
- •Теоретичні відомості:
- •Історія створення та статус Linux
- •Вхід та вихід з системи
- •Деякі прості команди
- •Файлові системи та каталоги
- •Файли та шляхи
- •Звичайні файли
- •Каталоги
- •Каталоги та фізичні диски
- •Посилання (зв”язки)
- •Спеціальні файли
- •Права доступу до файлів
- •Стандартні каталоги Linux
- •Хід роботи та індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні відомості
- •Отримання списку файлів
- •Організація файлів
- •Копіювання файлів
- •Переміщення та перейменування файлів
- •Видалення файлів та каталогів
- •Перегляд вмісту файлів
- •Пошук файлів
- •Сортування текстових файлів
- •Переспрямування вводу та виводу
- •Хід роботи та індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості:
- •Налаштування робочого середовища
- •Завдання назв файлів
- •Передавання даних між процесами з використанням каналів (pipes)
- •Використання змінних оточення
- •Підстановка результата виконання команди
- •Групи команд та породжені оболонки
- •Редагування команд оболонки та використання псевдонімів
- •Робота з командними скріптами оболонки
- •Використання у програмах спеціальних символів
- •Використання команд керування процесом виконання
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №4
- •Теоретичні відомості:
- •Формування розділів жорсткого диску
- •Завантаження та ініціалізація ядра
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні відомості:
- •Визначення прав доступу до файлів
- •Робота з користувачами системи
- •Виконання окремих команд від імені адміністратора
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №6
- •Використання утіліти nmblookup
- •Доступ до ресурсів з використинням smbclient
- •Монтування та демонтування каталогів спільного використання Windows
- •Графічні оболонки для роботи з Samba
- •Хід роботи
Лабораторний практикум з курсу ’Операційні системи комп’ютерних мереж’
Лабораторна робота №1
Тема: ОС Linux. Знайомство з операційною системою
Мета роботи: навчитися основам роботи з файловою системою Linux, керування правами доступу користувача. Дослідити зміст та призначення стандартних каталогів Linux. Практично засвоїти базові операції з ОС
Теоретичні відомості:
Історія створення та статус Linux
Linux – один з клонів ОС UNIX, який вільно розповсюджуєтся відповідно до ліцензії GNU. Основу цієї ОС було закладено Лінусом Торвальдсом (Linus Torvalds) з університету м. Хельсинки. На сьогодні Лінус координує роботи з ядром Linux, але розробка системи виконується великим колективом програмістів з різних країн відповідно до проекту GNU, який координує Товариство Вільного Програмного Забезпечення (Free Software Foundation). Перша версія Linux вийшла 5 жовтня 1991 року. На сьогодні існує велика кількість дистрибутивів Linux, що використовують одне ядро Linux. На сьогодні найновішою версією ядра є __________
Вхід та вихід з системи
Linux , так як і UNIX є багатокористувацькою ОС. Це значить, що декілька користувачів, що працюють за різними терміналами, можуть одночасно працювати з одним сервером Linux. Кожен користувач у багатокористувацькій системі мусить мати своє ім”я та пароль. Після завантаження системи виводиться підказка:
login: користувач вводить ім”я користувача ОС
password: користувач вводить відповідний пароль. Процес введення паролю не відображається на екрані.
Ім”я користувача та пароль задаються адміністратором та можуть бути змінені користувачем з викорисанням команди passwd
Якщо реєстраційні дані уведені правильно, користувач отритмує можливість введення команд з командного рядка інтерпретатора команд.
Після закінченння роботи необхідно коректно вийти з системи з використанням команди
shutdown –r now
Деякі прості команди
date – вивід біжучої дати та часу
who – список користувачів, що працюють у системі1
pwd – відображення біжучого каталогу
passwd – зміна паролю
cd – змінга каталогу
ls – відображення списку файлів та каталогів у біжучому каталозі
Файлові системи та каталоги
Існує два розуміння терміну „Файлова система”. У першому файловою системою вважають конкретний набір файлів та каталогів на диску та його логічна організація. У другому – організація збереження інформації на диску, способи доступу до даних. У цій роботі ми розглядаємо логічну організацію файлів на диску.
Файлова система Linux подібна до файлової системи MS DOS, яка у свій час створювалася по аналогії з файловою системою UNIX. Кожний логічний та фізичний об”єкт у Linux існує як файл Linux. В якості фізичних об”єктів виступають диски, прінтери, термінали; під логічними об”єктами розуміють каталоги та звичайні файли, що містіть докуменнти та програми.
