МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Кафедра патологічної фізіології

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З РОЗДІЛУ:

«Патофізіологія органів і систем»

ЧАСТИНА ІІI

Львів 2010

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри патологічної фізіології

Завідувач кафедри

професор Регеда М.С._________

«___»«____________» 2009 р.

протокол №_______

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З РОЗДІЛУ:

«Патофізіологія органів і систем»

ЧАСТИНА ІII

Навчальна дисципліна	патологічна фізіологія
Модуль № 2	Патофізіологія органів і систем
Змістовний модуль № 6	Патофізіологія травлення, печінки, нирок
Курс	3
Факультет	медичний

Львів 2010

Методичні вказівки на практичні заняття для студентів медичного факультету з розділу «Патофізіологія органів і систем» підготували:

д.мед.н., професор Регеда М.С., к.м.н., ас. Пороховська Н.В., к.м.н., доц. Любінець Л.А., к.м.н., доц. Лукович І.М., к.м.н., доц. Качмарська М.О., ас. Колішецька М.А., к.м.н., ас. Никитюк Г.П., к.м.н., ас. Садляк О.В., к.м.н., ас. Вервега Б.М., к.м.н., доц. Найда Л.Я.

Методичні вказівки на практичні заняття з патологічної фізіології для студентів медичного факультету з розділу «Патофізіологія органів і систем» складено згідно вимог програми з патологічної фізіології для студентів медичного факультету вищих медичних навчаль­них закладів ІІІ-IV рівнів акредитації (Київ, 2006).

Відповідальний за випуск:

проректор з навчальної роботи професор М.Р. Гжегоцький

Рецензенти:

Петришин Ю.С. – к.м.н., доцент кафедри нормальної фізіології Львівсь­кого національного медичного університету імені Данила Галицького

Вовк В.І. – к.м.н., доцент кафедри патологічної анатомії Львівсь­кого національного медичного університету імені Данила Галицького

Затверджено профільною комісією з медико-біологічних дисцип­лін Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 35 від 11 січня 2010 року).

ЗМІСТ

Тема 1. Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення 6

Тема 2. Патофізіологія печінки. Печінкова недостатність 14

Тема 3. Патофізіологія нирок. Ниркова недостатність 28 Тема 1. Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення і. Актуальність теми

Організм людини в процесі життєдіяльності потребує різні речовин і значну кількість енергії. З зовнішнього середовища надходять речо­вини, що відновлюють пластичні та енергетичні потреби організму. Тривале припинення або недостатнє надходження поживних речовин, а також їх незасвоєння, призводить до порушення гомеостазу і не сумі­сне з життям. Разом з тим, організм людини не здатний асимілювати білки, жири, вуглеводи та інші речовини з їжі без попередньої переро­бки.

Наукою, також, доведено беззаперечне бар’єрне значення шлунко­во-кишкового тракту, та значення травної системи в імунологічній ре­активності організму. З погляду на прогресуючу захворюваність та омолодження хворих на захворювання шлунково-кишкового тракту, вивчення патогенезу цієї патології є особливо актуальною.

Іі. Конкретні цілі

1. Знати визначення поняття «недостатності травлення», прин­ципи її класифікації.

2. Знати етіологічні фактори недостатності травлення, та прин­ци­пи експериментального моделювання порушення трав­ле­ння.

3. Вміти перерахувати синдроми, котрими проявляється недос­татність травлення та дати їм характеристику.

4. Знати етіологію та патогенез порушення травлення в ротовій порожнині.

5. Знати етіологію та патогенез порушення травлення в шлунку.

6. Вміти пояснити етіологію та патогенез виразкової хвороби шлунка.

7. Знати етіологію та патогенез порушення травлення в кишках.

8. Знати етіологію та патогенез гострого панкреатиту, а також патогенез панкреатичного шоку.

9. Вміти пояснити роль порушення секреторної функції підшлу­нкової залози в порушенні порожнинного та пристінкового травлення.

10. Вміти охарактеризувати кишкові дискінезії.

11. Вміти пояснити механізми виникнення порушення бар’єрної функції кишок: кишкової автоінтоксикації, дисбактеріозу.

Ііі. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Нормальна анатомія	анатомічна будова шлунково-киш­ко­вого тракту
Гістологія	гістологічна структура шлунку та ки­шок
Нормальна фізіологія	дослідження секреторної функції шлунку, визначення кислотності шлункового соку у здорової тварини.

Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Недостатність травлення	патологічний процес, при якому травна си­с­тема не забезпечує засвоєння харчових інг­редієнтів, що надходять в організм.
Гіперрексія	патологічне посилення апетиту
Поліфагія	підвищенням вживання їжі
Булемія	крайня ступінь підвищення апетиту
Анорексія	патологічне зниження апетиту
Афагія	повне припинення прийому їжі
Метеоризм	надлишкове скупчення газів в шлунково-кишковому тракті за рахунок підвищеного їх утворення і недостатнього виведення
Гіпосалівація	зменшення секреції слини
Гіперсалівація	збільшення секреції слини
Ксеростомія	сухість слизових в ротовій порожнині.
Дисгезії	Порушення смакових відчуттів
Гіпогезія	Зниження смакової чутливості
Гіпергезія	Збільшення смакової чутливості
Парагезія	Коли є смакові відчуття, але відсутній від­повідний подразник.
Несправжня парагезія	Коли є постійне відчуття стороннього сма­ку не пов’язане з прийомом їжі.
Дисфагія	Порушення ковтання
Синдром мальдигестії	Порушення порожнинного (дистантного) травлення в кишках
Синдром мальабсорбції	Порушення пристінкового (мембранного) травлення в кишках

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Розлади травлення в ротовій порожнині, причини.

2. Порушення травлення в шлунку: розлади шлункової секреції, моторної функції.

3. Етіологія і патогенез виразкової хвороби шлунка і 12-ти палої кишки.

4. Розлади кишкового травлення, роль порушень підшлункової залози та печінки.

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Визначення кислотності шлункового соку титраційним методом

Завдання	Примітки
В ерленмейєрівську колбу наливаємо 5 мл шлу­н­кового соку. Додаємо 1-2 краплі диме­тил­амідоазотбензолу і титруємо до переходу рожевого забарвлення.
Відмічаємо кількість витраченого їдкого нат­рію. Титруємо до утворення канаркового ко­льору.	Зміна забарвлення відповідає закінченню нейтралізації ві­ль­ної НСl
Відмічаємо кількість витраченого лу­гу. Додаємо 1-2 кр. фенолфталеїну і титруємо до червоного кольору. Результати записуємо в таблицю.	Це відповідає нейтралізації слабозв’язаної кислоти. Для визначення кислотності кількість затраченого лугу множимо на 20 (на 100 мл соку)

Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку по методу Михаеліса-Давідсона

Завдання	Примітка
У 5 пробірок наливаємо по 1 мл шлункового соку, потім до кожної пробірки додаємо по 1краплі: в І-шу – 0,3% р-н метилвіолету, в 2-гу – 0,25% р-н тропеаліну, в З-тю – 0,125% р-н конгорота, в 4-ту – 0,25% р-н метилоранжу, в 5-ту – 0,25% р-н нейтральрота. За зміною кольору, від додавання індикатора, визначають ступінь кислотності (за таблицею).	Повинно спів­пасти не мен­ше трьох ко­льо­рів.