про вищу освіту

N 1187-2, 21.01.2013

Проект

вноситься народним депутатом України Балогою В.I.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про вищу освiту

(нова редакцiя)

Цей Закон встановлює основнi правовi, органiзацiйнi,

фiнансовi засади функцiонування системи вищої освiти, створює

умови для посилення спiвпрацi державних органiв i бiзнесу з вищими

навчальними закладами на принципах автономiї вищих навчальних

закладiв, поєднання освiти з наукою з метою пiдготовки

конкурентоспроможного людського капiталу для високотехнологiчного

та iнновацiйного розвитку країни, самореалiзацiї особистостi,

забезпечення потреб суспiльства, ринку працi та держави у

квалiфiкованих фахiвцях.

Автономiя вищого навчального закладу обумовлює необхiднiсть

самоорганiзацiї та саморегуляцiї, яка є вiдкритою до критики,

служить громадському iнтересовi, напрацюванню iстини стосовно

викликiв перед державою i суспiльством, вiдбувається прозоро та

публiчно. Держава, що заiнтересована в iснуваннi таких центрiв

незалежної думки, створює умови для їх створення розвитку.

РОЗДIЛ I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основнi термiни та їх визначення

1. У цьому Законi термiни вживаються у такому значеннi:

1) автономiя вищого навчального закладу - самостiйнiсть,

незалежнiсть i вiдповiдальнiсть вищого навчального закладу у

прийняттi рiшень стосовно розвитку академiчних свобод, органiзацiї

наукових дослiджень, навчально-виховного процесу, внутрiшнього

управлiння та фiнансiв у межах, що передбаченi цим Законом;

2) академiчна мобiльнiсть - здiйснення на постiйнiй основi

заходiв, що забезпечують право та можливiсть для учасникiв

навчально-виховного процесу на викладання, навчання чи стажування

в iншому вищому навчальному закладi (науковiй установi) на

територiї України чи поза її межами для опанування освiтньої

програми або її частини та/або провадження наукової дiяльностi

тощо;

3) академiчна свобода - самостiйнiсть i незалежнiсть

учасникiв навчально-виховного процесу пiд час провадження

педагогiчної, науково-педагогiчної, наукової та/або iнновацiйної

дiяльностi iз застосуванням принципiв свободи слова i творчостi,

поширення знань та iнформацiї, проведення наукових дослiджень i

використання їх результатiв;

4) акредитацiя спецiальностi - процедура оцiнювання освiтньої

дiяльностi вищого навчального закладу за певною спецiальнiстю та

рiвнем вищої освiти на предмет вiдповiдностi стандарту вищої

освiти;

5) вища освiта - сукупнiсть систематизованих знань, умiнь i

практичних навичок, способiв мислення, професiйних, свiтоглядних i

громадянських якостей, морально-етичних цiнностей, iнших

компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладi у

вiдповiднiй галузi знань та за певною квалiфiкацiєю, на освiтнiх

рiвнях, що за складнiстю є наступними за рiвнем повної загальної

середньої освiти;

6) вищий навчальний заклад - окремий вид установи, створеної

як суб'єкт приватного або публiчного права, що дiє згiдно з

виданою лiцензiєю на провадження освiтньої дiяльностi на певних

рiвнях вищої освiти, проводить наукову, науково-технiчну,

iнновацiйну та/або методичну дiяльнiсть, забезпечує органiзацiю

навчально-виховного процесу i здобуття особами вищої освiти,

пiслядипломної освiти з урахуванням їх покликання, iнтересiв та

здiбностей;

7) вищий вiйськовий навчальний заклад (вищий навчальний

заклад iз специфiчними умовами навчання) - вищий навчальний заклад

державної форми власностi, який здiйснює на певних рiвнях вищої

освiти пiдготовку курсантiв (слухачiв, студентiв) для подальшої

служби на посадах офiцерського (сержантського, старшинського) або

начальницького (iнспекторського) складу з метою задоволення потреб

Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань, центральних

органiв виконавчої влади iз спецiальним статусом, Служби безпеки

України, Служби зовнiшньої розвiдки України, центрального органу

виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у

сферi захисту державного кордону та охорони суверенних прав

України в її виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi, центрального

органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної

полiтики у сферi цивiльного захисту, головного органу у системi

центральних органiв виконавчої влади у формуваннi та реалiзацiї

державної полiтики у сферi захисту прав i свобод людини та

громадянина, власностi, iнтересiв суспiльства i держави вiд

злочинних посягань, боротьби зi злочиннiстю;

8) галузь знань - основна предметна область освiти та науки,

що включає групу спорiднених спецiальностей, за якими здiйснюється

професiйна пiдготовка;

9) Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система

(ЄКТС) - система трансферу i накопичення кредитiв, що

використовується в Європейському просторi вищої освiти з метою

надання, визнання, пiдтвердження квалiфiкацiй та освiтнiх

компонентiв i сприяє академiчнiй мобiльностi здобувачiв вищої

освiти. Система грунтується на визначеннi навчального навантаження

здобувача вищої освiти, яке необхiдне для рiвня досягнення

встановлених результатiв навчання та облiковується в кредитах

ЄКТС;

10) засновник вищого навчального закладу - держава,

територiальна громада, фiзична та/або юридична особа, рiшенням та

за рахунок майна якої засновано вищий навчальний заклад. Права

засновника, передбаченi цим Законом, набуваються також на

пiдставах, передбачених цивiльним законодавством;

11) здобувачi вищої освiти - особи, якi навчаються у вищому

навчальному закладi на певному рiвнi вищої освiти з метою здобуття

вiдповiдного ступеня;

12) квалiфiкацiя - офiцiйний результат оцiнювання i визнання,

який отримано, коли уповноважена компетентна установа встановила,

що особа досягла компетентностей (результатiв навчання) вiдповiдно

до стандартiв вищої освiти;

13) компетентнiсть - динамiчна комбiнацiя знань, вмiнь i

практичних навичок, способiв мислення, професiйних, свiтоглядних i

громадянських якостей, морально-етичних цiнностей, якi є

результатом навчання у вищому навчальному закладi за вiдповiдною

освiтньою програмою та пiдставою для присвоєння квалiфiкацiї;

14) кредит ЄКТС - одиниця вимiрювання обсягу навантаження

здобувача вищої освiти, яка використовується в Європейськiй

кредитнiй трансферно-накопичувальнiй системi (ЄКТС) для оцiнювання

визначених (очiкуваних) результатiв навчання з певного предмета чи

виду освiтньої дiяльностi. Навантаження одного навчального року за

денною формою навчання становить не менше 60 кредитiв ЄКТС;

15) лiцензування - процедура визнання спроможностi юридичної

особи провадити освiтню дiяльнiсть за певною спецiальнiстю та на

певному рiвнi вищої освiти вiдповiдно до стандартiв освiтньої

дiяльностi;

16) освiтня дiяльнiсть - дiяльнiсть вищих навчальних

закладiв, що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої,

пiслядипломної освiти i задоволення iнших освiтнiх потреб

здобувачiв вищої освiти iнших осiб;

17) саморегулiвна органiзацiя - неприбуткове об'єднання вищих

навчальних закладiв, створене з метою забезпечення якостi вищої

освiти, якому згiдно з цим Законом держава делегує повноваження

щодо розроблення i впровадження процедур i правил забезпечення

якостi вищої освiти та атестацiю наукових здобуткiв наукових i

науково-педагогiчних кадрiв вищої квалiфiкацiї. Основною

мiжгалузевою саморегулiвною органiзацiєю вищих навчальних закладiв

та наукових установ України є Нацiональне агентство з якостi вищої

освiти;

18) спецiалiзацiя - складова спецiальностi, що визначається

вищим навчальним закладом та передбачає профiльну спецiалiзовану

освiтньо-професiйну чи освiтньо-наукову програму пiдготовки

здобувачiв вищої та пiслядипломної освiти.

