2. Сутність грошового потоку проекту. Розрахунок грошових потоків за проектом

Поняття “грошовий потік” прийшло до нашої мови з іноземних джерел. Поняття cash у даному випадку не означає “готівка”, оскільки гроші можуть мати як готівкову, так і безготівкову форму, вільно переходячи з однієї форми в іншу. “Cash flow” скоріше доцільно перекласти як “рух коштів”, що відображає динаміку грошових надходжень та витрат і являє собою грошовий потік – різницю між грошовими надходженнями та витратами.

Рух грошових коштів фірми є безперервним процесом. А основні методи аналізу га прогнозування грошових потоків використовуються при обґрунтуванні ефективності проекту та розрахунках забезпечення проекту необхідним обсягом коштів.

Рух грошових коштів фірми є безперервним процесом. У фі­нансовому менеджменті управління грошовим потоком є одним з найважливіших завдань. У здійсненні аналізу інвестиційних проектів оцінка та прогнозування грошових потоків використовуються при об­ґрунтуванні ефективності кожного проекту та розрахунках забезпечення їх коштами, що є центральною проблемою прийняття виваженого рішення про доцільність інвестування.

Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених в часі надходжень і виплат грошових коштів,що генеруються його господарською діяльністю.

Термін “грошовий потік підприємства” є агрегованим,який включає в себе різноманітні види цих потоків,що обслуговують господарську діяльність. Різноманітні грошові потоки підприємства можна класифікувати за такими основними ознаками:

за масштабам обслуговування господарського процесу:

• грошовий потік підприємства в цілому

• грошовий потік з окремих видів господарської діяльності підприємства

• грошовий потік окремих структурних підрозділів

• грошовий потік окремої господарської операції

за видами господарської діяльності

• грошовий потік з поточної діяльності

• грошовий потік з інвестиційної діяльності

• грошовий потік з фінансової діяльності

за напрямками руху грошових коштів

• позитивний грошовий потік(сумарні надходження)

• негативний грошовий потік (сумарні виплати) 

за методом визначення обсягу

• валовий грошовий потік(вся сукупність надходжень чи виплат)

• чистий грошовий потік (різніця між позитивним та негативним грошовим потоком)

за рівнем достатноті обсягу

• надлишковий грошовий потік

• дефіцитний грошовий потік

за методом оцінки в часі

• наявний грошовий потік

• майбутній грошовий потік

за безперервностю формування

• регулярний грошовий потік

• дискретний грошовий потік

Основною метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансування об”ємів надходження і використання грошових коштів та їх синхронізація в часі.

Для визначення обсягів грошових потоків на практиці використовують два основних метода: прямий та відносний.

Прямий метод забезпечує отримання даних, що характеризують як валовий, так і чистий грошовий потік підприємтсва в звітному періоді. Його метою є відображення обсягів надходження і використання грошових коштив в розрізі окремих видів господарської діяльноті і підприємству в цілому

Принципова формула розрахунку суми чистого грошового потоку з поточної діяльності прямим методом має наступний вигляд:

ЧГП= ВПП – ВНП = РП+ІН-С-ЗП-П-ЗБ-Р

ЧГП – сума чистого грошового потоку з поточної діяльності

ВПП – валовий позитивний грошовий потік

ВНП – валовий негативний грошовий потік

РП – сума грошових коштів,отримана від реалізації продукції;

ІН – сума інших надходжень грошових коштів в процесі поточної діяльності;

С – сума грошових коштів, перерахована за придбану сировину,матеріали тощо у постачальників;

ЗП – сума заробітної плати, виплачена персоналу;

П – сума податкових платежів;

ЗБ – сума обов”язкових зборів та платежів в позабюджетні фонди;

Р – сума решти виплат грошових коштів в процесі поточної діяльності.

Відносний метод спрямований на отримання даних, що характеризують лише чистий грошовий потік підприємства в звітному періоді з окремих видів діяльності та підприємству в цілому.

