Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Будаговська Макроекономіка і мікроекономіка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3.32 Mб
Скачать

3. Валютний ринок і фактори обмінного курсу

Теорія намагається дати відповідь на питання: як саме й чому змінюють­ся валютні курси? Якими факторами вони визначаються?

Напрямок зміни валютних курсів у довгостроковій тенденції визначаєть­ся умовами паритету купівельної спроможності. Короткострокові коливання залежать насамперед від співвідношення внутрішніх і зовнішніх процентних ставок, очікуваних валютних курсів і торговельного балансу країни, які впли­вають на поведінку економічних аґентів.

3.1. Рівновага на валютному ринку.

Попит, пропозиція й рівноважний обмінний курс.

Валютним ринком називається ринок обміну валют. Валютний курс є рівноважною ціною взаємного попиту і пропозиції двох валют, що обміню­ються. Рівновага на валютному ринку встановлюється за такого курсу, коли попит на кожну з валют дорівнює її пропозиції.

Пропозиція на валютному ринку є запасом валюти, який може бути за­пропонований для обміну на іншу валюту за певного обмінного курсу. По­пит є запасом певної валюти, який може бути куплений на кількість іншої валюти, запропонованої для обміну, за певного обмінного курсу. Отже, рівноважний валютний курс - це співвідношення пропозицій валют для обміну на певний момент часу. Резиденти обмінюють національну валюту на іно­земну для імпорту товарів і послуг, здійснення закордонних інвестицій, виплати доходів і трансфертів нерезидентам. Іноземна валюта пропонується для обміну на внутрішню валюту певної країни з метою придбання її товарів та послуг (експорту), інвестування коштів в активи даної країни, виплати доходів та трансфертів її резидентам.

Пропозиція кожної з валют на зовнішньому і внутрішньому валютних ринках залежить від загального обсягу пропозиції грошей на даний момент часу. Обсяг пропозиції грошей не залежить від обмінного курсу і визнача­ється перед усе політикою центрального банку. Попит на іноземну валюту для іноземних інвестицій та виплати доходів за кордон залежать від про­центних ставок і не залежать від обмінного курсу. Пропозиція національної валюти з метою імпорту товарів та послуг визначається в наших моделях доходом та граничною схильністю резидентів до імпорту, отже, також не залежить від обмінного курсу. Якщо загальна кількість національної валю­ти в обігу залишається незмінною, то за інших рівних умов її пропозиція Для обміну на іноземну валюту є також величиною постійною і представле­на стабільною часткою загальної пропозиції національних грошей.

Ринок двох валют.

Валютний ринок може бути показаний у вигляді моделі попиту і пропозиції двох валют, наприклад, гривні та долара (мал. 11.1). Припустімо, Що долар - єдина валюта міжнародних розрахунків між резидентами та нерезидентами України. Але купувати товари та послуги за долари можна і

в інших країнах. Відповідно з нашими припущеннями, крива про­ позиції гривні на валютному рин­ ку будується для фіксованого об­ сягу пропозиції гривні, не залежить від обмінного курсу і тому пред­ ставлена вертикальною лінією Крива попиту на гривні з боку доларів відбиває доларовий попит іноземців на українські то­ вари та послуги, який залежить від ціни українських товарів у доларах. Крива попиту на гривні показує: скільки гривень бажають придбати іноземці за при будь-якому мож­ ливому курсу гривні е. Чим вище курс гривні, тим вище доларова ціна українських товарів, тим менше по­ пит на них і на гривню з боку доларів. Тому крива попиту на гривні з боку доларів є спадною. За пропозиції гривні та пропозиції доларів для об­ міну на гривню рівновага валютного ринку встановлюється в точці А. Рівноважний курс гривні дорівнює е. Зміни в пропозиції гривні, попиті резидентів України на імпорт, закордонних інвестиціях і переказах нерези­ дентам пересувають праворуч або ліворуч криву пропозиції гривні Незалежні від валютного курсу зміни пропозиції доларів на ринку гривні, пов'язані з експортом українських товарів, іноземними інвестиціями в Україну та переказами доходу із-за кордону відповідно пересувають криву попиту на гривні

Рівновага на валютному ринку за умов гнучкого обмінного курсу.

