- •Укладач: о.О. Борисовська, к.Т.Н., доцент
- •1. Мета та завдання роботи
- •2. Аналіз стану екологічної та техногенної безпеки в україні
- •2.1 Приклад аналізу небезпечних подій геологічного характеру – зсувів
- •1. Кількість небезпечних подій
- •2. Територіальний розподіл небезпечних подій
- •3. Кількість постраждалих внаслідок зсувних процесів
- •4. Кількість надзвичайних ситуацій, пов’язаних із загрозами геологічного характеру
- •5. Розмір економічних збитків, завданих об’єктам господарювання внаслідок нс, викликаних зсувами
- •6. Заходи, що були прийняті з метою попередження нс, викликаних зсувами
- •7. Пропозиції щодо удосконалення системи попередження та уникнення загроз нс, викликаних зсувами
- •3. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •3.3. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •3.3.1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •3.3.2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •3.3.3. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •3.3.4. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •3.3.5. Розрахунок збитків від втрат тваринництва
- •3.3.6. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •3.3.7. Розрахунок збитків рибного господарства
- •3.3.8. Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •3.3.9. Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •3.3.10. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •3.3.11. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •3.3.12. Розрахунок збитків від втрат природно-заповідного фонду
- •Варіанти завдань на курсову роботу
- •Алгоритм виконання курсової роботи
3.3.2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції розраховуються за такою формулою:
Мр = Фв + Фг + Пр + Прс + Сн + Мдг, (6)
де Фв - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення;
Фг - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення;
Пр - збитки від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції;
Прс - збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції;
Сн - збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції;
Мдг - збитки від втрат майна громадян та організацій;
а) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення
Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення складаються із збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення та розраховуються за такою формулою:
(7)
де ∆ Р - зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;
Ка - сума амортизації i-го виду основних фондів виробничого призначення;
n - кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані;
Лв - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування;
ліквідаційна вартість – це та сума грошових коштів, яку підприємство очікує отримати від вибуття (реалізації, ліквідації) основних засобів при закінченні строку їх використання або вартість робіт з їх ліквідації.
б) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення
Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення (житла, комунікацій, споруд та будівель допоміжного призначення тощо) розраховуються виходячи із залишкової балансової вартості зруйнованих об'єктів за такою формулою:
(8)
де ∆Р - балансова вартість i-го виду повністю зруйнованих фондів невиробничого призначення з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;
Ка - сума амортизації i-го виду фондів невиробничого призначення;
n - кількість видів зазначених фондів, що були повністю зруйновані;
Лв - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування;
в) розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції.
Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції провадиться за такою формулою:
Пр= Прп + Прс (9)
Збитки від втрат готової промислової продукції (Прп) розраховуються виходячи з її собівартості або за цінами придбання з урахуванням індексації за такою формулою:
,
(10)
де Cі - собівартість одиниці і-го виду промислової продукції;
qі - кількість втраченої продукції і-го виду;
m - кількість видів промислової продукції, втрачених під час НС.
Збитки від втрат готової сільськогосподарської продукції (Прс) розраховуються на базі середніх оптових цін для різних регіонів України за такою формулою:
(11)
де Цi j - середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської продукції в j-му регіоні;
q - кількість втраченої сільськогосподарської продукції i-го виду;
M - кількість видів втраченої сільськогосподарської продукції;
г) розрахунок збитків від втрат незібраної сільськогосподарської продукції
Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції (Прс) розраховуються на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду, за такою формулою:
,
(12)
де Sі - площа пошкодження і-ї сільськогосподарської культури;
kі - середній коефіцієнт пошкодження посівів i-ї сільськогосподарської культури;
Уі j - середня очікувана прогностична урожайність i-ї сільськогосподарської культури в j-му регіоні;
Цi j - прогностична середня оптова ціна i-го виду сільськогосподарської продукції в j-му регіоні на час після збирання врожаю;
З i дод - витрати, необхідні для доведення всього обсягу втраченої i-ї сільськогосподарської продукції до товарного вигляду;
m - кількість видів втраченої незібраної сільськогосподарської продукції.
Розрахунок (Прc) потребує обов'язкового перерахування після збирання врожаю;
ґ) розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції
Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, необхідних для виробництва продукції та надання послуг (Сн), розраховуються виходячи з витрат відповідних підприємств та організацій на їх придбання або із середніх значень оптових цін на сировину, матеріали, напівфабрикати на момент виникнення втрат за такою формулою:
,
(13)
де Ц i сер - середня оптова ціна одиниці і-ї сировини, матеріалів та напівфабрикатів на момент виникнення втрат;
q i- обсяг втрачених сировини, матеріалів, напівфабрикатів.
д) розрахунок збитків від втрат майна громадян та організацій
Збитки від втрат іншого майна (Мдг) розраховуються для організацій виходячи з його залишкової балансової вартості, а для громадян - виходячи із середньої ринкової ціни відповідного майна на момент його втрати, що оцінюється експертним шляхом, за такою формулою:
,
(15)
де Р - балансова (початкова) вартість і-го виду втраченого майна організацій;
Кi - коефіцієнт амортизації і-го виду втраченого майна організацій;
к i - індекс зміни цін стосовно часу придбання i-го виду майна;
qорг i - кількість втраченого майна організацій i-го виду;
Цс.р j - середня ринкова ціна j-го виду втраченого майна громадян;
qгр j - кількість втраченого майна громадян j-го виду;
m - кількість видів майна, втраченого організаціями;
n - кількість видів майна, втраченого громадянами.
