3. Аналіз ресурсів та оптимізація витрат проекту

Основними параметрами сіткових моделей є плановані вартісні і часові показники виконання як окремих процесів, так і всього комплексу робіт. Кожна передбачена в сітковому графіку робота потребує на своє здійснення певних витрат робочого часу, матеріальних, трудових, фінансових і інших виробничих ресурсів. Часові і вартісні характеристики сіткових моделей є найважливішими показниками витрат економічних ресурсів, необхідних для виконання всього комплексу робіт або процесів. Для багатьох сіткових систем оперативного, стратегічного планування й управління виробничою діяльністю на підприємстві необхідні насамперед дані про потребу конкретних ресурсів у натуральному вираженні. Усі ресурси, які застосовують у сітковому плануванні, поділяють на два види:

• невідновлювані

• відновлювані.

Невідновлювані ресурси витрачаються безпосередньо в процесі виконання планованих у сіткових графіках робіт І не припускають повторного використання.

Якщо ці ресурси не будуть використані своєчасно, то надалі їх можна використати в подальших роботах. Іншими словами, такі ресурси можна накопичувати з наступною витратою запасів. Тому їх часто називають ресурсами типу «енергія». Зазвичай передбачається, що кількість або вартість невідновлюваних складських ресурсів залишаються незмінними, хоча при довгостроковому моделюванні варто враховувати зниження не тільки кількісних, але і якісних показників ресурсів.

До невідновлюваних виробничих ресурсів належать сировина: матеріали, напівфабрикати, готові товари, паливо й інші оборотні кошти. До них можуть бути віднесені також і грошові або вартісні ресурси, а тому вартість можна розглядати як один із видів ресурсів. Проте в сітковому плануванні мають переваги такі моделі, у яких вартість виступає як загальна економічна характеристика комплексу виконуваних робіт.

Відновлювані ресурси в ході роботи зберігають свою натурально-речовинну форму і в міру звільнення можуть використовуватися на інших роботах.

Якщо ці ресурси простоюють, то їх невикористана спроможнiсть до функціонування в даний відрізок часу не компенсується в майбутньому, тобто вони не накопичуються. Тому ресурси цього виду називають ще ресурсами типу «потужності».

До відновлюваних ресурсів належать робоча сила, засоби виробництва, робочий інструмент, виробнича площа й інші основні фонди. Такі ресурси в процесі роботи повинні ефективно використовуватися. При довгостроковому моделюванні необхідно також враховувати зміну початкової вартості відновлюваних ресурсів, наприклад, зниження продуктивності технологічного устаткування, ріст фахової кваліфікації персоналу і т.п. У короткострокових сіткових моделях потреба у відновлюваних ресурсах на виконання запланованих технологічних процесів або робіт зазвичай приймається постійною.

Планування потреби різноманітних ресурсів у сіткових моделях зводиться в основному до розробки календарного плану постачання ресурсів, необхідних для виконання передбачених комплексів робіт. Кожний календарний план, що відповідає умовам сіткової моделі та ресурсним обмеженням, є припустимим. Найкращий за обраним критерієм порівняння припустимий план можна вважати оптимальним. У залежності від обраного критерію оптимальності і наявних обмежень ресурсів задачі їх раціонального розподілу можна звести до мінімізації відхилення від заданих сітковою моделлю термінів виконання проектних робіт при дотриманні існуючих обмежень із використання виробничих ресурсів.