Принципова формула розрахунку чистого грошового потоку відносним методом з поточної діяльності:

ЧГП= ЧП + А +/- Дз +/- З +/- К +/- Р

ЧП – сума чистого прибутку

А – сума амортизації основних засобів та нематеріальних активів підприємства

Дз – приріст (зменшення) суми дебеторської заборгованості

З – приріст (зменшення) суми запасів сировини та товарно-матеріальних цінностей

К – приріст (зменшення) суми кредиторської заборгованості;

Р – приріст (зменшення) суми резервного та інших страхових фондів

З інвестиційної та фінансової діяльності обсяг грошового потоку визначається лише прямим методом.

В процесі аналізу грошових потоків підприємства в попередні періоди розглядається:

• динаміка обсягу формування позитивного грошового потоку за джерелам формування;

• динаміка формування негативного грошового потоку за напрямками виплат;

• збалансування позитивного і негативного грошового потоку в цілому;

• динаміка чистого грошового потоку;

• синхронність формування позитивного і негативного грошового потоку

Одним з аспектів аналізу на цьому етапі є визначення достатності чистого грошового потоку з позиції фінансування ним необхідних потреб.З цією метою розраховується коефіцієнт достатності чистого грошового потоку:

ЧГП

КД= -------------------------------

ОБ+∆З + Д

 

КД – коефіцієнт достатності ;

ЧГП – сума чистого гошового потоку;

ОБ – сума виплат основного боргу за довго- і короткостроковими кредитами і позикам підприємства;

Д – сума дивідендів (процентів), що виплачується власникам підприємства.

В процесі аналізу розраховується коефіцієнт ліквідності грошового потоку за допомогою наступної формули:

ВПП-(ЗГк-ЗГп)

КЛгп=--------------------

ВНП

КЛгп – коефіцієнт ліквідності грошового потоку;

ВПП - сума валового позитивного грошового потоку;

ЗГк – сума залишку грошових активів на кінець вивчаємого періоду;

ЗГп – сума залишку грошових активів на початок вивчаємого періоду;

ВНП – сума валового негативного грошового потоку

Показником оцінки ефективності грошового потоку підприємства є коефіцієнт ефективності грошового потоку:

ЧГП

КЄ=--------------------------

ВНП

КЕ – коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства;

ЧГП – сума чистого грошового потоку підприємства;

ВНП – сума валового негативного грошового потоку підприємства.

 

Оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з врахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.

Основною метою оптимізації грошових потоків є:

• забезпечення збалансування обсягів грошових потоків;

• забезпечення синхронності формування грошових потоків в часі;

• забезпечення приросту чистого грошового потоку підприємства.

Основними об”єктами оптимізації виступають:

• позитивний грошовий потік

• негативний грошовий потік;

• залишок грошових активів;

• чистий грошовий потік.

Завдання, які вирішуються на даному етапі:

• виявлення і реалізація резервів, що дозволяють зменшити залежність підприємства від зовнішніх джерел залучення грошових коштів;

• забезпечення більш повного збалансування позитивних і негативних грошових потоків у часі і за обсягами;

• збільшення суми і якості чистого грошового потоку

В фінансовому менеджменті виділяють 3 групи методів оптимізації грошових потоків:

• Методи оптимізації за обсягами;

• Методи оптимізації в часі;

• Методи максимізації чистого грошового потоку.

Прогнозування надходжень і використання грошових коштів з інвестиційної діяльності здійснюється методом прямого рахунку. Основою здійснення цих розрахунків є:

- програма реального інвестування, що характеризує обсяг вкладань грошових коштів в розрізі інвестиційних проектів;

- плановий портфель довгострокових фінансових вкладань;

- планова сума надходжень від реалізації необоротних активів;

- плановий розмір інвестиційного прибутку.

Прогнозування надходжень та використання коштів з фінансової діяльності здійснюється так само методом прямого рахунку на основі потреби підприємства в зовнішньому фінансуванні, визначених згідно елементів. Основою для цих розрахунків є:

- плановий обсяг додаткової емісії власних акцій або залучення додаткового пайового капіталу;

- плановий обсяг залучення довгострокових та короткострокових фінансових кредитів у всіх формах;

- сума планового надходження коштів в порядку безповоротної фінансової допомоги;

- сума передбачуваного до виплати основного боргу з фінансових довгострокових та короткострокових кредитів;

- передбачуваний обсяг планових дивідендних виплат акціонерам.