Гнучкий валютний курс встано­влюється на рівні рівноважного об­мінного курсу і змінюється, якщо внаслідок збільшення або зменшен­ня пропозиції окремих валют зміню­ється співвідношення між ними на валютному ринку. Збільшення про­позиції гривні пересуває криву її пропозиції на валютному ринку пра­воруч з HS0 до HS1 (мал. 11.2). Рівно­вага валютного ринку переходить з

точки А в точку В. Рівноважний гнучкий курс знижується з Попит на гривні з боку доларів зростає з до Зменшення пропозиції доларів на ринку гривні на мал. 11.2 з також веде до зниження обмінного курсу Але, на відміну від переходу до рівноваги в точці В, коли пропозиція гривні збільшується, обсяг попиту на гривню з боку доларів у точці рівноваги С залишається незмінним.

Рівновага на валютному ринку за умов фіксованого курсу.

Найчастіше фіксований курс встановлюється центральним банком у вигляді максимального (е) й мінімального курсів, у межах яких центральний банк зобов'язується утримувати ринковий курс внутрішньої валюти протягом певного часу.

Центральний банк дозволяє ринковому курсу вільно коливатись під впливом попиту й пропозиції у межах курсового коридору. Але якщо рівноважний курс відхиляється за межі фіксованих курсів, центральний банк здійснює валютні інтервенції або проводить інші операції на відкрито­му ринку, які повертають рівноважний курс у межі курсового коридору.

Якщо рівноважний курс перевищує верхню стелю курсового коридору центральний банк вживає заходів, які збільшують пропозицію внутрішньої валюти або зменшують пропозицію іноземної:

1) купує депозити в іноземній валюті за депозити у внутрішній валюті й тим самим збільшує офіційні валютні резерви (валютна інтервенція);

2) викупає зобов'язання уряду (казначейські векселі, облігації тощо) у комерційних банків, фірм і домогосподарств;

3) знижує облікову ставку та збільшує кредити комерційним банкам;

4) знижує резервні вимоги по поточних депозитах у національній валюті;

5) скасовує прямі обмеження по кредитах в національній валюті;

6) встановлює обмеження по кредитах і депозитах в іноземній валюті.

Якщо рівноважний курс відхи­ляється нижче мінімальної стелі курсового коридору (е < е), цент­ральний банк вживає протилежних заходів, які зменшують пропозицію внутрішньої валюти або збіль­шують пропозицію іноземної.

Основними інструментами регу­лювання валютного курсу є ва-

лютні інтервенції та операції на відкритому ринку з державними цінними паперами.

Валютна інтервенція продаж (купівля) центральним банком на відкритому ринку депозитів в іноземній валюті за внутрішню валюту.

Припустімо, курс гривні зафіксовано в межах курсового коридору з нижньою стелею та верхньою стелею (мал. 11.3). Початковій рівновазі в точці А відповідають поточний курс пропозиція гривні та пропо­ зиція доларів Зменшення пропозиції доларів з пересу­ ває криву попиту на гривню ліворуч з При незмінному курсі обсяг попиту на гривню з боку доларів скоротиться з внаслідок чого виникне дефіцит доларів і надлишок гривні. При гнучкому курсі рівно­ вага попиту й пропозиції відновиться в точці С за курсу гривні нижчому від фіксованого мінімального курсу Але центральний банк зобов'язаний підтримати рівноважний курс на рівні

Для досягнення поставленої мети він може:

1) скоротити пропозицію гривні на валютному ринку з допомогою ва­лютної інтервенції за рахунок продажу іноземних активів у доларах;

2) стерилізувати наслідки валютної інтервенції, здійснивши купівлю цінних паперів на внутрішньому ринку, або ні.

Порівняємо обидва варіанти валютної інтервенції в умовах, коли центральний банк вирішує підтримати рівноважний курс гривні на рівні нижньої стелі курсового коридору

1. Валютна інтервенція на підтримку завищеного курсу внутрішньої валюти вимагає продажу валютних резервів (мал. 11.4). Для збереження рівноважного курсу на рівні І центральний банк має викупити надлишок гривні BD на валютному ринку. Для цього він продає депозити в доларах за депозити в гривнях по мінімальному курсу е на величину Пропозиція до­ ларів на валютному ринку збіль­ шується з Продаж доларів зменшує пропозицію гривні на валютному ринку з до Після припинення інтер­ венції пропозиція доларів на рин­ ку гривні скорочується до поперед­ нього рівня з Рівновага на ринку гривні й долара віднов­ люється в точці D.

