Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні вказівки.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
427.52 Кб
Скачать

1.2 Завдання викладення дисципліни

Відповідно до сучасних кваліфікаційних вимог до гірничих інженерів-геологів, студент після опанування дисципліни повинен знати:

- умови формування шаруватих товщ, характер первинного залягання осадових порід, їх подальші деформації і дислокації та механізми формування геологічних структур і розривних порушень;

- знати форми залягання гірських порід, особливо осадового генезису;

- знати класифікації складок, тріщин і розривів із зміщенням;

- навчитися "читати" інформацію з геологічної графіки;

- знати процеси формування геосинкліналей, платформ, крайових прогинів і їх структурне розчленування;

- вміти розрізняти по геологічній графіці структурні елементи геосинкліналей, платформ і крайових прогинів, визначати їх приуроченість до певних епох тектогенезу;

- знати фації і формації геосинкліналей, платформ і крайових прогинів та приуроченість до них певних корисних копалин;

- знати принципи і методи геологічного картування;

- навчитися обробляти матеріали геологічної зйомки, будувати геологічні карти і графічні додатки на підставі зібраних матеріалів;

- знати сучасні аерофото- і космометоди досліджень геологічних структур і навчитися основним прийомам дешифрування аерофотознімків.

1.2 Рекомендації з вивчення дисципліни

Основою вивчення дисципліни є аудиторна робота, яка включає лекції і лабораторні заняття. Теоретичні знання закріплюються при проходженні навчальної геологозйомочної практики і написанні курсового проекту.

Для засвоєння курсу навчальним планом передбачено у 1V семестрі 162 години; у тому числі 108 аудиторних годин (лекцій - 54 години, лабораторних занять - 54 години), 38 годин на самостійну і 16 годин на індивідуальну роботу.

Вивчення дисципліни для студентів завершується іспитом. Після проходження теоретичного вивчення дисципліни, у літній період студенти стаціонарної форми навчання проходять навчальну геологозйомочну практику (216 годин), а у V семестрі виконують і захищають курсовий проект.

Для студентів заочної форми навчання передбчено му 1V семестрі 243 години, з них: 8 годин лекцій, 16 годин лабораторних занять. На самостійну і індивідуальну роботу виділяється 210 годин. Вивчення курсу завершується іспитом. У V семестрі студенти виконують і захищають курсовий проект .

2 Зміст лекційного курсу

Таблиця 2

Шифри модулів

(М),змісто-

вих моду-

лів (ЗМ),

навчаль-

них елеме- нтів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Обсяг лекцій-

них занять, год.

Літера-

тура

М1

Загальні відомості про структуру дисципліни. Геологічна графіка. Умови формування і характер залягання осадових порід

12

ЗМ1

Мета і завдання структурної геології, геокартування та дистанційних методів

2

6 с, 4-13

НЕ1.1

Структурна геологія

НЕ1.2

Геологічне картування

НЕ1.3

Аерофотозйомка

НЕ1.4

Космозйомка

НЕ1.5

Теоретичне і практичне значення вивчення дисципліни

НЕ1.6

Методи структурної геології та геокартування

НЕ1.7

Історія розвитку геологічного картування

ЗМ2

Геологічна картографія

4

6, с.

16-19

НЕ2.1

Геологічні карти

Продовження таблиці 2.1

Шифри модулів

(М),

змістових модулів (ЗМ),

навчальних елементів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Обсяг лекцій-

них занять, год.

Літера-

тура

НЕ2.2

Геологічні розрізи

3, с. 9-11

1, с. 19-21

НЕ2.3

Стратиграфічні колонки

НЕ2.4

Блок діаграми

НЕ2.5

Зміст і призначення геологічної графіки

НЕ2.6

Масштаби

НЕ2.7

Види геологічних карт

НЕ2.8

Умовні позначення геологічних карт

НЕ2.9

За рамкове оформлення геологічної карти

НЕ2.10

Основні вимоги до оформлення геологічної графіки

НЕ2.11

Значення геологічних карт для пошуків корисних копалин і інших геологічних наук

Продовження таблиці 2.1

Шифри модулів

(М),

змістових модулів (ЗМ),

навчальних елементів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Обсяг лекцій-

них занять, год.

