
- •Навчально-тематичний план курсу (для студентів денної та заочної форм навчання) спеціальностей «Фінанси», «Банківська справа»
- •Навчальні цілі:
- •План лекційного заняття 1:
- •Зміст лекції 1:
- •1. Поняття та призначення проекту. Особливості інвестиційного проекту.
- •2. Поняття життєвого циклу проекту. Основні етапи життєвого циклу проекту
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 2. Структуризація та планування реалізації інвестиційного проекту Навчальні цілі:
- •План лекційного заняття 2:
- •Зміст лекції 2:
- •1. Структуризація проекту
- •2. Документи проекту, їхня форма, класифікація, вимоги до них
- •2. Сіткове та календарне планування
- •3. Методи визначення та оптимізації часу реалізації проекту
- •Методика розрахунку тимчасових параметрів подій:
- •До найважливіших тимчасових параметрів робіт відносяться:
- •1. Висновок експерта.
- •2. Оцінка на основі аналогів.
- •3. Моделювання.
- •1. Сітьова діаграма проекту.
- •План лекційного заняття 3:
- •Зміст лекції 3:
- •1. Планування витрат проекту
- •2. Розрахунок початкової вартості проекту
- •3. Показники виконання робіт
- •3. Аналіз ресурсів та оптимізація витрат проекту
- •Розрахунок вартості проекту: моделі типу «час - витрати»
- •Зміст практичного заняття:
- •Змістовний модуль іі. Практичні аспекти аналізу здійсненності інвестиційних проектів Тема 3. Загальна методика здійснення аналізу інвестиційних проектів Навчальні цілі:
- •План лекційного заняття 4:
- •Зміст лекції 4:
- •1. Основні вимоги до методики оцінки ефективності інвестиційних проектів
- •2. Характеристика основних аспектів аналізу інвестиційних проектів, їх специфіка та інструментарій.
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 4. Фінансовий аналіз інвестиційних проектів. Навчальні цілі:
- •План лекційного заняття 5:
- •Зміст лекції 5:
- •1. Цілі, завданні і моделі здійснення фінансового аналізу підприємства
- •2. Сутність грошового потоку проекту. Розрахунок грошових потоків за проектом
- •3. Аналіз фінансової здійсненності проектів
- •Розрахунок ключових фінансових показників
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 5. Проведення економічного аналізу інвестиційних проектів Навчальні цілі:
- •План лекційного заняття 6:
- •Зміст лекції 6:
- •1. Аналіз економічних аспектів проекту. Матриця економічної ефективності і привабливості
- •Розрахунок фінансової та економічної вартості імпортного паритету
- •2. Типи побічних ефектів та оцінка їх наслідків
- •Типи побічних ефектів та їх наслідки
- •Зміст практичного заняття
- •Тема 6. Обгрунтування і вибір способу фінансування інвестиційних проектів Навчальні цілі:
- •План лекційного заняття 7:
- •Зміст лекції 7:
- •1. Джерела фінансування проекту
- •2. Типи і способи фінансування інвестиційних проектів.
- •3. Оптимізація структури капіталу для реалізації проекту.
- •Елементи моделі оцінки середньозваженої вартості капіталу (wacc).
- •Розв’язок:
- •Розв’язок
- •Зміст практичного заняття
- •Глосарій курсу "Методологія та функції управління проектами"
- •"Сутність проекту та загальна методика оцінки інвестиційних проектів "
- •Показники ефективності реалізації інвестиційних проектів
- •Показники контролю вартості проекту
- •Розрахунок параметрів системи управління запасами проекту
- •Самостійна робота студентів
- •Методичні рекомендації та варіанти контрольних робіт
- •Питання для підсумкового контролю
- •Рекомендована література Нормативно-правова база курсу
- •Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
3. Аналіз фінансової здійсненності проектів
Фінансовий аналіз є оцінкою фінансово-господарської діяльності фірми у минулому, теперішньому і очікуваному майбутньому. Його мета — визначити стан фінансового здоров’я фірми, виявити слабкі місця, потенційні джерела виникнення проблем при подальшій її роботі і виявити сильні сторони, на які фірма може зробити ставку. Для підтримки фінансової стійкості на «здоровому» рівні і потрібен постійний фінансовий аналіз становища підприємства.
Фінансовий аналіз дозволяє дати відповідь на чимало запитань зацікавлених осіб щодо руху ресурсів підприємства, якості управління ними, становища на ринку, якого набуває підприємство внаслідок своєї діяльності, тощо.