19) спецiальнiсть - складова галузi знань, за якою

здiйснюється професiйна пiдготовка;

20) якiсть вищої освiти - рiвень здобутих особою знань,

умiнь, навичок, iнших компетентностей, що вiдображає її

компетентнiсть вiдповiдно до стандартiв вищої освiти;

21) якiсть освiтньої дiяльностi - рiвень органiзацiї

навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладi, що

вiдповiдає стандартам вищої освiти, забезпечує здобуття особами

якiсної вищої освiти та сприяє створенню нових знань.

Стаття 2. Законодавство України про вищу освiту

1. Законодавство України про вищу освiту базується на

Конституцiї України ( 254к/96-ВР ) i складається iз Законiв

України "Про освiту" ( 1060-12 ), "Про наукову i науково-технiчну

дiяльнiсть", цього Закону та iнших нормативно-правових актiв,

прийнятих вiдповiдно до цього Закону, мiжнародних договорiв

України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою

України.

2. Якщо мiжнародними договорами України, згода на

обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, встановлено

iншi правила, нiж тi, що передбаченi нацiональним законодавством,

то застосовуються правила мiжнародних договорiв.

3. Передбаченi цим Законом права вищого навчального закладу,

що визначають його автономiю, не можуть бути обмеженi iншими

законами та нормативно-правовими актами.

Стаття 3. Державна полiтика у сферi вищої освiти

1. Державна полiтика у сферi вищої освiти визначається

Верховною Радою України.

2. Державна полiтика у сферi вищої освiти грунтується на

принципах:

1) сприяння сталому розвитку держави шляхом пiдготовки

конкурентоспроможного людського капiталу шляхом створення умов для

освiти протягом життя;

2) доступностi здобуття вищої освiти кожним громадянином

України на конкурсних засадах;

3) незалежностi здобуття вищої освiти вiд впливу полiтичних

партiй i релiгiйних органiзацiй;

4) мiжнародної iнтеграцiї та iнтеграцiї системи вищої освiти

України у Європейськiй простiр вищої освiти за умови збереження i

розвитку досягнень та прогресивних традицiй нацiональної вищої

школи;

5) наступностi процесу здобуття вищої освiти;

6) державної пiдтримки пiдготовки фахiвцiв з вищою освiтою

для прiоритетних напрямiв фундаментальних i прикладних наукових

дослiджень, науково-педагогiчної та педагогiчної дiяльностi, а

також для прiоритетних галузей економiчної дiяльностi;

7) державної пiдтримки освiтньої, наукової, науково-технiчної

та iнновацiйної дiяльностi унiверситетiв, академiй, iнститутiв,

коледжiв, зокрема шляхом надання пiльг у сплатi податкiв, зборiв

та iнших обов'язкових платежiв, пов'язаним iз цiєю дiяльнiстю

вищим навчальним закладам;

8) гласностi у формуваннi структури i обсягу освiтньої та

професiйної пiдготовки фахiвцiв з вищою освiтою.

3. Формування i реалiзацiя державної полiтики у сферi вищої

освiти забезпечується шляхом:

1) гармонiйної взаємодiї нацiональних систем освiти, науки,

бiзнесу та держави з метою забезпечення стiйкого

соцiально-економiчного розвитку держави;

2) збереження i розвитку системи вищої освiти та пiдвищення

якостi вищої освiти;

3) розширення можливостей для здобуття вищої освiти та освiти

протягом життя;

4) створення та забезпечення рiвних умов доступу до вищої

освiти;

5) розвитку автономiї вищих навчальних закладiв та

академiчної свободи учасникiв навчально-виховного процесу;

6) визначення збалансованої структури та обсягу пiдготовки

фахiвцiв з вищою освiтою з урахуванням потреб особи, iнтересiв

держави, територiальних громад i роботодавцiв;

7) забезпечення розвитку наукової, науково-технiчної та

iнновацiйної дiяльностi та iнтеграцiї з виробництвом;

8) надання особам, якi навчаються у вищих навчальних

закладах, пiльг та соцiальних гарантiй у порядку, встановленому

законодавством;

9) належної пiдтримки пiдготовки фахiвцiв з числа осiб з

особливими потребами на основi спецiальних освiтнiх технологiй.

Стаття 4. Право громадян на здобуття вищої освiти

1. Громадяни України мають право на здобуття вищої освiти.

Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу

освiту в державних i комунальних вищих навчальних закладах на

конкурснiй основi вiдповiдно до стандартiв вищої освiти, якщо

певний ступiнь вищої освiти громадянин здобуває вперше за кошти

державного або мiсцевого бюджету.

Громадяни України вiльнi у виборi вищого навчального закладу,

форми здобуття вищої освiти i спецiальностi.

2. Iноземцi та особи без громадянства, якi постiйно

проживають в Українi, а також особи, яким надано статус бiженця в

Українi або статус закордонного українця i якi перебувають в

Українi на законних пiдставах, мають право на здобуття вищої

освiти нарiвнi з громадянами України. Здобуття вищої освiти

зазначеними категорiями осiб за кошти державного бюджету

здiйснюється у межах квот, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Iншi iноземцi та особи без громадянства можуть здобувати вищу

освiту за кошти фiзичних (юридичних) осiб, якщо iнше не

передбачено мiжнародними договорами України, згода на

обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, законодавством

або угодами мiж вищими навчальними закладами про мiжнародну

академiчну мобiльнiсть.

Усi особи, якi здобувають вищу освiту у вищих навчальних

закладах, мають рiвнi права i обов'язки.

