Запитання для самоперевірки

1. З якою метою використовується статистична iнформацiя, яка формується, узагальнюється i аналiзується митними органами

2. Що являє собою митна статистика зовнiшньої торгiвлi

3. Ким і з якою метою використовується статистична інформація митної статистики зовнiшньої торгiвлi

4. Що являє собою спеціальна митна статистика, ким і з якою метою використовується її інформація

5. Які документи та відомості використовуються для формування митної статистики

Література

1. Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI

Тема 3. Міжнародне співробітництво з питань державної митної справи Питання

1. Функції, принципи та пріоритети діяльності ГАТТ/СОТ.

2 Міжнародні договори України з питань державної митної справи.

Питання 1. Функції, принципи та пріоритети діяльності ГАТТ/СОТ

У світі поступово склалося розуміння того, що світове гос­подарство не в змозі стабільно функціонувати за відсутності якихось спільних для всіх країн механізмів координації й управління, тому у 1946 р. 23 країни вирішили провести переговори з метою зниження та закріплення митних тарифів. Розроблений ними пакет торговельних правил став відомим як Генеральна угода з тарифів та торгівлі (далі — ГАТТ), яка набрала чинності 01.01.48. Згадані країни стали члена­ми — засновниками ГАТТ. З 1948 р. ці країни запроваджу­ють певні правила й відіграють провідну роль у світовій торгівлі, визначаючи принципи та правові норми, якими повинні керуватися в торговельних відносинах держави — учасниці ГАТТ.

У рамках ГАТТ було проведено вісім раундів багатосто­ронніх торговельних переговорів. Якщо в першому раунді пе­реговорів брали участь лише 23 країни, то учасниками восьмого раунду (Уругвайського) були вже 123 країни.

До 1963 р. головним у роботі ГАТТ було розв'язання пи­тань зниження митних тарифів. У результаті проведення п'я­ти раундів переговорів були узгоджені певні взаємні поступки учасників у зниженні митних тарифів та розглянуті заходи щодо регулювання нетарифних торговельних бар'єрів.

Важливою віхою на шляху розвитку багатосторонньої тор­говельної системи стали переговори шостого раунду ("Кеннеді - раунду", 1964—1967). Крім досягнення домовленостей щодо зниження тарифів на промислові товари на раунді була досягнута домовленість про нові антидемпінгові процедури в рамках ГАТТ.

Завдяки домовленостям "Токіо-раунду" (1973—1979) про­тягом 8 років (починаючи з 1980 р.) відбулося зниження ста­вок увізного мита на промислову продукцію на 33 %. Були закладені нові регулятивні механізми світової торгівлі у ви­гляді угод про субсидії, антидемпінгові процедури тощо.

Останній — Уругвайський — раунд багатосторонніх пере­говорів у рамках ГАТТ був найдовшим і найрезультативні­шим. Стартувавши в 1986 р., семирічний марафон закінчився 15 грудня 1993 р. Уругвайський раунд завершився не тільки зниженням торговельних тарифів і новим етапом загальної лібералізації виходу країн-учасниць на ринки, але й включен­ням до системи ГАТТ нових секторів: торгівлі послугами, тек­стилем, сільгосппродукцією й товарами інтелектуальної влас­ності; державних закупівель. Запроваджено важливі зміни в порядку здійснення торговельних субсидій, компенсаційних, захисних і антидемпінгових заходів, процедур застосування стандартів і сертифікації товарів, урегулювання торговельних суперечок, механізмів формування загальної торговельної по­літики. І нарешті найважливішим було рішення про створен­ня Світової організації торгівлі (СОТ).

Делегації 147 держав і понад міжнародних організацій, у тому числі Організація об'єднаних націй, Міжнародний ва­лютний фонд тощо, підбили підсумки Уругвайського раунду під час світової конференції в Марракеші (Марокко), у ході якої 15 квітня 1994 р. була підписана угода про створення СОТ. Створення СОТ ознаменувало найбільшу реформу світо­вої торгівлі за період, що минув з кінця Другої світової війни, реалізувавши у більш сучасній формі спробу створення у 1948 р. Міжнародної організації торгівлі. Таким чином:

• по-перше, завершено формування основного комплексу універсальних договорів системи ГАТТ, що свідчить про ство­рення нового глобального правового порядку в галузі торго­вельних, тарифних, митних, інвестиційних та інших міжна­родних економічних відносин, до чого держави — члени ГАТТ прагнули протягом останніх 50 років;

• по-друге, створено організаційний (інституційний) ме­ханізм реалізації комплексу угод системи ГАТТ (з моменту створення СОТ і підписання комплексу угод і домовленостей у рамках Уругвайського раунду система ГАТТ/СОТ виступає як торговельно-економічна Організація об'єднаних націй, де уго­ди — це правова основа, а СОТ — інституційний механізм забезпечення дії цієї системи);

• по-третє, визначено, що головною умовою набуття член­ства в СОТ є відповідність національного законодавства базо­вим стандартам і нормам, які містяться в угодах системи ГАТТ/ СОТ: метою яких є забезпечення кожному її членові безпеч­ного й передбачуваного міжнародного торговельного середо­вища, а також продовження лібералізації торгівлі, сприяння економічному зростанню й розвиткові;

• по-четверте, правова система ГАТТ/СОТ є балансом між правами, вигодами членів та зобов'язаннями;

• по-п'яте, СОТ виконує роль міжнародного форуму для торгових переговорів, урегулювання торговельних суперечок, а також постійно діючого інституту моніторингу національної торговельної політики країн-членів.

