на основi ступеня бакалавра на навчання для

здобуття ступеня магiстра здiйснюється за результатами вступних

випробувань. Особа може вступити до вищого навчального закладу для

здобуття ступеня магiстра на основi ступеня бакалавра, здобутого

за iншою спецiальнiстю, за умови успiшного проходження додаткових

вступних випробувань.

8. Прийом на основi ступеня магiстра для здобуття ступеня

доктора фiлософiї здiйснюється за результатами вступних

випробувань.

9. Прийом до докторантури або надання творчої вiдпустки для

пiдготовки дисертацiї на здобуття ступеня доктора наук

здiйснюється з урахуванням наукових, науково-технiчних досягнень

за обраною спецiальнiстю вiдповiдно до вимог, що визначаються

центральним органом виконавчої влади з формування державної

полiтики у сферi освiти i науки.

Стаття 46. Зовнiшнє незалежне оцiнювання

1. Зовнiшнє незалежне оцiнювання - система оцiнювання рiвня

знань та вмiнь осiб, якi бажають здобути вищу освiту на основi

повної (базової) загальної середньої освiти.

Порядок проведення зовнiшнього незалежного оцiнювання та

монiторингу якостi освiти встановлюється центральним органом

виконавчої влади з формування державної полiтики у сферi освiти i

науки.

2. Перелiк навчальних предметiв i строки проведення

зовнiшнього незалежного оцiнювання визначаються центральним

органом виконавчої влади з формування державної полiтики у сферi

освiти i науки та не пiзнiше 1 жовтня року, що передує роковi

вступу до вищого навчального закладу, оприлюднюються на офiцiйному

веб-сайтi центрального органу виконавчої влади з формування

державної полiтики у сферi освiти i науки.

3. Завдання для проведення зовнiшнього незалежного оцiнювання

(банк завдань) розробляються педагогiчними, науковими,

науково-педагогiчними працiвниками.

Програми зовнiшнього незалежного оцiнювання за результатами

здобуття загальної середньої освiти не можуть виходити за межi

навчальних програм загальної середньої освiти, затверджених

вiдповiдно до законодавства. Програми зовнiшнього незалежного

оцiнювання затверджуються спецiально уповноваженим центральним

органом виконавчої влади з формування державної полiтики у сферi

освiти i науки одночасно iз затвердженням перелiку навчальних

предметiв та строкiв зовнiшнього незалежного оцiнювання за

погодженням з громадськими об'єднаннями керiвникiв вищих

навчальних закладiв.

Порядок формування та використання банку завдань зовнiшнього

незалежного оцiнювання визначається центральним органом виконавчої

влади з формування державної полiтики у сферi освiти i науки.

4. Вiдкритiсть зовнiшнього незалежного оцiнювання

забезпечується шляхом повного i своєчасного iнформування осiб, якi

бажають здобути вищу освiту, про програми, строки та порядок

проведення зовнiшнього незалежного оцiнювання, а також здiйснення

державного контролю та громадського спостереження за проведенням

зовнiшнього незалежного оцiнювання.

Положення про громадське спостереження за проведенням

зовнiшнього незалежного оцiнювання затверджується центральним

органом виконавчої влади з формування державної полiтики у сферi

освiти i науки.

5. За результатами проведення зовнiшнього незалежного

оцiнювання з навчального предмета (предметiв) особi видається

сертифiкат зовнiшнього незалежного оцiнювання, форма якого

затверджується центральним органом виконавчої влади з формування

державної полiтики у сферi освiти i науки.

6. Зовнiшнє незалежне оцiнювання проводиться працiвниками

державної установи, положення про яку затверджується Кабiнетом

Мiнiстрiв України. До проведення зовнiшнього незалежного

оцiнювання залучаються педагогiчнi, науковi, науково-педагогiчнi

працiвники та iншi фахiвцi, умови оплати працi яких встановлюються

Кабiнетом Мiнiстрiв України.

7. Фiнансування заходiв з проведення зовнiшнього незалежного

оцiнювання здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету в

установленому законодавством порядку.

8. Змiст завдань сертифiкацiйної роботи зовнiшнього

незалежного оцiнювання у поточному роцi з кожного навчального

предмета належить до iнформацiї з обмеженим доступом з моменту

створення набору завдань сертифiкацiйної роботи зовнiшнього

незалежного оцiнювання з кожного навчального предмета до моменту

санкцiонованого вiдкриття пакетiв iз завданнями сертифiкацiйних

робiт з навчального предмета.

9. Не є iнформацiєю з обмеженим доступом:

1) статистична iнформацiя про результати зовнiшнього

незалежного оцiнювання;

2) вiдомостi, що мiстяться у сертифiкацiйних роботах осiб,

якi пройшли зовнiшнє незалежне оцiнювання, за винятком тих, що

iдентифiкують особу, яка виконала конкретну сертифiкацiйну роботу,

з моменту завершення оцiнювання робiт.

10. Особа, яка пройшла зовнiшнє незалежне оцiнювання, має

право ознайомитись iз своєю сертифiкацiйною роботою пiсля її

перевiрки та отримати засвiдчену копiю цiєї роботи. Порядок видачi

засвiдчених копiй виконаних сертифiкацiйних робiт встановлює

державна установа, уповноважена проводити зовнiшнє незалежне

оцiнювання.

Стаття 47. Вiдрахування, переривання навчання, поновлення i

переведення здобувачiв вищої освiти

1. Пiдставами для вiдрахування здобувача вищої освiти є:

1) завершення навчання за вiдповiдною освiтньою програмою;

2) власне бажання;

3) переведення до iншого навчального закладу;

4) невиконання навчального плану;

5) порушення умов договору (контракту), укладеного мiж вищим

навчальним закладом та особою, яка навчається, або фiзичною

(юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;

6) iншi випадки, передбаченi законами.

Особа, вiдрахована з вищого навчального закладу до завершення

навчання за освiтньою програмою, отримує академiчну довiдку, що

мiстить iнформацiю про результати навчання, назви дисциплiн,

отриманi оцiнки i здобуту кiлькiсть кредитiв ЄКТС. Зразок

академiчної довiдки встановлюється центральним органом виконавчої

влади з формування державної полiтики у сферi освiти i науки.

