1) Знати:

мету та можливості використання методу стандартизації;

методику визначення стандартизованих показників за допомогою прямого методу;

2) вміти:

обчислювати стандартизовані показники за допомогою прямого методу; оцінювати одержані результати.

Запитання для підготовки до заняття

1. Можливості методу стандартизації та його сутність.

2. Методи стандартизації.

3. Умови застосування прямого методу.

4. Методика обчислення стандартизованих показників за допомогою прямого методу.

5. Види стандартів.

6. Оцінка стандартизованих показників порівняно з інтенсивними показниками.

Завдання для підготовки до заняття

1. Наведено дані про склад населення за видом занять і рівнем освіти.

Яка з цих ознак може насамперед впливати на рівень загального показника інвалідизації через хвороби системи кровообігу в порівнюваних сукупностях?

2. Рівень інвалідизації через хвороби системи кровообігу в області А. становить 8,0, в області Б.— 6,1 випадки на 10 тис. працюючих. Стандартизовані показники за видом занять населення становлять відповідно 5,4 і 7,9 випадка на 10 тис. працюючих. Оцініть дані.

3. Наведено дані про склад населення за віком, статтю, видом занять, рівнем освіти. Які з цих ознак можуть насамперед впливати на рівень загального показника смертності в порівнюваних сукупностях?

4. Рівень смертності в області Н. серед чоловіків становить 14,5 %₀, серед жінок — 15,5 %₀. Стандартизовані показники за віком дорівнюють відповідно 15,2 %₀ та 10,8 %₀. Оцініть дані.

5. Рівень смертності через хвороби органів дихання в області А. становить 11,4, в області Б.— 6,8 випадка на 10 тис. населення. Стандартизовані показники за статтю дорівнюють відповідно 7,5 і 10,4 випадка. Оцініть дані.

6. Наведено дані про склад оперованих хворих з приводу жовчнокам'яної хвороби і проривної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, що потребували екстреної хірургічної допомоги, за давністю захворювання, термінами доставки до лікарні. За якою з цих ознак потрібно визначити стандартизовані показники летальності?

7. Летальність після операції з приводу проривної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки в лікарні № 1 становить 2,8 %, в лікарні № 2 — 1,2 %. Стандартизовані показники за термінами госпіталізації (в годинах від початку захворювання) були відповідно 2,3 % і 3,4 %. Оцініть дані.

8. Поширеність гіпертонічної хвороби в районі А. становить 60 %₀, в районі В.— 73 %₀. Стандартизовані за віком показники відповідно — 61 %₀ і 50 %₀. Оцініть дані.

9. Наведено дані про поділ чоловіків, що працюють на підприємствах легкої промисловості, за віком, давністю паління тютюну, рівнем освіти. Які з цих ознак можуть насамперед впливати на рівень захворюваності на злоякісні новоутворення органів дихання?

10. Рівень захворюваності чоловіків, у яких виявлено злоякісні новоутворення органів дихання, на підприємстві А.— 0,97 %, а на підприємстві В. тієї самої галузі промисловості — 0,88 %. Стандартизовані показники за поділом працюючих на групи щодо частоти куріння однакові й становлять 0,9 %. Оцініть дані.

11. Рівень захворюваності на гострий інфаркт міокарда у районі А.— 94, в районі Б.— 108 на 100 тис. населення. Стандартизовані показники за віком становлять відповідно 110 та 86 на 100 тис. населення. Оцініть дані.

12. Наведено дані про поділ вагітних за віком, проживанням у різних екологічних умовах, рівнем освіти. Які з цих ознак можуть насамперед впливати на рівень захворюваності новонароджених?

13. Захворюваність новонароджених (на 100 дітей) в області А. становила 45,0, в області С.— 30,2. Стандартизовані показники за поділом вагітних, що проживають у різних екологічних умовах, дорівнювали відповідно 43,0 і 35,4. Оцініть дані.

14. Наведено дані про поділ породіль за віком, кількістю абортів, що передували останній вагітності, рівнем освіти. За якими з цих ознак насамперед доцільно визначати стандартизовані показники частоти випадків недоношеності?

15. Частота випадків недоношеності на 100 вагітностей, що завершилися пологами, в місті А. становить 6,0, у місті Н.— 3,9. Стандартизовані показники за кількістю абортів, що передували цьому, дорівнюють відповідно у місті А.— 4,7, у місті Н.— 5,9. Оцініть дані.

