4. Досконала конкуренція в довгостроковому періоді.
У ході довгострокового періоду підприємства можуть різноманітними шляхами пристосуватися до ринкових змін. Припустимо, що шляхом розширення виробництва і економії внаслідок збільшення масштабів виробництва (позитивний ефект масштабу) підприємствам галузі вдасться знизити витрати виробництва на одиницю продукції. Тоді в поточному короткостроковому періоді кожне підприємство почне одержувати економічний прибуток.
Оскільки в умовах досконалої конкуренції галузь відкрита для входження інших підприємств, то можливість одержання прибутку буде стимулювати активну експансію капіталу в галузь. Збільшення кількості підприємств у галузі призведе до збільшення пропозиції товару. Крім того, і самі підприємства галузі зацікавлені в розширенні масштабів виробництва. Якщо при цьому ринковий попит на товар, вироблений підприємствами галузі, не зміниться, то розширення пропозиції викличе зниження ціни товару. Процес входу в галузь нових підприємств буде продовжуватися доти, поки в даному короткостроковому періоді ціна не впаде до значення середніх загальних витрат і всі підприємства галузі будуть одержувати нульовий економічний прибуток.
Отже, доти поки підприємства галузі мають можливість знижувати витрати виробництва на одиницю продукції за рахунок ефекту масштабу, і одержувати таким чином прибуток, у галузь буде продовжуватися вхід інших підприємств.
У випадку, коли підприємства галузі починають зазнавати збитків унаслідок збільшення витрат виробництва, обумовленого негативним ефектом масштабу, то це буде служити сигналом для підприємств скорочувати виробництво.
Якщо галузь зазнає збитків, починається вихід підприємств із галузі. Це призведе до скорочення пропозиції товару, підвищенню рівноважної ціни доти, поки знову не установиться рівноважна ціна.
Процес входу-виходу буде продовжуватися поки підприємства не досягнуть рівноваги в довгостроковому періоді.
Все це дозволяє сформулювати три умови рівноваги галузі в довгостроковому періоді:
1. Функціонуючі підприємства найкращим чином використовують наявне капітальне обладнання. Це означає, що кожне підприємство галузі в довгостроковому періоді максимізує прибуток, виробляючи такий обсяг продукції, коли граничні витрати дорівнюють ціні, тобто Р = МС.
2
.
Не існує спонукальних причин у підприємств
інших галузей входити в дану галузь. Це
означає, що всі підприємства галузі
мають обсяг виробництва, що відповідає
мінімуму середніх загальних витрат у
короткостроковому періоді і одержують
нульовий прибуток, тобто Р = мін. АТС.
МС
АТС LАТС
МR
3. Підприємства галузі не мають можливості знижувати загальні витрати на одиницю продукції і одержувати прибуток за рахунок розширення масштабів виробництва. Тобто кожне підприємство галузі виробляє обсяг продукції, що відповідає мінімуму середніх загальних витрат у довгостроковому періоді, тобто Р = мін. LАТС.
У точці рівноваги задовольняються три умови:
1. Р = МС.
2. Р = мін. АТС.
3. Р = мін. LАТС.
Коли всі підприємства галузі мають обсяги виробництва відповідні мінімуму їх середніх загальних витрат у довгостроковому періоді, галузь знаходиться в рівновазі.
Якщо всі підприємства галузі знаходяться в точці рівноваги в довгостроковому періоді, то у цьому випадку прибуток підприємства може підвищиться або понизиться тільки внаслідок зміни ціни товару, викликаних змінами в ринковому попиті.
У випадку коли підприємства галузі знаходяться в довгостроковій рівновазі, і їхні середні витрати не змінюються в залежності від числа підприємств що входять і виходять із неї, можна зробити висновок, що пропозиція галузі буде абсолютно еластичною. Тому що будь-які зміни ціни товару під впливом збільшення або зменшення попиту за умови рівноваги галузі повертають ціну на рівноважний рівень (Р0).
Р
Р
1
S
Q1 Q2 Q
Інший характер має крива пропозиції галузі у випадку розширення галузі при позитивному ефекті масштабу: збільшення обсягів виробництва відбувається при одночасному зниженні витрат на одиницю продукції і зменшенні ціни товару (через входження в галузь нових підприємств). Отже, крива пропозиції в цих умовах буде спадаючої.
Р
Р1
Р2 S
Q1 Q2 Q
Якщо розширення обсягів виробництва галузі викликає ріст витрат на одиницю продукції і підвищення ціни товару, то крива пропозиції галузі в довгостроковому періоді приймає класичний "висхідний" вид. Це обумовлюється або негативним ефектом масштабу для підприємства при розширенні галузі, або ростом цін на ресурси в довгостроковому періоді.
Модель ринку досконалої конкуренції служить еталоном ефективності розподілу і використання ресурсів. Досконала конкуренція припускає такий рівень організації економіки, при якому суспільство одержує максимум корисності з наявних ресурсів і технологій, а частку кого-небудь в одержанні результату вже неможливо збільшити, не скоротивши частку іншого.
Р
S
Р2
Р1
Q1 Q2 Q
Суспільство знаходиться на межі корисності – можливості. Ресурси ефективно розподіляються як у сфері виробництва, так і в сфері споживання. Підприємства, що беруть участь у виробництві випускають набір продукції, найбільш кращий, корисний для споживача, а виробництво здійснюється таким чином, що витрати для суспільства стають мінімальними. Ефективний стан економіки виключає неефективне використання ресурсів – товари не можна перерозподілити без зміни положення членів суспільства. Рівноважна ціна на цілком конкурентному ринку дорівнюється, з одного боку, цінності для споживача кожної додаткової одиниці блага, з іншого боку, витратам виробництва цієї додаткової одиниці блага.
Р МС = S
А
Р0 Е
В МU = Д
Q0 Q
При ефективному обсязі випуску Q0 площа трикутника АВЕ відображає максимально можливу вигоду споживача і виробника.
Визначаючи основні гідності цілком конкурентної ринкової моделі, варто звернути увагу на її слабкі сторони. У конкурентній ринковій системі відсутні мотиви оптимального розподілу прибутків.
Розподіляючи ресурси, конкурентна модель не припускає побічних витрат і вигод або виробництво суспільних благ. Галузь із чистою конкуренцією може мішати застосуванню кращої виробничої техніки і сприяти повільному темпу технічного прогресу. Цілком конкурентна система не забезпечує ні широкого діапазону вибору продуктів, ні умов для розробки нових продуктів.