РОЗДIЛ II. РIВНI ТА СТУПЕНI ВИЩОЇ ОСВIТИ

Стаття 5. Рiвнi та ступенi вищої освiти, квалiфiкацiї

1. Пiдготовка фахiвцiв з вищою освiтою здiйснюється на таких

рiвнях вищої освiти:

1) початковий рiвень вищої освiти, який вiдповiдає п'ятому

квалiфiкацiйному рiвню Нацiональної рамки квалiфiкацiй та

передбачає здобуття особою загальнокультурної та

професiйно-орiєнтованої пiдготовки, спецiальних умiнь i знань, а

також певного досвiду їх практичного застосування з метою

виконання типових завдань, що передбаченi для первинних посад у

вiдповiднiй галузi професiйної дiяльностi;

2) перший рiвень вищої освiти, який вiдповiдає шостому

квалiфiкацiйному рiвню Нацiональної рамки квалiфiкацiй та

передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умiнь i

навичок, достатнiх для успiшного виконання професiйних обов'язкiв

за обраною спецiальнiстю;

3) другий рiвень вищої освiти, який вiдповiдає сьомому

квалiфiкацiйному рiвню Нацiональної рамки квалiфiкацiй та

передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або

практичних знань за обраною спецiальнiстю (чи спецiалiзацiєю),

загальних засад методологiї наукової та/або професiйної

дiяльностi;

4) третiй рiвень вищої освiти, який вiдповiдає восьмому

квалiфiкацiйному рiвню Нацiональної рамки квалiфiкацiй та

передбачає здобуття особою практичних навичок продукування нових

iдей i розв'язання комплексних проблем у галузi професiйної та/або

дослiдницько-iнновацiйної дiяльностi, що передбачає оволодiння

методологiєю наукової та педагогiчної дiяльностi, а також

проведення власного наукового дослiдження, результати якого мають

суттєву наукову новизну, теоретичне та практичне значення;

5) науковий рiвень вищої освiти, який вiдповiдає дев'ятому

квалiфiкацiйному рiвню Нацiональної рамки квалiфiкацiй i

передбачає здобуття особою здатностi визначати та розв'язувати

соцiально значущi системнi проблеми у певнiй галузi знань, якi є

ключовими для забезпечення стiйкого розвитку та вимагають

створення нових системоутворювальних знань i/або прогресивних

технологiй.

2. Здобуття вищої освiти на кожному рiвнi вищої освiти

передбачає успiшне засвоєння особою вiдповiдної освiтньої

(освiтньо-професiйної чи освiтньо-наукової) або наукової програми,

що є пiдставою для присудження вiдповiдного ступеня i

квалiфiкацiї.

3. В Українi встановлюються такi ступенi:

1) молодший спецiалiст;

2) бакалавр;

3) магiстр;

4) доктор фiлософiї;

5) доктор наук.

4. Молодший спецiалiст - освiтньо-професiйний ступiнь, що

здобувається на початковому рiвнi вищої освiти i присуджується в

результатi успiшного засвоєння освiтньої-професiйної програми,

обсяг якої становить 90-120 кредитiв ЄКТС.

Ступiнь молодшого спецiалiста присуджується особi за умови

наявностi в неї повної загальної середньої освiти.

Ступiнь молодшого спецiалiста може здобуватися одночасно iз

завершенням повної загальної середньої освiти за денною формою

навчання.

5. Бакалавр - академiчний ступiнь, що здобувається на першому

рiвнi вищої освiти та присуджується в результатi успiшного

засвоєння освiтньо-професiйної програми, обсяг якої становить

180-240 кредитiв ЄКТС. Обсяг освiтньо-професiйної програми для

здобуття ступеня бакалавра на основi ступеня молодшого спецiалiста

становить 120-180 кредитiв ЄКТС.

Особа має право здобувати ступiнь бакалавра за умови

наявностi в неї повної загальної середньої освiти.

6. Магiстр - академiчний ступiнь, що здобувається на другому

рiвнi вищої освiти та присуджується в результатi успiшного

засвоєння вiдповiдної освiтньої програми. Академiчний ступiнь

магiстра може здобуватися за освiтньо-професiйною або за

освiтньо-науковою програмою. Обсяг освiтньо-професiйної програми

пiдготовки магiстра становить 90-120 кредитiв ЄКТС, а обсяг

освiтньо-наукової програми - 120 кредитiв ЄКТС. Освiтньо-наукова

програма магiстра обов'язково включає дослiдницьку (наукову)

компоненту обсягом не менше 30 вiдсоткiв її загального обсягу.

Ступiнь магiстра медичного, фармацевтичного або ветеринарного

спрямування здобувається на основi повної загальної середньої

освiти i присуджується в результатi успiшного засвоєння

вiдповiдної освiтньої програми, обсяг якої становить 300-360

кредитiв ЄКТС.

7. Доктор фiлософiї - академiчний I одночасно перший науковий

ступiнь, що здобувається на третьому рiвнi вищої освiти на основi

ступеня магiстра, здобутого за освiтньо-науковою програмою у

вiдповiднiй галузi знань. Ступiнь доктора фiлософiї присуджується

в результатi успiшного засвоєння особою вiдповiдної

освiтньо-наукової програми та пiдготовки i публiчного захисту

дисертацiї у спецiалiзованiй вченiй радi.

Особа має право здобувати ступiнь доктора фiлософiї пiд час

навчання в аспiрантурi. Особи, якi професiйно займаються науковою,

науково-технiчною, науково-педагогiчною або науково-органiзацiйною

дiяльнiстю, мають право здобувати ступiнь доктора фiлософiї поза

аспiрантурою, зокрема пiд час перебування у творчих вiдпустках, за

умови виконання вiдповiдної освiтньо-наукової програми та

публiчного захисту дисертацiї у спецiалiзованiй вченiй радi.

Нормативний строк пiдготовки доктора фiлософiї в аспiрантурi

становить чотири роки. Обсяг освiтньої складової освiтньо-наукової

програми пiдготовки доктора фiлософiї становить 30-60 кредитiв

ЄКТС.

Науковi установи можуть здiйснювати пiдготовку докторiв

фiлософiї за освiтньо-науковою програмою, узгодженою з вищим

навчальним закладом. У такому разi наукова складова такої програми

здiйснюється у науковiй установi, а освiтня складова - у вищому

навчальному закладi.

8. Доктор наук - другий науковий ступiнь, що здобувається

особою на науковому рiвнi вищої освiти на основi ступеня доктора

фiлософiї i передбачає набуття нею найвищих компетентностей у

галузi розроблення i впровадження методологiї дослiдницької

роботи, проведення оригiнальних дослiджень, отримання наукових

результатiв, якi забезпечують розв'язання важливої теоретичної або

прикладної проблеми i мають загальнонацiональне або свiтове

значення, їх опублiкування у наукових виданнях.

Ступiнь доктора наук може присуджуватися спецiалiзованою

вченою радою за результатами публiчного захисту наукових досягнень

у виглядi дисертацiї, опублiкованої монографiї, або за сукупнiстю

статей, опублiкованих у мiжнародних рецензованих виданнях.

Стаття 6. Атестацiя здобувачiв вищої освiти

1. Атестацiя - встановлення вiдповiдностi засвоєних

здобувачами вищої освiти рiвня та обсягу знань, умiнь, iнших

компетентностей вимогам стандартiв вищої освiти.

