Тестові завдання для самоконтролю

1. Які з наведених далі чинників не призведуть до зміщення кривої попиту на м’ячі:

а) дуже гарна погода;

б) падіння ціни на футбольну форму;

в) збільшення чисельності хлопців віком 9 років;

г) зростання ціни на м’ячі?

2. Що з перерахованого не призведе до зміщення кривої попиту на пиво:

а) зростання цін на в’ялену рибу;

б) зростання цін на солод;

в) зниження цін на вино;

г) зростання доходів шанувальників пива.

3. Крива попиту переміститься праворуч і вгору у результаті:

а) зменшення числа покупців;

б) переходу на товар-замінник;

в) підвищення митних бар’єрів;

г) збільшення доходів споживачів.

4. Перехресна еластичність попиту характеризує реакцію:

а) ціни одного товару на зміну ціни іншого;

б) величини попиту одного товару на зміну ціни іншого;

в) ціни одного товару на зміну пропозиції іншого;

г) величини попиту одного товару на зміну попиту на інший.

5. Якщо ринок збалансовано, то:

а) покупці та продавці можуть продавати та купувати все, що хочуть, за існуючої ціни;

б) тенденції зростання чи падіння ціни немає;

в) кількість пропозиції дорівнює кількості попиту;

г) всі наведені відповіді правильні.

6. За інших рівних умов зростання пропозиції призведе до:

а) зростання рівноважних ціни і обсягу;

б) зниження рівноважних ціни і обсягу;

в) зростання ціни і зменшення кількості;

г) зниження ціни і зростання обсягу.

7. Збільшення попиту за інших рівних умов призводить до:

а) зниження рівноважної ціни і зменшення рівноважної кількості товару;

б) збільшення обох вищевказаних показників;

в) зниження першого і збільшення другого з них;

г) збільшення першого і зменшення другого з них.

8. Що може спричинитися до збільшення рівноважної ціни товару:

а) збільшення попиту на товар;

б) зменшення попиту на товар;

в) збільшення пропозиції товару;

г) одночасне і однаковою мірою збільшення попиту і пропозиції.

9. Чим можна пояснити зміщення кривої пропозиції на товар У ліворуч і вгору:

а) впровадженням нових технологій;

б) зростанням цін на вихідні ресурси;

в) уведенням дотацій;

г) збільшенням числа виробників.

Література: [ 1, с.52-81; 2, с.424-429; 3, с.104-130; 4, с.135-146; 5, с.68-88; 6, с.151-158; 7, с.112-140, 150-173].

Тема № 6. Мікроекономічна модель підприємства план:

1. Поняття «підприємство».

2. Поняття «бізнес».

3. Організаційні форми підприємницької діяльності.

4. Підприємство в системі виробничих відносин.

5. Класифікація та функції підприємств.

1. Поняття «підприємство».

Перші спроби теоретично осмислити підприємництво було зроблено ще в XVII ст., згодом ці дослідження продовжили Ф. Кєне, Ж. Сей, А. Сміт, К. Маркс та інші видатні економісти. Термін “підприємництво” ввів у науковий обіг Р. Кантіллон, розуміючи під ним економічну функцію особливого роду, зміст якої тісно пов’язаний з ризиком ведення господарської діяльності. Ж. Сей розумів під підприємництвом організацію людей у межах конкретної виробничої ланки, в центрі якої перебуває підприємець. В основу сучасних досліджень підприємництва покладено ідеї провідних економістів світу Й. Шумпетера, Ф. Хайєка та їх послідовників. Згідно з їх поглядами:

• статус власника не є визначальною ознакою підприємця;

• підприємництво розглядається як функція господарсько-політичного середовища, що і визначає його можливості, типи, мотивації;

• змістом підприємництва є одержання нових комбінацій факторів виробництва та обігу, реформування виробництва за допомогою використання різноманітних можливостей для випуску нових або вже існуючих товарів (послуг) із застосуванням нових методів, відкриття нових джерел сировини, ринків, поліпшення організації виробництва тощо.

Розуміння суті підприємництва ґрунтується на загальних закономірностях розвитку економіки та значенні в цьому процесі людини. Закономірним є виокремлення підприємця і його таланту ведення підприємницької діяльності в окремий фактор виробництва та надання йому статусу центрального. Адже саме підприємець приймає остаточне рішення про організацію виробництва, поєднуючи всі інші фактори виробництва (капітал, працю, землю) в єдиний виробничий процес. У науковій літературі виокремлюють базові (організаційно-господарське новаторство, економічні знання, економічна воля) і похідні (ризик, володіння ресурсами, можливість прийняття рішень) характеристики підприємництва, яке можна визначити як організаційно-господарське новаторство на основі використання нових можливостей. Форми і види підприємництва виникають відповідно до структури форм власності в економічній системі. У ринковій економіці фактор “підприємництво” проголошується обов’язковим компонентом ринку, без наявності якого економічна система не може існувати.

Структурна перебудова економіки України і перехід на нові умови господарювання зумовили необхідність становлення підприємництва і створення класу підприємців у країні. Адже ще недавно в нашому суспільстві переважали негативні оцінки наслідків підприємницької діяльності і саме підприємництво ототожнювалось з таким негативним явищем, як спекуляція. Громадська думка про підприємництво та підприємців, мотиви і способи їх поведінки формувались під впливом марксистської доктрини — офіційної ідеології соціалістичного суспільства. Її сутність можна виразити цитатою з “Капіталу” К. Маркса: “…Капітал боїться відсутності прибутку, як природа боїться пустоти. Але якщо є прибуток, капітал стає сміливим. Забезпечте 10 %, і капітал згоден на будь-яке застосування, при 20 % він стає жвавим, при 50 % готовий зламати собі голову, при 100 % він зневажає всі людські закони, при 300 % немає такого злочину, на який би він не зважився, хоч і під страхом шибениці”. Нинішні українські підприємці ще не досягли світового рівня.

Більш того, підприємництвом часто називають діяльність, далеку від підприємництва, таку, що пов’язана з шахрайством, протизаконними діями. Такі хибні уявлення потрібно долати.

Створення в Україні альтернативного державному підприємницького сектору економіки почалося наприкінці 80-х — на початку 90-х років. Ухвалення Декларації про незалежність відкрило шлях до його повного відродження та реабілітації. В березні 1991 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про підприємництво”, яким на державному рівні було визнано законність підприємницької діяльності, визначено поняття підприємництва, його форми, види і принципи розвитку в країні. Згідно зі ст.1 зазначеного закону підприємництво — це самостійна, ініціативна діяльність, що спрямована на виробництво товарів і надання послуг з метою отримання прибутку і передбачає здійснення нововведень, використання власних коштів, а також готовність ризикувати. Саме в такому формулюванні це поняття ввійшло в теорію вітчизняної економічної науки.