Оперативне планування руху грошових потоків здійснюється з допомогою платіжного календарю.

Платіжний календар дозволяє вирішити наступні завдання:

• збалансувати прогнозні варіанти плану надходжень і використання грошових коштів ( оптимістичний, реалістичний та песимістичний) до одного реального завдання з формування грошових потоків підприємства в рамках одного місяця;

• в максимально можливому ступеню синхронізувати позитивний і негативний грошові потоки;

• забезпечити пріорітетність платежів підприємства за критерієм їх впливу на кінцеві результати його фінансової діяльності;

• в максимальній степені забезпечити необхідну абсолютну ліквідність грошового потоку, тобто його платоспроможність в рамках короткострокового періоду;

• включити управління грошовими потоками в систему оперативного контролінгу фінансової діяльності підприємства.

Основною метою розробки платіжного календаря є встановлення конкретних термінів надходження грошових коштів і платежів підприємства і доведення їх до конкретних виконавців в формі планових завдань.

Найбільш розповсюдженою формою платіжного календарю є його побудова в розрізі двох розділів:

• графік майбутніх платежів;

• графік майбутніх надходжень грошових коштів.

Часовий графік платежів диференціюється в платіжному календарю звичайно в щоденному розрізі, однак окремі види цього планового документу можуь мати і іншу періодичність – щонедільну або щодекадну.

Види платіжного календарю диференціюються в рамках підприємства в розрізі окремих видів господарської діяльності, а також за структурними одиницями і підрозділами. Основними видами платіжного календарю підприємства виступають:

• платіжний календар поточнії діяльності;

• платіжний календар інвестиційної діяльності;

• платіжний календар фінансової діяльності

В системі оперативного управління грошовими потоками поточної діяльності підприємства основними видами платіжного календарю є:

• податковий платіжний календар

• календар інкасації дебіторської заборгованості 

• календар обслуговування фінансових кредитів

• календар виплат заробітної плати ;

• календар формування виробничих запасів;

• календар управлінських

• календар реалізації продукції

 В системі оперативного управління грошовими потоками інвестиційної діяльності основними видами календарю є:

• календар формування портфелю довгострокових фінансових інвестицій;

• календар реалізації програми реальних інвестицій

• календар реалізацуї окремих інвестиційних проектів

В системі оперативного управління грошовими потоками фінансової діяльності підприємства можуть бути розроблені наступні види платіжного календарю:

• календар емісії акцій

• календар емісії облігацій

• календар амортизації основного боргу по фінансовим кредитам

Перераховані види платіжного календарю як форми оперативного планового документу можуть бути доповнені з врахування обсягів або специфіки господарсько-фінансової діяльності підприємства.Конкретний перелік видів платіжного календарю на підприємстві встановлюється самостійно з врахуванням вимог ефективності управління грошовим оборотом.

Існує декілька підходів до визначення грошового потоку залежно від особливостей формування та методів обрахунку як представлено на рис. 1.

Рис. 1. Основні види грошових потоків

Всі ці підходи можуть бути використані при аналізі проектів, але базовою моделлю є визначення загального грошового потоку як загального руху коштів протягом певного періоду, тобто всього циклу реалізації проекту. Загальний грошовий потік розраховується за допомогою показника cash–flow. Тобто грошовий потік являє собою різницю між грошовими надходженнями та витратами за певний період часу реалізації інвестиційного проекту.

При аналізі інвестиційних проектів важливо зробити оцінку саме тих грошових потоків, які будуть прийняті при розрахунках критеріїв та показників його ефективності. Такі грошові потоки нази­ваються релевантними. Грошові потоки можуть бути релевантними, тобто можуть розглядатися з точки зору застосування критеріїв ефективності проекту, та додатковими, якщо активи та пасиви, не є показниками бухгалтерського балансу (фірма одночасно здійснює поточну діяльність та інші проекти), а стосуються одного інвестиційного проекту.

Релевантні грошові потоки – це визначені грошові потоки, які розглядаються у аналізі доцільності інвестицій у конкретний проект та оцінки на цій основі їх ефективності.

