1. Які класи суспільства визначає к. Маркс?

Карл Маркс використав теоретичні положення А. Сміта і Д. Рікардо про класову структуру капіталістичного су­спільства для обґрунтування власної теорії класів.

Якщо А. Сміт і Д. Рікардо виділяли три суспільних кла­си — земельні власники, капіталісти і робітники, — між якими розподілялись доходи у формах ренти, прибутку і заробітної плати, то Маркс акцентує увагу на відносинах в історичній драмі капіталізму тільки двох класів, вважаю­чи, що значення ренти як одного з основних первинних доходів з розвитком економіки дедалі зменшується у зв'яз­ку з її індустріалізацією, тому на арені боротьби залиша­ються тільки два великих класи — пролетаріат, який во­лодіє робочою силою, і капіталісти, що привласнюють до­даткову вартість, створену найманою робочою силою.

2. У чому сутність марксистської трудової теорії вартості?

На відміну від А. Сміта, який визначав вартість товару витратами праці тільки "в примітивному стані суспільства", коли відсутня наймана праця і застосовуються примітивні засоби праці, і навіть Д. Рікардо, який крім праці просто не

брав до уваги місце інших факторів виробництва у створенні вартості, вважаючи їх роль незначною, Маркс абсолютизу­вав роль праці як єдиного фактора вартості, піддаючи нищівній критиці всі вчення, які стверджували інше.

Трудова теорія розглядається Марксом вже у першому розділі першого тому "Капіталу", де формулюється теза про принцип обміну товарів відповідно до їхньої вартості, яка визначається кількістю праці, витраченої на їх виробниц­тво. Маркс тут пояснює, що вартість утворюють не будь-які витрати праці, тобто кількість робочого часу в годинах праці, а "суспільне необхідний робочий час", або витрати часу "за середнього в даний час рівня вмілості і інтенсив­ності праці". Таким чином, трактування вартості на основі вимірювання трудових витрат Маркс вважав єдино правиль­ним, не зважаючи навіть на відхилення ціни товару під тиском попиту і пропозиції від його вартості.

3. Як к. Маркс визначає гроші?

Аналізуючи процес обміну товарами на основі порівню­вання їхньої вартості, Маркс в історичній ретроспективі показує розвиток обміну і виникнення грошей як законо­мірного наслідку цього розвитку. За Марксом, гроші — це також товар, який виступає у специфічній формі, але зав­дяки їх участі в процесі обміну вартість набуває форми ціни, яка може дорівнювати вартості, а може від неї відрізнятись.

Щоб довести природний зв'язок товарів та грошей, Маркс аналізує функції грошей у процесі обміну. У вирішенні цієї проблеми він іде далі класичної школи, визначаючи п'ять функцій грошей: як міри вартості, засобу обігу, засобу ство­рення скарбів (золото та срібло) та засобу нагромадження, засобу платежу та світових грошей. Різні етапи розвитку су­спільства зумовлюють різний рівень реалізації цих функцій.

Докладне дослідження суті товарів та грошей передує викладу головної ідеї першого тому "Капіталу" — пробле­ми перетворення простого товарного виробництва на капі­талістичне, що відбувається в межах еквівалентного обміну на підставі закладеної в товарах вартості.

Маркс показує, як гроші виходять з товарної форми і стають першою формою прояву капіталу. Однак він не ото­тожнює гроші та капітал, а підкреслює, що лише за відпо­відних умов вони виконують цю функцію.