
- •Тема 1. Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення 6
- •Тема 2. Патофізіологія печінки. Печінкова недостатність 14
- •Тема 3. Патофізіологія нирок. Ниркова недостатність 28 Тема 1. Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Ііі. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •V. Зміст теми
- •Основні синдроми недостатності травлення, їх прояви, механізми виникнення :
- •Vі. Матеріали для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2. Патофізіологія печінки. Печінкова недостатність і. Актуальність теми
- •II. Конкретнi цiлi
- •IV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •3. Реакція Ван-ден-Берга:
- •Холемічний синдром (синдром холестазу)
- •Ахолічний синдром
- •Дисхолія
- •Експериментальні моделі недостатності печінки
- •Vі. Матеріали для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Патофізіологія нирок. Ниркова недостатність і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •V. Зміст теми Структурно-логічна схема № 1
- •Структурно-логічна схема № 2
- •VI. Матеріали для самоконтролю
- •Література
Експериментальні моделі недостатності печінки
Печінково-клітинна недостатність:
повне видалення печінки;
часткове видалення печінки;
токсичне ураження печінки гепатотропними отрутами (чотирихлористий вуглець, хлороформ, фосфор та ін.)
Холестатична недостатність:
перев’язування жовчовивідних протоків
Печінково-судинна недостатність:
накладання порто-ковальних анастомозів (фістула Екка, фістула Екка-Павлова);
перев’язування ворітної вени;
перев’язування печінкових вен;
накладання лігатури на печінкову артерію.
Vі. Матеріали для самоконтролю
А. Завдання для самоконтролю.
№ |
Завдання |
Вказівки до завдання |
1 |
Перечислити експериментальні методи вивчення печінки |
Назвати основні методи |
2 |
Охарактеризувати обмін жовчних пігментів у нормі |
Дати схему утворення і виділення |
3 |
Дати характеристику зміни обміну жовчних пігментів при різних видах жовтяниці |
Вказати, які жовчні пігменти є в крові, сечі, калі. |
4 |
Назвати механізми розвитку паренхіматозної, гемолітичної та механічної жовтяниць. |
Вміти їх диференціювати |
Б. Задачі для самоконтролю.
Задача 1. У собаки видалено печінку.
Від яких порушень життєдіяльності може загинути собака у різні періоди після операції?
Задача 2. Хворий звернувся до лікаря із скаргами на загальне недомагання, гіркоту в роті. При огляді чітко видно венозний малюнок на шкірі живота.
Пояснити неприємні відчуття в порожнині рота.
Задача 3. Хворий поступив до клініки з профузною кровотечею (гемороїдальною). Переливання хворому консервованої крові ефекту не дає. При огляді: блідість шкірних покривів, печінка збільшена, щільна.
Який існує взаємозв’язок між проявами захворювання та кровотечею?
Задача 4. У хворого на цироз печінки на фоні болю у правому підребер’ї, жовтушності та асциту відмічаються постійні диспепсичні розлади: гіркота та неприємний присмак у роті, відчуття важкості в епігастрії, нудота, блювота, нестійкий стілець.
Які причини та механізм цих диспепсичних розладів?
Задача 5. У хворого на протязі тижня спостерігалися катаральні явища, слабість, біль голови, субфебрильна температура. День перед тим з’явилася жовтушність склер, темна сеча. При обстеженні в крові виявлено: вільний білірубін – 27,4 мкмоль/л, зв’язаний – 51,3 мкмоль/л. Сеча темно-бурого кольору, мутна, реакція на білірубін різко позитивна. Кал слабо забарвлений.
Про що може свідчити поява зв’язаного білірубіну в крові в великій кількості?
Задача 6. У хворого з явищами цирозу розвинувся виражений асцит та загальні набряки.
З чим пов’язано порушення водно-електролітного обміну в організмі у даного хворого?
Задача 7. У хворого, який тривалий час страждає на алкоголізм, стан сп’яніння почав розвиватися після прийняття невеликої кількості алкоголю з подальшим розвитком набряків на обличчі та кінцівках.
Як пояснити зменшення стійкості організму до алкоголю?
Задача 8. У хворої Д., 38р., приблизно через добу після больового приступу в ділянці правого підребер’я та епігастральної ділянки, з’явилася жовтяниця. При клініко-лабораторному дослідженні виявлено: печінка незначно збільшена, чутлива при пальпації. У крові міститься 5 мкмоль/л вільного та 147 мкмоль/л прямого білірубіну. Сеча темна, кал знебарвлений.
Пояснити зміни кольору сечі та калу у даному випадку.
Задача 9. У сім’ї, де мати резус-від’ємна, а батько резус-позитивний народилася третя дитина. На другий день після народження у дитини розвинулася виражена жовтушність шкіри та слизових.
Якого типу жовтяниця має місце і який її механізм?
Задача 10. У хворого при важкому перебігу вірусного гепатиту з’явилася адинамія, денна сонливість з безсонням вночі, неадекватність поведінки, печінковий запах з рота, дихання Куссмауля.
Порушення яких видів обміну речовин обумовлює появу вищеназваних симптомів?
Задача 11. Хвора П. 40 р., поступила до клініки зі скаргами на жовтушність шкіри та склер, яка поступово наростала останні півроку, періодичні болі у лівому підребер’ї, слабість, швидку втому, збільшення селезінки. Відомо, що хвора працює на фармзаводі (контактує з фенілгідразином). Загальний аналіз крові : Ер. –3,5×10 Т/л, Hb – 85г/л, ретикулоцити – 147 %, різко виражений анізо- та пойкілоцитоз.
Якого типу жовтяниця у хворої, який її механізм?
Які зміни зі сторони червоної крові?