#4) Підстави та умови конструювання слідчих версій

Конструювання і перевірка версій - це результат логічного усвідомлення фактів, для чого використовуються усі форми ло-гічного мислення: аналіз і синтез із застосуванням усіх відомих мисленнєвих операцій, таких як індукція, дедукція, аналогія, конкретизація, порівняння, узагальнення тощо.

Конструювання версій не утворює самостійного орга-нізаційного або процесуального етапу в розслідуванні злочину і починається від моменту отримання вихідної інформації.

Найбільш інтенсивна побудова версій має місце в період про-вадження початкових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, коли конструювання версій та їх перевірка відбуваються практично паралельно.

Побудова і перевірка версій може мати місце і в ході судового розгляду: за наявності сумнівів щодо висновків попереднього слідства, коли вони відкидаються, або коли розглядається справа, що не мала досудового слідства тощо.

Побудова і перевірка версій базуються на аналізі вихідної (початкової, наячзної на момент побудови) слідчої ситуації та криміналістичної характеристики злочину.

Цей аналіз дозволяє:

- вирізнити фактичні підстави для всіх можливих загальних та окремих версій;

- сконструювати ймовірні за цієї ситуації загальні та окремі версії;

- встановити ступінь фактичної обумовленості побудованих і взятих за основу загальних та окремих версій (шляхи, методи, засоби, прийоми).

Побудова версій має відповідати таким вимогам - правилам (що за суттю можуть розглядатись як вимоги, яким повинні відповідати сконструйовані версії):

1) версії повинні бути реальними, обґрунтованими фактами;

2) вони не повинні суперечити науковим даним;

3) версія повинна бути конкретною;

4) вона мусить бути логічно правильно побудованою і не суперечливою сама собі;

5) кожна версія повинна мати контрверсію, тобто протилежне пояснення факту;

6) у справі повинні бути побудовані всі можливі за наявної ситуації версії.

Суттєвою перешкодою творчому підходові до конструювання версій є вже згадувана психологічна інерція, під якою розуміють певну специфічну для окремого слідчого тощо схильність до певного конкретного методу або способу мислення.

Психологічна інерція веде до стереотипності мислення, до ігнорування всіх можливостей, окрім єдиної, якої від самого по-чатку дотримується автор версій.

Під час конструювання версій треба пам'ятати про психоло-гічну інерцію й переконувати себе в тому, що способів учинення злочинів і методів їх розкриття багато, і що немає двох абсо-лютно однакових злочинів.

Способи боротьби з психологічною інерцією можуть бути різними:

- колективне обговорення перспектив розкриття й розсліду-вання;

- спільне конструювання версій за участі працівників дізнання (оперативного) та слідства;

- критичне оцінювання доказів;

- передання розслідування кримінальної справи іншому слідчому.

У жодному випадку психологічну інерцію неприпустимо ототожнювати з методом аналогії, на якому ґрунтуються мето-дики розслідування різних видів злочинів.

За аналогії хід думок буде відбуватися таким чином: «... якщо той злочин було розкрито таким способом, тоді й цей може бути розкритий так само».

Одним із способів побудови (конструювання) нових версій є метол інверсії, яким означає пояснення досліджуваного факту з діамстральио протилежної позиції.

Цей метод вимагає свідомого переборення психологічної інерції, повної свободи й незалежності від попередніх поглядів.

Так, отримавши повідомлення про вчинену крадіжку з мага-зину, метод інверсії передбачає версію про можливе інсценування крадіжки, якщо мала місце пожежа - версію про підпал, є явка з повинною - версію про самообмову, за заяви про зникнення дружини - про можливе вбивство.

Для конструювання версій може бути використано і метод емпатії, що полягає в ототожненні особи однієї людини з особою іншої.

За цього методу треба поставити себе на місце іншої людини, ототожнити себе з нею, ввійти в її образ, змусити себе мислити як вона, її категоріями.

Так можуть бути зрозумілі мотиви, знайдені пояснення вчинків людини.

Метод емпатії широко застосовується слідчими під час про-ведения таких слідчих дій, як обшук і допит.

Важливе місце в мислениєвій діяльності слідчого в побудові версій посідає інтуїція - практично не прослідковуваний процес дискурсивного мислення, початковий етап процесу пізнання.

Правомірність існування інтуїції пояснюється її матеріаліс-тичним тлумаченням як реально існуючого способу мислення.

Такі способи пізнання як здогади, раптово виниклі ідеї, зали-шаються непросдідкованими тільки в ході їх створення, але вони є логічно закономірними.

Щодо цього слідча інтуїція як здатність раптового і швидкого вирішення складних мисленнєвих задач (завдань) має свою природну основу.

Джерелом слідчої інтуїції передовсім є значний досвід роз-слідування злочинів та знання, що дозволяють правильно і швидко вирішувати мисленнєві задачі, пов'язані з розслідуваною подією.