В цій лабораторні й роботі ви ознйомитеся з
іменами файлів, що дозволені в Linux
типами файлів Linux
як визначити та налаштувати дозволи на доступ до файлу
структурою каталогів Linux
Файли та шляхи
В Linux як і в інших операційних системах, треба розрізняти коротке та повне імена файлів. Повне ім”я файлу відображає розташування файлу у файловій системі – абсолютне або відносне. Ім”я файлу (коротке) – це послідовність букв, цифр та деяких розділових знаків. Ця послідовність не повинна містити пробіли або інші символи, що використовуються як розділювачі полів (delimiters). Наприклад назва файлу johns.letter – це коректна назва, а назва johns letter – некоректна, так як містить пробіл. У назвах файлів не дозволяється використовувати деякі службові символи, які мають спеціальне значення для інтерпретатора команд системи:
! @ # $ % ^ & * ( ) [ ] { } ' " \ / | ; < >
Особливу роль відіграє символ / , який використовують як розділювач у шляхах файлів. Існує можливість використовувати в іменах файлів і „заборонені” символи, але тоді треба брати ім”я файлу у лапки, наприклад
“! Johns Letter” . Але при цьому морже ускладнитися використання цього файлу програмами, а також його використання в інших ОС.
Примітка: у деяких дистрибутивах Linux обмеження на використання спеціальних символів в іменах файлів в значній мірі подолано. Водночас, з метою збереження переносимості програм рекомендується дотримуватися згаданих вище обмежень.і
Перші версії UNIX, з яких виводится і Linux, мали обмеження на довжину файлу у 14 символів. В Linux це обмеження знято – імена файлів можуть мати до 256 символів. Деякі з існуючих версій UNIX (наприклад BSD), дозволяють викуористовувати імена довжиною до 64 символів, але тільки перші 14 з них є значущими. Для забезпечення сумісності між операційними системами рекомендується обмежити імена файлів 14 символами.
Повне ім”я (шлях) файлу може мати необмежену кількість символів.
В Linux файли не існують самі по собі, вони обов”язково повинні міститися в якомусь каталозі. Найвищий ієрархічний рівень у системі каталогів називається коріневим (root) та позначається знаком /. Якщо файл носит ім”я minny, та розташований у кореневому каталозі, то його абсолютний шлях буде /minny.
Файлі користувачів розміщуються в одному з підкаталогів кореневого каталогу з ім”ям Home. Для кожного з користувачів створюють окремий підкаталог з ім”ям користувача. Наприклад, якщо в системі існує користувач minny, то іі файли будуть знаходитися у каталозі /home/minny. Абсолютне ім”я файлу вказує повний шлях до файлу починаючи з кореневого каталогу. Наприклад, таким іменем може бути /home/minny/minnys.file.
Поряд з абсолютним іменем існує і відносне ім”я, яке задається відносно біжучого каталогу. Наприклад, якщо користувач minny знаходитьься у своєму долмашньомук каталогу /home/minny, то відносним іменем файлу буде minnys.file. Для того, щоб визначити який каталог є біжучим, можна скористатися командою pwd (print working directory). Визначити біжучий каталог також можна якщо вивести на екран значення змінної оточення $pwd командою echo $pwd
При завданні відносного імені файла можна використовувати два знаки, що мають спеціальне значення. Це
. (окрема крапка) – означає біжучий каталог,
.. (дві крапки) – означає батьківський каталог для біжучого
Наприклад, якщо біжучий каталог /home/minny, то каталог з абсолютни ім”ям /minny можна задати таки відносним ім”ям: ../../minny. Знак біжучого каталогу – окрема крапка- буває корисним, наприклад, підчас переміщення файлу. Для того, щоб перенести каталог /copper у біжучий каталог, використовують команду
mv /copper minny
Цю ж операцію можна виконати і інакше:
mv /copper .
де знак . використовується для позначення біжучого каталогу.
Більшість команд Linux працюють з повними іменами файлів. Але найчастіше доводиьтся виконувати операції над файлами з біжучого каталогу. При цьому всі відносні імена розглядаються відносно біжучого каталогу.
Каталоги є різновидом файлів. Каталогів іменують по тих же правилах, що й файли. На відміну від деяких ОС, в Linux немає поняття логічного диску позначеного літерою. Всі файли, навіть фізично розміщені на різних дисках, логічно подані як складова частина кореневої файлової системи.
Визначено чотири головних типів файлів: звичайний файл, каталог, посилання та спеціальний файл. Кожен з тих типів, крім каталогів, має декілька підтипів.
Для того, щоб визначити тип файлу, використовуйте команду file. Ця команда дозволяє визначити, чи є файл виконувальним, текстовим, чи містить інші дані. Команда file має такий синтаксис:
file [-vczl] [-f namefile] [-m magicfile] filelist
Де:
Аргумент |
Опис |
-с |
Виводить «магічний» файл /usr/lib/magic, що містиь заголовки двійкових файлів для їх коректної ідентифікації. Цей аргумент часто викоритстовують разом з -m для відлагодження нового файлу перед його інсталяцією |
-z |
Аналізує зміст стиснутого файлу, намагаючись визначити його тип |
-L |
Працює з символьними посиланнями |
-f namefile |
Вказує програмі, що список файлів, тип яких потрібно визначити, знаходиться у текстовому файлі namefile. Такий аргумент зручно використовувати, якщо потрібно визначити тип декількох файлів |
-m magicfile |
Задає нестандартний «магічний» файл. За замовчуванням використовують /usr/lib/magic |
filelist |
Список файлів, тип яких потрібно визначити. Назвіи файлів розділені пробілами |