- •Укладач: о.О. Борисовська, к.Т.Н., доцент
- •1. Мета та завдання роботи
- •2. Аналіз стану екологічної та техногенної безпеки в україні
- •2.1 Приклад аналізу небезпечних подій геологічного характеру – зсувів
- •1. Кількість небезпечних подій
- •2. Територіальний розподіл небезпечних подій
- •3. Кількість постраждалих внаслідок зсувних процесів
- •4. Кількість надзвичайних ситуацій, пов’язаних із загрозами геологічного характеру
- •5. Розмір економічних збитків, завданих об’єктам господарювання внаслідок нс, викликаних зсувами
- •6. Заходи, що були прийняті з метою попередження нс, викликаних зсувами
- •7. Пропозиції щодо удосконалення системи попередження та уникнення загроз нс, викликаних зсувами
- •3. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •3.3. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •3.3.1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •3.3.2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •3.3.3. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •3.3.4. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •3.3.5. Розрахунок збитків від втрат тваринництва
- •3.3.6. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •3.3.7. Розрахунок збитків рибного господарства
- •3.3.8. Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •3.3.9. Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •3.3.10. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •3.3.11. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •3.3.12. Розрахунок збитків від втрат природно-заповідного фонду
- •Варіанти завдань на курсову роботу
- •Алгоритм виконання курсової роботи
3.3.9. Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
Розрахунок збитків від викидів забруднюючих речовин у повітря провадиться на основі показника базової ставки компенсації збитків за викид 1 тонни умовної забруднюючої речовини з урахуванням обсягу фактичного забруднення, відносної небезпечності забруднюючих речовин та регулюючих коефіцієнтів.
Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря провадиться за такою формулою:
Аф = Мi х Пi х Аi х Кт х Кзi, (36)
де Аф - збитки від забруднення атмосферного повітря, гривень;
Мi - маса i-ої забруднюючої речовини, що була викинута в повітря внаслідок НС, тонн. Розраховується експертним шляхом;
Пi - базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати Мзп за одну тонну умовної забруднюючої речовини, гривень/тонну; Пі=1,1хМзп;
Аi - безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини
Кт - коефіцієнт урахування територіальних соціально-екологічних особливостей;
Кзi - коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в населеному пункті.
Безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини розраховується за такою формулою:
Аi = 1/ГДКi, (37)
де ГДКi - середньодобова гранично допустима концентрація (ГДК) або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) i-ої забруднюючої речовини в атмосферному повітрі населенних місць, мг/м3 (див. папку з додатковими матеріалами: файл ГН 2.1.6.1033-01.doc: ПДК загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест и ОБУВ загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест).
У чисельнику вводиться коефіцієнт 10 для речовин з ГДК понад одиницю.
Для речовин, в яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі.
Показник відносної небезпечності Аi береться таким, що дорівнює 500 для речовин, в яких відсутні величини ГДК і ОБРВ.
Коефіцієнт урахування територіальних соціально-економічних особливостей залежить від чисельності жителів у населених пунктах зони НС, економічного, рекреаційного та природоохоронного значення території:
Кт = Кнас х Кф, (38)
де Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту (таблиця 10)
Кф - коефіцієнт, що враховує господарське значення населеного пункту (таблиця 11).
Таблиця 10 - Коефіцієнт Кнас, що залежить від чисельності жителів населеного пункту
Чисельність населення, тис. чоловік |
Кнас |
До 100 |
1 |
100,1-250 |
1,2 |
250,1-500 |
1,35 |
500,1-1000 |
1,55 |
понад 1000 |
1,8 |
Таблиця 11 - Коефіцієнт Кф, що враховує господарське значення населеного пункту
Тип населеного пункту |
Кф |
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням аграрно-промислових функцій (районні центри, міста, селища та села) |
1 |
Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли) |
1,25 |
Центри з переважанням рекреаційних функцій* |
1,65 |
* Якщо населений пункт має одночасно промислове та рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт Кф = 1,65.
Коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в населеному пункті розраховується за такою формулою:
Кзi = q/ГДКi, (39)
де q - середньорічна концентрація забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/м3.
Остання офіційна інформація щодо середньорічної концентрації деяких забруднюючих речовин міститься у Національній доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2001 р, стор. 15-16 (див. папку з додатковими матеріалами, файл Nd2001u.pdf);
ГДКi - середньодобова гранично допустима концентрація i-ої забруднюючої речовини, мг/м3.
У разі коли в населеному пункті вимір концентрації забруднюючої речовини не провадиться, а також коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзі береться таким, що дорівнює 1.
Приклад розрахунку: Внаслідок незначної аварії на ХАЕС було припинено постачання електроенергії на 2 години. Це призвело до того, що на заводі з переробки нафти дві години не працювали пилегазоочисні споруди. За висновками екологів встановлено, що до атмосферного повітря було викинуто 85 кг діоксиду азоту.
Збитки від забруднення атмосферного повітря Аф внаслідок цієї НС обчислюємо за формулою 36:
Аф = Мi × Пi × Аi × Кт × Кзi, (36)
де – Мi – маса i-ої забруднюючої речовини, що була викинута в повітря внаслідок НС, тонн. Мi = 0,085 т;
Пi – базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речовини, гривень/тонну; Пі=1,1хМзп. Розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2010 року встановлений на рівні 869 гривень; звідси Пі=1,1·869=955,9 грн.
Аi – безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини;
Аi = 1/ГДКi = 1/0,04=25;
де 0,04 – середньодобова гранично допустима концентрація діоксиду азоту;
Кт – коефіцієнт урахування територіальних соціально-екологічних особливостей:
Кт = Кнас × Кф = 1,8·1,25=2,25.
Коефіцієнт Кнас, що залежить від чисельності жителів населеного пункту обираємо з таблиці 10. У Харкові проживає понад 1 млн. чоловік, тому Кт=1,8.
Коефіцієнт Кф, що враховує господарське значення населеного пункту обираємо з таблиці 11. Місто Харків відноситься до багатофункціональних центрів переважанням промислових і транспортних функцій, тому Кф=1,25.
Кзi – коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в населеному пункті:
Кзi = q/ГДКi
де q – середньорічна концентрація забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/м3. За даними Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2001 р., середньорічна концентрація діоксиду азоту у Харкові становить q=0,04 мг/м3;
Кзi = 0,04/0,04=1.
Таким чином, збитки від забруднення атмосферного повітря Аф внаслідок відключення пилегазоочисних споруд становлять:
Аф = 0,085·955,9·25·2,25·1=4,57 тис. грн.
