- •4 Рекомендації і ключові запитання
- •1 Мета і завдання дисципліни
- •1.1 Мета і викладення дисципліни
- •1.2 Завдання викладення дисципліни
- •1.2 Рекомендації з вивчення дисципліни
- •2 Зміст лекційного курсу
- •3 Лабораторні заняття
- •4 Рекомендації і ключові запитання для самоконтролю
- •Тема 1. Вступ
- •Тема 2. Геологічна картографія
- •Тема 3. Будова та умови формування шаруватих товщ
- •Тема 4. Неузгодження
- •Тема 5. Горизонтальне і нахилене залягання гірських порід
- •Тема 6. Фізічні умови деформацій гірських порід
- •Тема 7. Складчасті форми залягання
- •Тема 8. Розривні порушення
- •Тема 9. Особливі форми залягання осадових гірських порід
- •Тема 10. Форми залягання ефузивних, інтрузивних та метаморфічних порід
- •Тема 11. Структурні елементи земної кори
- •Тема 12. Аерокосмометоди пригеологічних дослідженнях
- •Тема 13. Загальні принципи і методи геологічного картування
- •Тема 14. Організація і проведення геологічного картування
- •5 Самостійна і індивідуальна робота
- •5.1 Зміст самостійної і індивідуальноїроботи студентів
- •6 Теми курсових проектів
- •Рекомендовані теми для курсового проекту
- •7 Система оцінки знань студентів
- •Перелік рекомендованих джерел
1.2 Завдання викладення дисципліни
Відповідно до сучасних кваліфікаційних вимог до гірничих інженерів-геологів, студент після опанування дисципліни повинен знати:
- умови формування шаруватих товщ, характер первинного залягання осадових порід, їх подальші деформації і дислокації та механізми формування геологічних структур і розривних порушень;
- знати форми залягання гірських порід, особливо осадового генезису;
- знати класифікації складок, тріщин і розривів із зміщенням;
- навчитися "читати" інформацію з геологічної графіки;
- знати процеси формування геосинкліналей, платформ, крайових прогинів і їх структурне розчленування;
- вміти розрізняти по геологічній графіці структурні елементи геосинкліналей, платформ і крайових прогинів, визначати їх приуроченість до певних епох тектогенезу;
- знати фації і формації геосинкліналей, платформ і крайових прогинів та приуроченість до них певних корисних копалин;
- знати принципи і методи геологічного картування;
- навчитися обробляти матеріали геологічної зйомки, будувати геологічні карти і графічні додатки на підставі зібраних матеріалів;
- знати сучасні аерофото- і космометоди досліджень геологічних структур і навчитися основним прийомам дешифрування аерофотознімків.
1.2 Рекомендації з вивчення дисципліни
Основою вивчення дисципліни є аудиторна робота, яка включає лекції і лабораторні заняття. Теоретичні знання закріплюються при проходженні навчальної геологозйомочної практики і написанні курсового проекту.
Для засвоєння курсу навчальним планом передбачено у 1V семестрі 162 години; у тому числі 108 аудиторних годин (лекцій - 54 години, лабораторних занять - 54 години), 38 годин на самостійну і 16 годин на індивідуальну роботу.
Вивчення дисципліни для студентів завершується іспитом. Після проходження теоретичного вивчення дисципліни, у літній період студенти стаціонарної форми навчання проходять навчальну геологозйомочну практику (216 годин), а у V семестрі виконують і захищають курсовий проект.
Для студентів заочної форми навчання передбчено му 1V семестрі 243 години, з них: 8 годин лекцій, 16 годин лабораторних занять. На самостійну і індивідуальну роботу виділяється 210 годин. Вивчення курсу завершується іспитом. У V семестрі студенти виконують і захищають курсовий проект .
