Основні терміни

Абсолютна перевага Умови торгівлі

Порівняльна перевага Руйнівне зростання

Теорія Хекшера-Оліна Теорема Столпера-Семюелсона

Парадокс Леонтьева Показник експортної спеціалізації

Виграш від торгівлі Теорема Рибчинського

Надлишок споживача "Голландська хвороба"

Надлишок виробника

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Питання для обговорення

і. Чи правильне таке твердження: "Внаслідок запровадження зовнішньоторговельних відно­син країна може споживати більше, ніж здатна виробляти"?

2. Чому країна не може мати порівняльну перевагу у виробництві всіх товарів, якщо вона має багатші природні ресурси, більший запас капіталу, кваліфіковапішу робочу силу в порівнянні з іншими країнами?

3. "Невеликі бідні країни не мають жодного надлишкового фактора виробництва: не виста­чає родючих земель, вкрай обмежений запас капіталу і навіть робочої сили недостатньо. Таким країнам немає чого експортувати". Обміркуйте цс твердження.

4. Які країни отримують більше вигод від міжнародної торгівлі: великі чи малі? Ті, які щойно виходять па світовий ринок, чи ті, які вже торгують між собою давно?

5. "Розвиток вільної торгівлі завдає шкоди зайнятим у конкуруючих з імпортом галузях лише в короткостроковому періоді. У довгостроковому періоді, коли ресурси вільно перетікають із галузі в галузь, від лібералізації зовнішньої торгівлі зрештою виграють усі". Чи погоджуєтесь Ви з таким твердженням?

Питання множинного вибору

6. Якщо Італія експортує до Німеччини вино, а Німеччина експортує до Італії м'ясо, то підвищення світової ціни на вино відносно м'яса означає:

а) збільшення вигод від зовнішньої торгівлі для Італії;

б) зміну нахилу лінії торговельних можливостей Італії;

в) зміну нахилу лінії торговельних можливостей Німеччини;

г) всі попередні відповіді невірні;

д) вірними є лише відповіді а) та б).

7. Термін "умови торгівлі" означає:

а) відмінність експорту від імпорту;

б) співвідношення між експортом та імпортом;

в) співвідношення між величинами перетікання капіталу в короткостроковому та довго­строковому періодах;

г) співвідношення експортних та імпортних цін.

8. Запровадження вільних торговельних відносин призводить до того, що Аргентина стає експортером, а Бразилія - імпортером. Торгівля дає змогу підвищити загальний добробут

в обох країнах. Яке із наведених тверджень найточніше характеризує групи населення в обох країнах, що виступатимуть "за" і "проти" вільної торгівлі?

а) Споживачі в обох країнах виступають за вільну торгівлю; виробники в Аргентині вис­тупають за вільну торгівлю, а виробники в Бразилії - проти.

б) Споживачі в обох країнах виступають за вільну торгівлю; виробники в Бразилії ви­ступають за вільну торгівлю, а виробники в Аргентині - проти.

в) Виробники в обох країнах виступають за вільну торгівлю; споживачі в Аргентині ви­ступають за вільну торгівлю, а споживачі в Бразилії - проти.

г) Виробники в Аргентині та споживачі в Бразилії виступають за вільну торгівлю; спожи­вачі в Аргентині та виробники в Бразилії - проти.

д) Виробники в Бразилії та споживачі в Аргентині виступають за вільну торгівлю; спожи­вачі в Бразилії та виробники в Аргентині - проти.

Задачі

9. Ви маєте таку інформацію стосовно параметрів виробництва у Бірмі та у навколишньому світі:

	Випуск тканин на одиницю витрат	Виробництво рису на одиницю витрат
Бірма	75	100
Світ	50	50

Пропонується виходити із припущення теорії Рікардо: ці два товари є єдиними, співвід­ношення витрати/випуск залишається постійним за будь-якого обсягу виробництва рису та тканин, усі ринки є конкурентними.

а) Чи має Бірма абсолютну перевагу у виробництві рису? А тканин?

б) Чи має Бірма порівняльну перевагу у виробництві рису? А тканин?

в) Яке мінове співвідношення між рисом і тканинами склалося б у Бірмі за відсутності міжнародної торгівлі?

г) У яких межах встановляться "умови торгівлі" (співвідношення світових ціп на рис і тканини) за умов вільної торгівлі між Бірмою та навколишнім світом?

10. Припустімо, що функція попиту на пшеницю в країні X має вигляд: D=100-20-P, a функція пропозиції 5=20+20-Р.

а) Визначте вигляд функції попиту на імпорт у країні X та намалюйте криву попиту на імпорт. Якою буде ціна на пшеницю за умов відсутності зовнішньої торгівлі? Розглянемо тепер країну Y, у якій функція попиту на пшеницю має вигляд: D*=8Q-2Q-P, а функція пропозиції 5*=40+20-Р.

б) Визначте вигляд функції експортної пропозиції у країні Y та намалюйте криву експорт­ної пропозиції. Якою буде ціна на пшеницю в країні Y за відсутності зовнішньої торгівлі?

в) Припустімо тепер, що країни Хта Уторгують між собою, причому транспортні витрати дорівнюють нулеві. На якому рівні встановиться світова ціпа на пшеницю? Якими будуть обсяги торгівлі?

11. У таблиці наведено дані про частку доходу різних факторів у доданій вартості при виробництві зерна та цукру, а також в національному доході країни А.

Фактори виробництва	Зерно	Цукор	Нац. доход
Праця	0,35	0,20	0,30
Земля	0,45	0,20	0,35
Капітал	0,20	0,60	0,35

Припустімо, що країна А має порівняльну перевагу у виробництві зерна і внаслідок запровадження вільних зовнішньоторговельних відносин з іншими країнами починає експортувати зерно та імпортувати цукор.

а) Розрахуйте показники експортної спеціалізації для кожного з трьох факторів (праця, капітал, земля).

б) Якби фактори абсолютно не могли пересуватися між секторами, то хто виграв би внаслідок зовнішньої торгівлі? Хто програв би?

в) Якби фактори мали абсолютну мобільність у межах країни, то хто програв, а хто виграв би в цьому випадку?