2. Атестацiя осiб, якi здобувають ступiнь молодшого

спецiалiста, бакалавра чи магiстра, здiйснюється екзаменацiйною

комiсiєю, до складу якої включаються представники роботодавцiв та

їх об'єднань, вiдповiдно до положення про екзаменацiйну комiсiю,

затвердженого вченою радою вищого навчального закладу.

Вищий навчальний заклад на пiдставi рiшення екзаменацiйної

комiсiї присуджує особi, яка успiшно засвоїла освiтню програму на

певному рiвнi вищої освiти, вiдповiдний ступiнь та присвоює

квалiфiкацiю.

3. Атестацiя осiб, якi здобувають ступiнь доктора фiлософiї,

здiйснюється спецiалiзованою вченою радою вищого навчального

закладу (наукової установи) на пiдставi публiчного захисту

дисертацiї.

4. Атестацiя осiб, якi здобувають ступiнь доктора наук,

здiйснюється спецiалiзованою вченою радою вищого навчального

закладу (наукової установи) на пiдставi публiчного захисту

наукових досягнень у виглядi дисертацiї, опублiкованої монографiї,

або за сукупнiстю статей, опублiкованих у мiжнародних рецензованих

виданнях.

Стаття 7. Документи про вищу освiту (науковi ступенi)

1. Документ про вищу освiту (науковий ступiнь) видається

особi, яка успiшно засвоїла вiдповiдну освiтню (наукову) програму

та пройшла атестацiю.

2. Встановлюються такi види документiв про вищу освiту

(науковi ступенi) за вiдповiдними ступенями:

диплом молодшого спецiалiста;

диплом бакалавра;

диплом магiстра;

диплом доктора фiлософiї;

диплом доктора наук.

3. У документi про вищу освiту молодшого спецiалiста,

бакалавра, магiстра зазначається назва вищого навчального закладу,

який видає такий документ, а в разi здобуття вищої освiти у

вiдокремленому пiдроздiлi вищого навчального закладу - також назва

такого пiдроздiлу. У документi про вищу освiту зазначається

квалiфiкацiя, що складається з iнформацiї про здобутий особою

ступiнь, спецiальнiсть та спецiалiзацiю, та у певних випадках

професiйну квалiфiкацiю.

4. У документi про вищу освiту доктора фiлософiї i науковий

ступiнь доктора наук зазначається назва вищого навчального закладу

(наукової установи), у якому здiйснювалася пiдготовка, а також

назва вищого навчального закладу (наукової установи), у

спецiалiзованiй вченiй радi якого (якої) захищено науковi

досягнення у виглядi дисертацiї, опублiкованої монографiї, або за

сукупнiстю статей, опублiкованих у мiжнародних рецензованих

виданнях.

5. Невiд'ємною частиною диплома бакалавра, магiстра, доктора

фiлософiї є додаток до диплома європейського зразка, що мiстить

структуровану iнформацiю про завершене навчання. У додатку до

диплома мiститься iнформацiя про результати навчання особи, що

складається з iнформацiї про назви дисциплiн, отриманi оцiнки i

здобуту кiлькiсть кредитiв ЄКТС, а також вiдомостi про нацiональну

систему вищої освiти України.

Невiд'ємною частиною диплома молодшого спецiалiста є додаток

до диплома.

6. Документ про вищу освiту державного зразка видається вищим

навчальним закладом тiльки за акредитованою спецiальнiстю. Вищi

навчальнi заклади мають право виготовляти та видавати власнi

документи про вищу освiту як за акредитованою, так i за

неакредитованою спецiальнiстю у порядку та за зразком, що

визначенi вченою (педагогiчною) радою вищого навчального закладу.

7. Документи про вищу освiту державного зразка виготовляються

та видаються у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

8. У разi здобуття особою вищої освiти за узгодженими мiж

вищими навчальними закладами (в тому числi iноземними) освiтнiми

програмами вищi навчальнi заклади мають право виготовляти та

видавати спiльнi дипломи за зразком, визначеним спiльним рiшенням

учених (педагогiчних) рад вищих навчальних закладiв.

9. У разi здобуття особою вищої освiти одночасно за двома

спецiальностями (спецiалiзацiями) вищий навчальний заклад має

право виготовляти та видавати подвiйний диплом за зразком,

визначеним вченою (педагогiчною) радою вищого навчального закладу.

10. Iнформацiя про виданi дипломи вноситься вищими

навчальними закладами до Єдиної державної електронної бази з

питань освiти (за винятком вищих вiйськових навчальних закладiв).

Стаття 8. Єдина державна електронна база з питань освiти

1. З метою забезпечення фiзичних i юридичних осiб повною та

достовiрною iнформацiєю про вищi навчальнi заклади, що дiють на

територiї України, та виданi ними дипломи (за виключенням

iнформацiї, що мiститься в додатках до них) створена Єдина

державна електронна база з питань освiти.

2. Безоплатний i вiльний доступ осiб до iнформацiї, що

мiститься в Єдинiй державнiй електроннiй базi з питань освiти,

здiйснюється через офiцiйний веб-сайт центрального органу

виконавчої влади з формування державної полiтики у сферi освiти i

науки.

3. Положення про Єдину державну електронну базу з питань

освiти затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

РОЗДIЛ III.

СТАНДАРТИ ОСВIТНЬОЇ ДIЯЛЬНОСТI ТА ВИЩОЇ ОСВIТИ

Стаття 9. Стандарти освiтньої дiяльностi

1. Стандарт освiтньої дiяльностi - сукупнiсть мiнiмальних

вимог до кадрового, навчально-методичного, матерiально-технiчного

та iнформацiйного забезпечення навчально-виховного процесу вищого

навчального закладу.

2. Стандарти освiтньої дiяльностi розробляються для кожного

рiвня вищої освiти в межах кожної спецiальностi та є обов'язковими

до виконання всiма вищими навчальними закладами незалежно вiд

форми власностi та пiдпорядкування.

3. Стандарти освiтньої дiяльностi затверджуються центральним

органом виконавчої влади з формування державної полiтики у сферi

освiти i науки.

Стаття 10. Стандарти вищої освiти

1. Стандарт вищої освiти - сукупнiсть вимог до змiсту та

результатiв освiтньої дiяльностi вищих навчальних закладiв за

кожним рiвнем вищої освiти в межах кожної спецiальностi.

2. Стандарти вищої освiти розробляються для кожного рiвня

вищої освiти в межах кожної спецiальностi вiдповiдно до

Нацiональної рамки квалiфiкацiй i використовуються для визначення

та оцiнювання якостi змiсту та результатiв освiтньої дiяльностi

вищих навчальних закладiв (наукових установ).

