Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Будаговська Макроекономіка і мікроекономіка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3.32 Mб
Скачать

2. Взаємозв'язок рахунків платіжного балансу

У платіжному балансі рахунок руху капіталів та фінансів об'єднує ба­ланси операцій з офіційними валютними резервами та автономних фінан­сових операцій економічних аґентів. Але при аналізі міжнародних потоків їх звичайно відокремлюють один від одного.

З урахуванням помилок і недоглядів сальдо всіх рахунків платіжного балансу, разом із статистичними помилками та недоглядами, завжди дорівнює нулеві:

CAB+KAB+SD+OSB=0, (12.1)

де: CAB - баланс поточних операцій (сальдо рахунку);

КАВ - баланс операцій з капіталом та фінансами, за винятком операцій

з офіційними валютними резервами (сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансового рахунку без статті "резерви");

SDстатистичні помилки та недогляди (сальдо рахунку);

OSB - баланс офіційних розрахунків (сальдо статті "резерви").

Баланс поточних операцій разом з балансом капітального та фінансово­го рахунків без операцій з резервами центрального банку розглядається як баланс автономних або самостійних угод. Він формується в результаті незалежних дій економічних агентів, які здійснюють міжнародні фінансові й поточні угоди на власний розсуд, без урахування можливих наслідків для платіжного балансу країни в цілому.

Сальдо автономних операцій є основним у структурі платіжного балансу й називається, власне, платіжним балансом:

CAB+KAB+SD=BOP, (12.2)

де ВОР — платіжний баланс, або баланс автономних операцій.

Платіжний баланс незалежних економічних аґентів урівноважений, коли баланс автономних операцій дорівнює нулеві (САВ+КАВ=0). Але найчастіше поточні й фінансові автономні угоди не врівноважуються між собою.

Додатне сальдо автономних угод, або активний платіжний баланс (ВОР>0), свідчить про те, що надходження коштів від поточних та фінансових міжнародних операцій фірм і домогосподарств перевищують їхні витрати. Від'ємне сальдо автономних угод, або пасивний платіжний баланс (ВОР<0), свідчить про перевищення поточних витрат та інвестицій за кордон над поточними зовнішніми надходженнями, яке не покривається інозем-ними позичками та інвестиціями.

Дисбаланси автономних операцій урівноважуються офіційними розра­хунками:

CAB+KAB=BOP=-OSB. (12.3)

При активному платіжному балансі центральний банк збільшує валютні резерви (іноземні активи) і в такий спосіб компенсує надмірний притік іноземної валюти, запобігає підвищенню валютного курсу, зменшенню експорту й вивезенню капіталу. Якщо складається пасивний платіжний баланс, центральний банк скорочує валютні резерви, компенсуючи резиден­там дефіцит міжнародних платіжних засобів в автономних розрахунках з нерезидентами.

Отже, коли не брати до уваги статистичні помилки, платіжний баланс вимірюється сумою приросту офіційних валютних резервів. А баланс офі­ційних розрахунків дорівнює платіжному балансу з протилежним знаком:

BOP=-OSB . (12.4) Оскільки баланс офіційних розрахунків компенсує дисбаланси авто­ номних операцій, його називають також компенсаційним балансом.

Платіжний баланс і рівновага у відкритій економіці.

Сукупний доход відкритої економіки дорівнює витратам її аґентів на вітчизняні та імпортні товари і чистому експорту:

Y-C+I+G+NX. (12.5) Сукупні витрати відкритої економіки, на відміну від закритої, можуть перевищувати її доход або бути меншими від нього. Якщо країна виробляє більше, ніж споживає, то її експорт перевищує імпорт, а сукупний доход перевищує сукупні витрати. Чистий експорт при цьому є величиною до­ датною (NX>Q). Якщо ж країна споживає більше, ніж виробляє, то вона імпортує більше, ніж експортує, і витрачає більше, ніж заробляє. Чистий експорт країни є в такому випадку величиною від'ємною (NX<0). Сальдо поточного рахунку врівноважується фінансовими потоками - національни­ ми заощадженнями та інвестиціями в економіку країни. Цю залежність мо­ жна вивести, якщо відняти з обох частин рівняння (12.5) витрати домогос- подарств на споживання та урядові видатки:

Y-C-G=C+I+G+NX-C-G. (12.6) Залишок правої частини рівняння відповідає внутрішнім заощадженням країни:

Y-C-G-S,

які складаються з приватних (Sp) та державних (S^ заощаджень, що містять і офіційні валютні резерви:

s= sp+sc,

S-Y-T-C,

SC=T-G,

де: Т сплачені чисті податки;

С — споживчі витрати;

G — державні закупки товарів і послуг.

Підставивши заощадження (5) у ліву частину рівняння (12.6), одержимо рівняння S=I+NX, а з нього — рівняння (12.7):

NX+(I-S)=0. (12.7) Тотожність (12.7) визначає макроекономічний зв'язок/між заощаджен­ нями, інвестиціями і сальдо основних рахунків платіжного балансу країни — рахунку поточних операцій і рахунку операцій з капіталом та фінансами. Фактично рівняння (12.7) є тотожністю зовнішніх реальних та фінансових потоків на рахунках платіжного балансу країни:

САВ+(КАВ-ВОР)=0. (12.8)

За аналогією з представленням балансу офіційних розрахунків у вигляді платіжного балансу (12.4), баланс автономних фінансових угод можна показати у вигляді балансу капітального й фінансового рахунків з протиле­жним знаком:

CAB=~(KAB+OSB)=NKA+BOP, (12.9)

або:

CAB=NKA+RT, (12.10) де: NKA — чистий підсумок капітальних та фінансових трансакцій, крім операцій з резервами (NKA=—KAB)\

RT — чистий підсумок операцій з офіційними резервами (RT=BOP).

В обох формах запису — (12.8) і (12.10) — загальний баланс міжнародних розрахунків країни визначається балансом поточних операцій, який харак­теризує не тільки стан поточних розрахунків, але й схильність економіки виступати на міжнародних ринках переважно у ролі боржника або кредитора.

З урахуванням структури платіжного балансу, ми можемо деталізувати основну макроекономічну тотожність для відкритої економіки. Для цього замість NX введемо в тотожність (12.7) повне визначення складових поточ­ного рахунку платіжного балансу:

S-I=X-M+NY+NCT=NKA+RT, (12.11)

де: X — експорт товарів та послуг;

М імпорт товарів та послуг;

NYчистий зовнішній доход;

NCT —чисті поточні трансферти;

S=Sp+Scнаціональні заощадження (сума приватних і державних заощад­жень);

і=ірс національні інвестиції (сума приватних і державних інвестицій).

Чисті заощадження країни дорівнюють сальдо її поточного рахунку, а саме: чистому експорту товарів та послуг, чистим зовнішнім доходам та чистим поточним трансфертам із-за кордону.