Літера-

тура

ЗМ3

Будова та умови формування шаруватих товщ

4

6, с. 80-90

НЕ3.1

Поняття про шар

НЕ3.2

Елементи шару

НЕ3.3

Властивості шарів

НЕ3.4

Поняття про шаруватість

НЕ3.5

Особливості будови поверхонь нашарування

НЕ3.6

Форми шаруватості, умови їх утворення

НЕ3.7

Циклічність формування осадових товщ

НЕ3.8

Трансгресивні і регресивні серії

НЕ3.9

Закон Головкінського-Іностранцева

НЕ3.10

Фактори утворення шаруватості осадових гірських порід

НЕ3.11

Умови формування і розподілу товщин відкладів

Продовження таблиці 2.1

Шифри модулів

(М),

змістових модулів (ЗМ),

навчальних елементів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Обсяг лекцій-них занять, год.

Літера-

тура

НЕ3.12

Трансгресивна, регресивна, інгресивна і міграційна форми залягання шаруватих товщ

ЗМ4

Неузгодження

2

6, с. 99-111

НЕ4.1

Узгоджене і неузгоджене залягання шаруватих товщ

НЕ4.2

Класифікація неузгоджень

НЕ4.3

Характеристика неузгоджень

НЕ4.4

Будова поверхонь неузгоджень

НЕ4.5

Критерії встановлення стратиграфічних неузгоджень

М2

Горизонтальне, нахилене і складчасте залягання гірських порід. Фізичні умови деформації гірських порід

10

ЗМ1

Горизонтальне і нахилене залягання гірських порід

2

1, с. 112-148

Продовження таблиці 2.1

Шифри модулів

(М),

змістових модулів (ЗМ),

навчальних елементів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Обсяг лекцій-них занять, год.

Літе

ра-

тура

НЕ1.1

Ознаки горизонтального залягання

НЕ1.2

Визначення товщини шару

НЕ1.3

Зображення горизонтально залягаючи шарів на геологічній карті

НЕ1.4

Правила побудови розрізів

НЕ1.5

Характеристика нахиленого залягання шарів, монокліналі

НЕ1.6

Елементи залягання

НЕ1.7

Гірський компас

НЕ1.8

Нормальне і перекинуте залягання шарів

НЕ1.9

Побудова виходу нахиленого шару на денну поверхню за елементами залягання

ЗМ2

Фізичні умови деформації гірських порід

2

6, с.58-91

НЕ2.1

Поняття про деформацію

Продовження таблиці 2.1

Шифри модулів

(М),

змістових модулів (ЗМ),

навчальних елементів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Обсяг лекцій-них занять, год.

Літе

ра-

тура

НЕ2.2

Види деформацій

НЕ2.3

Напружений стан

НЕ2.4

Пружна деформація

НЕ2.5

Пластична деформація

НЕ2.6

Повзучість та релаксація

НЕ2.7

Руйнування гірських порід

НЕ2.8

Вплив на деформацію гірських порід зовнішніх фізико-хімічних факторів

НЕ3.1

Поняття про складки і складчастість

НЕ3.2

Антикліналі і синкліналі

НЕ3.3

Елементи складок

НЕ3.4

Морфологічна класифікація складок

НЕ3.5

Флексури

НЕ3.6

Складчасті комплекси

НЕ3.7

Механізм згину шарів у складки

НЕ3.8

Генетична класифікація складок

Продовження таблиці 2.1

Шифри модулів

(М),

змістових модулів (ЗМ),

навчальних елементів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Обсяг лекцій-них занять, год.