2. Здобувач вищої освiти має право на перерву у навчаннi у

зв'язку з обставинами, якi унеможливлюють виконання освiтньої

(наукової) програми (за станом здоров'я, призовом на строкову

вiйськову службу у разi втрати права на вiдстрочку вiд неї,

сiмейними обставинами тощо). Таким особам надається академiчна

вiдпустка в установленому порядку. Навчання чи стажування в

освiтнiх i наукових установах (в тому числi iноземних держав) може

бути пiдставою для перерви у навчаннi, якщо iнше не передбачено

мiжнародними актами чи договорами мiж вищими навчальними

закладами.

3. Особа, вiдрахована з вищого навчального закладу до

завершення навчання за вiдповiдною освiтньою програмою, має право

на поновлення на навчання в межах лiцензованого обсягу вищого

навчального закладу.

4. Поновлення навчання осiб, якi вiдрахованi з вищих

навчальних закладiв або яким надано академiчну вiдпустку, а також

переведення здобувачiв вищої освiти здiйснюється у межах

лiцензованого обсягу, як правило, пiд час канiкул.

5. Порядок вiдрахування, переривання навчання, поновлення i

переведення осiб, якi навчаються у вищих навчальних закладах, а

також порядок надання їм академiчної вiдпустки визначається

положенням, затвердженим центральним органом виконавчої влади з

формування державної полiтики у сферi освiти i науки.

6. У разi закiнчення строку дiї сертифiката про акредитацiю

спецiальностi та неотримання вищим навчальним закладом нового

сертифiката про акредитацiю здобувачi вищої освiти, якi навчаються

за рахунок коштiв державного (мiсцевого) бюджету, мають право на

переведення до iншого вищого навчального закладу, у якому

вiдповiдна спецiальнiсть акредитована, для завершення навчання за

кошти державного (мiсцевого) бюджету у порядку, затвердженому

Кабiнетом Мiнiстрiв України.

7. Особливостi порядку вiдрахування, переривання навчання,

поновлення i переведення осiб, якi навчаються у вищих вiйськових

навчальних закладах (вищих навчальних закладах iз специфiчними

умовами навчання, вiйськових навчальних пiдроздiлах вищих

навчальних закладiв), визначаються державними органами, до сфери

управлiння яких належать вищi вiйськовi навчальнi заклади (вищi

навчальнi заклади iз специфiчними умовами навчання, вiйськовi

навчальнi пiдроздiли вищих навчальних закладiв), за погодженням з

центральним органом виконавчої влади з формування державної

полiтики у сферi освiти i науки.

РОЗДIЛ IХ

ОРГАНIЗАЦIЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 48. Навчально-виховний процес

1. Навчально-виховний процес - iнтелектуальна, творча

дiяльнiсть у сферi вищої освiти та науки, що провадиться у вищому

навчальному закладi (науковiй установi) через систему

науково-методичних i педагогiчних заходiв та спрямована на

передачу, засвоєння, примноження i використання знань, умiнь та

iнших компетентностей в осiб, якi навчаються, та формування

гармонiйно розвиненої особистостi.

2. Положення про органiзацiю навчально-виховного процесу

затверджується вченою (педагогiчною) радою вищого навчального

закладу вiдповiдно до законодавства.

Стаття 49. Мова викладання у вищих навчальних закладах

1. Мовою викладання у вищих навчальних закладах є державна

мова.

2. З метою створення умов для мiжнародної академiчної

мобiльностi вищий навчальний заклад має право прийняти рiшення про

викладання однiєї чи кiлькох дисциплiн iноземними мовами,

забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освiти вiдповiдної

дисциплiни державною мовою.

Для викладання навчальних дисциплiн iноземною мовою iноземним

громадянам, особам без громадянства, якi бажають здобувати вищу

освiту за кошти фiзичних або юридичних осiб, утворюються окремi

групи або розробляються iндивiдуальнi програми. При цьому вищi

навчальнi заклади забезпечують вивчення такими особами державної

мови як окремої навчальної дисциплiни. Перелiк iноземних мов,

якими здiйснюється викладання навчальних дисциплiн, визначається

вищим навчальним закладом.

3. За побажанням здобувачiв вищої освiти вищий навчальний

заклад створює можливостi для вивчення ними мови нацiональної

меншини в обсязi, що дає змогу провадити професiйну дiяльнiсть у

вибранiй галузi з використанням цiєї мови.

Стаття 50. Форми навчання у вищих навчальних закладах

1. Навчання у вищих навчальних закладах здiйснюється за

такими формами:

1) денна;

2) вечiрня;

3) заочна (дистанцiйна).

2. Форми навчання можуть бути поєднанi.

Стаття 51. Форми органiзацiї навчально-виховного процесу та

види навчальних занять

1. Навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах

здiйснюється за такими формами:

1) навчальнi заняття;

2) самостiйна робота;

3) практична пiдготовка;

4) контрольнi заходи.

2. Основними видами навчальних занять у вищих навчальних

закладах є:

1) лекцiя;

2) лабораторне, практичне, семiнарське, iндивiдуальне

заняття;

3) консультацiя.

3. Вищий навчальний заклад має право встановлювати iншi форми

навчально-виховного процесу та види навчальних занять.

Стаття 52. Практична пiдготовка осiб, якi навчаються у вищих

навчальних закладах

1. Практична пiдготовка осiб, якi навчаються у вищих

навчальних закладах, здiйснюється шляхом проходження ними практики

на пiдприємствах, в установах та органiзацiях згiдно з укладеними

мiж зазначеними суб'єктами договорами.

2. Керiвники пiдприємств, установ та органiзацiй зобов'язанi

забезпечити створення належних умов для проходження практики на

виробництвi, дотримання правил i норм охорони працi, технiки

безпеки i виробничої санiтарiї вiдповiдно до законодавства.

3. Час та iншi умови виконання студентом дорученої йому

роботи пiд час проходження практики не може перевищувати

визначений законодавством робочий час та iншi умови виконання

аналогiчної роботи для вiдповiдної категорiї працiвникiв.

4. Особливостi практичної пiдготовки осiб, якi навчаються у

вищому вiйськовому навчальному закладi (вищому навчальному закладi

iз специфiчними умовами навчання, вiйськових навчальних

пiдроздiлах вищих навчальних закладiв), визначаються державними

органами, до сфери управлiння яких належать цi вищi навчальнi

заклади.

РОЗДIЛ Х

УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 53. Категорiї учасникiв навчально-виховного процесу

1. Учасниками навчально-виховного процесу у вищих навчальних

закладах є:

1) науковi, науково-педагогiчнi та педагогiчнi працiвники;

2) здобувачi вищої освiти та iншi особи, якi навчаються у

вищих навчальних закладах;

3) iншi працiвники вищих навчальних закладiв.

