
- •Навчально-методичний центр “укоопосвіта”
- •Тема 1. Державна політика у сфері державної митної справи та державна митна справа
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Тема 2. Структура та організація діяльності митної служби України Питання
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Тема 3. Міжнародне співробітництво з питань державної митної справи Питання
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Тема 4. Основи державного та митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності Питання
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Тема 5. Заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні Питання
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Тема 6. Проходження служби в митних органах та організаціях Питання
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
Запитання для самоперевірки
З якою метою використовується статистична iнформацiя, яка формується, узагальнюється i аналiзується митними органами
Що являє собою митна статистика зовнiшньої торгiвлi
Ким і з якою метою використовується статистична інформація митної статистики зовнiшньої торгiвлi
Що являє собою спеціальна митна статистика, ким і з якою метою використовується її інформація
5. Які документи та відомості використовуються для формування митної статистики
Література
1. Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI
Тема 3. Міжнародне співробітництво з питань державної митної справи Питання
1. Функції, принципи та пріоритети діяльності ГАТТ/СОТ.
2 Міжнародні договори України з питань державної митної справи.
Питання 1. Функції, принципи та пріоритети діяльності ГАТТ/СОТ
У світі поступово склалося розуміння того, що світове господарство не в змозі стабільно функціонувати за відсутності якихось спільних для всіх країн механізмів координації й управління, тому у 1946 р. 23 країни вирішили провести переговори з метою зниження та закріплення митних тарифів. Розроблений ними пакет торговельних правил став відомим як Генеральна угода з тарифів та торгівлі (далі — ГАТТ), яка набрала чинності 01.01.48. Згадані країни стали членами — засновниками ГАТТ. З 1948 р. ці країни запроваджують певні правила й відіграють провідну роль у світовій торгівлі, визначаючи принципи та правові норми, якими повинні керуватися в торговельних відносинах держави — учасниці ГАТТ.
У рамках ГАТТ було проведено вісім раундів багатосторонніх торговельних переговорів. Якщо в першому раунді переговорів брали участь лише 23 країни, то учасниками восьмого раунду (Уругвайського) були вже 123 країни.
До 1963 р. головним у роботі ГАТТ було розв'язання питань зниження митних тарифів. У результаті проведення п'яти раундів переговорів були узгоджені певні взаємні поступки учасників у зниженні митних тарифів та розглянуті заходи щодо регулювання нетарифних торговельних бар'єрів.
Важливою віхою на шляху розвитку багатосторонньої торговельної системи стали переговори шостого раунду ("Кеннеді - раунду", 1964—1967). Крім досягнення домовленостей щодо зниження тарифів на промислові товари на раунді була досягнута домовленість про нові антидемпінгові процедури в рамках ГАТТ.
Завдяки домовленостям "Токіо-раунду" (1973—1979) протягом 8 років (починаючи з 1980 р.) відбулося зниження ставок увізного мита на промислову продукцію на 33 %. Були закладені нові регулятивні механізми світової торгівлі у вигляді угод про субсидії, антидемпінгові процедури тощо.
Останній — Уругвайський — раунд багатосторонніх переговорів у рамках ГАТТ був найдовшим і найрезультативнішим. Стартувавши в 1986 р., семирічний марафон закінчився 15 грудня 1993 р. Уругвайський раунд завершився не тільки зниженням торговельних тарифів і новим етапом загальної лібералізації виходу країн-учасниць на ринки, але й включенням до системи ГАТТ нових секторів: торгівлі послугами, текстилем, сільгосппродукцією й товарами інтелектуальної власності; державних закупівель. Запроваджено важливі зміни в порядку здійснення торговельних субсидій, компенсаційних, захисних і антидемпінгових заходів, процедур застосування стандартів і сертифікації товарів, урегулювання торговельних суперечок, механізмів формування загальної торговельної політики. І нарешті найважливішим було рішення про створення Світової організації торгівлі (СОТ).
Делегації 147 держав і понад міжнародних організацій, у тому числі Організація об'єднаних націй, Міжнародний валютний фонд тощо, підбили підсумки Уругвайського раунду під час світової конференції в Марракеші (Марокко), у ході якої 15 квітня 1994 р. була підписана угода про створення СОТ. Створення СОТ ознаменувало найбільшу реформу світової торгівлі за період, що минув з кінця Другої світової війни, реалізувавши у більш сучасній формі спробу створення у 1948 р. Міжнародної організації торгівлі. Таким чином:
по-перше, завершено формування основного комплексу універсальних договорів системи ГАТТ, що свідчить про створення нового глобального правового порядку в галузі торговельних, тарифних, митних, інвестиційних та інших міжнародних економічних відносин, до чого держави — члени ГАТТ прагнули протягом останніх 50 років;
по-друге, створено організаційний (інституційний) механізм реалізації комплексу угод системи ГАТТ (з моменту створення СОТ і підписання комплексу угод і домовленостей у рамках Уругвайського раунду система ГАТТ/СОТ виступає як торговельно-економічна Організація об'єднаних націй, де угоди — це правова основа, а СОТ — інституційний механізм забезпечення дії цієї системи);
по-третє, визначено, що головною умовою набуття членства в СОТ є відповідність національного законодавства базовим стандартам і нормам, які містяться в угодах системи ГАТТ/ СОТ: метою яких є забезпечення кожному її членові безпечного й передбачуваного міжнародного торговельного середовища, а також продовження лібералізації торгівлі, сприяння економічному зростанню й розвиткові;
по-четверте, правова система ГАТТ/СОТ є балансом між правами, вигодами членів та зобов'язаннями;
по-п'яте, СОТ виконує роль міжнародного форуму для торгових переговорів, урегулювання торговельних суперечок, а також постійно діючого інституту моніторингу національної торговельної політики країн-членів.
