- •Укладач: о.О. Борисовська, к.Т.Н., доцент
- •1. Мета та завдання роботи
- •2. Аналіз стану екологічної та техногенної безпеки в україні
- •2.1 Приклад аналізу небезпечних подій геологічного характеру – зсувів
- •1. Кількість небезпечних подій
- •2. Територіальний розподіл небезпечних подій
- •3. Кількість постраждалих внаслідок зсувних процесів
- •4. Кількість надзвичайних ситуацій, пов’язаних із загрозами геологічного характеру
- •5. Розмір економічних збитків, завданих об’єктам господарювання внаслідок нс, викликаних зсувами
- •6. Заходи, що були прийняті з метою попередження нс, викликаних зсувами
- •7. Пропозиції щодо удосконалення системи попередження та уникнення загроз нс, викликаних зсувами
- •3. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •3.3. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •3.3.1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •3.3.2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •3.3.3. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •3.3.4. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •3.3.5. Розрахунок збитків від втрат тваринництва
- •3.3.6. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •3.3.7. Розрахунок збитків рибного господарства
- •3.3.8. Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •3.3.9. Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •3.3.10. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •3.3.11. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •3.3.12. Розрахунок збитків від втрат природно-заповідного фонду
- •Варіанти завдань на курсову роботу
- •Алгоритм виконання курсової роботи
2.1 Приклад аналізу небезпечних подій геологічного характеру – зсувів
1. Кількість небезпечних подій
Серед екзогенних геологічних процесів особливу небезпеку для об'єктів економіки та життєдіяльності людей становлять зсуви.
Причиною зсуву може бути: перезволоження ґрунту дощовими опадами, танення снігів, землетруси, підмив схилів та непродумана діяльність людини (вибухові та земляні роботи, вирубка лісу на схилах пагорбів та інше). Активізація зсувів залежить від інтенсивності постачання ґрунту підземними та поверхневими водами. Об'єм ґрунту, який зміщується під час зсуву, може становити від декількох сотень до тисяч мільйонів кубометрів, а швидкість коливається від декількох метрів на рік до декількох метрів на секунду.
Яких небезпек слід очікувати від зсувів: руйнування і завалення житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об'єктів, інженерних та дорожніх споруд, магістральних трубопроводів та ліній електромереж, систем життєзабезпечення, а також травмування та загибель людей. Крім того, зсуви створюють умови для перекриття рік, внаслідок чого можуть виникати катастрофічні паводки.
Кількість зсувів, зареєстрованих в Україні за останні п’ять років, представлена у таблиці 1 та на рис. 1.
З даних таблиці 1 та рисунку 1 видно, що в Україні триває активізація зсувного процесу – щорічний приріст кількості зсувів становить від 0,5% до 6%, за винятком 2008 року, коли кількість зсувів дещо зменшилася через ліквідацію (зрізання, зчищення) або злиття окремих, близько розташованих зсувних об’єктів.
Таблиця 1. Кількість зсувів в Україні у 2004-2008 рр.
Показник |
Роки |
||||
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
|
Кількість зсувів, тис. шт. |
20,7 |
20,8 |
21,8 |
23,1 |
23,0 |
Приріст кількості, % |
- |
0,48 |
4,81 |
5,96 |
-0,43 |
Рис. 1. Динаміка кількості зсувів в Україні у 2004-2008 роках
На рисунку 2 представлена лінійна модель зміни кількості зсувів в Україні, що була побудована на статистичних даних. Отримана лінійна залежність має вигляд y(t)=0,69 t + 19,81. Згідно з цією залежністю, прогнозна кількість зсувів на 2009 рік становить близько 24 тисяч, тобто суттєво цей показник не зміниться.
Примітка: прогнозування кількості небезпечних подій н наступний рік може бути виконано будь-яким методом математичного моделювання: методом найменших квадратів, експоненційного згладжування, методом змінної середньої і т.д. на власний розсуд студента.