2. До навчально-виховного процесу можуть залучатися

роботодавцi.

Стаття 54. Науково-педагогiчнi, педагогiчнi та науковi

працiвники вищих навчальних закладiв

1. Науково-педагогiчнi працiвники - особи, якi за основним

мiсцем роботи в унiверситетах, академiях, iнститутах провадять

навчальну, методичну, наукову (науково-технiчну) та органiзацiйну

дiяльнiсть.

2. Педагогiчнi працiвники - особи, якi за основним мiсцем

роботи у вищих навчальних закладах провадять навчальну, методичну,

органiзацiйну дiяльнiсть.

3. Науковий працiвник - особа, яка за основним мiсцем роботи

та вiдповiдно до трудового договору (контракту) професiйно

займається науковою, науково-технiчною або науково-органiзацiйною

дiяльнiстю та має вiдповiдну квалiфiкацiю незалежно вiд наявностi

наукового ступеня або вченого звання.

4. Наукова, науково-технiчна та iнновацiйна дiяльнiсть

науково-педагогiчних працiвникiв вищих навчальних закладiв

регулюється законодавством про наукову i науково-технiчну та

iнновацiйну дiяльнiсть.

Стаття 55. Вченi звання наукових i науково-педагогiчних

працiвникiв

1. Вченими званнями є професор, доцент, старший дослiдник.

2. Вчене звання професора, доцента, старшого дослiдника

присвоює вчена рада вищого навчального закладу (вчена рада

структурного пiдроздiлу) та затверджує атестацiйна колегiя

центрального органу виконавчої влади з формування державної

полiтики у сферi освiти i науки у порядку, встановленому Кабiнетом

Мiнiстрiв України.

3. Зразки державних документiв про присвоєння вчених звань

затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 56. Основнi посади наукових, науково-педагогiчних i

педагогiчних працiвникiв вищих навчальних закладiв та порядок їх

замiщення

1. Основними посадами науково-педагогiчних працiвникiв вищих

навчальних закладiв є:

керiвник (ректор, президент, начальник, директор);

заступник керiвника (проректор, вiце-президент, заступник

начальника, заступник директора, заступник завiдувача), дiяльнiсть

якого безпосередньо пов'язана з навчально-виховним або науковим

процесом;

директор (начальник) iнституту, його заступники, дiяльнiсть

яких безпосередньо пов'язана з навчально-виховним або науковим

процесом;

декан (начальник) факультету, його заступники, дiяльнiсть

яких безпосередньо пов'язана з навчально-виховним або науковим

процесом;

завiдувач (начальник) кафедри;

професор;

доцент;

старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист;

науковий працiвник бiблiотеки;

iншi посади.

2. Основними посадами педагогiчних працiвникiв вищих

навчальних закладiв є:

директор (начальник);

заступник директора (начальника), дiяльнiсть якого

безпосередньо пов'язана з навчально-виховним, методичним,

виробничим процесом;

завiдувач вiддiлення (начальник);

голова циклової комiсiї;

завiдувач бiблiотеки;

старший викладач;

викладач;

методист;

iншi посади.

3. Перелiк посад науково-педагогiчних i педагогiчних

працiвникiв установлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України. Перелiк

посад наукових працiвникiв вищого навчального закладу визначається

вiдповiдно до Закону України "Про наукову i науково-технiчну

дiяльнiсть" ( 1977-12 ).

4. Посади педагогiчних працiвникiв можуть обiймати особи iз

ступенем магiстра за вiдповiдною спецiальнiстю.

5. Статутом вищого навчального закладу можуть бути

встановленi вiдповiдно до законодавства додатковi вимоги до осiб,

якi можуть обiймати посади педагогiчних працiвникiв.

6. Педагогiчнi працiвники призначаються на посаду та

звiльняються з посади керiвником вищого навчального закладу.

Педагогiчнi працiвники кожнi п'ять рокiв проходять атестацiю. За

результатами атестацiї визначається вiдповiднiсть працiвникiв

займанiй посадi, присвоюються квалiфiкацiйнi категорiї,

педагогiчнi звання.

7. Порядок проведення атестацiї педагогiчних працiвникiв

встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування

державної полiтики у сферi освiти i науки.

8. Перелiк квалiфiкацiйних категорiй i педагогiчних звань

педагогiчних працiвникiв, порядок їх присвоєння визначаються

Кабiнетом Мiнiстрiв України.

9. Посади науково-педагогiчних працiвникiв можуть обiймати

особи, якi мають науковий ступiнь або вчене звання, а також особи,

якi мають ступiнь магiстра.

10. Статутом вищого навчального закладу можуть бути

встановленi вiдповiдно до законодавства додатковi вимоги до осiб,

якi можуть обiймати посади науково-педагогiчних працiвникiв.

11. Пiд час замiщення вакантних посад науково-педагогiчних

працiвникiв - завiдувачiв (начальникiв) кафедр, професорiв,

доцентiв, старших викладачiв, викладачiв - укладенню трудового

договору (контракту) передує конкурсний вiдбiр, порядок проведення

якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу.

12. Порядок замiщення вакантних посад командування i

науково-педагогiчних працiвникiв у вищих вiйськових навчальних

закладах, вищих навчальних закладах iз специфiчними умовами

навчання, вiйськових навчальних пiдроздiлах вищих навчальних

закладiв визначається державними органами, до сфери управлiння

яких вони належать.

13. В окремих випадках, пов'язаних з неможливiстю

забезпечення навчально-виховного процесу наявними штатними

працiвниками, вакантнi посади науково-педагогiчних працiвникiв

можуть замiщуватися за трудовим договором до проведення

конкурсного замiщення цих посад у поточному навчальному роцi.

Стаття 57. Робочий час науково-педагогiчних, наукових i

педагогiчних працiвникiв

1. Робочий час науково-педагогiчних працiвникiв становить 36

годин на тиждень (скорочена тривалiсть робочого часу).

2. Робочий час науково-педагогiчного працiвника включає час

виконання ним навчальної, методичної, наукової, органiзацiйної

роботи та iнших трудових обов'язкiв. Робочий час наукового

працiвника включає час виконання ним наукової, дослiдницької,

консультативної, експертної, органiзацiйної роботи та iнших

трудових обов'язкiв. Робочий час педагогiчного працiвника включає

час виконання ним навчальної, методичної, органiзацiйної роботи та

iнших трудових обов'язкiв.