Завдання для самостійної роботи

За даними, наведеними в табл. 1—6, обчислити інтенсивні та стандартизовані показники за допомогою прямого методу стандартизації, використовуючи типовий приклад.

Зробити висновок про частоту явищ у порівнюваних групах на підставі порівняння інтенсивних і стандартизованих показників.

Типовий приклад

Дані про захворюваність з тимчасовою втратою працездатності (ТВП) робітників цехів 1 і 2 заводу H.

Вік, роки	Кількість працюючих		Кількість випадків ТВП		Кількість випадків ТВП на 100 працюючих		Стандарт складу робітників за віком (загалом робітників у двох цехах)		Очікувана кількість випадків ТВП
	Цех 1	Цех 2	Цех 1	Цех 2	Цех 1	Цех 2	Абсолютні дані	Відсоток	Цех 1	Цех 2
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
До 20	120	200	80	140	67,0	70,0	320	18,0	12,0	12,6
20-39	380	500	400	575	105,0	115,0	880	49,0	51,6	56,3
40-59	400	80	680	132	170,0	165,0	480	26,0	44,2	42,9
60 і старші	100	20	185	34	185,0	170,0	120	7,0	12,9	11,9
Разом	1000	800	1345	881	134,5	110,1	1800	100,0	120,7	123,7

I етап — розраховують погрупові та загальні інтенсивні показники (графа б, 7). Для вікової групи до 20 років у цеху № 1: 80/120 • 100 = 67 на 100 працюючих. Аналогічні розрахунки проводять для інших груп.

II етап — вибір і розрахунок стандарту. В нашому прикладі за стандарт беруть сумарний склад працюючих в обох цехах підприємства, припускаючи, що склад працюючих у кожному з цехів відповідає поділу, обраному за стандарт (графа 8, 9).

III етап — розрахунок очікуваної кількості хворих за стандартом. Його здійснюють за такою схемою: яка кількість випадків тимчасової непрацездатності могла б бути на 18 працюючих у групі стандарту (до 20 років у цеху № 1), якщо фактична частота випадків ТВП у цій групі становить 67 випадків на 100 працюючих і в цеху № 2 — 70 випадків на 100 працюючих.

Приклад розрахунку очікуваної кількості випадків ТВП для робітників цеху № 1 (віком до 20 років):

На 100 працюючих було 67 випадків

на 18 (за стандартом) — х

IV етап — обчислення стандартизованих показників. Знаходять підсумок результатів, розрахованих на попередньому етапі за всіма групами для відповідних цехів. Сума очікуваних чисел є стандартизованим за віком показником частоти ТВП для обох цехів.

Сума очікуваних чисел для цеху № 1: 12,0 + 51,6 + 44,2 + + 12,9 = 120,7.

Висновки:

• Загальний показник ТВП вищий у цеху № 1.

• Спеціальні показники за віковими групами свідчать про зростання рівня ТВП з віком; проте їхні рівні в обох цехах змінюються по-різному.

• Стандартизовані показники мають інше співвідношення порівняно зі звичайними, що свідчить про вплив вікового складу працюючих на рівень захворюваності з ТВП.

• Якби віковий склад працюючих в цехах № 1 і № 2 був однаковим, захворюваність з ТВП була б вищою в цеху № 2.

Таблиця 1. Поділ жінок, у яких завершилася вагітність, в тому числі передчасними пологами, за характером трудової діяльності (за видом виробництва)

Облаеть	Місто	Кількість жінок, у яких вагітність завершилась пологами, у т. ч. у зайнятих на виробництві					Кількість жінок з передчасними пологами у т. ч. зайнятих на виробництві
		разом	Лакофарбове виробництво	Виробництво хімічних волокон	Легка промисловість	Харчова промисловість	разом	Лакофарбове виробництво	Виробництво хімічних волокон	Легка промисловість	ХХарчова промисловість
1	Місто А.	2900	1000	420	730	750	126	34	34	44	14
1	Місто С.	2100	450	220	580	850	140	57	20	35	28
2	Місто К.	2800	400	380	720	1300	163	50	34	40	39
2	Місто М.	3100	950	570	980	600	220	109	44	49	18
3	Місто В.	3300	1200	680	1020	400	243	132	48	51	12
3	Місто Д.	2700	540	360	800	1000	170	65	32	48	25

Таблиця 2. Поділ дітей, яких виховують удома та в дошкільних закладах, за віком і кількістю випадків ГРВІ