Фінансовим аналізом є процес, що ґрунтується на вивченні даних про фінансове становище підприємства і результати його діяльності у минулому з метою оцінки майбутніх умов і результатів діяльності».
З огляду на все це стає зрозуміло, наскільки фінансовий аналіз є важливим для управлінської мети підприємства та інших зацікавлених осіб.
Основним джерелом інформації для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, у т.ч. аналізу фінансового становища, є в основному дві форми фінансової звітності — Баланс і Звіт про фінансові результати (прибутки і збитки).
Основними методами фінансового аналізу є:
1) горизонтальний аналіз;
2) вертикальний аналіз;
3) трендовий аналіз;
4) метод фінансових показників (коефіцієнтів);
5) порівняльний аналіз;
6) факторний аналіз.
В основу оцінки фінансового становища результатів діяльності підприємства покладено метод фінансових коефіцієнтів.
Фінансовий коефіцієнт — відносний показник, що встановлює зв’язок між двома абсолютними показниками і отриманий діленням одного з них на іншій.
«Перевага аналізу розрахункових показників (коефіцієнтів) полягає в тому, що з потоку інформації він виокремлює загальну базу даних (базу порівняння), що дозволяє порівнювати великі фірми з невеликими. Це якнайкращий спосіб порівняти відомості про поточну і минулу діяльність фірми, з одного боку, а з іншого — порівняти фірму з іншими компаніями чи з низкою компаній (що належать до певної галузі промисловості)».
Загальна кількість фінансових показників, що використовуються для аналізу діяльності підприємства нині, понад 300. Проте на практиці буває достатньо використовувати обмежену кількість показників (до 20 — 25), які насамперед привертають увагу всіх зацікавлених осіб, а саме: на розрахунку коефіцієнтів абсолютної ліквідності, загальної ліквідності (покриття), фінансової стійкості, структури капіталу, рентабельності активів (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Розрахунок ключових фінансових показників
№ з/п |
Показник |
Формула розрахунку показника фінансового становища |
Формула за рядками балансу |
Орієнтовне додатне значення |
1. |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
К1 = (Кошти + Грошові еквіваленти + Короткострокові фінансові вкладення) : Короткострокові зобов’язання |
ф. 1 (ряд. 220 + ряд. 230 + ряд. 240) : ф. 1 ряд. 620 |
0,25 - 0,5 |
2. |
Коефіцієнт покриття (загальної або поточної ліквідності) |
К2 = Оборотні активи : Поточні зобов’язання |
ф. 1 ряд. 260 : ф. 1 ряд. 620 |
1,0 - 2,0 |
3. |
Коефіцієнт фінансової стійкості* |
К3 = Власні кошти (або Власний капітал): Вартість майна (підсумок активу балансу або сума (валюта) балансу) |
ф. 1 ряд. 380 : ф. 1 ряд. 280 |
0,25 - 0,5 |
4. |
Коефіцієнт структури капіталу** |
К4 = (Короткострокова кредиторська заборгованість + Довгострокова кредиторська заборгованість) : Власний капітал |
ф. 1 (ряд. 430 + ряд. 480 + ряд. 620) : ф. 1 ряд. 380 |
0,5 - 1,0 |
5. |
Коефіцієнт рентабельності активів*** |
К5 = Чистий прибуток (Чистий збиток) : (Підсумок активу балансу на початок + Підсумок активу балансу на кінець) : 2) |
ф. 2 ряд. 220 або ряд. 225 : (ф. 1 (ряд. 280 (гр. 3) + ряд. 280 (гр. 4) : 2) |
> 0, збільшення |
* У деяких джерелах має назву коефіцієнта фінансової незалежності. ** Ще називається коефіцієнтом загальної заборгованості або коефіцієнтом фінансування. *** Return on Assets (ROA). |
Рекомендується розраховувати ці показники за два чи три порівняльні звітні періоди (наприклад, рік, квартал), включаючи останній звітний період.
Коефіцієнт абсолютної (миттєвою) ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно, за рахунок найбільш ліквідних активів підприємства.
Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань.
Аналіз платоспроможності підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування активів підприємства, ступінь незалежності (або, навпаки, — залежності) підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Аналіз платоспроможності (фінансовій стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта фінансової стійкості, коефіцієнта фінансування (структури капіталу).
