Тестові завдання для самоконтролю

1. Яким відношенням подана гранична норма заміщення:

а) Δy/Δx;

б) ΔPx /ΔPy;

в) ΔQx /Δ Py;

г) MUx / Px?

2. На якій аксіомі базується доведення неможливості перетину кривих байдужості:

а) транзитивності;

б) ненасичення;

в) незалежності споживача;

г) повної упорядкованості?

3. Яка конфігурація кривих байдужості для товарів, що жорстко взаємодоповнюють один одного:

а) прямі лінії, що мають від’ємний нахил;

б) L- подібні лінії;

в) лінії, паралельні одній із осей координат;

г) прямі лінії, що мають додатковий нахил?

4. Яким відношенням визначається нахил бюджетної лінії:

а) MUx /MUy;

б) Dy/Dx;

в) Px / Py;

г) MUx / Px?

Література: [1, с.24-45; 2, с.67-80, гл.22; 3, с.37-88; 4,с.97-109; 5, розд.2; 6, с.90-107; 7, с.58-71]

Тема № 4 аналіз поведінки споживача. План

1. Ефект прибутку і ефект заміщення.

2. Особливості споживчого попиту.

1. Ефект прибутку і ефект заміщення.

Рівновага споживача порушується, якщо змінюються ціни на товари і послуги або змінюється розмір його прибутку. При падінні цін на товари при незмінному розмірі прибутку споживача, він буде купувати більше цих товарів. Якщо, відповідно до його індивідуальних оцінок корисності товарів, на котрі ціни були знижені, рівні, йому немає необхідності збільшувати їх споживання, він може збільшити споживання інших товарів, ціни на які залишилися без зміни.

Ефект прибутку – це спроможність споживача купувати більше товарів і послуг за рахунок зниження на них цін.

Ефект заміщення – споживач не хоче збільшення використання товарів, що подешевіли і він може перейти на споживання аналогічних, але більш якісних і дорогих товарів.

Ефект заміщення вказує на те, що зниження ціни продукту робить його відносно менш привабливим, і таким чином, збільшує схильність споживача до заміщення його іншими продуктами.

Ефект заміщення буде мати місце і тоді, коли споживач почне купувати більше товарів, на які знизилися ціни, і заміняти ними товар, на який ціни постійні або навіть зросли.

При максимізації споживання гранична корисність на одну гривню продукції однакова для всіх продуктів. У цьому випадку ціна продукції відображає її граничну корисність, і таким чином, наступає рівновага споживача при незмінній купівельній спроможності грошей. Саме при цих умовах виникає поняття надлишку споживача.

Надлишок споживача являє собою різницю в грошовому вираженні між максимальною ціною, яку споживач заплатив би за необхідний йому товар, і ціною, що він дійсно сплачує за нього.

2. Особливості споживчого попиту.

Крім звичайного принципу вибору споживачем, існують також і особливості. Так споживчий попит поділяють на дві групи.

Функціональний попит обумовлений споживчими властивостями властивому самому благу.

Нефункціональний попит обумовлений такими чинниками, що безпосередньо не пов'язані з властивому економічному благу якостями.

У нефункціональному попиті можна виділити соціальний, спекулятивний і нераціональний. Серед соціального попиту, в свою чергу, розрізняють ефект приєднання до більшості, ефект сноба, ефект Веблена.

Ефект приєднання до більшості полягає в прагненні споживача не відставати від інших, купуючи те, що купують інші. Споживач слідує загальновизнаним нормам, купує той же самий товар.

Ефект сноба. У цьому випадку у споживача є бажання виділитися із навколишнього оточення. Тут також споживач залежить від вибору інших, але взаємозв'язок тут обернений. В даному випадку попит змінюється через те, що інші люди споживають саме цей товар. Реакція спрямована в протилежну сторону від узвичаєної. Покупець-сноб нізащо не купить те, що одержують усі.

Ефект Веблена. Ім'ям Веблена називається престижне або демонстративне споживання. Товари або послуги використовуються для того щоб зробити незгладиме враження, а не по їх прямому призначенню. Ціна товару складається з двох частин: реальної і престижної. Тому під ефектом Веблена розуміється ефект збільшення споживчого попиту, пов'язаний із тим, що товар має більш високу ціну.

Спекулятивний попит виникає в суспільстві з високими інфляційними чеканнями. Небезпека майбутнього підвищення цін штовхає споживачів на покупку додаткових товарів у теперішній момент.

Нераціональний попит виникає під впливом сію хвилинного бажання. Може бути викликаний зміною настрою, капризом. Більшість споживачів іноді роблять покупки про які згодом шкодують.

Товар Гіффена. Це такий товар, попит на який змінюється в протилежному напрямку, при збільшенні доходів, за інших рівних умов, тому що ефект прибутку перевищує ефект заміщення. Такий товар займає велике місце в бюджеті малозабезпечених споживачів. Насамперед до товарів Гіффена відносять картоплю і хлібобулочні вироби. У той час як на інші продукти харчування попит падає, у кризовій ситуації, на картоплю і хлібобулочні вироби попит залишається на старому рівні, або зростає. Це пов'язано з тим, що під час кризових явищ в країні малозабезпечені прошарки населення вимушені відмовлятися від ряду більш високоякісних товарів, ціни на який ще більше зростають, чим на товари Гиффена.

Криві Энгеля. Реальне збільшення прибутків споживачів призводить до більш швидкого споживання другорядних благ, чим споживання благ першої необхідності. Энгель побудував криві, що відображають цю особливість. Насамперед відбувається насичення продовольчими товарами, потім промисловими товарами стандартної якості і лише пізніше – високоякісними товару і послугами. Навіть після переходу до споживання високоякісних товарів і послуг відбувається новий сплеск попиту на промислові товари стандартної якості, що використовуються споживачем для повсякденних потреб.

Високоякісні товари і послуги

Промислові товари стандартної якості

Продовольчі товари