8. Дисципліна праці як елемент її організації

В умовах ринкової економіки підприємство не може досягти успіху в конкуренції з іншими товаровиробниками, якщо в трудовому колективі немає високої дисципліни праці, що опирається на загальну й особисту матеріальну зацікавленість його працівників у високих кінцевих результатах виробництва.

Це значить, що робота зі зміцнення дисципліни праці в умовах ринку вимагає глибокої перебудови системи трудової мотивації персоналу підприємства, організації оплати праці, формування нормування праці, про що мова буде йтиме в інших розділах даного навчального посібника.

Зміцнення дисципліни праці є елементом організації праці. Поняття, "дисципліна праці" має зовнішній та внутрішній аспекти.

Зовнішній аспект розкривають такі поняття як "державна дисципліна" – ступінь виконання вимог суспільства до суб'єктів господарювання, дотримання законодавства у галузі праці; "договірна дисципліна" – дотримання прийнятих підприємством обов'язків перед контрагентами з виробничих стосунків.

Внутрішній аспект дисципліни праці включає у себе виробничу дисципліну, яка характеризується ступенем додержання правил експлуатації обладнання, пристосування, норм витрати матеріалів, пального, енергії, правил охорони здоров'я та техніки безпеки, раціональністю використання виробничих потужностей, ритмічністю виробництва, якістю обслуговування робочих місць. Складовою частиною поняття, "виробнича дисципліна" є технологічна дисципліна, яка характеризує додержання порядку ведення технологічних процесів.

Трудова дисципліна відображає ступінь додержання працівниками встановлених режимів у праці та відпочинку, правил внутрішнього розпорядку.

Таким чином дисципліна праці охоплює усі боки поведінки працівників підприємства у процесі їх трудової діяльності і складається із сукупності державної, договірної, виробничої та трудової дисципліни.

Дисципліна праці є об'єктивно необхідною формою зв'язку між працівниками, що беруть участь у процесі праці. Її основна вимога полягає в тому, щоб люди, що беруть участь у єдиному або різних, але зв'язаних між собою процесах праці, підкорялися певному порядку поводження. Характер цього підпорядкування, з одного боку, визначається особливостями застосовуваної техніки й технології виробництва, з іншого боку – є похідним від соціально-економічних відносин, що встановилися в суспільстві й у трудовому колективі.

Розвиток людського суспільства в минулому й в умовах сьогодення характеризується в різному ступені вираженими тенденціями руху до все більше вільних і добровільних форм праці. Відповідно змінюється й відношення до праці, у характері якого по міру розвитку більш високих форм організації праці усе більше затверджуються елементи добровільності, свідомості, самоорганізації. Цей процес тривалий. У сучасних умовах ще необхідні спеціальні методи зміцнення дисципліни праці: адміністративні, правові, організаційні, економічні, матеріальні й моральні. Кожний з методів відіграє особливу роль, але існує й тісний взаємозв'язок між ними. Так, адміністративні методи пов'язані з дотриманням певних норм, передбачених законодавством про працю. Прикладом є вимоги до дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, які встановлюються в колективних договорах.

Важливу роль у зміцненні дисципліни праці відіграють організаційні заходи, спрямовані на поліпшення використання робочого часу й устаткування, на впровадження наукової організації праці й виробництва, удосконалювання системи керування. Використаються також методи матеріального впливу. Вони носять або заохочувальний, стимулюючий характер (преміювання, підвищення заробітної плати, нагородження коштовними подарунками, видача путівок у санаторії й будинку відпочинку й т.п.), або карний (позбавлення премій, відшкодування збитку, позбавлення прав на одержання різних пільг).

На практиці використовується також широкий діапазон засобів морального впливу на працівника з метою зміцнення дисципліни праці.

Дисципліна праці виступає в різних видах, як трудова дисципліна у вузькому змісті слова і як виробнича дисципліна.

Виробнича дисципліна означає дотримання встановленої технології, режимів роботи устаткування, виробничих графіків, вимог техніки безпеки тощо. А під трудовою дисципліною у вузькому змісті слова розуміється дотримання насамперед правил внутрішнього трудового розпорядку.

Чітка організація й ритмічність виробництва – це одне з найважливіших питань, пов'язаних з дисципліною праці. Високий рівень організації й ритмічності сам визначає високу дисципліну праці й успішну роботу взаємозалежних ділянок і ланок виробництва, раціональність використання робочого часу, результативність праці багатьох людей, а також їхню заробітну плату, інтерес до праці, якість продукції й роботи.

Для досягнення високої дисципліни праці, у свою чергу, велике значення має стан організації праці як на кожному робочому місці, так і на підприємстві в цілому. Кожне робоче місце, що функціонує в загальній системі виробництва, вимагає безперебійного, ритмічного забезпечення матеріалами, інструментом, технічною документацією тощо.

У сучасних умовах значно зросла роль колективних трудових процесів і групової форми організації праці. Практика показує, що переваги колективної праці знаходять висвітлення й у зміцненні трудової дисципліни. Так, бригадний підряд підсилює зацікавленість людей, що працюють у єдиному технологічному процесі, у своєчасному і якісному виконанні своїх обов'язків і в результатах загальної праці.

Механізм формування ти постійного додержання дисципліни праці відбиває систему управління персоналом підприємства та спирається на засоби державного забезпечення виконання законодавства.

О сновні питання:

1. Поняття, сутність та функції нормування праці

2. Класифікація витрат робочого часу на виробництві та види норм праці

3. Методи встановлення норм часу і виробітку в трудовому процесі

4. Нормування праці у виробництві

5. Нормування праці підсобних робітників, керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців

6. Тенденції в удосконаленні нормування праці в умовах ринкових відносин

Ключові слова: НОРМУВАННЯ ПРАЦІ, НОРМА ПРАЦІ, НОРМАТИВ, НОРМА ЧАСУ, НОРМА ОБСЛУГОВУВАННЯ, НОРМА ВИРОБІТКУ, НОРМАТИВНЕ ЗАВДАННЯ.