Валютна інтервенція змінює пропозицію грошей безпосередньо на валютному ринку і тому впли­ває на валютний курс відразу. Ос-

кільки пропозиція грошей М1 змінюється в секторі міжнародних угод, пропозиція грошей для здійснення внутрішніх угод певний час залишається стабільною. Але збільшення або зменшення пропозиції внутрішньої валюти на валютному

ринку означає відповідну зміну грошової бази: Тому через

деякий час загальна пропозиція грошей змінюється на величину а про­ позиція внутрішньої валюти на валютному ринку — на величину

Оскільки то кінцеві наслідки валютної інтервенції зале­ жатимуть від мультиплікатора грошової маси m і коефіцієнта пропонування внутрішньої валюти на валютному ринку q.

Якщо добуток то інтервенція в розмірі надлишку або дефіциту внутрішньої валюти на валютному ринку приведе до більшого, ніж потрібно, скорочення або, відповідно, збільшення пропозиції грошей на валютному ринку. Таким чином, розмір інтервенції, достатній для підтримання курсу, може бути меншим.

Якщо добуток то інтервенція в розмірі надлишку або дефіциту внутрішньої валюти на валютному ринку буде недостатньою. Обсяг інтервенції, потрібний для підтримання валютного курсу, виявиться біль­ шим від різниці між попитом і пропозицією на валютному ринку. Тоді для підтримання курсу потрібно буде здійснити інтервенцій у розмірі

Продаж валютних резервів скорочує пропозицію грошей для внутрішніх угод, купівля валютних резервів її збільшує. Для запобігання небажаного впливу валютної інтервенції на пропозицію грошей на внутрішньому ринку центральний банк може стерилізувати зміни в грошовій базі, викликані валютною інтервенцією.

2. Стерилізація валютної інтервенції полягає в тому, що центральний банк поєднує: 1) кожний продаж активів в іноземній валюті на валютному ринку з однаковою за величиною купівлею цінних паперів на внутрішньо­му ринку за національну валюту; 2) кожну купівлю активів в іноземній валюті на валютному ринку з однаковим за обсягом продажем цінних па­перів на внутрішньому ринку за національну валюту. З допомогою сте­рилізації внутрішній грошовий ринок ізолюється від впливу операцій на валютному ринку, а внутрішня грошово-кредитна політика відокремлюєт­ься від політики на валютному ринку. В розглянутому прикладі стерилізація

збільшить грошову базу на таку саму величину , на яку її скоротить

продаж валютних резервів. Але з точки зору регулювання валютного курсу стерилізовані інтервенції менш ефективні, ніж звичайні, оскільки внаслідок відновлення пропозиції грошей відновлюється притік національної валюти на валютний ринок, і чутливість валютного курсу до інтервенцій знижується.. Відповідно, підтримка завищеного валютного курсу вимагає більших інтер­венцій і більшого скорочення валютних резервів.

Альтернативою валютним інтервенціям є регулювання курсу за допомогою внутрішньої грошово-кредитної політики. Зменшення пропозиції грошей

на внутрішньому грошовому ринку, як і продаж резервів, сприяє підвищен­ню курсу національної валюти. Доцільність валютних інтервенцій або регулювання валютного курсу на внутрішньому грошовому ринку залежить від конкретної ситуації. Перевага валютних інтервенцій полягає в тому, що вони впливають на валютний курс відразу і не впливають на процентну ставку, але інтервенції на підтримку валютного курсу вимагають достатніх валютних резервів. Регулювання за межами валютного ринку не вимагає скорочення або збільшення валютних резервів. Але, скажімо, значне обме­ження пропозиції грошей може призвести до підвищення процентної ставки, викликати скорочення інвестицій і рецесію.

Відхилення рівноважного курсу від фіксованого доцільно нейтралізува­ти за допомогою валютних інтервенцій тоді, коли ці відхилення викликані заходами внутрішньої грошово-кредитної політики. Валютні інтервенції можуть доповнюватись регулюванням пропозиції грошей на внутрішньому ринку, якщо відхилення рівноважного курсу обумовлені збільшенням чи зменшенням пропозиції іноземної валюти на валютному ринку або якщо країна не має достатніх валютних резервів для проведення інтервенцій на підтримку курсу своєї валюти.