Антивірусний захист комп’ютера.

Найпоширенішою причиною пошкодження інформації у комп'ютерних системах є віруси — програми, які спеціально розробляються з метою спотворення або знищення інформації в комп'ютері, її несанкціонованого пересилання по мережі, виведення з ладу комп'ютерної системи тощо.

Комп'ютерний вірус — це програма, призначена для несанкціонованих дій на зараженому комп'ютері. Віруси потрапляють на комп'ютер разом із файлами, які завантажуються, а також через електронну пошту і при виході в Інтернет. Сьогодні відомі десятки тисяч комп'ютерних вірусів, проте з'являються все нові й нові віруси. Протягом всього розвитку комп'ютерних систем триває суперництво між розробниками засобів захисту інформації і зломщиками захисних бар'єрів, між створювачами комп'ютерних вірусів і лікарями від них.

Захист комп'ютера від вірусів є необхідною умовою для забезпечення його працездатності і запобігання пошкодженню інформації, що на ньому зберігається. Для антивірусного захисту комп'ютера використовуються спеціальні програми, які дозволяють виявляти й видаляти комп'ютерні віруси. Більшість антивірусних програм не тільки дозволяють виявити й видалити вірусну програму, але й здійснюють моніторинг файлів у реальному часі, дозволяючи тим самим мінімізувати можливість зараження вірусами й зменшити заподіяну ними шкоду.

Комп’ютерні злочини.

Комп'ютерні злочини сьогодні займають одне з перших місць серед економічних злочинів. Вони здійснюються з метою вилучення, спотворення, недозволеного копіювання і використання інформації, що зберігається в комп'ютерній системі. Із зростанням досконалості комп'ютерної техніки зростає і витонченість комп'ютерної злочинності. А з розвитком глобальної інформаційної мережі Інтернет світ зіштовхнувся з таким явищем як «кіберзлочинність».

Статистичне співвідношення різного роду мотивів при здійсненні комп'ютерних злочинів, за оцінкою експертної комісії Інтерполу, таке:

• корисливі мотиви — 66%;

• політичні мотиви (тероризм, політичні акції) — 17%;

• з дослідницького інтересу — 7%;

• з хуліганських спонукань і бешкетництва — 5%;

• з помсти — 4%.

Типовий вік комп'ютерних правопорушників коливається в межах від 14 до 45 років.

Найнебезпечнішу для суспільства й держави групу становлять професійні комп'ютерні злочинці з яскраво вираженою корисливою метою. Вони прекрасно володіють програмуванням, їхні дії супроводжуються відмінним маскуванням. Втрати від крадіжки банківських даних, номерів кредитних карток й іншої цінної інформації сягають у світовому масштабі мільярда доларів на рік.

Використання мережі Інтернет з метою шахрайства сьогодні є одним з найпоширеніших різновидів кіберзлочинів, з яким зіштовхуються як приватні, так і державні структури багатьох країн. Існують тисячі вебсайтів, що займаються поширенням неліцензійної (піратської) продукції.

Деякі спецслужби вже давно використовують сучасні комп'ютерні технології як засіб одержання доступу до державних секретів і конфіденційної інформації. З викраденням інформації комерційного й промислового значення пов'язане комерційне й промислове шпигунство.

Все частіше використовують інформаційні технології й Інтернет терористичні організації для підтримки своєї протиправної діяльності. На думку спеціалістів, кібертероризм у недалекому майбутньому може стати реальною погрозою національної безпеки розвинених країн світу.