2 Зміст лекційного курсу
Таблиця 2
Шифри модулів (М),змісто- вих моду- лів (ЗМ), навчаль- них елеме- нтів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Обсяг лекцій- них занять, год. |
Літера- тура |
М1 |
Загальні відомості про структуру дисципліни. Геологічна графіка. Умови формування і характер залягання осадових порід |
12 |
|
ЗМ1 |
Мета і завдання структурної геології, геокартування та дистанційних методів |
2 |
6 с, 4-13 |
НЕ1.1 |
Структурна геологія |
||
НЕ1.2 |
Геологічне картування |
||
НЕ1.3 |
Аерофотозйомка |
||
НЕ1.4 |
Космозйомка |
||
НЕ1.5 |
Теоретичне і практичне значення вивчення дисципліни |
||
НЕ1.6 |
Методи структурної геології та геокартування |
||
НЕ1.7 |
Історія розвитку геологічного картування |
||
ЗМ2 |
Геологічна картографія |
4 |
6, с. 16-19 |
НЕ2.1 |
Геологічні карти
|
Продовження таблиці 2.1
Шифри модулів (М), змістових модулів (ЗМ), навчальних елементів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Обсяг лекцій- них занять, год. |
Літера- тура |
НЕ2.2 |
Геологічні розрізи |
|
3, с. 9-11 1, с. 19-21 |
НЕ2.3 |
Стратиграфічні колонки |
|
|
НЕ2.4 |
Блок діаграми |
||
НЕ2.5 |
Зміст і призначення геологічної графіки |
||
НЕ2.6 |
Масштаби |
||
НЕ2.7 |
Види геологічних карт |
||
НЕ2.8 |
Умовні позначення геологічних карт |
||
НЕ2.9 |
За рамкове оформлення геологічної карти |
||
НЕ2.10 |
Основні вимоги до оформлення геологічної графіки |
||
НЕ2.11 |
Значення геологічних карт для пошуків корисних копалин і інших геологічних наук |
|
|
Продовження таблиці 2.1
Шифри модулів (М), змістових модулів (ЗМ), навчальних елементів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Обсяг лекцій- них занять, год. |
Літера- тура |
ЗМ3 |
Будова та умови формування шаруватих товщ |
4 |
6, с. 80-90 |
НЕ3.1 |
Поняття про шар |
||
НЕ3.2 |
Елементи шару |
||
НЕ3.3 |
Властивості шарів |
||
НЕ3.4 |
Поняття про шаруватість |
||
НЕ3.5 |
Особливості будови поверхонь нашарування |
||
НЕ3.6 |
Форми шаруватості, умови їх утворення |
||
НЕ3.7 |
Циклічність формування осадових товщ |
||
НЕ3.8 |
Трансгресивні і регресивні серії |
||
НЕ3.9 |
Закон Головкінського-Іностранцева |
||
НЕ3.10 |
Фактори утворення шаруватості осадових гірських порід |
|
|
НЕ3.11 |
Умови формування і розподілу товщин відкладів
|
|
|
Продовження таблиці 2.1
Шифри модулів (М), змістових модулів (ЗМ), навчальних елементів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Обсяг лекцій-них занять, год. |
Літера- тура |
НЕ3.12 |
Трансгресивна, регресивна, інгресивна і міграційна форми залягання шаруватих товщ |
|
|
ЗМ4 |
Неузгодження |
2 |
6, с. 99-111 |
НЕ4.1 |
Узгоджене і неузгоджене залягання шаруватих товщ |
||
НЕ4.2 |
Класифікація неузгоджень |
||
НЕ4.3 |
Характеристика неузгоджень |
||
НЕ4.4 |
Будова поверхонь неузгоджень |
||
НЕ4.5 |
Критерії встановлення стратиграфічних неузгоджень |
|
|
М2 |
Горизонтальне, нахилене і складчасте залягання гірських порід. Фізичні умови деформації гірських порід |
10 |
|
ЗМ1 |
Горизонтальне і нахилене залягання гірських порід |
2 |
1, с. 112-148 |
Продовження таблиці 2.1
Шифри модулів (М), змістових модулів (ЗМ), навчальних елементів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Обсяг лекцій-них занять, год. |
Літе ра- тура |
НЕ1.1 |
Ознаки горизонтального залягання |
|
|
НЕ1.2 |
Визначення товщини шару |
||
НЕ1.3 |
Зображення горизонтально залягаючи шарів на геологічній карті |
||
НЕ1.4 |
Правила побудови розрізів |
||
НЕ1.5 |
Характеристика нахиленого залягання шарів, монокліналі |
||
НЕ1.6 |
Елементи залягання |
||
НЕ1.7 |
Гірський компас |
||
НЕ1.8 |
Нормальне і перекинуте залягання шарів |
||
НЕ1.9 |
Побудова виходу нахиленого шару на денну поверхню за елементами залягання |
||
ЗМ2 |
Фізичні умови деформації гірських порід |
2 |
6, с.58-91 |
НЕ2.1 |
Поняття про деформацію |
|
|
Продовження таблиці 2.1
