Вправи для розвитку м'язів язика

Язик бере активну участь в утворенні більшості звуків мови. Від його роботи багато в чому залежить виразність мови. Особливі труднощі виникають при вимовленні слів із збігом приголосних, коли необхідно швидко перемкнути рух язика з одного положення в інше. Для зміцнення м'язів язика, поліпшення його рухливості і перемиканності, перед тим, як використовувати вправи у вимовлянні звуків, слів і фраз із збігом приголосних, чітко відпрацюйте наступні рухи.

1. Висуньте язик назовні і зробіть ним рухи вліво, вправо, вгору, вниз.

2. Висуньте назовні язик і зробіть кругові рухи зліва направо, потім навпаки – справа наліво.

3. При відкритому роті і злегка висунутому язиці зробіть його широким, вузьким, чашкою (кінчик і бічні краї злегка підведені).

4. Злегка підведеним напруженим кінчиком язика "почистите" верхні зуби із зовнішнього і внутрішнього боку, в напрямі від внутрішньої сторони зубів до зовнішньої і навпаки.

Контроль за правильністю виконання рухів здійснюйте за допомогою дзеркала. Добийтеся, щоб всі рухи язиком виконувалися легко і вільно, без особливої напруги.

Вправи в чіткості вимовляйте приголосні звуки в складах.

Прочитайте склади:

1. па, по, пу, пи, пе, пя, пє, пю, пі, пє, та, то, ту, ті, те, тя, ті, тю, ти, ті, са, су, си, се, ся, сє, сю, сі, со, жа, жо, жу, жи, же;

2. ап, оп, уп, ип, еп, ат, от, ут, ит, ет, ас, ос, вус, ис, ес, аш, ош, уш, ыш, еш

Вправи для чіткості вимовляння слів із збігом приголосних звуків

Прочитайте вслух слова зі збігом двох, трьох і чотирьох приголосних звуків: вхід, вкласти, поклажа, турист, карта, клумба, служба, хвіст, змахнути, смикнути, зібрати, штамп, прищ, чванливий, взвод, вплести, вправити, зсунути, іскра, погляд, гротескний, згладити, ствол, яструб, шпроти, здравниця, обмундируваня, друшлаг, транскрипція.

Вправи в чіткості і ясності вимовлення звуків і слів у фразовій мові.

Для здобуття навичок чіткості і ясності вимовляння приголосних звуків і слів корисно використовувати скоромовки, які побудовані на поєднанні приголосних звуків, важких для вимови. Читання скоромовок слід починати в сповільненому темпі, виразно вимовляючи при цьому кожне слово і кожен звук. Поступово прискорюйте темп, але стежте за тим, щоб чіткість і ясність вимовляння не знижувалася.

Прохір і Пахом їхали верхи.

Галка сіла на палицю, палиця ударила галку.

Від тупоту копит пил по полю летить.

У бика біла губа була тупа.

Водовоз віз воду з водопроводу.

У Фені фуфайка, у Фаї туфлі.

На семеро саней по семеро в сани всілися самі.

Курча циплі чіпко чіплялося за ланцюг.

Прийшов Прокоп – кипів окріп. Пішов Прокоп – кипів окріп. Як при Прокопі кипів окріп, так і без Прокопа кипів окріп.

Задзижчала бджола, додзижчалась павука.

Луска у щупака, щетина в чушки.

Зшитий ковпак не по-колпаківски, переколпакувати би ковпак, та перевиколпакувати.

На дворі трава, на траві дрова: раз дрова, два дрова - не рубай дрова на траві в дворі.

Кораблі лавірували, лавірували, та не вилавірували.

Всіх скоромовок не перескороговориш, не перевискороговориш.

Невеликі скоромовки виголошуйте на одному видиху. Дотримуйте плавності і злиття їх вимовляння.

Подальше закріплення хорошої дикції здійснюється при читанні вголос поетичних і прозаїчних текстів. При цьому перший час необхідно продовжувати стежити за роботою губ, язика, нижньої щелепи, за виразним вимовлянням голосних звуків (наголошених і ненаголошених), за чітким вимовлянням приголосних, але не допускати при цьому посиленого або підкресленого їх вимовлення.

Кожна вправа відпрацьовується до тих пір, поки вона не виконуватиметься легко і вільно, без особливої напруги.

При роботі над дикцією необхідно враховувати правильне використання мовного дихання і голосу. Так, при вимовленні скоромовок необхідно правильно доносити їх зміст, доречно робити паузи, своєчасно добирати повітря.

Заняття з відпрацювання хорошої дикції проводять щодня по 10-15 хвилин. Перехід до наступної вправи здійснюється лише після того, як буде досить чітко відпрацьовано попередню.