3. Рекомендований перелiк видiв навчальної, методичної,

наукової та органiзацiйної роботи для науково-педагогiчних,

наукових i педагогiчних, працiвникiв встановлюється центральним

органом виконавчої влади з формування державної полiтики у сферi

освiти i науки.

4. Види навчальної роботи педагогiчних та

науково-педагогiчних працiвникiв вiдповiдно до їх посад

встановлюються вищим навчальним закладом за погодженням з

виборними органами первинних органiзацiй профспiлки (профспiлковим

представником).

5. Норми часу навчальної роботи (за винятком вищих навчальних

закладiв, що мають статус нацiонального або  дослiдницького)

визначаються центральним органом виконавчої влади з формування

державної полiтики у сферi освiти i науки за погодженням iз

заiнтересованими державними органами. Норми часу методичної,

наукової, органiзацiйної роботи визначаються вищим навчальним

закладом.

6. Залучення науково-педагогiчних, наукових i педагогiчних

працiвникiв до роботи, не передбаченої трудовим договором, може

здiйснюватися лише за їх згодою або у випадках, передбачених

законодавством.

Стаття 58. Права науково-педагогiчних, наукових i

педагогiчних працiвникiв

1. Науково-педагогiчнi, науковi та педагогiчнi працiвники

вищого навчального закладу всiх форм власностi мають право:

1) на академiчну свободу, що реалiзується в iнтересах особи,

суспiльства та людства загалом;

2) на академiчну мобiльнiсть для провадження професiйної

дiяльностi;

3) на захист професiйної честi та гiдностi;

4) брати участь в обговореннi та вирiшеннi питань, що

стосуються дiяльностi вищого навчального закладу;

5) обирати та бути обраним до загальних зборiв (конференцiї)

трудового колективу та вченої (педагогiчної) ради вищого

навчального закладу, вченої ради структурного пiдроздiлу;

6) обирати методи та засоби навчання, що забезпечують високу

якiсть навчального процесу;

7) на забезпечення створення вiдповiдних умов працi,

пiдвищення свого професiйного рiвня, органiзацiю вiдпочинку та

побуту, встановлених нормативно-правовими актами вищого

навчального закладу, умовами iндивiдуального трудового договору,

колективного договору та законодавством;

8) безоплатно користуватися бiблiотечними, iнформацiйними

ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних,

культурно-освiтнiх пiдроздiлiв вищого навчального закладу;

9) на захист права iнтелектуальної власностi;

10) на пiдвищення квалiфiкацiї та стажування не рiдше нiж

один раз на п'ять рокiв;

11) одержувати житло, у тому числi службове, в установленому

законодавством порядку;

12) отримувати пiльговi довгостроковi кредити на будiвництво

(реконструкцiю) i придбання житла в установленому законодавством

порядку;

13) брати участь в об'єднаннях громадян;

14) на соцiальне та пенсiйне забезпечення в установленому

законодавством порядку.

2. Науково-педагогiчнi, науковi та педагогiчнi працiвники

мають також iншi права, передбаченi законодавством i статутом

вищого навчального закладу. На науково-педагогiчних i наукових

працiвникiв вищих навчальних закладiв поширюються всi права,

передбаченi законодавством для наукових працiвникiв наукових

установ.

3. Науковi та науково-педагогiчнi працiвники мають право на

пенсiйне забезпечення вiдповiдно до Закону України "Про наукову i

науково-технiчну дiяльнiсть" ( 1977-12 ).

Стаття 59. Обов'язки науково-педагогiчних, наукових i

педагогiчних працiвникiв

1. Науково-педагогiчнi, науковi та педагогiчнi працiвники

зобов'язанi:

1) забезпечувати викладання на високому науково-теоретичному

i методичному рiвнi навчальних дисциплiн вiдповiдної освiтньої

програми за спецiальнiстю, провадити наукову дiяльнiсть (для

науково-педагогiчних працiвникiв);

2) пiдвищувати професiйний рiвень, педагогiчну майстернiсть,

наукову квалiфiкацiю (для науково-педагогiчних працiвникiв);

3) дотримуватися норм педагогiчної етики, моралi, поважати

гiднiсть осiб, якi навчаються у вищих навчальних закладах,

прищеплювати їм любов до України, виховувати їх в дусi

українського патрiотизму i поваги до Конституцiї України

( 254к/96-ВР ) та державних символiв України;

4) розвивати в осiб, якi навчаються у вищих навчальних

закладах, самостiйнiсть, iнiцiативу, творчi здiбностi;

5) дотримуватися статуту вищого навчального закладу, законiв,

iнших нормативно-правових актiв.

Стаття 60. Гарантiї науково-педагогiчним, науковим,

педагогiчним та iншим працiвникам вищих навчальних закладiв

1. Науково-педагогiчним, науковим, педагогiчним та iншим

працiвникам вищих навчальних закладiв:

1) створюються належнi умови для працi, пiдвищення

квалiфiкацiї, органiзацiї побуту, вiдпочинку та медичного

обслуговування;

2) виплачуються у разi втрати роботи компенсацiї вiдповiдно

до законодавства.

2. Науково-педагогiчним, науковим i педагогiчним працiвникам

вищих навчальних закладiв встановлюються доплати за науковий

ступiнь доктора фiлософiї та доктора наук у розмiрах вiдповiдно до

15 та 20 вiдсоткiв посадового окладу, а також за вчене звання

доцента i старшого дослiдника - до 25 вiдсоткiв посадового окладу,

професора - до 33 вiдсоткiв посадового окладу. Вищий навчальний

заклад може встановити бiльший розмiр доплат за рахунок власних

надходжень.

3. Керiвник вищого навчального закладу визначає порядок,

встановлює розмiри доплат, надбавок, премiй, матерiальної допомоги

та заохочення педагогiчних, науково-педагогiчних, наукових та

iнших працiвникiв вищих навчальних закладiв вiдповiдно до

законодавства та колективного договору.

Стаття 61. Пiдвищення квалiфiкацiї та стажування педагогiчних

i науково-педагогiчних працiвникiв

1. Педагогiчнi i науково-педагогiчнi працiвники пiдвищують

квалiфiкацiю та проходять стажування у вiдповiдних наукових i

навчально-наукових установах, вищих навчальних закладах, а також

на пiдприємствах, в установах, органiзацiях, державних органах i

органах мiсцевого самоврядування як в Українi, так i за кордоном.

