- •Укладач: о.О. Борисовська, к.Т.Н., доцент
- •1. Мета та завдання роботи
- •2. Аналіз стану екологічної та техногенної безпеки в україні
- •2.1 Приклад аналізу небезпечних подій геологічного характеру – зсувів
- •1. Кількість небезпечних подій
- •2. Територіальний розподіл небезпечних подій
- •3. Кількість постраждалих внаслідок зсувних процесів
- •4. Кількість надзвичайних ситуацій, пов’язаних із загрозами геологічного характеру
- •5. Розмір економічних збитків, завданих об’єктам господарювання внаслідок нс, викликаних зсувами
- •6. Заходи, що були прийняті з метою попередження нс, викликаних зсувами
- •7. Пропозиції щодо удосконалення системи попередження та уникнення загроз нс, викликаних зсувами
- •3. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •3.3. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •3.3.1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •3.3.2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •3.3.3. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •3.3.4. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •3.3.5. Розрахунок збитків від втрат тваринництва
- •3.3.6. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •3.3.7. Розрахунок збитків рибного господарства
- •3.3.8. Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •3.3.9. Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •3.3.10. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •3.3.11. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •3.3.12. Розрахунок збитків від втрат природно-заповідного фонду
- •Варіанти завдань на курсову роботу
- •Алгоритм виконання курсової роботи
5. Розмір економічних збитків, завданих об’єктам господарювання внаслідок нс, викликаних зсувами
У таблиці 4 наведені дані щодо розмірів економічної шкоди, завданої державі внаслідок НС геологічного характеру за 2006-2008 роки (за 2004 та 2005 роки офіційних даних немає).
Таблиця 4. Економічні збитки від НС геологічного характеру
Показник |
Роки |
||
2006 |
2007 |
2008 |
|
Сума збитків, млн. гривень |
42,0 |
14,5 |
16,5 |
Аналіз даних таблиці 4 показав, що кожна надзвичайна ситуація, викликана зсувами, спричиняє матеріальні збитки для держави у розмірі в середньому від 1,3 до 5,5 млн. гривень.
6. Заходи, що були прийняті з метою попередження нс, викликаних зсувами
У 2008 році продовжувала діяти система державного моніторингу екзогенних геологічних процесів (ЕГП). У рамках Комплексної програми протизсувних заходів на 2005-2014 роки (затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1256) підприємства Державної геологічної служби Мінприроди у 2008 році здійснювали наступні заходи:
- розроблення та затвердження державного стандарту "Зсуви (терміни та визначення)";
- розроблення і затвердження методичних рекомендацій з Інженерно-геологічного вивчення та проведення оцінки зсувонебезпечних територій;
- розроблення нових та вдосконалення існуючих програмно-технічних засобів моніторингу зсувів;
- аналіз стану моніторингового дослідження зсувонебезпечних територій та визначення заходів щодо його удосконалення;
- моніторинг зсувонебезпечних територій з виділенням зсувів, активізація яких може призвести до надзвичайних ситуацій;
- упровадження нових програмно-технічних засобів проведення моніторингу зсувонебезпечних територій.
Заходи з реалізації Програми мають на меті моніторинг зсувонебезпечних територій, розробку науково-методичних рекомендацій, нормативів, розробку та впровадження нових програмно-технічних засобів моніторингу зсувонебезпечних територій.
Моніторинг зсувонебезпечних територій та інші заходи Програми фінансуються за рахунок коштів, передбачених Загальнодержавною програмою розвитку мінерально-сировинної бази України до 2010 року, затвердженої Законом України від 22 лютого 2006 р. № 3458-15, та відповідними бюджетними програмами поточних років, спрямованих на розвиток мінерально-сировинної бази України.
Регіональні інженерно-геологічні дослідження з моніторингу небезпечних геологічних процесів (далі - НГП), до яких належать зсувні процеси, Державна геологічна служба Мінприроди здійснює як суб'єкт моніторингу геологічного середовища відповідно до Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391. Виконанням цих робіт також здійснюється інформаційне забезпечення геологічного блоку Урядової інформаційно-аналітичної системи надзвичайних ситуацій - складової частини Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.