Після Уругвайського раунду відбулося вже дві конференції міністрів СОТ — у Сінгапурі (грудень 1996 р.) та Женеві (тра­вень 1998 р.), — які продовжили процес багатосторонньої лібе­ралізації торгівлі товарами й послугами для окремих секторів. 44 країни, включаючи дві країни, що не є членами СОТ, при­єдналися до прийнятої на Конференції міністрів СОТ у Сінга­пурі Декларації щодо торгівлі продукцією інформаційних технологій, 70 країн-членів є учасниками нової Угоди про торгівлю фінансовими послугами та 78 — нової Угоди про послуги у сфері телекомунікацій.

Процес лібералізації світової торгівлі та створення систе­ми міжнародних економічних відносин, побудованих на уз­годжених правилах, надав поштовху процесові створення міждержавних інтеграційних об'єднань на основі багатосто­ронніх політичних угод. Найбільш розвиненим інтеграцій­ним об'єднанням, свого роду показовим прикладом економіч­ної інтеграції став Європейський Союз (далі — СС). Розпо­чавши процес інтеграції угодою про створення Європейсько­го співтовариства вугілля і сталі (1951), шість європей­ських країн уже в 1957 р. укладають ще дві угоди про ство­рення Свратому та Європейського економічного співтовари­ства (далі — ЄЕС). Остання угода ("Римський договір") за­клала основи правової системи ЄЕС та започаткувала процес створення митного, а в подальшому — економічного союзу, у межах якого функціонують єдиний ринок товарів, послуг, праці й капіталу, єдина валютна система й обіг єдиної євро­пейської валюти — євро.

За результатами Уругвайського раунду країнам, що бажа­ють приєднатися до системи ГАТТ/СОТ, надається семирічний перехідний період для адаптації економіки до вимог, передба­чених зобов'язаннями будь-якої держави, у тому числі макси­мально лібералізувати свою зовнішню торгівлю.

• Процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ розпочав­ся 17 грудня 1993 р., коли до Секретаріату ГАТТ була подана офіційна заявка України про намір приєднатися до ГАТТ.

Найвагоміша перевага участі країни в СОТ — це доступ до ринків держав — членів організації. А ринок з його лібераль­но-торговельним режимом (вільною конкуренцією), якраз і є тим механізмом, який сприяє економічному зростанню країни в цілому. Вступ до СОТ означає прийняття державою юридич­но зафіксованих зобов'язань стосовно рівнів тарифного захи­сту й використання інших захисних процедур, які складають регулятивну базу міжнародної торгівлі та є обов'язковими для всіх членів СОТ. Суть наступної переваги полягає в тому, що кожна країна — член СОТ незалежно від масштабів націо­нальної економіки та місця в системі світового господарства має можливість скористатися механізмом об'єктивного роз­гляду й вирішення потенційних торговельних претензій навіть до провідних учасників міжнародної торгівлі, запобігаючи ви­снажливим "торговельним" війнам. Приведення національних зовнішньоекономічних режимів у відповідність до норм та правил ГАТТ/СОТ підвищує довіру до країни з боку торго­вельних партнерів

На сьогодні Україна є членом СОТ.

Сучасне національне законодавство України гармонізується відповідно до вимог системи ГАТТ/СОТ, зокрема новий Митний Кодекс України відповідає всім вимогам системи.

Приєднання до СОТ має для України стратегічне значення з точки зору двох важливих факторів: це умова для подальшої поступової, інтеграції України у європейські та світові процеси і структури, і системного реформування національної економіки згідно з принципами лібералізації та відкритості ринку. Крім того, інтеграції до СОТ — це ознака сталого розвитку країни — економічного, політичного, соціального.

Основні наслідки вступу України до СОТ:

1. Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу та міжнародної торгівлі.

2. Прогнозується збільшення надходжень прямих іноземних інвестицій.

3. Українські виробники отримують спрощення умов доступу до ринків 148 країн-членів Світової організації торгівлі.

4. Промислові підприємства зможуть застосувати при вирішенні торговельних спорів механізм їх урегулювання, передбачений нормами СОТ, що дасть можливість суттєво посилити їх позиції в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях, а також запобігти застосуванню проти себе інших обмежувальних та дискримінаційних заходів.

5. Пожвавлення торговельно-економічних зв'язків.

6. Збільшаться надходження до Державного бюджету завдяки скасуванню пільг, кількісному збільшенню бази для справляння митних платежів, зростанню обсягів виробництва та активізації торговельного обороту.

7. Ширший вибір товарів і послуг.