2004 2005
2006
2007
2008 2009
Рис.2. Графік залежності кількості зсувів від часу – y(t)=0,69 t + 19,81
2. Територіальний розподіл небезпечних подій
У таблиці 2 та на рисунку 3 наведений територіальний розподіл зсувів за областями України за 2004-2007 роки (за 2008 рік інформація у Національній доповіді відсутня).
Таблиця 2. Кількість зсувів, зареєстрованих в Україні, шт.
№ п/п |
Назва регіону |
Роки |
|||
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
||
1 |
АР Крим |
1475 |
- |
1548 |
1576 |
2 |
Вінницька |
402 |
- |
- |
338 |
3 |
Волинська |
- |
- |
- |
- |
4 |
Дніпропетровська |
390 |
- |
375 |
382 |
5 |
Донецька |
188 |
- |
188 |
188 |
6 |
Житомирська |
10 |
- |
- |
10 |
7 |
Закарпатська |
2880 |
- |
2880 |
2880 |
8 |
Запорізька |
250 |
- |
- |
205 |
9 |
Івано-Франківська |
643 |
647 |
- |
769 |
10 |
Київська |
790 |
- |
- |
817 |
11 |
Кіровоградська |
143 |
- |
- |
143 |
12 |
Луганська |
1138 |
- |
- |
1138 |
13 |
Львівська |
870 |
- |
1289 |
1289 |
14 |
Миколаївська |
1207 |
- |
1313 |
1150 |
15 |
Одеська |
5200 |
- |
5718 |
5885 |
16 |
Полтавська |
806 |
- |
806 |
824 |
17 |
Рівненська |
- |
- |
- |
- |
18 |
Сумська |
433 |
- |
- |
567 |
19 |
Тернопільська |
117 |
- |
- |
117 |
20 |
Харківська |
557 |
1120 |
557 |
1659 |
21 |
Херсонська |
63 |
- |
- |
43 |
22 |
Хмельницька |
397 |
- |
425 |
425 |
23 |
Черкаська |
1034 |
- |
- |
1034 |
24 |
Чернівецька |
1622 |
- |
- |
1622 |
25 |
Чернігівська |
11 |
- |
- |
11 |
|
Всього по Україні |
20626 |
20800 |
21800 |
23072 |
Примітка: „-” – немає даних
З даних таблиці 2 видно, що найбільша кількість зсувів зафіксована в Одеській області - 5 718, з них 640 є активними. В Одеській області площа зсувонебезпечних ділянок становить 6027 км2. (18% площі території області). На сьогодні в зоні дії зсувних процесів перебуває більше 100 населених пунктів, 50 зон відпочинку, нафто- і газопроводи державного значення. Найбільше активізуються зсуви на узбережжі моря від Сухого до Тилігульського лиманів, їх активізація сягає 50%. На забудованій території 7 населених пунктів зафіксовано 197 зсувів, зсувонебезпечні схили спостерігаються в містах Одеса - на площі 0,84 км2, Ананьїв - 0,043 км2, Іллічівськ - 0,06 км2, Кодима - 0,05 км2, Котовськ - 0,82 км2.
Також велика кількість зсувів зафіксована у Закарпатській області: активними є 143 зсуви загальною площею 2,1 км 2, з яких 46 новоутворені (площа 0,71 кв. км), а 97 є ділянками повторної активізації древніх і давніх. Загалом у періоди активізацій 1998 - 2008 рр., які пов'язані з проходженням повеней, в активному стані перебували 1741 зсув. Інтенсивні дощі 23-27 липня 2008 року спричинили надлишкове зволоження схилів і підняття рівнів води у річках, що, в свою чергу, зумовило активізацію небезпечних екзогенних геологічних процесів, здебільшого бокової ерозії та зсувів, меншою мірою селів. Активізація бокової ерозії і селів закінчилась одночасно з повінню, а активізація зсувних процесів продовжується і надалі. У небезпечній зоні впливу активних зсувів опинились понад 900 житлових будинків, 37 із яких значно пошкоджені і проживання в яких є небезпечним для людей.
Імовірність прояву (К)
-
0,000000-0,003403
0,003545-0,011022
0,011827-0,023692
0,024433-0,042565
0,047006-0,089781
0,105732-0,147989