3. Кожен стандарт вищої освiти повинен мiстити:

1) освiтньо-квалiфiкацiйну (освiтньо-наукову) характеристику

випускника, яка визначає цiлi освiтньої i професiйної пiдготовки

випускника вищого навчального закладу (наукової установи), його

компетентностi, iншi соцiально важливi якостi, систему виробничих

функцiй i типових завдань щодо дiяльностi та здатностей їх

виконання, а також застосування працi випускника у сферi

економiчної дiяльностi;

2) освiтньо-професiйну (освiтньо-наукову) програму, що

визначає змiст пiдготовки фахiвцiв з вищою освiтою, сформульований

у термiнах обов'язкових результатiв навчання (компетентностей),

якими повинен оволодiти здобувач певного ступеня вищої освiти,

кiлькiсть кредитiв ЄКТС, необхiдних для засвоєння програми в

цiлому, а також основнi рамковi вимоги до структури навчальної

програми;

3) вимоги до наявностi системи внутрiшнього забезпечення

якостi освiтньої дiяльностi вищого навчального закладу.

4. Вищий навчальний заклад на пiдставi освiтньо-професiйної

(освiтньо-наукової) програми розробляє навчальний план за кожною

спецiальнiстю, який визначає перелiк та обсяг навчальних дисциплiн

у кредитах ЄКТС, послiдовнiсть вивчення таких дисциплiн, конкретнi

форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графiк навчального

процесу, форми поточного i пiдсумкового контролю. Для

конкретизацiї планування навчального процесу на кожний навчальний

рiк складається робочий навчальний план, який затверджується його

керiвником.

5. Вищий навчальний заклад в межах лiцензованої спецiальностi

може запроваджувати спецiалiзацiї, перелiк яких визначається вищим

навчальним закладом.

6. Стандарти вищої освiти за кожною спецiальнiстю

затверджуються Нацiональним агентством з якостi вищої освiти з

урахуванням пропозицiй вiдповiдних галузевих державних органiв, до

сфери управлiння яких належать вищi навчальнi заклади.

РОЗДIЛ IV.

УПРАВЛIННЯ У СФЕРI ВИЩОЇ ОСВIТИ

Стаття 11. Система вищої освiти

1. Систему вищої освiти становлять:

вищi навчальнi заклади всiх форм власностi;

рiвнi та ступенi (квалiфiкацiї) вищої освiти;

галузi знань i спецiальностi;

освiтнi (освiтньо-професiйнi i освiтньо-науковi) та науковi

програми;

стандарти освiтньої дiяльностi та стандарти вищої освiти;

органи, якi здiйснюють управлiння у сферi вищої освiти;

учасники навчально-виховного процесу.

Стаття 12. Управлiння у сферi вищої освiти

1. Управлiння у сферi вищої освiти у межах своїх повноважень

здiйснюється:

Кабiнетом Мiнiстрiв України;

центральним органом виконавчої влади з формування державної

полiтики у сферi освiти i науки;

iншими державним органами, якi мають у своєму пiдпорядкуваннi

вищi навчальнi заклади;

органами влади Автономної Республiки Крим, органами мiсцевого

самоврядування, до сфери управлiння яких належать вищi навчальнi

заклади;

Нацiональною академiєю наук України та нацiональними

галузевими академiями наук;

засновниками вищих навчальних закладiв;

органами громадського самоврядування у сферi вищої освiти i

науки;

незалежними установами оцiнювання та забезпечення якостi

вищої освiти.

2. Кабiнет Мiнiстрiв України через систему органiв виконавчої

влади:

1) здiйснює державну полiтику у сферi вищої освiти;

2) затверджує програми розвитку сфери вищої освiти;

3) забезпечує розроблення i здiйснення заходiв щодо створення

матерiально-технiчної бази та iнших умов, необхiдних для розвитку

вищої освiти;

4) видає у межах своїх повноважень нормативно-правовi акти з

питань вищої освiти;

5) безпосередньо або через уповноважений ним орган здiйснює

права засновника, передбаченi цим та iншими законами України,

стосовно вищих навчальних закладiв державної форми власностi;

6) створює дiєвi механiзми реалiзацiї передбачених цим

Законом прав вищих навчальних закладiв, наукових,

науково-педагогiчних i педагогiчних працiвникiв та осiб, якi

навчаються;

7) забезпечує широку участь незалежних експертiв i

представникiв громадськостi, роботодавцiв та осiб, якi навчаються,

у пiдготовцi та прийняттi проектiв нормативно-правових актiв та

iнших рiшень, якi стосуються регулювання взаємодiї складових

системи вищої освiти та її функцiонування в цiлому;

8) може встановлювати особливi умови пiдготовки фахiвцiв за

прiоритетними високотехнологiчними напрямами вiдповiдно до

державних цiльових програм.

Стаття 13. Повноваження центрального органу виконавчої влади

з формування державної полiтики у сферi освiти i науки, iнших

органiв, до сфери управлiння яких належать вищi навчальнi заклади

1. Центральний орган виконавчої влади з формування державної

полiтики у сферi освiти i науки:

1) розробляє стратегiю та програми розвитку сфери вищої

освiти та подає на затвердження Кабiнету Мiнiстрiв України;

2) бере участь у формуваннi державної полiтики у сферi вищої

освiти, науки, пiдготовки фахiвцiв з вищою освiтою;

3) систематично вiдстежує та аналiзує вплив i потреби

вiтчизняного ринку працi та вносить пропозицiї щодо обсягiв i

напрямiв державної пiдтримки пiдготовки фахiвцiв з вищою освiтою;

4) провадить аналiтично-прогностичну дiяльнiсть у сферi вищої

освiти, визначає тенденцiї її розвитку, вплив демографiчної,

етнiчної, соцiально-економiчної ситуацiї, iнфраструктури

виробничої та невиробничої сфери, формує стратегiчнi напрями

розвитку вищої освiти з урахуванням науково-технiчного прогресу та

iнших факторiв, узагальнює свiтовий i вiтчизняний досвiд розвитку

вищої освiти;

5) здiйснює мiжнародне спiвробiтництво з питань, що належать

до його компетенцiї;

6) веде Єдину державну електронну базу з питань освiти;

7) затверджує перелiк галузей знань i перелiк спецiальностей,

за якими здiйснюється пiдготовка здобувачiв вищої освiти, зокрема

за поданням Нацiонального агентства з якостi вищої освiти;

8) затверджує форми документiв про вищу освiту державного

зразка;

9) на пiдставi позитивного експертного висновку Нацiонального

агентства з якостi вищої освiти видає лiцензiї на освiтню

дiяльнiсть, переоформляє та анулює їх;

10) формує пропозицiї i розмiщує державне замовлення на

пiдготовку фахiвцiв з вищою освiтою в порядку, встановленому

законодавством;

11) сприяє працевлаштуванню випускникiв вищих навчальних

закладiв;

12) затверджує перелiк спецiальностей, приймання на навчання

за якими здiйснюється з урахуванням рiвня творчих та/або фiзичних

здiбностей вступникiв;

13) за дорученням та в межах, установлених Кабiнетом

Мiнiстрiв України, реалiзує права i обов'язки уповноваженого

органу стосовно заснованих державою вищих навчальних закладiв;

14) встановлює порядок атестацiї педагогiчних працiвникiв

вищих навчальних закладiв для присвоєння їм квалiфiкацiйних

категорiй та педагогiчних звань у порядку, встановленому

законодавством;

15) утворює атестацiйної колегiї, яка на принципах прозоростi

та вiдкритостi присвоює науковим i науково-педагогiчним

працiвникам вченi звання старшого дослiдника, доцента та

професора, органiзовує її роботу, розглядає питання про

позбавлення зазначених звань, оформлює та видає вiдповiднi

атестати, а також розглядає апеляцiї;

16) за поданням Нацiонального агентства з якостi вищої освiти

затверджує стандарти освiтньої дiяльностi та здiйснює державний

нагляд (контроль) за їх дотриманням вищими навчальними закладами

незалежно вiд форми власностi;

17) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законодавством

України.