Облас	Група дітей	Кількість дітей				Кількість випадків ГРВІ
		разом	за віком, роки			разом	за віком, роки
			до 3	3—4	5—6		до 3	3—4	5—6
4	Виховуються вдома	820	370	230	220	1570	555	575	440
4	Відвідують дошкільні заклади	690	80	300	310	1800	280	900	620
5	Виховуються вдома	510	180	170	160	930	252	390	288
5	Відвідують дошкільні заклади	680	90	290	300	1554	288	696	570
6	Виховуються вдома	750	270	240	240	1400	350	530	520
6	Відвідують дошкільні заклади	830	110	340	380	2165	374	918	873

Таблиця 3. Поділ населення та померлих за віковими групами в районах окремих областей

Область	Район	Чисельність населення (тис.)				Померло
		разом	за віком, роки			за віком, роки
			0-14	15-59	60 і старші	разом	0-14	15-59	60 і старші
7	А.	30,2	7,6	16,5	6,1	425	16	225	184
7	К.	56,0	11,2	38,0	6,8	616	34	412	170
8	В.	68,5	14,4	44,5	9,6	710	ЗО	500	180
8	Д.	38,0	9,2	22,0	6,8	440	19	220	210
9	Н.	78,0	17,2	50,7	10,1	860	35	535	290
9	К.	43,5	10,0	24,8	8,7	625	20	355	250

Таблиця 4. Поділ працівників текстильних фабрик і днів непрацездатності за стажовими групами

Область	Район	Чисельність працюючих				Кількість днів втрати працездатності за всіма хворобами
		разом	в т. ч. зі стажем, роки			разом	в т. ч. зі стажем, роки
			до 3	3—7	8 і більше		до 3	3—7	8 і більше
10	№ 1	150	40	60	50	1260	284	520	456
10	№ 2	130	50	50	30	1040	355	415	270
11	№ 1	180	45	70	65	1550	325	615	610
11	№ 2	210	85	75	50	1680	615	595	470
12	№ 1	160	45	55	60	1320	315	460	545
12	№ 2	190	80	65	45	1425	445	575	405

Таблиця 5. Поділ оглянутих хворих, у яких виявлено пародонтоз, за віковими групами в населених пунктах різних областей

Область	Населений пункт	Кількість оглянутих					Виявлено пародонтоз
		разом	за віком, роки				разом	вік, роки
			15-24	25-39	40-54	55 і ст.		15-24	25-39	40-54	55 і ст.
13	Райцентр К.	2300	500	610	600	590	770	75	172	228	295
13	Населені пункти р-ну К.	1200	435	455	150	160	340	65	128	60	87
14	Місто А.	3200	736	800	832	832	1059	110	216	333	400
14	Місто В.	3400	816	918	782	884	1120	123	275	297	425

Таблиця 6. Поділ новонароджених у районах А. і В. за масою тіла під час народження та кількістю померлих серед них на першому році життя

Область	Район	Кількість новонароджених			Кількість померлих
		разом	з масою тіла до 2500 г	з масою тіла 2500 г і більше	разом	з масою тіла до 2500 г	з масою тіла 2500 г і більше
15	Район А	7000	200	6800	125	25	100
15	Район В	8000	800	7200	170	100	70

ТЕМА:

Динамічні ряди

Мета заняття:

• ознайомитися з можливостями, умовами та методами аналізу динамічних рядів.

Обгрунтування мети. Для виявлення закономірностей у стані здоров'я населення і в наданні медичної допомоги відповідні показники аналізують у динаміці (забезпеченість населення лікарями, ліжками; середня кількість відвідувань на 1 мешканця за рік; народжуваність, смертність, захворюваність тощо).

Але динаміка явища інколи представлена не поступовими, однаково спрямованими змінами, а у вигляді коливання змін то в один, то в іншій бік. Це може залежати від загальної тенденції змін, а також від впливу випадкових чинників.

Щоб позбутися цих можливих випадкових впливів та виявити спрямування змін явища, потрібно перетворювати або вирівнювати динамічний ряд, використовуючи адекватні методи залежно від характеру явища та мети дослідження.

У різні періоди явище може змінюватися різними темпами, тому для аналізу його динаміки доцільно використовувати спеціальні показники динамічного ряду. Це дуже важливо, коли проводити порівняльний аналіз кількох динамічних рядів (темпи змін показника на різних територіях, у різних колективах тощо). Тому методами аналізу динамічних рядів повинні володіти лікарі.

Навчально-цільові завдання

• Студенти повинні: