За змістом і характером вирішуваних завдань криміналістична тактика у недалекій перспективі повинна мати дещо іншу, ніж зараз, трирівпеву структуру, якої слід дотримуватися вже зараз.

I. Загальні положення (поняття і предмет криміналістичної тактики; її принципи, елементи організації та планування розслідування; вчення про криміналістичну версію тощо).

II. Спеціальні підгалузі криміналістичної тактики (слідча тактика, судова тактика і тактика злочинної діяльності).

III. Окремі наукові теорії (теорія систематизації тактичних методів; теорія слідчої ситуації; теорія тактичної рекомендації та операції (комбінації); теорія розроблення тактичних завдань, прийняття тактичних рішень та ін.).

У запропонованому курсі криміналістики - обмежимося центральною частиною тактики - вивченням лише тактики слідчих дій.

Можна констатувати, що за сучасних умов предмет і зміст криміналістичної тактики зводиться ось до чого:

по-перше, мова йде про закономірності найбільш раціональної лінії поведінки слідчого, судді, оперативного працівника чи працівника органів дізнання в умовах конкретної слідчої (чи ін-шої) ситуації, що виникла у справі;

по-друге, у цьому розділі криміналістики звертається увага на вміле та найбільш ефективне провадження конкретних слідчих і судово-слідчих дій, зокрема деяких дій на стадії порушення кримінальної справи, обґрунтовуються відповідні рекомендації про необхідні способи й методи їх виконання;

по-третє, розробляються і рекомендуються форми і методи організації та планування розслідування у справі в цілому.

Саме в цьому розділі сформувалося вчення про криміналіс-тичні версії як про один із найефективніших засобів переборення інформаційної недостатності у ході розслідування.

#3) Поняття і види криміналістичних версій

Методом організації розслідування виступає планування дій осіб, які провадять це розслідування, а логічною основою пла-нування слугує версія.

Версія - обгрунтоване припущення про наявність і обставини розслідуваної події або окремих фактів, що мають значення для цього розслідування та які пояснюють походження, зміст і зв'язки між цими обставинами і фактами.

За логічною природою версія або, як її ще узагальнено нази-вають, криміналістична версія є різновидом гіпотези, яка, своєю чергою, буває: а) науковою; б) окремою; в) робочою (тимчасовою).

Наукова гіпотеза - припущення про закономірності розвитку природи, суспільства або мислення, тобто явищ, які мають за-гальний характер і слугують предметом наукового дослідження.

Окрема - таке припущення, що співвідноситься лише з певним одним або декількома фактами, явищами і пояснює тільки їх.

Робоча (тимчасова) гіпотеза, маючи стосунок, як і окрема, лише до одного чи декількох фактів, слугує лише їх умовним поясненням, яке має тимчасове значення і призначене для по-дальшого дослідження.

Версія - різновид окремої гіпотези.

Вона пояснює суть, походження і зв'язки лише окремих фактів, вона має значення тільки для окремого випадку - щодо роз-слідуваної події чи певних її елементів (на відміну від робочої гіпотези, версія не має тимчасового характеру; будучи сконстру-йованою, вона претендує на істинність, тобто на постійність по-яснення).

Отже, версії замінюються не через свою тимчасовість, а тому, що вони після перевірки відпадають як неправильні, помилкові).

Але, визнаючи версію як різновид окремої гіпотези, треба мати на увазі, що вона є специфічним її різновидом.

Ознаки, що відрізняють версію від окремих гіпотез (припущено в інших сферах досліджень, пізнання, не пов'язаних із розслідуванням чи судовим розглядом кримінальної справи в судах):

1) версія конструюється й використовується у специфічній сфері суспільної практики - кримінальному судочинстві;

2) конструюється й перевіряється спеціальними, уповнова-женими на те законом суб'єктами;

3) пояснює факти та обставини, значущі для встановлення істини у кримінальній справі;

4) перевірка її відбувається за умов можливої активної протидії з боку осіб, заінтересованих у прихованні істини.

Практичне значення версії полягає в тому, що ними забезпе-чується планування розслідування, а перевірка версій забезпечує повноту і всебічність розслідування.

Уявивши собі (щодо предмета кримінальної справи) всі можливі варіанти фактичного перебігу подій, зв'язки між фактами методом їх вилучення (або поступового аналізу), слідчий з'ясовує для себе і встановлює справжню картину події (не обов'язково тільки минулу, можливо й майбутню).

Розробивши на основі наявної інформації, використовуючи свій досвід, набуті знання, типові описання тощо, відповідні припущення про характер і перебіг розслідуваної події, слідчий намічає способи відшукування фактів, які мають у природі існувати, за умови, що його те чи інше припущення правильне.

Виявлення або невиявлення таких фактів буде орієнтиром, що вказуватиме на подальший напрям розслідування.

У ході розроблення й перевірки версій, сконструйованих у тій чи іншій справі, вони поступово деталізуються.

Перевірка припущень, які деталізують версії, дозволяє, зреш-тою, вилучити всі крім однієї, що буде офіційно сформульована у постанові про притягнення як обвинуваченого в обвинувальному висновку тощо.

Отже, структура версії охоплює такі обов'язкові елементи:

а) основу, базис, тобто достовірні відомості, якими володіє компетентна особа, що буде конструювати версію;

б) логічне опрацювання інформації, обдумування (обмірковування) її;

в) припущення, тобто об'єктивне пояснення події, дії, явища, процесу, висунуті внаслідок усвідомлення інформації – власне конструювання версії;

г) мисленнєве дослідження версій, що полягає в умовному передбаченні всіх можливих наслідків;

д) практичну перевірку та оцінювання всіх сконструйованих версій.