2. Державнi органи, до сфери управлiння яких належать вищi

навчальнi заклади:

1) беруть участь у реалiзацiї державної полiтики у сферi

вищої освiти, науки, професiйної пiдготовки фахiвцiв, проведеннi

лiцензування освiтньої дiяльностi, що провадиться вищими

навчальними закладами;

2) формують пропозицiї i розмiщують державне замовлення на

пiдготовку фахiвцiв з вищою освiтою у порядку, встановленому

законодавством;

3) беруть участь у визначеннi нормативiв

матерiально-технiчного i фiнансового забезпечення вищих навчальних

закладiв;

4) здiйснюють розподiл випускникiв вищих навчальних закладiв,

якi належать до сфери їх управлiння, для подальшого проходження

служби (для вищих вiйськових навчальних закладiв) та

працевлаштування до закладiв охорони здоров'я (для вищих медичних

навчальних закладiв) в межах державного замовлення;

5) аналiзують якiсть освiтньої дiяльностi вищих навчальних

закладiв, якi належать до сфери їх управлiння;

6) безпосередньо або через уповноважений ними орган

реалiзують права та обов'язки засновника, передбаченi цим та

iншими законами України, стосовно вищих навчальних закладiв, якi

належать до сфери їх управлiння;

7) здiйснюють iншi повноваження, передбаченi законодавством

України.

3. Акти центрального органу виконавчої влади з формування

державної полiтики у сферi освiти i науки, прийнятi у межах його

повноважень, є обов'язковими до виконання державними органами,

органами влади Автономної Республiки Крим, органами мiсцевого

самоврядування, до сфери управлiння яких належать вищi навчальнi

заклади, а також вищими навчальними закладами незалежно вiд форми

власностi.

Стаття 14. Повноваження органiв влади Автономної Республiки

Крим та органiв мiсцевого самоврядування, до сфери управлiння яких

належать вищi навчальнi заклади

1. Органи влади Автономної Республiки Крим, органи мiсцевого

самоврядування, до сфери управлiння яких належать вищi навчальнi

заклади, в межах своїх повноважень:

1) забезпечують виконання державних програм у сферi вищої

освiти;

2) вивчають потребу у фахiвцях з вищою освiтою на мiсцях i

вносять центральному органом виконавчої влади у сферi економiчного

розвитку i торгiвлi та центральному органовi виконавчої влади з

формування державної полiтики у сферi освiти i науки пропозицiї

щодо обсягу державного замовлення на пiдготовку фахiвцiв з вищою

освiтою та пiдвищення їх квалiфiкацiї, узгодженi з вiдповiдними

державними органами, до сфери управлiння яких належать вищi

навчальнi заклади;

3) подають центральному органовi виконавчої влади з

формування державної полiтики у сферi освiти i науки пропозицiї

щодо формування мережi вищих навчальних закладiв;

4) безпосередньо або через уповноважений ними орган

реалiзують права i обов'язки засновника, передбаченi цим та iншими

законами України, стосовно вищих навчальних закладiв України, якi

належать до сфери їх управлiння;

5) сприяють працевлаштуванню i соцiальному захисту

випускникiв вищих навчальних закладiв, якi належать до сфери їх

управлiння;

6) залучають пiдприємства, установи, органiзацiї (за їх

згодою) до розв'язання проблем розвитку системи вищої освiти.

Стаття 15. Повноваження засновника (засновникiв) вищого

навчального закладу

1. Повноваження засновника (засновникiв) щодо управлiння

вищим навчальним закладом визначаються цим та iншими законами

України, а також статутом вищого навчального закладу.

2. Засновник (засновники) вищого навчального закладу або

уповноважений ним (ними) орган:

1) затверджує статут вищого навчального закладу та за

погодженням з вищим колегiальним органом громадського

самоврядування вищого навчального закладу вносить до нього змiни,

доповнення або затверджує нову редакцiю;

2) укладає в мiсячний строк контракт з керiвником вищого

навчального закладу, обраним за конкурсом вищим колегiальним

органом громадського самоврядування вищого навчального закладу;

3) за поданням вищого колегiального органу громадського

самоврядування вищого навчального закладу достроково розриває

контракт iз керiвником вищого навчального закладу, а також на

пiдставах, визначених законодавством про працю чи за порушення

статуту вищого навчального закладу та умов контракту;

4) здiйснює контроль за фiнансово-господарською дiяльнiстю

вищого навчального закладу;

5) здiйснює контроль за дотриманням положень статуту вищого

навчального закладу;

6) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом i статутом

вищого навчального закладу.

3. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган

може (можуть) делегувати окремi свої повноваження керiвниковi або

iншому органовi управлiння вищого навчального закладу.

Роздiл V.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТI ВИЩОЇ ОСВIТИ

Стаття 16. Система забезпечення якостi вищої освiти

1. Система забезпечення якостi вищої освiти в Українi

складається iз:

1) системи внутрiшнього забезпечення якостi освiтньої

дiяльностi вищих навчальних закладiв та якостi вищої освiти;

2) системи зовнiшнього забезпечення якостi освiтньої

дiяльностi вищих навчальних закладiв та якостi вищої освiти;

3) системи забезпечення якостi дiяльностi Нацiонального

агентства з якостi вищої освiти i незалежних установ оцiнювання та

забезпечення якостi вищої освiти.

2. Система внутрiшнього забезпечення якостi освiтньої

дiяльностi вищих навчальних закладiв та якостi вищої освiти

передбачає здiйснення таких процедур i заходiв:

1) визначення принципiв та процедур забезпечення якостi вищої

освiти у вищих навчальних закладiв;

2) здiйснення монiторингу та перiодичного перегляду освiтнiх

програм;

3) оцiнювання здобувачiв вищої освiти;

4) забезпечення пiдвищення квалiфiкацiї науково-педагогiчних

працiвникiв;

5) забезпечення наявностi необхiдних ресурсiв для

забезпечення навчально-виховного процесу;

6) забезпечення наявностi iнформацiйних систем для

ефективного управлiння навчально-виховним процесом;

7) забезпечення публiчностi iнформацiї про освiтнi програми,

академiчнi ступенi та квалiфiкацiї;

8) здiйснення iнших процедур i заходiв.