2. Вищий навчальний заклад забезпечує пiдвищення квалiфiкацiї

та стажування педагогiчних, науково-педагогiчних працiвникiв не

рiдше нiж один раз на п'ять рокiв iз збереженням середньої

заробiтної плати.

3. Результати пiдвищення квалiфiкацiї та проходження

стажування враховуються:

1) пiд час проведення атестацiї педагогiчних працiвникiв;

2) пiд час обрання на посаду за конкурсом чи укладання

трудового договору з науково-педагогiчними працiвниками.

4. Посади педагогiчних i науково-педагогiчних працiвникiв,

якi пiдвищують квалiфiкацiю або проходять стажування з вiдривом

вiд виробництва, на цей перiод можуть замiщуватися iншими особами

без проведення конкурсу на умовах строкового трудового договору

(контракту).

Стаття 62. Особи, якi навчаються у вищих навчальних закладах

1. Особами, якi навчаються у вищих навчальних закладах, є:

1) здобувачi вищої освiти;

2) iншi особи, якi навчаються у вищих навчальних закладах.

2. Здобувачами вищої освiти є:

1) студент - особа, яка зарахована до вищого навчального

закладу з метою здобуття вищої освiти ступеня молодшого

спецiалiста, бакалавра чи магiстра;

2) курсант - особа, яка в установленому порядку зарахована до

вiйськового вищого навчального закладу (вищого навчального закладу

iз специфiчними умовами навчання, вiйськового iнституту як

пiдроздiлу вищого навчального закладу) i навчається з метою

здобуття вищої освiти за певним ступенем, i якiй присвоєно

вiйськове звання рядового, сержантського i старшинського складу

або спецiальне звання рядового i молодшого начальницького складу,

чи таке звання вона мала пiд час вступу на навчання. Статус

курсанта може надаватися окремим категорiям осiб, якi навчаються у

невiйськових вищих навчальних закладах у порядку, встановленому

Кабiнетом Мiнiстрiв України;

3) аспiрант - особа, яка зарахована до вищого навчального

закладу (наукової установи) для здобуття ступеня доктора

фiлософiї;

4) ад'юнкт - особа, яка зарахована до вищого вiйськового

навчального закладу (вищого навчального закладу iз специфiчними

умовами навчання) для здобуття ступеня доктора фiлософiї;

5) докторант - особа, яка зарахована або прикрiплена до

вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття

ступеня доктора наук.

3. До iнших осiб, якi навчаються у вищих навчальних закладах,

належать:

1) слухач - особа, яка навчається на пiдготовчому вiддiленнi

вищого навчального закладi, або особа, яка отримує додатковi чи

окремi освiтнi послуги, в тому числi за програмами пiслядипломної

освiти;

2) асистент-стажист - особа, яка має вищу освiту ступеня

магiстра, навчається в асистентурi-стажуваннi вищого навчального

закладу за мистецькими спецiальностями з метою вдосконалення

творчої майстерностi;

3) iнтерн - особа, яка має ступiнь магiстра медичного або

фармацевтичного спрямування i навчається з метою отримання

квалiфiкацiї лiкаря або провiзора певної спецiальностi вiдповiдно

до перелiку лiкарських або провiзорських спецiальностей

iнтернатури;

4) лiкар-резидент - особа, яка має ступiнь магiстра медичного

спрямування, навчається виключно на вiдповiдних клiнiчних кафедрах

з метою отримання квалiфiкацiї лiкаря певної спецiальностi

вiдповiдно до перелiку спецiальностей резидентури;

5) клiнiчний ординатор - особа, яка має ступiнь магiстра

медичного спрямування та квалiфiкацiю лiкаря певної спецiальностi

вiдповiдно до перелiку лiкарських спецiальностей i навчається з

метою поглиблення професiйних знань, пiдвищення рiвня

компетентностi лiкаря-спецiалiста.

Стаття 63. Права осiб, якi навчаються у вищих навчальних

закладах

1. Особи, якi навчаються у вищих навчальних закладах, мають

право на:

1) вибiр форми навчання пiд час вступу до вищого навчального

закладу;

2) безпечнi i нешкiдливi умови навчання, працi та побуту;

3) трудову дiяльнiсть у позанавчальний час;

4) додаткову оплачувану вiдпустку у зв'язку з навчанням за

основним мiсцем роботи, скорочений робочий час та iншi пiльги,

передбаченi законодавством для осiб, якi поєднують роботу з

навчанням;

5) безкоштовне користування бiблiотеками, iнформацiйними

фондами, навчальною, науковою та спортивною базами вищого

навчального закладу;

6) користування виробничою, культурною, побутовою, оздоровчою

базами вищого навчального закладу у порядку, передбаченому

статутом вищого навчального закладу;

7) забезпечення гуртожитком на строк навчання осiб у порядку,

встановленому законодавством;

8) участь у науково-дослiдних, дослiдно-конструкторських

роботах, конференцiях, симпозiумах, виставках, конкурсах,

представлення своїх робiт для публiкацiй;

9) участь у заходах з освiтньої, наукової, науково-дослiдної,

спортивної, мистецької, громадської дiяльностi, що проводяться в

Українi та за кордоном, у встановленому законодавством порядку;

10) участь в обговореннi та вирiшеннi питань удосконалення

навчального процесу, науково-дослiдної роботи, призначення

стипендiй, органiзацiї дозвiлля, побуту, оздоровлення;

11) подання пропозицiй щодо умов i розмiрiв плати за

навчання;

12) участь в об'єднаннях громадян;

13) участь у дiяльностi органiв громадського самоврядування

вищого навчального закладу, iнститутiв, факультетiв, вiддiлень,

вченої ради, педагогiчної ради вищого навчального закладу, органiв

студентського самоврядування;

14) обрання навчальних дисциплiн у межах, передбачених

вiдповiдною освiтньою програмою та робочим навчальним планом в

обсязi, що становить не менш як 25 вiдсоткiв загальної кiлькостi

кредитiв ЄКТС, передбачених для даного рiвня вищої освiти;

15) навчання одночасно за кiлькома освiтнiми програмами, а

також в у кiлькох вищих навчальних закладах за умови отримання

тiльки однiєї вищої освiти за кожним ступенем за кошти державного

(мiсцевого) бюджету;

16) академiчну мобiльнiсть, у тому числi мiжнародну;