Літе

ра-

тура

НЕ3.9

Ендогенна і екзогенна складчастість: типи, характеристика і умови утворення

НЕ3.10

Зв’язок складчастих форм залягання з родовищами корисних копалин, зокрема нафти і газу

М3

Диз’юнктивні порушення. Форми залягання осадових, ефузивних, інтрузивних і метаморфічних порід.

12

ЗМ1

Розривні порушення

6

6, с. 202-262

НЕ1.1

Тріщини, їх морфологічні особливості

НЕ1.2

Генетична класифікація тріщин

НЕ1.3

Ендогенні і екзогенні тріщини

НЕ1.4

Кліваж, його типи, механізм утворення

НЕ1.5

Польові спостереження за тріщинуватістю гірських порід

Продовження таблиці 2.1

Шифри модулів

(М),

змістових модулів (ЗМ),

навчальних елементів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Обсяг лекцій-них занять, год.

Літе

ра-

тура

НЕ1.6

Розриви із зміщенням, їх класифікація

НЕ1.7

Скиди, підкиди, горсти, грабени, зсуви, розсуви, насуви, покриви, їх характеристика, умови утворення

НЕ1.8

Визначення типів розривів на геологічній карті

НЕ1.9

Амплітуда зміщення і вік розриву

НЕ1.10

Будова поверхонь змішувачів

НЕ1.11

Польові спостереження за розривними порушеннями

НЕ1.12

Зв’язок родовищ корисних копалин з розривними порушеннями

ЗМ2

Особливі форми залягання осадових гірських порід

2

6, с. 262-268

НЕ2.1

Кластичні дайки

Продовження таблиці 2.1

Шифри модулів

(М),

змістових модулів (ЗМ),

навчальних елементів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Обсяг лекцій-них занять, год.

Літе-

ра-

тура

НЕ2.2

Підводно-зсувні порушення

НЕ2.3

Олістостроми і олістоліти

НЕ2.4

Рифи

НЕ2.5

Поховані елювіальні і делювіальні утворення

НЕ2.6

Згини шарів на схилах під впливом сили тяжіння

ЗМ3

Форми залягання ефузивних, інтрузивних та метаморфічних порід

4

6, с. 268-341

НЕ3.1

Фації

НЕ3.2

Форми залягання ефузивних порід

НЕ3.3

Особливості будови ефузивних порід

НЕ3.4

Форми залягання інтрузивних порід

НЕ3.5

Характеристика контактів інтрузивних тіл

НЕ3.6

Польове вивчення інтрузивних масивів

Продовження таблиці 2.1

Шифри модулів

(М),

змістових модулів (ЗМ),

навчальних елементів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Обсяг лекцій-них занять, год.

Літе-

ра-

тура

НЕ3.7

Зв’язок родовищ корисних копалин, зокрема нафти і газу, з особливими формами залягання гірських порід та породами магматичного комплексу

М 4

Структури земної кори континентального і океанічного типу

6

ЗМ1

Структурні елементи земної кори

6

6, с. 342-441

НЕ1.1

Характеристика земної кори

НЕ1.2

Циклічність розвитку земної кори

НЕ 1.3

Будова геосинклінальних

областей

НЕ1.4

Формації геосинклі-нальних областей

НЕ1.5

Структурне розчле-

нування геосинклі-

нальних областей

Продовження таблиці 2.1

Шифри модулів

(М),

змістових модулів (ЗМ),

навчальних елементів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Обсяг лекцій-них занять, год.

Літера-

тура

НЕ1.6

Складчастість геосинклінальних областей

НЕ1.7

Магматизм геосинклінальних областей

НЕ1.8

Будова платформ

НЕ1.9

Формації платформенних областей

НЕ1.10

Структурне розчленування платформ

НЕ1.11

Складчастість платформ

НЕ1.12

Магматизм платформ

НЕ1.13

Закономірності розвитку платформ

НЕ1.14

Будова крайових прогинів

НЕ1.15

Формації крайових прогинів

НЕ1.16

Закономірності розвитку крайових прогинів

Продовження таблиці 2.1

Шифри модулів

(М),

змістових модулів (ЗМ),

навчальних елементів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Об-

сяг лек-

цій-них зан

ять, год.

