3. Кількість постраждалих внаслідок зсувних процесів

2004 рік

У Запорізькій області в зонах активного розвит­ку зсувів знахо­дились численні бази відпочинку, особливо на за­будованій території в межах міста Бердянськ.

У Дніпропетровській області в зоні активних зсувів знаходилось 728 будинків, у тому числі 380 у Дніпропетровську (з яких підлягали першочерговому відселенню 40). У Дніпродзержинську термінового захисту від зсувів потребували 37,5 гектара площі, підлягали відселенню 9 будинків, у яких мешкало 496 сімей.

У Донецькій області інтенсивна активізація зсувів була відмічена на узбережжі Азовського моря, внаслідок якої навесні 2004 року було зруйновано виробничий корпус, ряд житлових приватних будинків, ділянки автодороги, інженерні комунікації, корпуси баз відпочинку і дитячих оздоровчих центрів. Активізація зсувів зафіксована в м. Маріуполь, де було деформовано житлові будинки, зруйновано двоповерховий виробничий корпус будівельної компанії, житловий будинок та ділянку автодороги по проспекту Нахімова.

2005 рік

У Чернівецькій області активізувалися зсуви у м. Чернівці по вулицях Тургенєва та Орловській (всього по області 240 зсувів перебували в активному стані).

В Івано-Франківській області зафіксовано 647 зсувів, з них 149 - в активній стадії. Найбільш небезпечні зсувні процеси спостерігалися в межах Верховинського, Косівського, Коломийського (загроза ботанічному заказнику загальнодержавного значення "Княждвір") районів та Болехівської міської ради.

У Харківській області зареєстровано 1120 зсувних ділянок, у тому числі 55 ділянок в межах населених пунктів, причому на 24 ділянках стан оцінювався як екстремальний. Особливо небезпечна ситуація, що загрожувала життєзабезпеченню мешканців, склалася в містах Куп'янську, Чугуєві та смт. Кочеток Чугуївського району (виявлено 7 активних зсувів площею 0,0025 км ²).

У Дніпропетровській області зсуви в активній стадії розвитку спостерігалися вмістах Дніпропетровську, Кривому Розі, Дніпродзержинську і с. Новоселівка Широківського району. Всього по області вимагали відселення 13259 осіб, які проживали в 728 будинках, з них - 10200 осіб у багатоповерхових будинках і 3059 осіб у приватних. Особливо небезпечна активізація зафіксована на схилах Красної, Аптекарської, Красновстанічеської балок у Дніпропетровську та Шамишної балки у Дніпродзержинську.

2006 та 2007 рік – офіційних даних щодо кількості людей, які постраждали або для яких були погіршені умови життєдіяльності внаслідок зсувів, немає.

2008 рік

У Вінницькій області були активними 6 зсувів. У межах забудови зафіксовано 17 зсувів, а 23 зсуви були загрозою для безпечного функціонування об'єктів економіки. Активізація зсувів внаслідок паводка в липнево-серпневий період та перезволоження зсувних схилів спостерігалась у місті Могилів-Подільський, внаслідок чого був ускладнений рух на дорогах, а в с. Карпівка Могилів-Подільського району в районі вул. Верхня Зарічна був зруйнований будинок, у с. Сутківці Ярмолинецького району був ускладнений рух на автошляху Сітківці -Круті Броди. За результатами кризового моніторингу під час ліквідації наслідків повені у Вінницькій області було обстежено 29 населених пунктів, 4 зсуви, виявлено 792 будинки, що були пошкоджені схиловими водними потоками, селями та 9 зруйнованих будинків.

У Закарпатській області: активними у небезпечній зоні впливу активних зсувів знаходяться понад 900 житлових будинків, 37 із яких значно пошкоджені і проживання в яких є небезпечним для людей. Можливість подальшого проживання мешканців у них рекомендовано вирішити комісіями при райдержадміністраціях (22 будинки у Рахівському, 11 - у Тячівському, 2 - у Міжгірському і по одному - у Воловецькому і Хустському районах). Окрім цього, існує потенційна загроза руйнації ще понад 1700 житлових будинків, які перебувають у зоні дії екзогенних геологічних процесів. Найбільш загрозлива ситуація склалася в межах Рахівського, Тячівського, Хустського і Міжгірського районів, а також у басейнах річок Уж та Латориця у межах Ужгородського, Перечинського, Великоберезнянського, Воловецького районів.

Активізація бокової ерозії, яка активізувала зсуви, відмічена у басейнах річок Чорна Тиса, Біла Тиса, Тересва, Ріка, в меншій мірі р.Уж і Латориці на 151 ділянці загальною довжиною 22,97 пог. км. У зоні впливу бокової ерозії знаходяться 98 житлових будинків, 13 з яких значно пошкоджені. Зафіксовано сходження 17 селевих потоків у Рахівському, Тячівському, Хустському, Міжгірському і Перечинському районах. У зоні їх впливу перебуває 27 будинків, за якими продовжений моніторинг. За результатами кризового моніторингу під час ліквідації наслідків повені у Закарпатській області обстежено 54 населених пунктів, 72 зсувів, 5 селів, виявлено 66 проявів бокової ерозії річок протяжністю 14147 м, 65 будинків, пошкоджених небезпечними екзогенними геологічними процесами та 1 зруйнований.

В Івано-Франківській області зафіксовано 69 зсувів в активній стадії загальною площею 8,8 км². Селенебезпечні зони охоплюють Богородчанський, Верховинський, частково Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський і Долинський райони. Внаслідок проявів активізації зсувів пошкоджено 210 будинків та 18 зруйновано. У межах забудованих територій зафіксовано 72 зсуви, які є ймовірною загрозою для забудованих територій міст Косів, Калуш, Снятин, селища Голосків Коломийського району. У межах басейну р. Річки зсувними процесами охоплено 40-60% території - села Буковець, Красноїлля, Замагора, Чорна Річка та Перехресне Верховинського району. Продовжуються спостереження за катастрофічним зсувом у с. Буковець.

За результатами кризового моніторингу під час ліквідації наслідків повені у Львівській області обстежено 228 населених пунктів, 897 зсувів, 38 селів, виявлено 213 проявів бокової ерозії річок протяжністю 197465 м, 5 пошкоджених небезпечними екзогенними геологічними процесами будинків та 3 зруйнованих.

Як свідчать дані моніторингу екзогенних геологічних процесів, який здійснюється фахівцями Державної геологічної служби Мінприроди та ДП "Західукргеологія" НАК "Надра України", їх активізація продовжується, насамперед, у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях. Крім того, небезпечні геологічні процеси, окрім населених пунктів, впливають на технічний стан інших господарських об'єктів (транспортні комунікації, лінії електропередач тощо), які знаходяться за межами населених пунктів.

Таким чином, якщо не проводити протизсувні заходи, кількість осіб, умовам життєдіяльності яких завдається суттєва шкода внаслідок зсувів, буде збільшуватися.