Система внутрiшнього забезпечення якостi вищої освiти за

поданням вищого навчального закладу оцiнюється Нацiональним

агентством з якостi вищої освiти або акредитованими ним

незалежними агенцiями оцiнювання та забезпечення якостi вищої

освiти на предмет її вiдповiдностi вимогам до системи забезпечення

якостi вищої освiти, що затверджуються Нацiональним агентством з

якостi вищої освiти.

3. Система зовнiшнього забезпечення якостi освiтньої

дiяльностi вищих навчальних закладiв та якостi вищої освiти

передбачає здiйснення таких процедур i заходiв:

1) забезпечення ефективностi процесiв i процедур внутрiшнього

забезпечення якостi освiтньої дiяльностi вищих навчальних закладiв

та якостi вищої освiти;

2) забезпечення наявностi системи проведення процедур

зовнiшнього забезпечення якостi;

3) забезпечення наявностi публiчно оприлюднених критерiїв

прийняття рiшень;

4) налагодження доступного i зрозумiлого звiтування;

5) забезпечення проведення перiодичних перевiрок дiяльностi

систем забезпечення якостi та механiзмiв роботи з отриманими

рекомендацiями;

6) забезпечення iнших процедур i заходiв.

4. Система забезпечення якостi дiяльностi Нацiонального

агентства з якостi вищої освiти та незалежних установ оцiнювання

та забезпечення якостi вищої освiти передбачає здiйснення таких

процедур i заходiв:

1) забезпечення наявностi та ефективностi процесiв i процедур

зовнiшнього забезпечення якостi вищої освiти;

2) забезпечення наявностi достатнiх i збалансованих ресурсiв

для здiйснення процесiв зовнiшнього забезпечення якостi вищої

освiти;

3) забезпечення незалежностi у своїй дiяльностi;

4) пiдзвiтнiсть;

5) iнших процедур i заходiв.

Стаття 17. Статус Нацiонального агентства з якостi вищої

освiти

1. Нацiональне агентство з якостi вищої освiти є незалежною

саморегулiвною органiзацiєю, членами якої є всi вищi навчальнi

заклади України незалежно вiд форми власностi, та якiй цим Законом

державою делеговано повноваження щодо формування та впровадження у

вищих навчальних закладах (наукових установах) процедури i правила

забезпечення якостi вищої освiти та атестацiї наукових здобуткiв

наукових i науково-педагогiчних кадрiв вищої квалiфiкацiї.

2. Нацiональне агентство з якостi вищої освiти є юридичною

особою, яка дiє згiдно з цим Законом та регламентом, що

затверджується Нацiональним агентством з якостi вищої освiти.

Стаття 18. Повноваження Нацiонального агентства з якостi

вищої освiти

1. Нацiональне агентство з якостi вищої освiти:

1) формує вимоги до системи забезпечення якостi вищої освiти;

2) аналiзує якiсть освiтньої дiяльностi вищих навчальних

закладiв;

3) проводить лiцензiйну експертизу, готує експертний висновок

щодо можливостi видачi лiцензiї на провадження освiтньої

дiяльностi;

4) формує за поданням вищих навчальних закладiв, зокрема з

метою впровадження мiждисциплiнарної пiдготовки, перелiк

спецiальностей, за якими здiйснюється пiдготовка здобувачiв вищої

освiти на вiдповiдних рiвнях вищої освiти, i подає його на

затвердження центральному органовi виконавчої влади з формування

державної полiтики у сферi освiти i науки;

5) формує єдину базу даних запроваджених вищими навчальними

закладами спецiалiзацiй, за якими здiйснюється пiдготовка

здобувачiв вищої освiти на кожному рiвнi вищої освiти;

6) затверджує методологiю та методичнi рекомендацiї щодо

розроблення стандартiв освiтньої дiяльностi та стандартiв вищої

освiти;

7) затверджує стандарти вищої освiти, розробленi вiдповiдними

галузевими експертними радами Нацiонального агентства з якостi

вищої освiти iз залученням вищих навчальних закладiв, роботодавцiв

та їх об'єднань, наукових установ, експертiв, фахiвцiв, здобувачiв

вищої освiти тощо;

8) акредитує спецiальностi, за якими здiйснюється пiдготовка

здобувачiв вищої освiти;

9) формує критерiї оцiнки якостi освiтньої дiяльностi (в тому

числi наукових здобуткiв) вищих навчальних закладiв України, за

якими можуть проводитися рейтинги вищих навчальних закладiв

України;

10) розробляє та затверджує вимоги до рiвня наукової

квалiфiкацiї осiб, якi здобувають ступенi доктора фiлософiї та

доктора наук i затверджує порядок їх присудження спецiалiзованими

вченими радами вищих навчальних закладiв (наукових установ);

11) акредитує спецiалiзованi вченi ради та контролює їх

дiяльнiсть;

12) акредитує незалежнi установи оцiнювання та забезпечення

якостi вищої освiти;

13) здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Законом.

2. Нацiональне агентство з якостi вищої освiти щороку готує

та оприлюднює доповiдь про якiсть вищої освiти в Українi, її

вiдповiднiсть завданням сталого iнновацiйного розвитку

суспiльства, звiт про власну дiяльнiсть, формує пропозицiї щодо

законодавчого забезпечення якостi вищої освiти, а також надсилає

зазначенi документи Верховнiй Радi України, Президентовi України,

Кабiнетовi Мiнiстрiв України та вищим навчальним закладам для їх

обговорення та належного реагування.

Стаття 19. Склад Нацiонального агентства з якостi вищої

освiти

1. Нацiональне агентство з якостi вищої освiти складається з

п'ятнадцяти осiб i формується на таких засадах:

1) двi особи делегується Нацiональною академiєю наук України;

2) дев'ять осiб обираються з'їздами з числа представникiв

вищих навчальних закладiв України державної, комунальної та

приватної форми власностi, в тому числi чотири вiд державних

унiверситетiв, академiй, iнститутiв, двi - вiд комунальних вищих

навчальних закладiв та три - вiд приватних вищих навчальних

закладiв;

3) три особи обираються спiльним представницьким органом

всеукраїнських об'єднань органiзацiй роботодавцiв;

4) одна особа обирається з'їздом представникiв органiв

студентського самоврядування вищих навчальних закладiв з числа

осiб, якi здобувають академiчнi ступенi.

Суб'єкт, який призначив особу до Нацiонального агентства з

якостi вищої освiти, має право своїм законним рiшенням вiдкликати

таку особу достроково.

2. Строк повноважень членiв Нацiонального агентства з якостi

вищої освiти становить три роки. Одна i та ж сама особа не може

бути членом Нацiонального агентства з якостi вищої освiти бiльше

двох строкiв. До складу Нацiонального агентства з якостi вищої

освiти не можуть входити керiвники i заступники керiвникiв вищих

навчальних закладiв, наукових установ.