Після Уругвайського раунду відбулося вже дві конференції міністрів СОТ — у Сінгапурі (грудень 1996 р.) та Женеві (травень 1998 р.), — які продовжили процес багатосторонньої лібералізації торгівлі товарами й послугами для окремих секторів. 44 країни, включаючи дві країни, що не є членами СОТ, приєдналися до прийнятої на Конференції міністрів СОТ у Сінгапурі Декларації щодо торгівлі продукцією інформаційних технологій, 70 країн-членів є учасниками нової Угоди про торгівлю фінансовими послугами та 78 — нової Угоди про послуги у сфері телекомунікацій.
Процес лібералізації світової торгівлі та створення системи міжнародних економічних відносин, побудованих на узгоджених правилах, надав поштовху процесові створення міждержавних інтеграційних об'єднань на основі багатосторонніх політичних угод. Найбільш розвиненим інтеграційним об'єднанням, свого роду показовим прикладом економічної інтеграції став Європейський Союз (далі — СС). Розпочавши процес інтеграції угодою про створення Європейського співтовариства вугілля і сталі (1951), шість європейських країн уже в 1957 р. укладають ще дві угоди про створення Свратому та Європейського економічного співтовариства (далі — ЄЕС). Остання угода ("Римський договір") заклала основи правової системи ЄЕС та започаткувала процес створення митного, а в подальшому — економічного союзу, у межах якого функціонують єдиний ринок товарів, послуг, праці й капіталу, єдина валютна система й обіг єдиної європейської валюти — євро.
За результатами Уругвайського раунду країнам, що бажають приєднатися до системи ГАТТ/СОТ, надається семирічний перехідний період для адаптації економіки до вимог, передбачених зобов'язаннями будь-якої держави, у тому числі максимально лібералізувати свою зовнішню торгівлю.
Процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ розпочався 17 грудня 1993 р., коли до Секретаріату ГАТТ була подана офіційна заявка України про намір приєднатися до ГАТТ.
Найвагоміша перевага участі країни в СОТ — це доступ до ринків держав — членів організації. А ринок з його ліберально-торговельним режимом (вільною конкуренцією), якраз і є тим механізмом, який сприяє економічному зростанню країни в цілому. Вступ до СОТ означає прийняття державою юридично зафіксованих зобов'язань стосовно рівнів тарифного захисту й використання інших захисних процедур, які складають регулятивну базу міжнародної торгівлі та є обов'язковими для всіх членів СОТ. Суть наступної переваги полягає в тому, що кожна країна — член СОТ незалежно від масштабів національної економіки та місця в системі світового господарства має можливість скористатися механізмом об'єктивного розгляду й вирішення потенційних торговельних претензій навіть до провідних учасників міжнародної торгівлі, запобігаючи виснажливим "торговельним" війнам. Приведення національних зовнішньоекономічних режимів у відповідність до норм та правил ГАТТ/СОТ підвищує довіру до країни з боку торговельних партнерів
На сьогодні Україна є членом СОТ.
Сучасне національне законодавство України гармонізується відповідно до вимог системи ГАТТ/СОТ, зокрема новий Митний Кодекс України відповідає всім вимогам системи.
Приєднання до СОТ має для України стратегічне значення з точки зору двох важливих факторів: це умова для подальшої поступової, інтеграції України у європейські та світові процеси і структури, і системного реформування національної економіки згідно з принципами лібералізації та відкритості ринку. Крім того, інтеграції до СОТ — це ознака сталого розвитку країни — економічного, політичного, соціального.
Основні наслідки вступу України до СОТ:
1. Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу та міжнародної торгівлі.
2. Прогнозується збільшення надходжень прямих іноземних інвестицій.
3. Українські виробники отримують спрощення умов доступу до ринків 148 країн-членів Світової організації торгівлі.
4. Промислові підприємства зможуть застосувати при вирішенні торговельних спорів механізм їх урегулювання, передбачений нормами СОТ, що дасть можливість суттєво посилити їх позиції в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях, а також запобігти застосуванню проти себе інших обмежувальних та дискримінаційних заходів.
5. Пожвавлення торговельно-економічних зв'язків.
6. Збільшаться надходження до Державного бюджету завдяки скасуванню пільг, кількісному збільшенню бази для справляння митних платежів, зростанню обсягів виробництва та активізації торговельного обороту.
7. Ширший вибір товарів і послуг.