3.2. Механізми скорочення зовнішньої заборгованості в умовах боргової кризи

Боргова криза — це криза зовнішньої заборгованості, яка проявляється в неспроможності країни-боржника обслуговувати зовнішню заборгованість у повному обсязі, зокрема здійснювати виплати з обслуговування накопиченої суми боргу відповідно до початкових угод. Неплатоспроможність країн-боржників спричиняє падіння платоспроможності фінансових інститутів країн-кредиторів. Вихід з боргової кризи передбачає стабілізацію розмірів та зміну структури заборгованості, відстрочку сплати боргу або перегляд інших умов його повернення.

Традиційним методом зменшення боргу є його реструктуризація. При реструктуризації боргу умови його обслуговування (процент, сума, строки сплати) переглядаються.

Найпоширенішою є реструктуризація офіційного боргу, яка відбувається в рамках "Паризького клубу". Найбіднішим країнам-боржникам з метою полегшення боргового тягаря пропонується вибір одного з варіантів допомоги з боку урядів-кредиторів, які є членами "Паризького клубу". Офіційні кредитори надають такі види допомоги: часткове анулювання боргу; по­дальше продовження термінів дії боргових зобов'язань; зниження відсотків за обслуговування боргу.

Зараз загальноприйнятим методом скорочення зовнішнього боргу є конверсія боргу (борговий своп), яка може набирати таких форм:

• Викуп боргу — надання країні-боржникові можливості викупити власні боргові зобов'язання на вторинному ринку боргів. Викуп боргів здійсню­ється за грошові кошти зі знижкою з їх номінальної ціни.

• Капіталізація боргу, тобто обмін зовнішнього боргу на власність (акціонерний капітал) зі знижкою. Капіталізація боргу передбачає на­дання іноземним банкам можливості обмінювати боргові зобов'язання даної країни на акції її промислових, торговельних та ін. корпорацій. Іноземні небанківські організації отримують можливість купувати ці бор­гові зобов'язання на вторинному ринку цінних паперів зі знижкою для фінансування прямих інвестицій чи купівлі вітчизняних фінансових ак­тивів.

• Конверсія "борг-борг", тобто заміна існуючих боргових зобов'язань новими борговими зобов'язаннями. У даному випадку змінюються умови боргових зобов'язань: відсоток доходу за новими цінними паперами може бути нижчим, ніж за старими, при збереженні номінальної вартості об­лігацій; номінальна вартість нових зобов'язань може бути встановлена з дисконтом до номіналу старих боргових зобов'язань; може змінитися валюта боргу і т.ін.

Капіталізація боргу і заміна існуючих боргових зобов'язань новими є інструментами оптимізації структури зовнішньої заборгованості держави. Викуп боргу країною-боржником означає остаточне погашення її зобов'язань перед кредиторами. Втім, зазначені методи зменшення боргового тягара мають певні недоліки, що пов'язані насамперед зі скороченням валютних резервів країни-боржника та з інфляційним тиском конверсійних операцій.

Основні терміни

Бюджетно-податкова політика Інфляційний податок

Державний сектор Дискреційна фіскальна політика

Бюджетний дефіцит Збалансований річний бюджет Бюджетний надлишок (позитивне сальдо) Структурний дефіцит

Автоматичний ("вбудований") стабілі- Фактичний дефіцит

затор Циклічний дефіцит

Ефект витіснення Державний борг

Державні видатки Зовнішній борг

Державні закупки Боргова криза

Державні заощадження Монетизація дефіциту

Трансфертні платежі Сеньйораж

Субсидія Квазіфіскальний дефіцит

Внутрішній лаг Борговий своп Податок

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Питання для обговорення

і. Опишіть категорії державних видатків і способи їх фінансування. Як збільшення держав­них видатків, що фінансується за рахунок підвищення податків, буде впливати па інве­стиції приватного сектора?

2. Державний бюджет об'єднує державні закупки товарів та послуг і трансфертні платежі в загальну категорію державних видатків. Чому при виборі інструментів фіскальної політики необхідно розрізняти державні закупки і трансферти?

3. Поясніть, чому курс па постійну збалансованість державного бюджету є надто жорсткою вимогою щодо фіскальної політики? Які проблеми виникають при спрямованості фіскальної політики на щорічну збалансованість бюджету?

4. Назвіть основні концепції бюджетного дефіциту.

5. Яким чином може зростати державний борг? Чому державний борг є тягарем для еко­номіки? Які основні напрями впливу державного боргу па економіку Вам відомі?

6. Поясніть, чому уряд намагається фінансувати державні видатки повністю за рахунок податків, хоча існує можливість з цією метою позичати кошти у населення? Які існують методи фінансування бюджетного дефіциту? Що таке монетизація дефіциту?

7. Чому виникає такс явище, як квазіфіскальпі витрати і квазіфіскальиий дефіцит? Яким чином квазіфіскальна діяльність держави впливає на оцінку бюджстно-податкової по­літики?

8. Розкажіть про методи скорочення зовнішньої заборгованості. Якому з методів Ви віддали б прсвагу і чому саме?

Питання множинного вибору

9. Все вказане може розглядатися як автоматичний стабілізатор, за винятком:

а) подоходного податку;

б) інвестиційного податкового кредиту;

в) корпоративного податку;

г) податку па продаж. Поясніть свою відповідь.

10. Припустімо, що державний борг на початку поточного року становив 1000 гри., а номінальний бюджетний дефіцит, створений протягом цього року, — 200 гри. Рівень інфляції в країні складає 5%. Тоді операційний дефіцит становитиме: а) 50; б) 100; в) 150; г) 200.

11. Проведення стимулювальної фіскальної політики потребує:

а) збільшення державних видатків, збільшення податків або одночасного застосування цих заходів;

б) зниження державних видатків та скорочення податків;

в) скорочення державних видатків і підвищення податкових ставок;

г) збільшення державних видатків, скорочення податків або одночасного застосування цих заходів.

12. Уряд може погіршити ситуацію з інфляцією в тому випадку, коли буде:

а) підвищувати податки;

б) збільшувати державні витрати і фінансувати бюджетний дефіцит за рахунок позик на внутрішньому відкритому ринку;

в) продавати центральному банкові державні цінні папери з мстою фінансування влас­них витрат;

г) використовувати зовнішні позики для фінансування бюджетного дефіциту.