Через складну внутрішню структуру версії необхідно класи-фікувати за різними критеріями.

> За обсягом понять або пояснюваних ними фактів версії поділяються на:

1. Загальні.

2. Окремі.

Загальні пояснюють подію в цілому, а також причиновий зв'язок між фактами, які входять до складу злочину.

Окремі стосуються наявності й характеру окремих фактів, які підлягають доказуванню (суб'єкт злочину, спосіб учинення злочину, форма, вид вини тощо).

Тобто, окремі версії конструюються для пояснення окремих обставин: мотиву, часу, місця, особи злочинця або потерпілого; знарядь злочину або предметів кримінального посягання, місця переховування викраденого, а також трупа і його частин; похо-дження й механізму утворення окремих слідів тощо.

Під час розслідування конкретного злочину версії повинні утворювати систему.

Системність версій полягає в тому, що для розкриття злочину конструюється не одна, а декілька загальних версій, всередині яких, своєю чергою, будується система окремих версій, яка охоплює всі елементи предмета доказування щодо цього злочину: крім цього, ні одна з окремих версій не повинна суперечити конкретній загальній.

> За розповсюджеиістю.

1. Типові.

2. Нетипові, або конкретні (специфічні).

Типові - найбільш характерні для конкретної слідчої ситуації уявно-припустимі пояснення розслідуваної події чи окремих її елементів.

(Наприклад, під час розслідування крадіжки з магазину ти-повою загальною версією буде припущення про можливе інсце-нування матеріально відповідальною особою крадіжки, щоби приховати привласнення тощо; виявивши труп па полотні за-лізниці - версія про вбивство з подальшим інсценуванням не-щасного випадку).

Типові версії зазвичай конструюються в умовах браку вихідних даних, частіше за все на перших етапах процесу розкриття злочину, вони дають лише наближене, найбільш характерне і загальне пояснення наявних даних.

У ході подальшої перевірки помилкові варіанти відкидаються, а та версія, шо підтверджується, деталізується й конкретизується, на її базі будуються специфічні (конкретні) версії.

Провідну ролі) у побудові типових версій відіграє теоретична база, згідно з якою існує залежність між типовими слідчими ситуаціями і типовими версіями, що перевіряються типовими слідчими діями та онеративно-розшуковими заходами.

> За сферою використання або суб'єктом конструювання:

1. Слідчі.

2. Оперативно-розшукові.

3. Судові.

4. Експертні.

5. Версії інших учасників кримінального процесу.

У слідчих версіях - суб'єктом конструювання виступає слід-чий; до слідчих можуть також належати всі версії, що конструю-ються під час проведення слідства (підозрюваними, обвинува-ченими, потерпілими тощо).

Оперативно-розшукові версії в основному перевіряються непроцесуальиим способом, а тому отримані дані (орієнтовного плану) ніяк не завжди трансформуються в докази.

Експертні версії, що конструюються для вирішення неюри-дичних питань, попри виняткове їх значення, часто відіграють в основному допоміжне (проміжне) значення - роль у ході і ^процесуального встановлення елементів предмета доказу-вання.

Судові версії у більшості випадків мають перевірковий характер, який змінюється лише у випадках спростування або сумнівності висновків обвинувального документа.

Оперативно-розшукові версії можуть трансформуватись у слідчі та бути прийнятими до перевірки оперативним працівни-ком; імовірний висновок експерта, що становить собою різновид експертної версії, може бути використаний слідчим як орієнтовна інформація і перевіряється ним під час виконання слідчих дій; суд, будуючи судові версії, вправі зобов'язати слідчого проводити їх перевірку.

Усі основні функції версій: пояснювальна, встановлювальна, неревіркова, найбільш повно притаманні слідчим версіям.

> За ступенем імовірності:

1. Малоймовірні.

2. Більш імовірні.

Такий поділ проводиться суб'єктом конструювання версій і залежить від результатів його оцінювання, його знань, навичок і вмінь.

Однак, незалежно від ступеня ймовірності тієї чи іншої версії, їх треба перевіряти паралельно. ^

Часом саме опрацювання малоймовірних версій і приводить до розкриття злочинів.

У За часом побудови (конструювання):

1. Початкові.

2. Подальші.

Пі перші, ні другі ие є пріоритетними.

Часто в процесі розслідування, особливо під час відновлення провадження у сітраві, виникає потреба повертатися до «старих», тобто початкових версій.

> За стосунком до предмета доказування:

1. Виправдувальні.

2. Обвинувачувальні.

3. Нейтральні.

Обвипувачувальпа версія - лише одне з імовірних пояснень учиненого злочинного акту, альтернативною якій є виправду-вальна версія, що передбачає невинуватість (або меншу вину) конкретної особи.

Обидві версії вимагають рівноцінної об'єктивної перевірки.

Нейтральна щодо предмета обвинувачення версія є такою, що не містить припущення про обставини обвинувачення, а стосується інших обставин, наприклад, місця перебування свідків, предметів тощо.

> Похідним поділом від поділу за предметом обвинувачення є поділ за пріоритетністю припущення, взятого за основу.

1. Основні версії.

2. Контрверсії.

Основні завжди повинні мати перевіркові (заперечувальні), які, виступаючи контрприпущеннями, забезпечують уникнення однобічності, психологічної інерції та інших небажаних моментів розслідування.

> За спрямованістю:

1. Ретроспективні версії, що пояснюють минулі події, обста-вини тощо.

2. Перспективні (прогностичні) версії, які пояснюють події майбутнього, наприклад, поведінку злочинця, який переховується від слідства; появу слідів тощо.