Навчальне питання №2 Проходження військової служби громадянами України

Проходження військової служби встановлюється на підставі Закону про загальний військовий обов’язок та військову службу.

Загальний військовий обов’язок має на меті забезпечення комплектування Збройних Сил України ті інших військових формувань, а також підготовку населення України до її захисту.

Він містить підготовку громадян до військової служби, припис їх до призових пунктів, призов на військову службу, проходження по призову або добровільно (за контрактом) військової чи альтернативної (невійськової) служби, виконання військового обов’язку в запасі, а також дотримання правил військового обліку.

У воєнний час загальний військовий обов’язок містить ще й загальне військове навчання громадян.

Громадяни України відносно загального військового обов’язку розподіляються на:

• допризовників – це особи, які проходять допризовну підготовку ще до припису їх до призовних пунктів;

• призовників – це особи, які вже приписані до призовних пунктів;

• військовослужбовців – це особи, які проходять військову службу;

• службовців за призовом – це особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;

• військовозобов’язаних – це особи, які знаходяться в запасі;

• невійськовозобов’язаних – це особи, які неприйняті на військовий облік або зняті з нього, в тому числі і переведені в запас чи у відставку.

Громадяни, які, за віком та станом здоров’я придатні до проходження військової служби зобов’язані:

• за викликом військового комісару прибути для припису до призовного пункту, для проходження медичного огляду, для направлення на підготовку з метою отримання військової спеціальності, а також для призову на військову службу або на навчальні збори;

• проходити підготовку до військової служби та саму військову службу, а також виконувати військовий обов’язок в запасі;

• виконувати правила військового обліку.

Військова служба може бути строковою на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин та за контрактом на цих же посадах, а також на посадах прапорщиків, мічманів, офіцерів та курсантів (слухачів) військових навчальних закладів.

До строкової служби зараховується навчання студентів вищих навчальних закладів на факультетах підготовки офіцерів запасу.

Особи які належать до, діючих відповідно законодавства України, релігійних організацій, віра яких не дозволяє їм користуватись зброєю або служити в Збройних Силах України чи інших військових формуваннях, мають право на альтернативну службу як вид виконання загального військового обов’язку.

Збройні Сили України комплектуються військовослужбовцями через військові комісаріати шляхом призову громадян на військову службу на основі загального військового обов’язку або прийому громадян на військову службу за контрактом.

На строкову службу в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров’я та віком громадяни, яким на день відправки до військової частини виконалось від 18 до 27 років.

Поважними причинами неприбуття громадян на призовні пункти в термін встановлений військовим комісаром визначаються хвороба громадянина та неможливість особисто прибути у визначений пункт, смерть або тяжка хвороба близького родича, стихійні лиха або інші обставини, які не дозволили громадянинові особисто прибути у визначений пункт і термін. Причини неприбуття повинні бути підтверджені відповідними документами.

В мирний час призову на строкову військову службу не підлягають громадяни згідно пункту 5 статті 15 Закону.

Відстрочка від призова на строкову військову службу надається громадянам за рішенням районної (місцевої) призовної комісії за сімейними обставинами та станом здоров’я, для продовження навчання та у зв’язку з депутатською діяльністю, а також вчителям з високою педагогічною освітою на весь період їх роботи у сільській школі.

Більш детальніше це питання розтлумачуються у статті 17 Закону.

Звільнюються від призову на строкову військову службу призовники, які признані за станом здоров’я непридатними до військової служби в мирний час або ті, що не були призвані на військову чи альтернативну (невійськову) службу до досягнення 25-річного віку.

Офіцери запасу у віці до 30 років, які не пройшли строкової військової служби та не мають підстав на відстрочку від призову, можуть у мирний час бути призваними за наказом Міністра оборони для проходження військової служби на посадах офіцерського складу.

Порядок проходження військової служби визначається главою IV Закону та відповідними положеннями про проходження військової служби.

Граничний вік перебування на військовій службі встановлюється для солдатів (матросів), сержантів і старшин – до 27 років, для військовослужбовців за контрактом та жінок на посадах рядового, сержантського та старшинського складу – до 45 років.

Термін військової служби в календарному обчисленні для солдатів (матросів), сержантів і старшин становить 12 місяців (для осіб з вищою освітою – 9 місяців), а для тих, які проходять службу за контрактом – 3 роки.

Для офіцерів, які призвані на військову службу із запасу, термін становить 2 роки, а для тих, які поступили добровільно за контрактом – не менш як 5 роки.

Початком перебування на військовій службі для призовників і офіцерів, які призвані із запасу вважається день прибуття у військовий комісаріат для відправки до військової частини.

Закінчення перебування на військовій службі вважається день, з якого військовослужбовець виключається із списків особового складу частини наказом по військовій частині

Звільнення військовослужбовців з військової служби може відбуватися в запас для осіб, які не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатними до військової служби в мирний та воєнний час або у відставку, якщо особа досягла граничного віку перебування в запасі чи признана військоволікарською комісією непридатною за станом здоров’я до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Після звільнення в запас кожний громадянин повинен стати на військовий облік згідно з главою VI Закону(у семиденний термін).