Літера-

тура

НЕ1.17

Розміщення корисних копалин у зв’язку з основними структурами земної кори

НЕ1.18

Структури океанічного типу земної кори

М 5

Дистанційні методи

6

ЗМ1

Аерокосмометоди при геологічних дослідженнях

6

6, с. 24-27, 116-146, 189, 220

НЕ1.1

Характеристика аерофотозйомочних методів

НЕ1.2

Задачі, які вирішуються за допомогою аерофотозйомки

НЕ1.3

Ефективність аерофотометодів при про-веденні геологічної зйомки

НЕ1.4

Види аерофотозйомок

НЕ1.6

Властивості аерофотознімків

НЕ1.7

Методи геологічного дешифрування

Продовження таблиці 2.1

Шифри модулів

(М),

змістових модулів (ЗМ),

навчальних елементів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Обсяг лек

цій-них за

нять, год.

Літе

ра-

тура

НЕ1.8

Дешифруючи ознаки

НЕ1.9

Фотогенічність геологічних об’єктів

НЕ1.10

Кольорова та спектрозо-

аерозйомка

НЕ1.11

Космофотозйомка

НЕ1.12

Властивості, масштаби і методика геологічного дешифрування космознімків

НЕ1.13

Телевізійна, інфрачер-вона, радіотеплова, радарна, спектромет-

рична та інші види космозйомки

М 6

Принципи, методи і організація проведення геологічного картування

6

ЗМ1

Принципи і методи геологічного картування

2

6, с. 441-447

НЕ1.1

Мета і завдання геологічного картування

Продовження таблиці 2.1

Шифри модулів

(М),

змістових модулів (ЗМ),

навчальних елементів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Обсяг лек

цій-них за

нять, год.

Літе

ра-

тура

НЕ1.2

Масштаби геологічних зйомок

НЕ1.3

Види геологічних зйомок

НЕ1.4

Комплексна геологічна зйомка

НЕ1.5

Методи геологічних досліджень і пошуків корисних копалин

ЗМ2

Організація і проведен-

ня геологічного картування

4

6, с. 441-460, 210-242, 238-266

НЕ2.1

Основні періоди прове-

дення комплексного геологічного картування

НЕ2.2

Підготовчий період і його завдання

НЕ2.3

Польовий період, його етапи і завдання

НЕ2.4

Побудова зведеного геологічного розрізу

НЕ2.5

Польова карта

НЕ2.6

Кондиційність геологічних карт

НЕ2.3

Польовий період, його етапи і завдання

Продовження таблиці 2.1

Шифри модулів

(М),

змістових модулів (ЗМ),

навчальних елементів (НЕ)

Модулі, змістові модулі, навчальні елементи

Обсяг лек

цій-них за

нять, год.

Літера-

тура

НЕ2.4

Побудова зведеного геологічного розрізу

НЕ2.5

Польова карта

НЕ2.6

Кондиційність геологічних карт

НЕ2.7

Геофізичні дослідження

НЕ2.8

Методика картування в різних геологічних і фізико-географічних умовах

НЕ2.9

Камеральний період, його завдання

НЕ2.10

Основні розділи звіту з геологічного картування

НЕ2.11

Картографічний матеріал звіту

НЕ2.12

Структурна зйомка

НЕ2.13

Природоохоронні засоби, вимоги до екологічного захисту місцевості, де проводиться геологічна зйомка

Усього за семестр: М – 6; в М1 - чотири ЗМ, в М2 - три ЗМ, в М3 - три ЗМ, в М4 - один ЗМ. в М5 - один ЗМ, в М: - три ЗМ

54