17) на отримання соцiальної допомоги у випадках, встановлених

законодавством;

18) зарахування до страхового стажу вiдповiдно до Закону

України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування"

( 1058-15 ) перiодiв навчання на деннiй формi навчання у вищих

навчальних закладах, аспiрантурi, докторантурi, клiнiчнiй

ординатурi, iнтернатурi, резидентурi за умови добровiльної сплати

страхових внескiв;

19) на академiчну вiдпустку або перерву у навчаннi iз

збереженням окремих прав здобувача вищої освiти, а також на

поновлення навчання у порядку, встановленому центральним органом

виконавчої влади з формування державної полiтики у сферi освiти i

науки;

20) участь у формуваннi iндивiдуального навчального плану;

21) моральне та/або матерiальне заохочення за успiхи у

навчаннi, науково-дослiднiй i громадськiй роботi, за мистецькi та

спортивнi досягнення тощо;

22) захист вiд будь-яких форм експлуатацiї, фiзичного та

психiчного насильства;

23) безоплатне проходження практики на пiдприємствах, в

установах, закладах i органiзацiях, а також на оплату працi пiд

час виконання виробничих функцiй згiдно iз законодавством;

24) канiкулярну вiдпустку тривалiстю не менш як вiсiм

календарних тижнiв на навчальний рiк;

25) отримання цiльових пiльгових державних кредитiв для

здобуття вищої освiти у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв

України;

26) оскарження дiй органiв управлiння вищого навчального

закладу та їх посадових осiб, педагогiчних i науково-педагогiчних

працiвникiв.

2. Особи, якi навчаються у вищих навчальних закладах за

денною формою навчання за рахунок коштiв державного або мiсцевих

бюджетiв, мають право на отримання стипендiй у встановленому

законодавством порядку.

3. Особи, якi навчаються у вищих навчальних закладах за

денною формою навчання, можуть отримувати iншi стипендiї,

призначенi фiзичними (юридичними) особами.

4. Розмiр стипендiального фонду вищого навчального закладу

повинен забезпечувати виплату академiчних стипендiй не менш як

двом третинам i не бiльш як 75 вiдсоткам студентiв (курсантiв

невiйськових вищих навчальних закладiв) денної форми навчання, якi

навчаються за кошти державного бюджету без врахування осiб, якi

отримують соцiальнi стипендiї.

5. Розмiр академiчної та соцiальної стипендiй, порядок їх

призначення i виплати встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

6. Розмiр мiнiмальної академiчної та соцiальної стипендiй для

здобувачiв академiчних ступенiв не може бути меншим, нiж розмiр

прожиткового мiнiмуму з розрахунку на одну особу на мiсяць. Розмiр

мiнiмальної академiчної та соцiальної стипендiй для здобувачiв

ступеня молодшого спецiалiста не може бути меншим, нiж двi третини

розмiру прожиткового мiнiмуму з розрахунку на одну особу на

мiсяць.

7. Академiчнi стипендiї виплачуються не менш як двом третинам

студентiв (курсантiв) кожного курсу (за винятком першого семестру

першого року навчання) за кожною спецiальнiстю без врахування

осiб, якi отримують соцiальнi стипендiї. Академiчну стипендiю

отримують студенти (курсанти), якi згiдно з рейтингом, складеним у

вищому навчальному закладi за результатами семестрового контролю,

здобули найкращi результати навчання. До проведення першого

семестрового контролю академiчна стипендiя у мiнiмальному розмiрi

призначається всiм студентам (курсантам), якi зарахованi до вищого

навчального закладу на перший рiк навчання.

8. Особам, якi досягли значних успiхiв в навчаннi та/або

науковiй дiяльностi, за рiшенням вченої (педагогiчної) ради вищого

навчального закладу можуть призначатись персональнi стипендiї.

9. Здобувачi вищої освiти, якi навчаються у вищих навчальних

закладах за денною формою навчання, мають право на пiльговий

проїзд у транспортi у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв

України.

10. Студенти, курсанти вищих навчальних закладiв мають право

на отримання студентського квитка, зразок якого затверджується

центральним органом виконавчої влади з формування державної

полiтики у сферi освiти i науки.

11. Права осiб, якi навчаються у вищих вiйськових навчальних

закладах (вищих навчальних закладах зi специфiчними умовами

навчання, вiйськових iнститутах як пiдроздiлах вищих навчальних

закладiв), установлюються державним органом, до сфери управлiння

якого вони належать, за погодженням з центральним органом

виконавчої влади з формування державної полiтики у сферi освiти i

науки.

Стаття 64. Обов'язки осiб, якi навчаються у вищих навчальних

закладах

1. Особи, якi навчаються у вищих навчальних закладах,

зобов'язанi:

1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил

внутрiшнього розпорядку вищого навчального закладу;

2) виконувати вимоги з охорони працi, технiки безпеки,

виробничої санiтарiї, протипожежної безпеки, передбаченi

вiдповiдними правилами та iнструкцiями;

3) виконувати вимоги освiтньої (наукової) програми.

2. Обов'язки осiб, якi навчаються у вищих вiйськових

навчальних закладах (вищих навчальних закладах iз специфiчними

умовами навчання, вiйськових iнститутах як пiдроздiлах вищих

навчальних закладiв), установлюються державним органом, до сфери

управлiння якого вони належать, за погодженням з центральним

органом виконавчої влади з формування державної полiтики у сферi

освiти i науки.

Стаття 65. Працевлаштування випускникiв вищих навчальних

закладiв

1. Держава у спiвпрацi з роботодавцями забезпечує створення

умов для реалiзацiї випускниками вищих навчальних закладiв права

на працю, гарантує створення рiвних можливостей для вибору мiсця

роботи, виду трудової дiяльностi з урахуванням здобутої вищої

освiти та суспiльних потреб.

2. Випускники вищих вiйськових навчальних закладiв (вищих

навчальних закладiв iз специфiчними умовами навчання, вiйськових

iнститутiв як пiдроздiлiв вищих навчальних закладiв) з числа

вiйськовослужбовцiв (осiб начальницького складу) направляються для

подальшого проходження служби вiдповiдно до законодавства.