Коефіцієнт фінансової стійкості показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність (іншими словами, скільки «важить» власний капітал у валюті балансу). У нашому прикладі розрахункові показники цього коефіцієнта в межах оптимального.
Коефіцієнт структури капіталу (фінансування) показує, чи достатньо у підприємства власних коштів для того, щоб покрити всі зобов’язання, і дає відповідь на запитання: скільки гривень власних коштів припадає на кожну гривню позикових. Як бачимо, показники цього коефіцієнта в межах норми, причому у 2007 р. залежність підприємства від залучених коштів зменшилася.
Коефіцієнт рентабельності активів — один із найважливіших показників для характеристики прибутковості підприємства, позаяк це показник ефективності його роботи. Відображає, яка частина чистого прибутку була зароблена на кожну гривню активів. Може розраховуватися у гривнях й у відсотках. Наприклад, у відсотках показує, скільки заробляє весь бізнес.
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу (або робочого капіталу) до величини оборотних активів підприємства і відображає забезпеченість підприємства власними оборотними коштами.
Чистий оборотний капітал розраховується як різниця між оборотними активами підприємства і його поточними зобов’язаннями. Його наявність і величина свідчать про можливість підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання і розширювати подальшу діяльність.
«Чистий оборотний капітал», або «Робочий капітал» (в англ. «working capital»):
Кч (Кр) = Ао - Зп ,
де: Ао — оборотні активи;
Зп — поточні зобов’язання.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка — капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу.
Кмк = Кч (Кр) : Кв ,
де: Кв — власний капітал.
Рекомендується скласти таку таблицю для того, щоб мати можливість не лише дослідити вплив того чи іншого коефіцієнта, але й для того, щоб мати можливість оцінити тенденції розвитку підприємства (див. таблицю 2).
Таблиця 2
Визначення тенденцій розвитку підприємства за ключовими фінансовими показниками
№ з/п |
Показник |
2005 |
2006 |
2007 |
Відхилення від 2007 |
Орієнтовне додатне значення |
|
1. |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
- |
0,3 |
0,9 |
- |
0,6 |
0,25 - 0,5 |
2. |
Коефіцієнт покриття |
- |
1,4 |
1,9 |
- |
0,5 |
1,0 - 2,0 |
3. |
Коефіцієнт фінансової стійкості |
- |
0,6 |
0,7 |
- |
0,1 |
0,25 - 0,5 |
4. |
Коефіцієнт структури капіталу |
- |
0,7 |
0,5 |
- |
-0,2 |
0,5 - 1,0 |
5. |
Коефіцієнт рентабельності активів |
- |
1,8 |
3,0 |
- |
1,2 |
> 0, збільшення |
З таблиці видно, що значення всіх основних коефіцієнтів у 2007 р. порівняно з попереднім (попередніми) періодом збільшилися (за винятком коефіцієнта структури капіталу), а загальне фінансове становище умовного підприємства значно покращало.
Оцінку очікуваної ефективності інвестиційного проекту здійснюють на основі таких принципів:
1. Співставлення обсягу інвестиційних витрат, з сумами і термінами повернення інвестованого капіталу.
2. Оцінка обсягів інвестиційних витрат повинна охоплювати всю сукупність ресурсів, що використані на реалізацію проекта.
3. Оцінка повернення інвестиційного капіталу повинна здійснюватись на основі показника “чистого грошового потоку”
4. В процесі оцінки суми інвестиційних витрат та “чистого грошового потоку” обов’язково перераховуються до теперішньої вартості.
5. Вибір дисконтної ставки в процесі приведення окремих показників до теперішньої вартості повинен диференціюватись для різних інвестиційних проектів – в процесі диференціації враховують рівень ризику, ліквідність тощо.
Для оцінки очікуваної ефективності інвестиційного проекту на практиці використовуються наступні основні показники:
- чиста теперішня вартість;
- індекс дохідності;
- період окупності;
- внутрішня норма дохідності,
Крім того, з метою забезпечення запланованого обсягу виробництва та збуту за проектом, а також отримання запланованого обсягу прибутку підприємства аналізують точку беззбитковості та показники операційного й фінансового левериджу.
Запас міцності – це величина, на яку фактичний (або запланований) обсяг реалізації перевищує точку беззбитковості. Він відображає величину можливого зниження обсягу виробництва і реалізації без ризику покрити затрати.
Запас міцності може виражатись у натуральній, грошовій формі або у процентах.
