Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metod_kurs_TAU_2009_ukr.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

1 Мета курсового проектування

Метою курсового проектування є систематизація, засвоєння і поглиблення теоретичних знань з дисципліни «Теорія автоматичного управління» а також набуття навичок самостійного застосування основних положень теорії під час вирішення конкретних завдань проектування й розрахунку лінійних систем автоматичного управління (САУ).

Одна з найважливіших задач курсового проектування – розвивати у студентів навички самостійного пошуку оптимальних технічних рішень з урахуванням економічних вимог, використання останніх досягнень вітчизняної і зарубіжної техніки, засвоєння методів автоматизованого проектування, застосування сучасної елементної бази.

Виконання курсового завдання сприяє формуванню вмінь і навичок в області побудови математичних моделей складних систем автоматичного управління, алгоритмізації цих моделей для розрахунку на електронній обчислювальній машині (ЕОМ), ефективного застосування існуючих програмних засобів на різних етапах аналізу й синтезу САУ; набуття навичок самостійної роботи з літературою, довідниками, стандартами і обчислювальними засобами.

Перед студентом ставиться конкретна інженерна або дослідницька задача аналізу та синтезу системи автоматичного управління. Студент має самостійно розробити всі основні розділи роботи, використовуючи новітні досягнення теорії автоматичного управління.

Правильне й чітке виконання курсової роботи та її захист є підготовчим етапом до бакалаврської кваліфікаційної роботи.

2 Тематика курсових проектів (робіт)

Тематика курсових проектів (робіт) охоплює базові розділи лінійної теорії автоматичного управління.

Керівник курсового проекту (роботи) видає студентові одне з трьох наведених типових завдань.

Тематика завдань першого напрямку пов'язана з аналізом лінійної системи автоматичного управління, що задана у вигляді структурної схеми. Під час виконання курсового проекту (роботи) необхідно продемонструвати навички, отримані під час вивчення дисципліни, а саме: виконати перетворення заданої структурної схеми, одержати передавальну функцію системи, розрахувати й побудувати часові й частотні характеристики системи, оцінити стійкість системи та обчислити показники якості в перехідному і сталому режимах.

Тематика завдань другого та третього напрямку пов'язана з дослідженням САУ конкретного динамічного об'єкта. У процесі її виконання вирішуються такі задачі: розробляються математичні моделі об'єкта управління і САУ в цілому; розробляються алгоритми аналізу та синтезу досліджуваної САУ, орієнтовані на застосування ЕОМ; здійснюється вибір структури й оптимальних параметрів регулятора; проводиться імітаційне моделювання системи керування з урахуванням дії різних факторів; дається обґрунтування способу технічної реалізації регулятора.

3 Структура і зміст курсового проекту (роботи)

Курсовий проект (робота) складається з пояснювальної записки (текстової частини) та графічної частини. Матеріал пояснювальної записки та графічної частини – це результат самостійної творчої роботи студента з питань, сформульованих у технічному завданні на курсове проектування.

Технічне завдання на курсовий проект (роботу), складене керівником і затверджене завідувачем кафедри, є основним документом під час курсового проектування. Воно оформлюється на бланку встановленого зразка (додаток А).

Пояснювальна записка містить [2]: титульний аркуш (додаток Б); технічне завдання на курсовий проект (роботу); реферат; зміст; перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; змістовну частину (суть пояснювальної записки); висновки; перелік посилань; додатки.

Порядок викладення матеріалів у курсовому проекті (роботі) має відображати логічну послідовність розробки теми курсового проекту (роботи). Зміст пояснювальної записки та перелік графічного матеріалу визначається технічним завданням.

Основні вимоги до деяких структурних елементів пояснювальної записки, а також до деяких розділів, що входять до її змістовної частини, такі:

1. Реферат – стислий виклад змісту пояснювальної записки, який включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з курсовим проектом. Він має містити відомості щодо обсягу пояснювальної записки, кількості ілюстрацій, таблиць, використаних джерел. Має бути конкретно вказано: об’єкт дослідження, методи дослідження, використані технічні та програмні засоби, практичні рекомендації щодо використання результатів курсового проекту та перелік ключових слів. Реферат виконується державною мовою.

2. Зміст курсового проекту (роботи) містить: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів, якщо вони мають заголовки; висновки; перелік посилань; назви додатків та номери сторінок, з яких починається матеріал. Рекомендовані назви розділів в залежності від типу завдання наведено нижче.

3. У вступі стисло викладають: актуальність теми курсового проекту (роботи); мету курсового проекту (роботи); завдання, які необхідно вирішити в проекті. Вступ розміщують на окремій сторінці.

4. У висновках необхідно зазначити: результат і повноту виконання технічного завдання, аргументований інженерний аналіз отриманих рішень, що дозволяють найбільш раціонально забезпечити необхідні показники якості скоректованої системи.

5. Перелік джерел, на які посилаються в пояснювальній записці, має бути наведений після висновків, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту необхідно робити посилання. Бібліографічний опис джерел у переліку посилань наводять у такому порядку, в якому вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери опису в переліку є посиланнями в тексті. Бібліографічний опис посилань у переліку наводять згідно з існуючими стандартами бібліотечних та видавничих справ.

6. В додатках розміщують матеріали, які є необхідними для повноти курсового проекту (роботи), але використання їх в основній частині проекту може змінити упорядковане та логічне викладення роботи.

Рекомендований загальний обсяг пояснювальної записки у комп’ютерному наборі тексту має бути близько 25 – 30 сторінок з розрахунку 40 рядків на сторінку формату А4 в редакторі Microsoft Word (шрифт Times New Roman, розмір 14). Під час виконання пояснювальної записки рукописним способом її обсяг збільшується, але не більше 50 сторінок.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]