РОЗДIЛ ХI

НАУКОВА, НАУКОВО-ТЕХНIЧНА ТА IННОВАЦIЙНА

ДIЯЛЬНIСТЬ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Стаття 66. Мета i завдання наукової, науково-технiчної та

iнновацiйної дiяльностi у вищих навчальних закладах

1. Наукова, науково-технiчна та iнновацiйна дiяльнiсть у

вищих навчальних закладах є невiд'ємною складовою освiтньої

дiяльностi i провадиться з метою iнтеграцiї наукової, освiтньої i

виробничої дiяльностi в системi вищої освiти. Провадження наукової

i науково-технiчної дiяльностi унiверситетами, академiями,

iнститутами є обов'язковим.

2. Суб'єктами наукової, науково-технiчної та iнновацiйної

дiяльностi є науковi, науково-педагогiчнi працiвники, особи, якi

навчаються у вищих навчальних закладах; iншi працiвники вищих

навчальних закладiв, а також працiвники пiдприємств, якi разом з

вищими навчальними закладами провадять наукову, науково-технiчну

та iнновацiйну дiяльнiсть.

3. Основною метою наукової, науково-технiчної та iнновацiйної

дiяльностi є здобуття нових наукових знань шляхом проведення

наукових дослiджень i розробок та їх спрямування на створення i

впровадження нових конкурентоспроможних технологiй, видiв технiки,

матерiалiв тощо для забезпечення iнновацiйного розвитку

суспiльства, пiдготовки фахiвцiв iнновацiйного типу.

4. Основними завданнями наукової, науково-технiчної та

iнновацiйної дiяльностi вищих навчальних закладiв є:

1) одержання конкурентоспроможних наукових i

науково-прикладних результатiв;

2) застосування нових наукових, науково-технiчних знань пiд

час пiдготовки фахiвцiв з вищою освiтою.

Стаття 67. Iнтеграцiя наукової, науково-технiчної та

iнновацiйної дiяльностi вищих навчальних закладiв i наукових

установ Нацiональної академiї наук України, нацiональних галузевих

академiй наук

1. Iнтеграцiя наукової, науково-технiчної та iнновацiйної

дiяльностi вищих навчальних закладiв i наукових установ

Нацiональної академiї наук України, нацiональних галузевих

академiй наук здiйснюється з метою розроблення та виконання

прiоритетних наукових програм, проведення наукових дослiджень,

експериментальних розробок тощо на засадах поєднання кадрових,

фiнансових, технiчних та органiзацiйних ресурсiв вiдповiдно до

законодавства.

2. Основними напрямами iнтеграцiї наукової, науково-технiчної

та iнновацiйної дiяльностi вищих навчальних закладiв i наукових

установ Нацiональної академiї наук України, нацiональних галузевих

академiй наук є:

1) участь у розробленнi та виконання державних цiльових

програм економiчного i соцiального розвитку;

2) проведення спiльних наукових дослiджень, експериментальних

та iнновацiйних розробок тощо;

3) участь у створеннi науково-навчальних, науково-дослiдних

об'єднань, iнновацiйних структур та iнших органiзацiйних форм

кооперацiй;

4) впровадження разом створених iнновацiйних продуктiв у

виробництво, iншi галузi економiки тощо;

5) забезпечення захисту права iнтелектуальної власностi на

результати наукової та науково-технiчної дiяльностi;

6) провадження спiльної видавничої та iнформацiйно-ресурсної

дiяльностi;

7) залучення вищими навчальними закладами наукових

працiвникiв з наукових установ i органiзацiй Нацiональної академiї

наук України, нацiональних галузевих академiй наук та науковими

установами i органiзацiями академiй науково-педагогiчних

працiвникiв вищих навчальних закладiв на основi трудового договору

(контракту) для провадження освiтньої i наукової дiяльностi,

зокрема до пiдготовки аспiрантiв i докторантiв, пiдготовки та

експертизи пiдручникiв, навчальних посiбникiв, освiтнiх програм та

стандартiв вищої освiти для забезпечення навчального процесу у

вищiй школi;

8) органiзацiя на базi наукових установ i органiзацiй

Нацiональної академiї наук України, нацiональних галузевих

академiй наук систематичної виробничої практики студентiв вищих

навчальних закладiв з безпосередньою участю у виконаннi наукових

дослiджень.

Стаття 68. Органiзацiя наукової, науково-технiчної та

iнновацiйної дiяльностi

1. Наукова, науково-технiчна та iнновацiйна дiяльнiсть у

вищих навчальних закладах провадиться вiдповiдно до законодавства

про освiтню, наукову, науково-технiчну та iнновацiйну дiяльнiсть.

Державнi органи, до сфери управлiння яких належать вищi навчальнi

заклади, формують полiтику наукової i iнновацiйної дiяльностi, яка

здiйснюється безпосередньо вищими навчальними закладами на засадах

автономiї.

2. Центральний орган виконавчої влади з формування державної

полiтики у сферi освiти i науки:

1) розробляє вiдповiдно до законодавства пропозицiї щодо

обсягу бюджетного фiнансування наукової, науково-технiчної та

iнновацiйної дiяльностi вищих навчальних закладiв, iнших

пiдприємств, установ та органiзацiй, що дiють у системi вищої

освiти, а також обсягу капiтального будiвництва зазначених

пiдприємств, установ та органiзацiй;

2) погоджує рiшення про утворення науково-навчальних та

науково-дослiдних об'єднань, що провадять наукову,

науково-технiчну та iнновацiйну дiяльнiсть разом з науковими

установами Нацiональної академiї наук України, нацiональних

галузевих академiй наук та мистецтв, наукових i

науково-технологiчних паркiв, бiзнес-iнкубаторiв, мистецьких

творчих майстерень, тощо;

3) розробляє державнi цiльовi програми, спрямованi на

облаштування вищих навчальних закладiв сучасними приладами,

науковим обладнанням, навчальними лабораторiями,

iнформацiйно-телекомунiкацiйними мережами тощо.

3. Науковi дослiдження, що проводяться за рахунок коштiв

державного бюджету та мiсцевих бюджетiв, фiнансуються державними

органами та органами мiсцевого самоврядування, до сфери управлiння

яких належать вищi навчальнi заклади незалежно вiд фiнансування

освiтньої дiяльностi. У першочерговому порядку фiнансуються

фундаментальнi дослiдження, а також прикладнi науково-дослiднi

роботи, що виконуються в межах основних напрямiв розвитку науки i

технiки. Державнi органи та органи мiсцевого самоврядування, до

сфери управлiння яких належать вищi навчальнi заклади, за

результатами наукової дiяльностi вищих навчальних закладiв

визначають для них обсяг фiнансування наукової дiяльностi за

окремими бюджетними програмами. Вищi навчальнi заклади на

конкурсних засадах формують тематику науково-дослiдних робiт i

самостiйно затверджують тематичнi плани наукової дiяльностi.