Запас фінансової міцності (у грошовій формі) = виручка від реалізації – точка беззбитковості
Запас фінансової міцності (у %) = (виручка від реалізації – точка беззбитковості) / виручка від реалізації х 100%
Точка беззбитковості для підприємства розраховується:
ВЕР (у грош.од.) = постійні затрати : коефіцієнт маржинального доходу
ВЕР (у натур.од.) = постійні затрати : маржинальний дохід на одиницю продукції
Маржинальний доход на одиницю продукції — це різниця між ціною одиниці продукції та середніми змінними витратами.
Коефіцієнт маржинального доходу – це відношення маржинального доходу від реалізації продукції до її ціни.
Точка беззбитковості (ВЕР) (у натур.од.) означає, що для отримання прибутків підприємство повинно реалізовувати у відповідний період розраховану кількість, але не менше одиниць продукції.
ВЕР (у грош.од.) означає, що для досягнення прибутковості в діяльності підприємство повинно отримувати за відповідний період не менше ніж розраховану суму горошових одиць.
В цілому, леверидж – це ефект, коли невелика зміна одного показника може привести до істотної зміни результуючих показників.
Види левериджа:
- фінансовий ;
- виробничий (операційний) ;
виробничо-фінансовий або загальний .
Фінансовий леверидж характеризує вплив структури капіталу на величину прибутку підприємства, а різні способи включення кредитних витрат у собівартість впливають на рівень чистого прибутку і чисту рентабельність власного капіталу. Отже, фінансовий леверидж характеризує взаємозв'язок між зміною чистого прибутку і зміною прибутку до виплати % і податків.
Fl = (ΔЧП/ЧП) / (ΔОП/ОП) = (Qр – V – F)/ (Qр – V – F – I), де
Fl – фінансовий леверидж
ΔЧП – зміна чистого прибутку
ЧП – чистий прибуток
ΔОП – зміна операційного прибутку
ОП – операційний прибуток
Qр – обсяг реалізації
V – змінні витрати
F – постійні витрати
I – відсоткові платежі.
Виробничий (операційний) леверидж залежить від структури витрат виробництва і, зокрема , від співвідношення умовно-постійних і умовно-перемінних витрат у структурі собівартості. Тому виробничий леверидж характеризує взаємозв'язок структури собівартості, обсягу випуску і продажів і прибутку. Виробничий леверидж показує зміна прибутку в залежності від зміни обсягів продажів.
Ol = (ΔОП/ОП) / (ΔQр/Qр) = (Qр – V )/ (Qр – V – F )
Виробничо-фінансовий (загальний) леверидж оцінює сукупний вплив виробничого і фінансового левериджа. Тут відбувається мультиплікація ризиків підприємства.
L = (ΔЧП/ЧП) / (ΔQр/Qр) = Ol x Fl = (Qр – V )/ (Qр – V – F – I)
Для того, щоб визначити, на скільки відсотків повинен збільшитися обсяг реалізації продукції, щоб прибуток підприємства збільшився на визначену кількість у процентах, необхідно розрахувати операційний леверідж (операційний важель). Сила впливу операційного важеля розраховується як відношення маржінального доходу до прибутку і показує, скільки відсотків зміни прибутку дає кожен відсоток зміни виручки від реалізації та визначається за формулою:
Свов = МД / П,
Свов - сила впливу операційного важеля;
МД - маржинальний доход – різниця між доходом від реалізації та сумою змінних витрат;
П – прибуток.
Для зручності проведення розрахунків подамо базові дані в табличному вигляді:
Визначення впливу операційного важеля
Показник |
Значення |
Обсяг реалізації, виробів (Q) |
|
Ціна одного виробу, грн. (Ц) |
|
Дохід від реалізації, грн. (Q*Ц=Д) |
|
Змінні витрати на од.прод., грн. (ЗВ од.пр.) |
|
Змінні витрати всього, грн. (ЗВ од.пр.*Q=ЗВ) |
|
Маржинальний дохід, грн. (Д-ЗВ=МД) |
|
Постійні витрати, грн. (ПВ) |
|
Прибуток, грн. (МД-ПВ=П) |
|
Операційний важель (МД/П) |
|
Скажімо, в результаті розрахунків отримали, що сила впливу операційного важеля = 1,385. Це означає, що 10% росту виручки від реалізації повинні принести приріст прибутку на 13,85% (10 х 1,385). А для того щоб збільшити прибуток на 10% обсяг реалізації необхідно збільшити на 7,22%.