Шифри модулів (М), змістових модулів (ЗМ), навчальних елементів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Обсяг лекцій-них занять, год. |
Літе ра- тура |
НЕ2.2 |
Види деформацій |
|
|
НЕ2.3 |
Напружений стан |
|
|
НЕ2.4 |
Пружна деформація |
||
НЕ2.5 |
Пластична деформація |
||
НЕ2.6 |
Повзучість та релаксація |
||
НЕ2.7 |
Руйнування гірських порід |
||
НЕ2.8 |
Вплив на деформацію гірських порід зовнішніх фізико-хімічних факторів |
||
НЕ3.1 |
Поняття про складки і складчастість |
|
|
НЕ3.2 |
Антикліналі і синкліналі |
||
НЕ3.3 |
Елементи складок |
||
НЕ3.4 |
Морфологічна класифікація складок |
||
НЕ3.5 |
Флексури |
||
НЕ3.6 |
Складчасті комплекси |
||
НЕ3.7 |
Механізм згину шарів у складки |
|
|
НЕ3.8 |
Генетична класифікація складок |
|
|
Продовження таблиці 2.1
Шифри модулів (М), змістових модулів (ЗМ), навчальних елементів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Обсяг лекцій-них занять, год. |
Літе ра- тура |
НЕ3.9 |
Ендогенна і екзогенна складчастість: типи, характеристика і умови утворення |
|
|
НЕ3.10 |
Зв’язок складчастих форм залягання з родовищами корисних копалин, зокрема нафти і газу |
||
М3 |
Диз’юнктивні порушення. Форми залягання осадових, ефузивних, інтрузивних і метаморфічних порід. |
12 |
|
ЗМ1 |
Розривні порушення |
6 |
6, с. 202-262 |
НЕ1.1 |
Тріщини, їх морфологічні особливості |
||
НЕ1.2 |
Генетична класифікація тріщин |
||
НЕ1.3 |
Ендогенні і екзогенні тріщини |
|
|
НЕ1.4 |
Кліваж, його типи, механізм утворення |
||
НЕ1.5 |
Польові спостереження за тріщинуватістю гірських порід |
Продовження таблиці 2.1
Шифри модулів (М), змістових модулів (ЗМ), навчальних елементів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Обсяг лекцій-них занять, год. |
Літе ра- тура |
НЕ1.6 |
Розриви із зміщенням, їх класифікація |
|
|
НЕ1.7 |
Скиди, підкиди, горсти, грабени, зсуви, розсуви, насуви, покриви, їх характеристика, умови утворення |
||
НЕ1.8 |
Визначення типів розривів на геологічній карті |
||
НЕ1.9 |
Амплітуда зміщення і вік розриву |
||
НЕ1.10 |
Будова поверхонь змішувачів |
|
|
НЕ1.11 |
Польові спостереження за розривними порушеннями |
|
|
НЕ1.12 |
Зв’язок родовищ корисних копалин з розривними порушеннями |
|
|
ЗМ2 |
Особливі форми залягання осадових гірських порід |
2 |
6, с. 262-268 |
НЕ2.1 |
Кластичні дайки |
|
|
Продовження таблиці 2.1
Шифри модулів (М), змістових модулів (ЗМ), навчальних елементів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Обсяг лекцій-них занять, год. |
Літе- ра- тура |
НЕ2.2 |
Підводно-зсувні порушення |
|
|
НЕ2.3 |
Олістостроми і олістоліти |
||
НЕ2.4 |
Рифи |
||
НЕ2.5 |
Поховані елювіальні і делювіальні утворення |
||
НЕ2.6 |
Згини шарів на схилах під впливом сили тяжіння |
||
ЗМ3 |
Форми залягання ефузивних, інтрузивних та метаморфічних порід |
4 |
6, с. 268-341 |
НЕ3.1 |
Фації |
|
|
НЕ3.2 |
Форми залягання ефузивних порід |
|
|
НЕ3.3 |
Особливості будови ефузивних порід |
|
|
НЕ3.4 |
Форми залягання інтрузивних порід |
|
|
НЕ3.5 |
Характеристика контактів інтрузивних тіл |
||
НЕ3.6 |
Польове вивчення інтрузивних масивів |
Продовження таблиці 2.1
Шифри модулів (М), змістових модулів (ЗМ), навчальних елементів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Обсяг лекцій-них занять, год. |
Літе- ра- тура |
НЕ3.7 |
Зв’язок родовищ корисних копалин, зокрема нафти і газу, з особливими формами залягання гірських порід та породами магматичного комплексу |
|
|
М 4 |
Структури земної кори континентального і океанічного типу |
6 |
|
ЗМ1 |
Структурні елементи земної кори |
6 |
6, с. 342-441 |
НЕ1.1 |
Характеристика земної кори |
|
|
НЕ1.2 |
Циклічність розвитку земної кори |
|
|
НЕ 1.3 |
Будова геосинклінальних областей |
|
|
НЕ1.4 |
Формації геосинклі-нальних областей |
|
|
НЕ1.5 |
Структурне розчле- нування геосинклі- нальних областей |
Продовження таблиці 2.1