3. Голова та заступники голови Нацiонального агентства з

якостi вищої освiти обираються на першому засiданнi її

новообраного складу строком на три роки з можливiстю їх

дострокового переобрання.

4. Нацiональне агентство з якостi вищої освiти запрошує до

участi у своїй дiяльностi мiжнародних експертiв - професорiв

провiдних зарубiжних вищих навчальних закладiв та/або експертiв

iнституцiй, якi забезпечують якiсть вищої освiти в iнших країнах.

Стаття 20. Дiяльнiсть Нацiонального агентства з якостi вищої

освiти

1. Засiдання Нацiонального агентства з якостi вищої освiти є

правомочним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин її

складу. Рiшення з усiх питань приймаються бiльшiстю вiд складу

Нацiонального агентства з якостi вищої освiти.

2. Члени Нацiонального агентства з якостi вищої освiти

здiйснюють свої повноваження на громадських засадах.

3. Органiзацiйне, iнформацiйно-довiдкове та iнше забезпечення

дiяльностi Нацiонального агентства з якостi вищої освiти здiйснює

секретарiат. Положення про секретарiат, його структура i штатний

розпис затверджуються Нацiональним агентством з якостi вищої

освiти.

4. На членiв Нацiонального агентства з якостi вищої освiти,

членiв галузевих експертних рад та працiвникiв секретарiату

поширюється дiя Закону України "Про засади запобiгання i протидiї

корупцiї". У разi виникнення конфлiкту iнтересiв член

Нацiонального агентства з якостi вищої освiти утримується вiд

голосування.

5. Нацiональне агентство з якостi вищої освiти може залучати

до проведення процедури акредитацiї спецiальностi акредитованi ним

незалежнi установи оцiнювання та забезпечення якостi вищої освiти.

6. Нацiональне агентство з якостi вищої освiти спiвпрацює з

нацiональними та мiжнародними iнституцiями у сферi вищої освiти,

зокрема з тими, основним напрямом дiяльностi яких є забезпечення

якостi вищої освiти та акредитацiя.

Стаття 21. Галузевi експертнi ради Нацiонального агентства з

якостi вищої освiти

1. Склад галузевих експертних рад Нацiонального агентства з

якостi вищої освiти формується з представникiв держави,

роботодавцiв та їх об'єднань, вищих навчальних закладiв усiх форм

власностi, наукових установ, Нацiональної та галузевих

нацiональних академiй наук, представникiв органiв студентського

самоврядування, мiжнародних експертiв на строк не бiльше, нiж три

роки, з осiб, якi мають науковий ступiнь у вiдповiднiй галузi

знань або досвiд фахової роботи в галузi не менше 10 рокiв. До

складу галузевих експертних рад не можуть входити керiвники i

заступники керiвникiв вищих навчальних закладiв (наукових

установ), а також бiльше одного представника вiд вищого

навчального закладу (наукової установи).

2. Порядок висунення i обрання кандидатур до складу галузевих

експертних рад та положення про них затверджується Нацiональним

агентством з якостi вищої освiти.

3. Засiдання галузевих експертних рад Нацiонального агентства

з якостi вищої освiти є правомочним, якщо в ньому бере участь не

менше двох третин її складу. Рiшення з усiх питань приймаються

бiльшiстю членiв галузевої експертної ради Нацiонального агентства

з якостi вищої освiти. У разi виникнення конфлiкту iнтересiв член

галузевої експертної ради Нацiонального агентства з якостi вищої

освiти утримується вiд голосування.

Стаття 22. Фiнансування Нацiонального агентства з якостi

вищої освiти

1. Нацiональне агентство з якостi вищої освiти є

неприбутковою органiзацiєю.

2. Джерелами фiнансування дiяльностi Нацiонального агентства

з якостi вищої освiти є:

1) членськi внески вищих навчальних закладiв (наукових

установ) України, розмiр яких визначається Нацiональним агентством

з якостi вищої освiти;

2) кошти, отриманi як оплата робiт з акредитацiї та

проведення лiцензiйних експертиз у розмiрах, що визначаються

Нацiональним агентством з якостi вищої освiти;

3) гранти з метою розвитку якостi вищої освiти в Українi, в

тому числi наданi для вдосконалення системи оцiнювання якостi

вищої освiти;

4) iншi джерела, не забороненi законодавством.

Стаття 23. Незалежнi установи оцiнювання та забезпечення

якостi вищої освiти

1. Незалежна установа оцiнювання та забезпечення якостi вищої

освiти - недержавна саморегулiвна органiзацiя (установа, агенцiя,

бюро тощо), яка акредитована Нацiональним агентством з якостi

вищої освiти та здiйснює оцiнювання якостi змiсту та/або

результатiв освiтньої дiяльностi вищих навчальних закладiв в межах

певної галузi знань (спецiальностi) з метою вироблення

рекомендацiй та надання допомоги в органiзацiї системи

забезпечення якостi вищої освiти.

2. Незалежнi установи оцiнювання та забезпечення якостi вищої

освiти можуть спiвпрацювати з Європейською асоцiацiєю забезпечення

якостi вищої освiти, зокрема з метою впровадження європейських

стандартiв i рекомендацiй щодо забезпечення якостi вищої освiти в

Українi.

3. Незалежнi установи оцiнювання та забезпечення якостi вищої

освiти можуть надавати вищим навчальним закладам власнi

сертифiкати про галузеву акредитацiю окремих спецiальностей та/або

систем забезпечення якостi вищої освiти.

4. Участь вищого навчального закладу у проведеннi процедури

галузевої акредитацiї окремої спецiальностi незалежною установою

оцiнювання та забезпечення якостi вищої освiти є добровiльною.

Стаття 24. Лiцензування освiтньої дiяльностi

1. Освiтня дiяльнiсть у сферi вищої освiти провадиться вищими

навчальними закладами на пiдставi лiцензiй, якi видаються

центральним органом виконавчої влади з формування державної

полiтики у сферi освiти i науки у порядку, визначеному цим Законом

Кабiнетом Мiнiстрiв України.

2. Для отримання експертного висновку про можливiсть видачi

лiцензiї на провадження освiтньої дiяльностi заявник подає

Нацiональному агентству з якостi вищої освiти письмову заяву та

документи, що пiдтверджують вiдповiднiсть заявника стандарту

освiтньої дiяльностi за вiдповiдною спецiальнiстю. Науковi

установи Нацiональної академiї наук та нацiональних галузевих

академiй наук можуть подавати заяви та документи для отримання

експертного висновку на основi вiдповiдного рiшення їх президiй.

Нацiональне агентство з якостi вищої освiти у двомiсячний строк з

дня надходження заяви та документiв проводить лiцензiйну

експертизу та видає заявниковi вiдповiдний експертний висновок.