8. Павутинаподібні моделі.

Павутиноподібна модель описує циклічний процес: траєкторію зміни цін і обсягу виробництва при прямуванні від одного стану рівноваги до іншого. Вони використовуються для опису коливання цін на ринках сільськогосподарської продукції де пропозиція реагує на зміну ціни з деяким запізненням.

В основу павутиноподібної моделі покладені наступні умови: - обсяг попиту залежить від рівня цін поточного періоду (період часу – т); - обсяг пропозиції – від рівня цін попереднього періоду (період часу т – 1).

Виробники в період т-1 визначають обсяг виробництва, припускаючи, що ціни періоду т-1 збережуться в періоді Т, тобто має місце рівність: Р т-1 = Р т. У цьому випадку графік попиту і пропозиції буде мати вид павутинаподібної моделі. Можливі три варіанти зміни ринкової ціни в часі:

А) Якщо попит більш еластичний, чим пропозиція, то згодом відхилення від рівноваги зменшується, і рівновага відновлюється.

Р Р

Q Q

Б) Якщо пропозиція більш еластична, чим попит, то відхилення від рівноваги збільшується.

В) Якщо еластичність пропозиції і попиту однакові ринок коливається навколо точки рівноваги.

Р

Р2

Ро

Р1

Q1 Q0 Q2 Q

Припустимо, що початкова ціна товару Р1. На цю ціну орієнтується виробник у період Т-1, пропонуючи продукцію в обсязі Q1, нижче рівноважного рівня. Тоді виникає дефіцит, у результаті цього ціни підвищуються до Р2. У відповідь на це виробники збільшують обсяг виробництва до Q2, сподіваючись, що рівень цін збережеться і у періоді Т. Однак, надлишок пропозиції призводить до зниження ціни до Р1 і т.д.

Отже, незважаючи на те що попит і пропозиція еластичні, запізнення в реакції пропозиції на зміну цін може призвести до нестабільності рівноважного стана.

9. Інструменти державного регулювання ринку.

Основними інструментами державного регулювання ринку є: податки, дотації і фіксовані ціни.

Найбільш цивілізованим інструментом державного регулювання ринку є податки, оскільки вони не обмежують свободу дій економічних суб'єктів і не порушують функціонування ринкових процесів. Вплив податків на ринок розглянемо на прикладі введення акцизного податку. Умовно виділяють два варіанти: 1. Податок сплачують продавці. 2. Податок сплачують покупці.

Варіант перший. Рівноважна ціна складала Р1, а рівноважний обсяг Q1. Припустимо, що введений податок на кожну одиницю товару склав Т грн.

У результаті введення податку відбудеться зсув лінії пропозиції уверх на розмір Т грн., тому що для одержання тієї ж суми прибутку продавець буде згоден продати даний товар за ціну, що вище старої на розмір Т грн. Встановлюється нова рівновага, при якої обсяг продажів скоротиться з Q1 до Q2, ціна для покупця підвищиться з Р1 до Р2. Загальна сума податку, що надходить у бюджет, буде дорівнювати площі прямокутника Р3Р2АС.

Податок, відповідно до умови, сплачують продавці, але тягар податку розподіляється між продавцями і покупцями. Внесок продавців дорівнює площі прямокутника Р2Р1ВС. Внесок покупця дорівнює площі прямокутника Р1Р3АВ. Тобто продавці несуть менше витрат.

Варіант 2. Акцизний податок вносять у державний бюджет покупці.

У результаті лінія попиту зміститься вниз на Т грн. Новий обсяг продажів Q2. Загальна сума прибутку що йде в бюджет дорівнює площі прямокутника Р2Р3АС. Пропорції в розподілі податкового тягаря між продавцями і покупцями залишаються таким ж, що і у першому варіанті.

Розподіл податкового тягаря між продавцями і покупцями залежить від співвідношення еластичності попиту і пропозиції. Чим менше еластичність попиту і чим більше еластичність пропозиції, тим більша частина податкового тягаря припадає на покупців і тим менша – на продавців. Якщо ситуація протилежна, тобто менше еластичність пропозиції, а більше еластичність попиту, то значна частина податкового тягаря припадає на продавців, а менша – на покупців.

Дотація – це негативний податок або "податок навпаки". Дотація встановлюється або у відсотках до ціни товару, або в абсолютній сумі на одиницю товару. Дотації, як правило одержують виробники, але можуть одержати і споживачі. Спочатку рівноважний обсяг – Q1, рівноважна ціна – Р3.

Після введення дотації з державного бюджету виробникам розміром V грн. У результаті відбудеться зсув лінії пропозиції униз на V грн., оскільки дотація для виробника рівнозначна зниженню витрат. У цьому випадку обсяг продажу збільшиться до Q2, ціна для покупців знизиться до Р2.

Як і при оподатковуванні, отримана дотація не цілком надходить у розпорядження виробників. Їм достанеться тільки одна частина, інша частина у бюджет покупця.

Аналогічним буде результат і у випадку, коли дотації одержують покупці. Відмінність складається в зсуві на той же розмір V грн. лінії попиту, а не лінії пропозиції.

Менш придатним засобом державного впливу є установлення фіксованих цін, тому що це утрудняє дію ринкового механізму, а також процес досягнення рівноважного стану.

Занижені фіксовані ціни частіше усього застосовуються по причині соціального захисту населення. Крім дефіциту і неминучого виникнення "чорного ринку", їх підтримка вимагає від уряду значних дотацій виробникам. Завищені фіксовані ціни встановлюються або у фіскальних цілях, тобто додаткове оподатковування окремих товарів (алкоголь, тютюнові вироби, вироби із золота), або для підтримки місцевих виробників у деяких галузях (у сільському господарстві). В останньому випадку виникає надлишок сільгосппродуктів, які уряд повинен викуповувати, зазнаючи знову ж значні фінансові витрати.

Попит на продукти сільського господарства у більшості країн відрізняється невисокою еластичністю. У зв'язку з цим розширення пропозиції сільськогосподарських товарів призводить до різкого падіння цін, незначному росту обсягів продажу і зниженню загального прибутку. Тому розширення виробництва багатьох сільськогосподарських продуктів у ринкових умовах можливо при відповідному субсидуванні цієї галузі державою. У більшості розвитих країн сільське господарство дотується з державного бюджету, а на ряд продовольчих товарів законодавчо встановлюється нижній поріг цін. Введення нижнього порога цін дозволяє виробникам сільгосппродукції збільшити випуск продукції без погрози зниження загального прибутку.