
- •4 Рекомендації і ключові запитання
- •1 Мета і завдання дисципліни
- •1.1 Мета і викладення дисципліни
- •1.2 Завдання викладення дисципліни
- •1.2 Рекомендації з вивчення дисципліни
- •2 Зміст лекційного курсу
- •3 Лабораторні заняття
- •4 Рекомендації і ключові запитання для самоконтролю
- •Тема 1. Вступ
- •Тема 2. Геологічна картографія
- •Тема 3. Будова та умови формування шаруватих товщ
- •Тема 4. Неузгодження
- •Тема 5. Горизонтальне і нахилене залягання гірських порід
- •Тема 6. Фізічні умови деформацій гірських порід
- •Тема 7. Складчасті форми залягання
- •Тема 8. Розривні порушення
- •Тема 9. Особливі форми залягання осадових гірських порід
- •Тема 10. Форми залягання ефузивних, інтрузивних та метаморфічних порід
- •Тема 11. Структурні елементи земної кори
- •Тема 12. Аерокосмометоди пригеологічних дослідженнях
- •Тема 13. Загальні принципи і методи геологічного картування
- •Тема 14. Організація і проведення геологічного картування
- •5 Самостійна і індивідуальна робота
- •5.1 Зміст самостійної і індивідуальноїроботи студентів
- •6 Теми курсових проектів
- •Рекомендовані теми для курсового проекту
- •7 Система оцінки знань студентів
- •Перелік рекомендованих джерел
Тема 9. Особливі форми залягання осадових гірських порід
Більшості осадових товщ властиві розглянуті вище форми горизонтального, нахиленого і складчастого залягання порід. Проте, іноді зустрічаються специфічні форми залягання, які відрізняються від характеру залягання вміщуючих порід. недостатнє врахування яких може призвести до помилок при стратиграфічних побудовах і складанні геологічних карт.
Студентам слід засвоїти всі особливі форми залягання осадових гірських порід: кластичні дайки, підводно-зсувні порушення, олістостроми і олістоліти, викопні рифи, поховані елювіальні і делювіальні утворення, згини шарів на схилах під впливом сили тяжіння, знати їх характеристику, розповсюдження, умови утворення, зв"язок з іншими структурними формами.
Контрольні запитання
1 Що таке кластичні дайки?
2 Різниця між ін"єкційними і нептунічними кластичними дайками.
3 Характеристика підводно-зсувних порушень.
4 Що таке олістоліти і олістостроми?
5 Викопні рифи, характеристика їх будови.
6 Поховані елювіальні і делювіальні утворення.
7 Згини шарів на схилах під дією гравітаційних сил.
Тема 10. Форми залягання ефузивних, інтрузивних та метаморфічних порід
Ефузивні, інтрузивні та метаморфічні гірські породи, як і осадові, утворюють свої особливі форми залягання.
Форми залягання ефузивних порід визначаються механізмом вторгнення магми, її в"язкістю і рельєфом місцевості, на яку вона виливається. Тому студентам слід насамперед познайомитися із існуючими типами вулканів, з яких відбувається виверження вулканічних продуктів. Надалі необхідно розглянути питання про фації ефузивних порід, з якими пов"язані певні форми їх залягання.
У власне ефузивній фації найбільш розповсюджені покриви, потоки і екструзивні куполи. Для жерловимх фацій характерні некки і вулканічні трубки. Найбільш розповсюджені форми залягання порід субвулканічної фації - дайки, сілли, лаколіти, штоки.
Надалі слід розглянути особливості будови ефузивних тіл та польове вивчення ефузивних порід.
Різноманітними є також форми залягання інтрузивних порід, які залежать від ряду факторів.
Студенти повинні обов"язково навчитися розрізняти узгоджені (конкордатні) і неузгоджені (дисконкордатні) інтрузивні тіла і знати, які форми залягання відносяться відповідно до першої і другої груп.
Слід звернути увагу також на вивчення характеру контактів інтрузивних тіл із вміщуючими породами, яке є основою при встановленні форми і віку інтрузій.
Вивчення внутрішньої будови інтрузивного тіла дозволяє з"ясувати процес та умови його формування, що має велике значення для розуміння розміщення корисних копалин, які містяться у межах інтрузій та оточуючих порід.
При вивченні форм залягання метаморфічних порід слід у першу чергу визначити процес і фактори її утворення та особливості будови.
У метаморфічних товщах найчастіше утворюються сильно стиснуті ізоклінальні складки, ускладнені дрібнішими складками витікання. У глибокометаморфізованих товщах широко розвинуті будінаж-структури, появі яких сприяють високі тиски і температура. В метаморфічних товщах докембрійського віку широко розповсюджені мігматити, у гнейсових і сланцевих кристалічних товщах - гранітогнейсові куполи.
Особливу увагу при вивченні метаморфічних порід слід звертати на текстурні особливості: орієнтованість виділень мінералів, сланцюватість лінійність тощо. Це дозволяє встановити ступінь метаморфізму і належність породи до певної фації.
Контрольні запитання
1 Які бувають типи вулканів?
2 Форми ефузивних тіл.
3 Чим відрізняються вулканогенні товщі наземного і підводного виливів?
4 Методи польового вивчення ефузивних порід.
5 Зображення ефузивних порід на геологічних картах і розрізах.
6 Форми залягання узгоджених інтрузивних тіл.
7 Форми залягання неузгоджених інтрузивних тіл.
8 В чому полягає подібність і відмінність між батолітом і штоком, дайкою і сілом?
9 Дайте характеристику контактів інтрузивних тіл із вміщуючими породами .
10 Що вивчають при польових дослідженнях інтрузивних тіл?
11 Як визначається вік інтрузивних порід?
12 Чим відрізняється кристалізаційна сланцюватість від шаруватості?
13 Що таке будінаж-структури і як вони утворюються?
14 Складчастість, розвинута у метаморфічних товщах.
15 Характерні риси мігматитів.
16 Якими породами складені і як утворюються гранітогнейсові куполи?