4. Наукова, науково-технiчна та iнновацiйна дiяльнiсть у

вищому навчальному закладi провадиться також вiдповiдно до

договорiв з пiдприємствами, установами, органiзацiями всiх форм

власностi, мiжнародних контрактiв, грантiв, iнших надходжень з

обслуговуванням через банкiвськi установи без обмежень з боку

державних органiв, до сфери управлiння яких належать вищi

навчальнi заклади.

5. Держава економiчно заохочує пiдприємства рiзних форм

власностi до спiвпрацi з вищими навчальними закладами щодо

виконання науково-iнновацiйних проектiв, пiдготовки i

перепiдготовки фахiвцiв з вищою освiтою, проведення практики

студентiв.

6. Вищий навчальний заклад, який провадить наукову

дiяльнiсть, що має важливе значення для науки, економiки та

виробництва i бажає отримати вiдповiдну державну пiдтримку, має

право пройти державну атестацiю вiдповiдно до Закону України "Про

наукову i науково-технiчну дiяльнiсть" ( 1977-12 ).

Стаття 69. Органiзацiйнi форми провадження наукової,

науково-технiчної та iнновацiйної дiяльностi

1. Наукова, науково-технiчна та iнновацiйна дiяльнiсть може

провадитись як безпосередньо вищими навчальними закладами, так i

через створенi ними юридичнi особи, предметом дiяльностi яких є

виключно доведення результатiв наукової i науково-технiчної

дiяльностi вищого навчального закладу до стану iнновацiйного

продукту та його подальша комерцiалiзацiя.

2. Органiзацiйна структура iнновацiйної дiяльностi, в тому

числi створення наукових паркiв, малих iнновацiйно-орiєнтованих

пiдприємств i взаємодiя з ними, визначається вищими навчальними

закладами самостiйно вiдповiдно до законодавства.

3. До виконання наукових i науково-технiчних робiт у вищому

навчальному закладi можуть залучатися науково-педагогiчнi, науковi

i педагогiчнi працiвники, iншi працiвники вищих навчальних

закладiв, особи, якi навчаються у вищому навчальному закладi, а

також працiвники iнших органiзацiй.

Стаття 70. Права iнтелектуальної власностi та їх захист

1. Набуття, охорона та захист прав вищих навчальних закладiв

щодо результатiв власної наукової та науково-технiчної дiяльностi

забезпечується вiдповiдно до законодавства про iнтелектуальну

власнiсть, наукову, науково-технiчну та iнновацiйну дiяльнiсть.

2. Вищi навчальнi заклади мають право впроваджувати

результати власної наукової та науково-технiчної дiяльностi

(об'єкти права iнтелектуальної власностi), що передбачає

використання об'єктiв права iнтелектуальної власностi у власнiй

освiтнiй (науковiй) дiяльностi та/або у освiтнiй (науковiй)

дiяльностi iншого вищого навчального закладу (наукової установи).

3. Вищi навчальнi заклади мають право передавати об'єкти

права iнтелектуальної власностi iншiй юридичнiй або фiзичнiй особi

для використання в економiчнiй дiяльностi шляхом продажу або

внесення до статутного капiталу пiдприємства з метою отримання

прибутку за рахунок їх використання.

4. Вищi навчальнi заклади, якi набули майновi права

iнтелектуальної власностi:

1) здiйснюють охорону прав iнтелектуальної власностi,

отримують охороннi документи на об'єкти права iнтелектуальної

власностi;

2) виплачують винагороди творцям об'єктiв права

iнтелектуальної власностi за рахунок коштiв, отриманих вiд їх

використання вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi;

3) укладають договори про передачу майнових прав

iнтелектуальної власностi або надання дозволу на впровадження

об'єктiв права iнтелектуальної власностi у навчально-виховний

процес.

5. Витрати державних вищих навчальних закладiв, понесенi у

зв'язку iз забезпеченням правової охорони на об'єкти права

iнтелектуальної власностi, здiйснюються за рахунок власних

надходжень вищого навчального закладу.

6. Об'єкти права iнтелектуальної власностi пiдлягають оцiнцi,

вартiсть яких вiдображається у бухгалтерському облiку вищого

навчального закладу у порядку, передбаченому законодавством.

7. Вищi навчальнi заклади здiйснюють заходи з комерцiалiзацiї

об'єктiв права iнтелектуальної власностi, майновi права на якi

вони набули.

8. Якщо об'єкти права iнтелектуальної власностi вищих

навчальних закладiв створено частково за рахунок коштiв замовника

(замовникiв), а частково за рахунок державних коштiв, майновi

права щодо таких об'єктiв права iнтелектуальної власностi

розподiляються на пiдставi договору про їх створення та

використовуються згiдно з умовами договору про їх передачу.

9. Договiр про створення об'єкта права iнтелектуальної

власностi за замовленням повинен визначати способи, умови та

порядок використання такого об'єкта замовником.

РОЗДIЛ XII

ФIНАНСОВО-ЕКОНОМIЧНI ВIДНОСИНИ

У СФЕРI ВИЩОЇ ОСВIТИ

Стаття 71. Матерiально-технiчна база i правовий режим майна

вищих навчальних закладiв

1. Матерiально-технiчна база вищих навчальних закладiв

включає будiвлi, споруди, землю, комунiкацiї, обладнання,

транспортнi засоби, службове житло та iншi матерiальнi цiнностi.

Вiдповiдно до законодавства та з урахуванням

органiзацiйно-правової форми вищого навчального закладу з метою

забезпечення його статутної дiяльностi засновником (засновниками)

закрiплюються на основi права господарського вiдання або

передаються у власнiсть будiвлi, споруди, майновi комплекси,

комунiкацiї, обладнання, транспортнi засоби та iнше майно.

Землекористування та реалiзацiя прав власника земельних

дiлянок, у тому числi набуття вiдповiдних прав на землю,

здiйснюється вищими навчальними закладами вiдповiдно до Земельного

кодексу України ( 2768-14 ) з урахуванням особливостей,

передбачених цим Законом.

Повноваження засновника (засновникiв) вищого навчального

закладу щодо розпорядження державним майном у системi вищої освiти

здiйснюються вiдповiдно до законодавства.