Шифри модулів (М), змістових модулів (ЗМ), навчальних елементів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Обсяг лекцій-них занять, год. |
Літера- тура |
НЕ1.6 |
Складчастість геосинклінальних областей |
|
|
НЕ1.7 |
Магматизм геосинклінальних областей |
|
|
НЕ1.8 |
Будова платформ |
||
НЕ1.9 |
Формації платформенних областей |
|
|
НЕ1.10 |
Структурне розчленування платформ |
||
НЕ1.11 |
Складчастість платформ |
||
НЕ1.12 |
Магматизм платформ |
||
НЕ1.13 |
Закономірності розвитку платформ |
||
НЕ1.14 |
Будова крайових прогинів |
||
НЕ1.15 |
Формації крайових прогинів |
|
|
НЕ1.16 |
Закономірності розвитку крайових прогинів |
|
|
Продовження таблиці 2.1
Шифри модулів (М), змістових модулів (ЗМ), навчальних елементів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Об- сяг лек- цій-них зан ять, год. |
Літера- тура |
НЕ1.17 |
Розміщення корисних копалин у зв’язку з основними структурами земної кори |
|
|
НЕ1.18 |
Структури океанічного типу земної кори |
||
М 5 |
Дистанційні методи |
6 |
|
ЗМ1 |
Аерокосмометоди при геологічних дослідженнях |
6 |
6, с. 24-27, 116-146, 189, 220 |
НЕ1.1 |
Характеристика аерофотозйомочних методів |
||
НЕ1.2 |
Задачі, які вирішуються за допомогою аерофотозйомки |
||
НЕ1.3 |
Ефективність аерофотометодів при про-веденні геологічної зйомки |
||
НЕ1.4 |
Види аерофотозйомок |
|
|
НЕ1.6 |
Властивості аерофотознімків |
||
НЕ1.7 |
Методи геологічного дешифрування |
Продовження таблиці 2.1
Шифри модулів (М), змістових модулів (ЗМ), навчальних елементів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Обсяг лек цій-них за нять, год. |
Літе ра- тура |
НЕ1.8 |
Дешифруючи ознаки |
|
|
НЕ1.9 |
Фотогенічність геологічних об’єктів |
||
НЕ1.10 |
Кольорова та спектрозо- аерозйомка |
||
НЕ1.11 |
Космофотозйомка |
||
НЕ1.12 |
Властивості, масштаби і методика геологічного дешифрування космознімків |
||
НЕ1.13 |
Телевізійна, інфрачер-вона, радіотеплова, радарна, спектромет- рична та інші види космозйомки |
||
М 6 |
Принципи, методи і організація проведення геологічного картування |
6 |
|
ЗМ1 |
Принципи і методи геологічного картування |
2 |
6, с. 441-447 |
НЕ1.1 |
Мета і завдання геологічного картування |
|
|
Продовження таблиці 2.1
Шифри модулів (М), змістових модулів (ЗМ), навчальних елементів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Обсяг лек цій-них за нять, год. |
Літе ра- тура |
НЕ1.2 |
Масштаби геологічних зйомок |
|
|
НЕ1.3 |
Види геологічних зйомок |
|
|
НЕ1.4 |
Комплексна геологічна зйомка |
||
НЕ1.5 |
Методи геологічних досліджень і пошуків корисних копалин |
||
ЗМ2 |
Організація і проведен- ня геологічного картування |
4 |
6, с. 441-460, 210-242, 238-266 |
НЕ2.1 |
Основні періоди прове- дення комплексного геологічного картування |
||
НЕ2.2 |
Підготовчий період і його завдання |
||
НЕ2.3 |
Польовий період, його етапи і завдання |
|
|
НЕ2.4 |
Побудова зведеного геологічного розрізу |
||
НЕ2.5 |
Польова карта |
||
НЕ2.6 |
Кондиційність геологічних карт |
|
|
НЕ2.3 |
Польовий період, його етапи і завдання
|
|
|
Продовження таблиці 2.1
Шифри модулів (М), змістових модулів (ЗМ), навчальних елементів (НЕ) |
Модулі, змістові модулі, навчальні елементи |
Обсяг лек цій-них за нять, год. |
Літера- тура |
|
|
|
|
НЕ2.4 |
Побудова зведеного геологічного розрізу |
||
НЕ2.5 |
Польова карта |
||
НЕ2.6 |
Кондиційність геологічних карт |
|
|
НЕ2.7 |
Геофізичні дослідження |
||
НЕ2.8 |
Методика картування в різних геологічних і фізико-географічних умовах |
||
НЕ2.9 |
Камеральний період, його завдання |
||
НЕ2.10 |
Основні розділи звіту з геологічного картування |
||
НЕ2.11 |
Картографічний матеріал звіту |
||
НЕ2.12 |
Структурна зйомка |
||
НЕ2.13 |
Природоохоронні засоби, вимоги до екологічного захисту місцевості, де проводиться геологічна зйомка |
||
Усього за семестр: М – 6; в М1 - чотири ЗМ, в М2 - три ЗМ, в М3 - три ЗМ, в М4 - один ЗМ. в М5 - один ЗМ, в М: - три ЗМ
|
54 |
|
|