Якщо проект впроваджується на базі існуючого підпри­ємства, тобто фірма має фіксовані на певну дату основні та оборотні засоби і намагається досягти певної мети, для досто­вірної оцінки впливу проекту на її фінансовий стан, результати та забезпеченість коштами необхідно враховувати тільки цей вплив, а не поточні фактори, які не мають відношення до про­екту. Тому у розрахунках необхідно використовувати лише до­даткові грошові потоки. Тобто як критерій оцінки доцільності грошового проекту виступа­ють додаткові грошові потоки, які утворюються в результаті здійснення проекту.

Додаткові грошові потоки – це грошові потоки, що стосу­ються інвестиційного проекту. Додаткові грошові потоки є ви­разом додаткових вигід і витрат проекту. Оскільки грошові над­ходження фірми не ідентичні їхнім доходам, проектний аналіз використовує поняття грошового потоку. Чистий доход, як пра­вило, розраховується згідно з бухгалтерськими правилами й виз­начається як різниця між доходами та витратами:

Грошові потоки характеризуються потоками го­тівки й відображаються в таблиці грошових потоків, структура якої залежить від індивідуального характеру кожного з проектів. Орієнтовна структура статей формування таблиці грошових потоків наведена у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2.

Орієнтовний формат формування таблиці грошових потоків проекту

Статті витрат	Проектування			Освоєння			Експлуатація
	0	1	2	3	4	5	6	7	8
А. Приплив готівки
1) доход від продажу
2) ліквідаційна вартість проданого обладнання
3) амортизаційні відрахування
В. Відплив готівки
1) інвестиції в основний капітал
2) інвестиції в оборотний капітал
3) виробничо-збутові витрати
С. Чистий грошовий по­тік (А-В)
Д. Кумулятивний грошовий потік

У наведеній таблиці грошових потоків проекту кумулятивний грошовий потік - це чистий грошовий по­тік протягом тривалого циклу реалізації інвестиційного проекту, що дає можливість обрахувати загальні сукупні вигоди від реалізації інвестиційного проекту на кожен період часу.

Для розрахунку традиційного грошового потоку обраховують загальні надходження від реалізації проекту, включаючи нараховану амортизацію за експлуатованим у період реалізації такого проекту активом – об’єктом інвестування. Це пов’язано з тим, що традиційно амортизація відшкодовує частину витрат на придбання активу і тим самим забезпечується розгляд амортизації як суттєвого джерела фінансування майбутніх інвестицій у різних їх формах відтворення. Тому традиційний грошовий потік можна обрахувати за формулою:

Чистий потік інвестиційного проекту відображає загальні зміни у залишках гро­шових коштів фірми за певний період часу в межах загального життєвого циклу проекту.

Розрахунок загального грошового потоку можна здійснити за фор­мулою:

де – грошові надходження,

– грошові витрати.

Грошовий потік на зразок стандартів бухгалтерського обліку (форма №3 „Звіт про рух грошових коштів”) можна обрахувати окремо за видами діяльності: операційній, інвестиційній та фінансовій.

Операційний грошовий потік = продаж – оплата праці – сировина – операційні витрати – відрахування на соціальні заходи – електроенергія – податок на прибуток

Грошовий потік від інвестиційної діяльності = інвестиції – обладнання – ноу–хау – акції придбані.

Грошовий потік від фінансової діяльності = повернення боргу + довгострокова позика + короткострокова по­зика + одержані дивіденди – повернена короткостро­кова позика – проценти по довгостроковій позиці – проценти по короткостроковій позиці – виплачений доход від володіння корпоративними правами.

Фінансовий потік = інвестиції + довгострокова позика – обладнання – ноу–хау – акції придбані.

Фінансовий потік включає надходження та витрати, пов'я­зані з довгостроковою інвестиційною та фінансовою діяльністю, що призводить до змін у власному та позиковому капіталі. Він розраховується як різниця між надходженнями від реінвестицій (інвестиційна діяльність); продажу акцій та довгострокових бор­гових цінних паперів на первинному ринку; довгострокових гро­шових позик (фінансова діяльність) та витратами на купівлю ос­новних фондів та нематеріальних активів; купівлю довгостроко­вих фінансових інструментів на вторинному ринку (інвестицій­на діяльність); повернення довгострокових позик; купівлю дов­гострокових фінансових інструментів на первинному ринку (фі­нансова діяльність).