Приклад розрахунку: Внаслідок повені в Закарпатській та Львівській областях було підтоплено будівлю залізничної станції, розмито 27 км дорожнього полотна на автошляхах, пошкоджено склад з готовою продукцією паперової фабрики та склад з целюлозною сировиною, розмито 20 га посівів пшениці, пошкоджено 23 приватні садиби.
Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції розраховуються за формулою 6:
Мр = Фв + Фг + Пр + Прс + Сн + Мдг,
де Фв – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення;
Фг – збитки від руйнування та пошкодження основних фонді невиробничого призначення;
Пр – збитки від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції;
Прс – збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції;
Сн – збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції;
Мдг – збитки від втрат майна громадян та організацій;
а) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення
Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення розраховуємоза такою формулою:
де ∆Р – зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування; через підтоплення будівлі залізничної станції її балансова вартість зменшилася на 350 тис. грн.
Ка – сума амортизації i-го виду основних фондів виробничого призначення; щорічні амортизаційні відчислення становлять 8% від початкової балансової вартості будівлі залізничної станції Р1=3,8 млн. грн., звідси
Ка = 8% × 1,8 млн. грн. = 144 тис. грн.
n – кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані;
Лв – ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування; Лв = 50 тис грн.
Фв=(350000 – 144000 ) – 50000 = 156 тис. грн.
б) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення
Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення розраховуємо за формулою 8:
де ∆Рі – балансова вартість i-го виду повністю зруйнованих фондів невиробничого призначення; внаслідок повені було розмито та повністю зруйновано 27 км автомобільної дороги, балансова вартість 1 км якої становить 500 тис. грн., звідси ∆Р = 27·500=13,5 млн. грн.
Ка – сума амортизації i-го виду фондів невиробничого призначення; щорічні амортизаційні відчислення становлять 6% від балансової вартості дорожнього полотна., звідси Ка = 6% × 500 тис. грн. = 30 тис. грн.
n – кількість видів зазначених фондів, що були повністю зруйновані;
Лв – ліквідаційна вартість 1 км автошляху становить 10 тис. грн., тобто Лв=270 тис. грн.
Таким чином:
Фг=(1350 – 30) –270 = 1050 тис. грн.
в) розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції
Розрахунок збитків від втрат готової промислової продукції проводимо за формулою 9:
Пр= Прп + Прс
Збитки від втрат готової промислової продукції (Прп) розраховуються виходячи з її собівартості або за цінами придбання з урахуванням індексації за такою формулою:
, (10)
де Cі – собівартість одиниці і-го виду промислової продукції;
qі – кількість втраченої продукції і-го виду;
m – кількість видів промислової продукції, втрачених під час НС.
Внаслідок затоплення складу паперової фабрики було пошкоджено 8000 зошитів та 200 альбомів для малювання, собівартість яких становить 0,5 грн. та 2,4 грн. відповідно. Звідси:
Прn =8000·0,5+200·2,4 = 4000+480=4,5 тис. грн.
г) розрахунок збитків від втрат незібраної сільськогосподарської продукції
Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції (Прс) розраховуємо за формулою 12:
,
де Sі – площа пошкодження і-ї сільськогосподарської культури;
kі – середній коефіцієнт пошкодження посівів i-ї сільськогосподарської культури;
Уі j – середня очікувана прогностична урожайність i-ї сільськогосподарської культури в j-му регіоні;
Цi j – прогностична середня оптова ціна i-го виду сільськогосподарської продукції в j-му регіоні на час після збирання врожаю;
Зiдод – витрати, необхідні для доведення всього обсягу втраченої i-ї сільськогосподарської продукції до товарного вигляду;
m – кількість видів втраченої незібраної сільськогосподарської продукції.
Через повінь було повністю розмито 20 га посівів пшениці, прогностична урожайність якої становила 12 ц/га, а прогностична середня оптова ціна – 700 грн./т, тобто 70 грн./ц. Звідси:
Прс=(20 × 1 × 12 × 70 – 0) = 16,8 тис. грн.
Розрахунок (Прc) потребує обов'язкового перерахування після збирання врожаю;
ґ) розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції
Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, необхідних для виробництва продукції та надання послуг (Сн), розраховуємо за такою формулою:
,
де Цiсер – середня оптова ціна одиниці і-ї сировини, матеріалів та напівфабрикатів на момент виникнення втрат;
q i – обсяг втрачених сировини, матеріалів, напівфабрикатів.
Внаслідок затоплення складу паперової фабрики з вихідною сировиною було пошкоджено 3,5 тони целюлози вартістю 4000 грн./т.
Звідси: Сн=4000·3,5 = 14 тис. грн
д) розрахунок збитків від втрат майна громадян та організацій
Збитки від втрат іншого майна (Мдг) розраховуються для організацій виходячи з його залишкової балансової вартості, а для громадян – виходячи із середньої ринкової ціни відповідного майна на момент його втрати, що оцінюється експертним шляхом, за такою формулою:
де Р – балансова вартість і-го виду втраченого майна організацій;
Кi – сума амортизації і-го виду втраченого майна організацій;
к i – індекс зміни цін стосовно часу придбання i-го виду майна;
qорг i – кількість втраченого майна організацій i-го виду;
Цс.р j. – середня ринкова ціна j-го виду втраченого майна громадян;
qгр j – кількість втраченого майна громадян j-го виду;
m – кількість видів майна, втраченого організаціями;
n – кількість видів майна, втраченого громадянами.
Через повінь було пошкоджено 23 приватні садиби, в середньому збитки склали близько 50 тис. грн на кожний маєток, тобто:
Мдг= 23·50000 = 1150 тис. грн.
Таким чином, збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції від повені становлять:
Мр = Фв + Фг + Пр + Прс + Сн + Мдг=156+1050 +4,5+ 16,8+14 +1150 =2,39 млн. грн.
